Рішення

від 23.06.2020 по справі 400/1632/20

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 р. № 400/1632/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання протиправною та скасування вимоги від 17.02.2020 р. № Ф-6305-10, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6305-10 від 17.02.2020 щодо заборгованості зі сплати єдиного внеску винесену Головним управлінням ДПС у Миколаївській області.

Ухвалою від 24.04.2020р. суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в обгрунтування позовних вимог зазначила, що з вимогою відповідача не погоджується, оскільки така вимога є безпідставною. Позивач є найманим працівником ТОВ "Миколаївський завод залізобетонних виробів", що підтверджується записами в трудовій книжці, а факт сплати страхових внесків роботодавцем підтверджується випискою Форми ОК-5 Пенсійного фонду України. Доходу від адвокатської двяльності як самозайнятої особи позивач не отримує, оскільки працює найманим працівником. Позивач просила задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач заперечував проти позову та вказав у відзиві на позовну заяву, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати та сплачувати єдиний внесок згідно чинного законодавства. Відповідно до інформаційної бази даних ІС "Податковий блок" позивач знаходиться на обліку у Миколаївському управлінні ДПІ у м.Миколаєві ГУ ДПС у Миколаївській області з 16.01.2018р. по теперішній час, як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю. Станом на 15.05.2020р. за позивачем відповідно до інтегрованої картки платкника податків, рахується борг зі сплати єдиного внеску в розмір 2754,18грн., а з врахуванням І кварталу 2020 року - 4832,30грн. За несвоєчасну сплату єдиного внеску фізичні особи несуть відповідальність відповідно до ст.25 Закону № 2464.

У відповіді на відзив позивач зазначила, що з доводами відповідача викладеними у відзиві не погоджується. Позивач зазначила, що вона є самозайнятою особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвокатська діяльність) з 16.01.2018р. по теперішній час, так як одержавши свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, зобов`язана стати на облік в органи ДПС. Проте, фактично позивач надає адвокатські послуги на підприємстві на якому працює та одержує заробітну плату, з якої роботодавець сплачує єдиний внесок.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, матеріали, що містяться у справі, суд встановив таке.

ОСОБА_1 має право на здійснення адвокатської діяльності відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 , виданого головою Ради адвокатів Миколаївської області на підставі рішення цієї ж Ради від 03.11.2017 №17 (а.с. 8).

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 14.09.2005р. прийнята на посаду інспектора віділа кадрів-юристконсульта Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський завод залізобетонних виробів" (код ЄДРПОУ 01349874), пізніше переведена на інші посади, про що зазначено в трудовій книжці позивача (а.с. 12-14).

Згідно Довідки Пенсійного фонду України Форми ОК-5 від 15.04.2020р. за працівника ОСОБА_1 з 2003 року по 2020 рік нараховувано та сплачено стрхові внески (а.с. 15-19).

Відповідач у відзиві зазначив, що у позивача існує обов`язок своєчасно та в повному обсязі сплачувати ЄСВ незалежно від обставин сплати його роботодавцем за працівника, оскільки позивач перебуває на обліку у відповідача як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Саме з цих підстав 17.02.2020 ГУ ДПС у Миколаївській області була сформована вимога на ім`я ОСОБА_1 про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6305-10 з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 2754,18 грн (а.с. 7).

Не погодившись із правомірністю вказаної вимоги, позивач звернулась до ДПС України та оскаржила таку вимогу в адміністративному порядку. Згідно рішення ДПС України № 12397/6/99-00-08-06-01-06 від 06.04.2020р. скаргу позивача залишено без задоволення, а вимогу відповідача без змін.

Ознйомившись з рішенням ДПС України за результатами скарги позивача, ОСОБА_1 вважає, що оскаржувана вимога є протиправною та підлягає скасуванню, тому звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з визначеннями, наведеними в п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону № 2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов`язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі наведеного, можливо зробити висновок, що, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов`язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.

Отже, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником.

В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.

Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №160/3114/19 та від 05.12.2019 у справі №260/358/19.

Водночас, перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії унормовано статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Тож особи, які провадять в тому числі й адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності входять до кола платників єдиного внеску.

Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності (як самозайнятою особою) та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 28.03.2019 у справі №820/6324/17 (адміністративне провадження № К/9901/51065/18, № К /9901/50934/18).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно положень статті 13 цього ж Закону адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

З матеріалів справи суд встановив, що заборгованість зі сплати ЄСВ нарахована позивачу контролюючим органом за IV квартал 2019 року.

Водночас, як вже зазначалося судом вище, позивач з 2005 року по теперішній час перебуває у трудових відносинах із ТОВ Миколаївський завод залізобетонних виробів" (код ЄДРПОУ 01349874).

Наявною в матеріалах справах довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 (а.с. 15-19) підтверджено факт сплати роботодавцем позивача ЄСВ за позивача з 2003 року по 2020р.

При цьому, відповідач не надав будь-яких пояснень або належних та допустимих доказів того, що позивач здійснює незалежну професійну діяльність поза межами трудових відносин (як самозайнята особа) та отримує дохід від такої діяльності.

Враховуючи те, що позивач як самозайнята особа (адвокат) поза межами трудової діяльності доходів від незалежної професійної діяльності не отримує, визначена спірною вимогою сума ЄСВ фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу позивача.

Суд враховує, що положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" чітко не врегульовано особливості сплати ЄСВ найманим працівником в межах незалежної професійної діяльності. Норми цього закону та підзаконних правових актів припускають неоднозначне трактування прав та обов`язків платників єдиного внеску, що також констатовано Верховним Судом у рішенні від 02.09.2019 у справі № 520/3939/19.

Відтак, вимога ГУ ДПС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2020 №Ф-6305-10 підлягає скасуванню як протиправна.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-6305-10 від 17.02.2020р.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. А. Устинов