ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2020 року м. Київ № 826/10959/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в спрощеному провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Район-Сервіс
до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста
Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної
адміністрації)
про визнання недійсним та скасування Наказу № 226 від 12.07.2017 року, зобов`язання вчинити дії,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Район-Сервіс (надалі - позивач) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:
- визнати недійсним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 12.07.2017 № 226 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності .
- зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про наступні зареєстровані Декларації: декларацію про початок виконання будівельних робіт № KB 083152650177 від 22.09.2015 p., декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № KB 143153170385 від 13.11.2015 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2017 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 28.11.2017.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено у новій редакції.
Відповідно до підпункту 10 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою від 30.01.2018 вирішено подальший розгляд адміністративної справи №826/10959/17 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Роз`яснено учасникам справи, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що відповідачем фактично перевірка на предмет дотримання вимог містобудівного законодавства не проводилась, внаслідок чого прийняття оскаржуваного наказу без проведення перевірки є неправомірним.
Відповідач проти позову заперечує, про що до матеріалів справи надав відповідні письмові заперечення. Посилається на те, що жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення факту самочинного будівництва, а отже обов`язок проводити перевірку відсутній, якщо недостовірність зазначених в деклараціях даних є очевидною.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.
ВСТАНОВИВ:
22.09.2015 ОБСЛУГОВУЮЧИМ КООПЕРАТИВОМ ЖИТЛОВО-БУДІВЕЛЬНИЙ КООПЕРАТИВ КЛУБНИЙ ДІМ РАДУЖНИЙ подано до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Декларацію про початок виконання будівельних робіт, а саме: будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, яка була зареєстрована за № KB 083152650177 від 22.09.2015 р.
Після закінчення будівництва даного об`єкту, 13.11.2015 року ОК ЖБК КЛУБНИЙ ДІМ РАДУЖНИЙ подано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, яка зареєстрована Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві за № KB 143153170385 від 13.11.2015 року.
24 грудня 2015 року на підставі Договору про передачу житлового будинку управителю (експлуатуюча організація) за № 1 та на виконання ч. 12 ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ОК ЖБК КЛУБНИЙ ДІМ РАДУЖНИЙ передав закінчений будівництвом житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, позивачу - експлуатуючій організації ТОВ РАЙОН-СЕРВІС .
В контексті наведеного суд відхиляє доводи відповідача про те, що оскаржуване рішення не порушує прав позивача, оскільки на час виникнення спірних правовідносин житловий будинок перебуває на балансі у позивача, а ОК ЖБК КЛУБНИЙ ДІМ РАДУЖНИЙ після завершення будівництва та введення об`єкту в експлуатацію не має юридичного відношення до будинку.
При цьому, оскільки скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та про введення об`єкта в експлуатацію призводить до визнання будівництва самочинним, позивач позбавляється можливості вільно розпоряджатись та управляти переданим йому майном.
В подальшому, 22.02.2017 на електронну пошту Державної архітектурно-будівельної інспекції України надійшов лист від ОСОБА_1 , в якому зазначено, що в АДРЕСА_1 ведеться будівництво, виритий котлован, тощо. ОСОБА_1 просить провести перевірку законності забудови.
Вказане звернення було переадресоване на відповідача.
21.03.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва видано наказ №184 Про проведення позапланової перевірки , відповідно до якого Управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказано здійснити проведення позапланової перевірки обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Клубний дім РАДУЖНИЙ та товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія Архінжпроект на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Як зазначає відповідач в наданих запереченнях, під час виїздів на місце доступ до об`єктів будівництва був обмежений, відповідальні особи суб`єкта містобудування відсутні, що унеможливило проведення перевірки.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази виїздів посадових осіб відповідача на об`єкт будівництва та/або докази перешкоджання таким особам у здійсненні перевірки. Одночасно в матеріалах справи відсутні докази притягнення до відповідальності осіб, винних у не допущенні відповідача до перевірки, відповідно до ст.188-42 КУпАП.
При цьому, в направленні на перевірку самим же відповідачем зазначено, що відповідальність за недопущення працівників органів державного архітектурно-будівельного контролю для здійснення перевірки передбачена ч.2 ст.188-42 КУпАП.
Крім того, як зазначає відповідач в наданих запереченнях, на письмове запрошення до Департаменту уповноважені особи OK Житлово-будівельний кооператив Клубний дім Радужний не з`явились, документів та матеріалів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не надали.
Окружним адміністративним судом міста Києва такі доводи відповідача відхиляються, адже в матеріалах справи відсутні докази направлення/вручення листа-запрошення від 05.04.2017 №073-2935 особам, яким він адресований.
12 липня 2017 року відповідачем прийнято оскаржуваний наказ №226, яким: 1) скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 22.09.2015 № KB 083152650177. Замовник будівництва - обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Клубний дім Радужний ; 2) скасовано реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності Будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 13.11.2015 №КВ 143153170385. Замовник будівництва - обслуговуючий кооператив Житлово-будівельний кооператив Клубний дім Радужний ; 3) управлінню дозвільних процедур наказано забезпечити невідкладне направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 22.09.2015 № KB 083152650177 та декларації про готовність експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 13.11.2015 № KB 143153170385 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
Як вбачається зі змісту заперечень відповідача, підставою для прийняття спірного наказу стали наступні обставини.
До Департаменту надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області (вих. від 03.05.2017 № 08/7809) з додатками, а саме: з копією акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою, який надійшов у додатку до листа головного управління Держгеокадастру у Київській області (вх. від 03.05.2017 № 08/7809), яким встановлено, що цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:148:0118, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; вид користування - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. На ділянці розташований 6-ти поверховий житловий будинок.
Департаментом було направлено лист від 05.04.2017 № 073-2938 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо надання інформації стосовно видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, зокрема за адресою: вул. Райдужна, 44.
На вказаний лист Департаменту було отримано відповідь від Департаменту містобудування та архітектури № 055-6267 від 07.04.2017 (вх. від 07.04.2017 № 073/2777) згідно з якою вбачається, що замовнику будівництва ОСОБА_2 надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 177/15/12-3/009-15 від 26.03.2016 для будівництва житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Відповідно до містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №177/15/12-3/009-15 від 26.03.2016, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Враховуючи зазначене листування, без проведення перевірки, відповідач дійшов висновку про те, що проектна документація, яка розроблена ТОВ Проектно-Будівельна Компанія Архінжпроект під керівництвом головного архітектора проекту ОСОБА_3 , що передбачає будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 поверховість якого складає 5 (+мансардний поверх) та передана замовнику будівництва обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Клубний дім Радужний , для виконання будівельних робіт на об`єкті: Будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , розроблена з порушенням п. 3.19* ДБН 360-92**, ч. 2 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , та ст. 26 Закону України Про архітектурну діяльність .
Як наслідок, позиція відповідача зводиться до того, що будівельні роботи із будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 виконуються на земельній ділянці яка не була відведена для цієї мети та без належно затвердженого проекту, що згідно з положенням ст. 376 Цивільного кодексу є підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.
Вважаючи наведені доводи відповідача передчасними, необґрунтованими та такими, що зроблені за відсутності проведеного контрольного заходу, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить його задовольнити, адже заяви про проведення перевірки від окремих фізичних осіб та листування з державними органами самі по собі не можуть бути підставою для скасування відповідних декларацій.
Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Повноваження органів державного архітектурно-будівельного контролю у спірних правовідносинах регламентуються, зокрема, законами України Про регулювання містобудівної діяльності , Про основні засади державного нагляду (контрою) у сфері господарської діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок № 553).
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.
Згідно з частиною першою статті 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Частина друга статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.
Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення органом архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466), у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.
Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку про те, що виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом.
Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14 березня 2018 року у справі №814/1914/16, 26 червня 2018 року у справі №826/20445/16, від 18 жовтня 2018 року у справі №695/3442/17, від 23 жовтня 2018 року у справі №826/9275/17, від 13 грудня 2018 року у справі №522/6212/17, від 22 січня 2019 року у справі №826/17907/17.
Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Пунктом 16 зазначеного Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Як підтверджується матеріалами справи, наказ відповідача від 21.03.2017 №184 про проведення позапланової перевірки реалізований не був, перевірка проведена не була. Одночасно будь-яких осіб не було притягнуто до відповідальності за перешкоджання у проведенні перевірки.
Слід також вказати, що зазначення недостовірних відомостей в декларації про початок виконання будівельних робіт та здійснення будівництва на підставі проектної документації, яка не відповідає вимогам чинного законодавства, є самостійними видами правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за вчинення яких передбачена Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17 та від 14 листопада 2019 року у справі № 826/5055/16.
Виходячи із системного аналізу наведених правових положень, можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку застосування заходів, визначених частиною другою статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (скасування декларації про початок будівництва та декларації про готовність завершеного об`єктом будівництва до експлуатації).
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 826/20445/16, від 14 березня 2018 року № 814/1914/16.
Відтак, інформація отримана від Головного управління Держгеокадастру у Київській області по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 826/4151/16 (адміністративне провадження № К/9901/9928/18, № К/9901/9933/18, ЄДРСРУ № 85032178).
Враховуючи неведене, наказ №226 від 12.07.2017 не можна вважати правомірним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому суд вважає за правильне задовольнити позовні вимоги в цій частині шляхом визнання протиправним та скасування наказу, адже Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено такого способу захисту, як визнання недійсними рішень суб`єктів владних повноважень.
Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача вчинити дії підлягають задоволенню, як похідні, оскільки п.3 наказу №226 управлінню дозвільних процедур наказано забезпечити невідкладне направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 22.09.2015 № KB 083152650177 та декларації про готовність експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 13.11.2015 № KB 143153170385 з єдиного реєстру документів, в той час як суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування наведених декларацій.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 12.07.2017 № 226 Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності .
3. Зобов`язати Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подати для внесення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про наступні зареєстровані Декларації: декларацію про початок виконання будівельних робіт № KB 083152650177 від 22.09.2015 p., декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності № KB 143153170385 від 13.11.2015 року.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Район-Сервіс понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200,00 (три тисячі двісті грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РАЙОН-СЕРВІС" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40187728, 03190, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕРНЯХОВСЬКОГО, будинок 16/30, офіс 2).
ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОГО АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОГО КОНТРОЛЮ МІСТА КИЄВА ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 40224921, адреса: 01001, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТРЬОХСВЯТИТЕЛЬСЬКА, будинок 4В).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя П.О. Григорович
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 22.06.2020 |
Оприлюднено | 23.06.2020 |
Номер документу | 89969227 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Григорович П.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні