Рішення

від 23.06.2020 по справі 640/14084/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/443

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 червня 2020 року № 640/14084/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйТіПі"

До Київської міської митниці ДФС

Про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості

Суддя О.В .Головань

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйТіПі" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості товарів від 21.05.2019 року № UA 100020/2019/100014/2.

Ухвалою суду від 12.08.2019 року відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

06.09.2019 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2017 року між ТОВ "ЕЙТІПІ" та резидентом Китаю фірмою Shandong zhengshang wheel technology co., ltd. (China) було укладено Контракт № 171214, за умовами якого останній (Продавець) зобов`язався продати, а ТОВ "ЕЙТІПІ" (Покупець) прийняти у власність та оплатити запчастини для вантажних автомобілів, в кількості, асортименті, по ціні, в строки та відповідно до інших умов, вказаних в інвойсах, які є невід`ємною частиною вказаного Контракту і котрими оформлюється кожна поставка товару.

В січні 2019 року Товариством було прийнято рішення про необхідність ввезення на митну територію України партії Товару. В рамках Контракту та згідно інвойсу №WKL20190125, було отримано відповідну партію Товару в кількості 480 одиниць на загальну суму 21 600 доларів США.

На імпорт даної партії Товару, Товариством було подано митну декларацію №UA 100020/2019/369860, відповідно до якої митна вартість товару визначена Позивачем за ціною контракту (основний метод згідно статті 58 МК України) у розмірі 603427,85 грн. (21 600 доларів США за курсом НБУ на дату складання ВМД - 26,16 за 1 долар США) з урахуванням вартості міжнародної морської перевозки з порту Циндао (Китай) до порту Одеса (Україна), що становила 38309, 75 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем було подано до митного органу разом із митною декларацією наступні документи:

-Пакувальний лист Б . н. від 25.01.2019;

-Рахунок-фактура (інвойс) WKL 20190125 25.01.2019; Коносамент ТА054065 від 27.03.2019;

-Автотранспортна накладна 434519 від 14.05.2019; Сертифікат про походження товару G193714XYTG00001 від 26.04.2019; Банківський платіжний документ що стосується товару 000217304 від 29.01.2019; Банківський платіжний документ що стосується товару 000222867 від 16.04.2019; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг LS-4197884 від 14.05.2019; Довідка про транспортні витрати 1405-2019/191 від 14.05.2019;

-Прейскурант (прайс-лист)виробника товару Б.н. від 24.12.2018; Доповнення до зовнішньоекономічного контракту №1 від 28.12.2018; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу 171214 від 14.12.2017р; Договір про надання послуг митного брокера 2018-13 від 07.02.2018;

-Договір (контракт) про перевезення 0111 від 01.11.2016;

-Договір (контракт) про перевезення (Заявка) №23 від 10.05.2019; Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів №4110545 від 15.05.2019;

-Копія митної декларації країни відправлення 422720190000190451 від 24.03.2019;

-Наказ №1 від 13.12.2016.

За наслідками опрацювання наданих документів Київська міська митниця ДФС прийшла до висновку, що документи подані для визначення митної вартості товару відповідно до положень ст. 53 Митного кодексу України не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Тому, митний орган запропонував декларанту позивача надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації (видаткові та податкові накладні); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації виробника товару, які містять інформацію про якісні характеристики товару (матеріал виготовлення тощо); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інформація біржових організацій про вартість сировини, з якої виготовлено оцінюваний товар.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Митного кодексу України було проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товару та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості Товару.

На виконання вимог митного органу, у зв`язку недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, а також, що документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, декларантом на дане повідомлення було надано наступні додаткові документи: копію видаткової накладної №233-0001863 від 26.02.2019; копію договору поставки №0902216/1215 від 29.08.2016; копію каталогу продукції виробника; висновок про вартісні характеристики №1191 від 15.05.2019 виданий ДП "Укрпромзовнішекспертиза".

Розглянувши подані документи, митним органом відмовлено у прийнятті вищенаведеної митної декларації та застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів, в в`язку з чим складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100020/2019/369860 від 15.05.2019 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 21.05.2019 року №UA10020/2019/100014/2.

В подальшому відповідачем надано згоду на випуск товарів у вільний обіг за електронною МД від 23.05.2019 № UA 100010/2019/370212 на підставі ч. 7 ст. 55 итного кодексу України шляхом надання гарантій, загальна сума наданих гарантій склала 210021,65 грн.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйТіПі" - вважає протиправним та просить скасувати рішення про коригування митної вартості товарів, зазначаючи наступне.

Позивач зазначає, що під час митного оформлення товару було вжито всі, передбачені Митним кодексом України, заходи щодо підтвердження заявленої ним митної вартості товару та було надано в повному обсязі всі необхідні документи, які містять об`єктивні і достовірні дані, в тому числі інформацію щодо ціни товару, що фактично підлягає сплаті, його якісні та кількісні характеристики, що чітко підтверджувало митну вартість, визначену позивачем за ціною договору згідно з вимогами ст. 58 Митного кодексу України.

Також позивач зазначає, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, так як порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Більше того, в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідач - Київська міська митниця ДФС - проти задоволення позовних вимог заперечила, зазначивши наступне.

Відповідач зазначив, що при опрацюванні наданих до митного оформлення документів разом з МД та додатково доданих документів, встановлено: на вимогу митного органу не надано інформацію біржових організацій про вартість сировини, з якої виготовлено оцінюваний товар; надана копія видаткової накладної № 2331-0001863 від 26.02.2019 щодо поставки оцінюваного товару покупцеві (на внутрішньому ринку України), не стосується оцінюваного товару, так як не співпадає по ваговим характеристикам з оцінюваним товаром; у висновку про вартісні характеристики № 11914 від 15.05.2019 виданого ДП "Укрпромзовнішекспертиза", експерт посилається за загальні інтернет торговельні площадки, комерційні пропозиції підприємств та постачальників відповідної продукції, але не зазначає конкретних пропозицій виробників та постачальників та не вказав цін, за якими ці товари пропонуються, лише вказано джерело інформації- інтернет ресурси; заявка №23 на експедирування складена відповідно до Договору транспортного експедирування № 0111 від 01.11.2016 датована 10.05.2019, а товар відправлено з Китаю 27.03.2019р., відповідно до коносаменту ЖГАО 54065, відповідна заявка, згідно зазначеного договору експедирування, повинна подаватися за 2 тижні до початку завантаження та готовності вантажу до перевезення; до митного оформлення не надано транспортний (перевізний) документ, зазначений у експертній декларації країни відправлення, отже не надано документи, що підтверджують складові митної вартості в частині транспортування.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 34-1 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч. 2 статті 52 Митного кодексу України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч. 4 статті 52 Митного кодексу України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. (ч.ч. 8, 9 ст. 52 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Ч. 1 та 2 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України).

Ч. 5 ст 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно з ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч. 7 статті 55 Митного кодексу України).

Згідно з ч. 8 вказаної статті Митного кодексу України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Відповідно до ч. 9 ст. 55 Митного кодексу України у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями ст. 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 5-8 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 р. № 599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості, яка використовується:

декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту;

митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до пункту 1.3 вказаних Правил, ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ "Для відміток митного органу". На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (пункти 2.1, 2.2 вказаних Правил).

Відповідно до пункту 2.3 Правил, при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до частин третьої та/або четвертої статті 53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (пункти 2.4, 2.5 Правил).

В даному випадку зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 21.05.2019 року (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості) вбачається, що на момент митного оформлення додані до ЕМД документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що слугувало підставою для початку процедури консультацій між митним органом та декларантом.

Митним органом було встановлено, що документи, які подано декларантом на підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

За правилами ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Відповідно до положень Правил № 599 для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Також відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 р. №1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" договір транспортного експедирування укладається обов`язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Щодо тверджень відповідача про те, що надані до митного оформлення документи не містили достовірних та об`єктивних відомостей, суд погоджується з наданими позивачем поясненнями та зазначає наступне.

З приводу ненадання інформації біржових організацій про вартість сировини з якої виготовлено оцінюваний товар, то на підтвердження зазначеного позивачем було надано Висновок про вартісні характеристики № 1191 від 15.05.2019 року ДП "Укрпромзовнішекспертиза", який підтверджує якісні та вартісні характеристики товарів.

З приводу наданої видаткової накладної № 2331-0001863 від 26.02.2019 року щодо поставки оцінюваного товару покупцеві, яка згідно твердження відповідача не стосується оцінюваного товару, так як не співпадає по ваговим характеристикам з оцінюваним товаром, то вказана накладна надавалася позивачем як додатковий документ з метою виключно підтвердження вартості (ціни) товару, а не його ваги (кількості).

З приводу висновку про вартісні характеристики №1191 від 15.05.2019 року, виданого ДП "Укрпромзовнішекспертиза", в якому експерт посилається на загальні інтернет торговельні площадки, комерційні пропозиції підприємств та постачальників відповідної продукції, але не зазначає конкретних пропозицій виробників та постачальників та не вказав, цін, за якими ці товари пропонуються, лише вказано джерело інформації: інтернет ресурси - Alibaba.com. та made-in- china.com, то вказаний висновок був підготовлений спеціалізованою експертною організацією ДП "Укрпромзовнішекспертиза", яка має право надавати висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, застосовуючи при цьому такі джерела інформації як інтернет ресурс, який за результатами проведеного маркетингового дослідження та згідно інформації з інтернет-мережі відповідає рівню ринкової вартості при ввезенні товару на митну територію України.

З приводу заявки №23 на експедирування, складеної відповідно до Договору транспортного експедирування № 0111 від 01.11.2016, датованої 10.05.2019, а товар відправлено з Китаю 27.03.2019, відповідно до коносаменту №ТАО54065, то слід зазначити, що згідно з умовами договору №0111 від 01.11.2016 року на транспортно-експедиційне обслуговування, визначено, що експедитор має право отримувати від Клієнта інформацію, необхідну для виконання своїх обов`язків по даному договору.

Оскільки погодження умов перевезення товару погоджувалися сторонами засобами електронного зв`язку, тому 12.03.2019 року позивачем за допомогою е-mail було надіслано на адресу Експедитора заявку №23 на експедирування даної партії Товару, яка містила всю необхідну інформацію яка стосувалась умов експедирування.

Дана заявка Експедитором була виконана, про що свідчить підписаний сторонами акт прийому-передачі наданих послуг. Виключно з технічних причин заявка №23 на експедирування була датована 10.05.2019, але ж фактично була подана в електронному вигляді експедитору 12.03.2019.

З приводу ненадання до митного оформлення транспортного (перевізного) документу, зазначеного у експортній декларації країни відправлення, то позивачем щодо транспортної складової митної вартості, було надано наступні документи: договір на транспортно-експедиторське обслуговування № 0111 від 01.11.2016р.; заявку №23 від 10.05.2019 року на експедирування; довідку про транспортні витрати № 1405-2019/№1 від 14.05.2019 щодо вартості послуг наданих поза межами України (морське перевезення вантажу поза межами державного кордону України), що підлягають включенню до фактурної вартості партії товару у розмірі 38309,75 та рахунок-фактура № LS-4197884 від 14.05.2019 року (на загальну вартість послуг з організації перевезень з розбивкою послуг з міжнародної доставки у розмірі 38309,75 грн., автотранспортні послуги на території України в розмірі 16343,75 гри. без ПДВ, транспортно - експедиторське обслуговування на території України 2615.00 гри. без ПДВ, НРР (навантажувально-розвантажувальні роботи) на території України 9479,38 гри. без ПДВ, експедиторська винагорода 653,75 грн. без ПДВ, а всього 67401,63 гри. без ПДВ).

Відомості наданих документів повністю узгоджуються між собою та дозволяють ідентифікувати вартість перевезення спірної товарної партії.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у постанові від 04.04.2018 р. по справі №826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого транспортного засобу не може бути визначена за ціною договору.

Більш того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29.05.2012 року у справі № 21-91а12 та від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15.

Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

З огляду на викладене оскаржуване рішення вказаним вимогам не відповідає, що є підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.05.2019 року № UA 100020/2019/100014/2, прийняте Київською міською митницею ДФС.

3. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (02000, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8А, код 39422888) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕйТіПі" (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 13/1, кім.204, код 32825675) сплачений судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 23.06.2020 р.