Ухвала

від 22.06.2020 по справі 308/3722/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/3722/20

1-кс/308/2844/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000054 від 03.03.2020 р., про накладення арешту на майно,-

В С Т А Н О В И В :

З внесеного слідчим клопотання та доданих матеріалів вбачається, що 02.03.2020 року до СУ ГУНП в Закарпатській області надійшли матеріали правоохоронного органу про те, що невстановлені особи здійснюють незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення у водоохоронній зоні річки Уж на околицях села Оноківці,Ужгородського району.

Відомості про згадану подію внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020070000000054 від 03.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушенню передбаченого ч.2 ст. 240 КК України.

В подальшому 15.06.2020 р., слідчий СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 25 травня 2020 року, у кримінальному провадженні №12020070000000054 від 03.03.2020 р., оглянув земельні ділянки за кадастровими №№ 2124884800:05:002:0013; 2124884800:05:002:0014; 2124884800:05:002:0015; 2124884800:05:002:0016; 2124884800:05:002:0017; 2124884800:05:002:0012.

У ході вказаного огляду встановлено, що на території розташовані вантажні автомобілі : Volvo EW160C EXCAVATOR д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 ; екскаватор марки «Case Росіаіп» моделі «125 ckb», номер кузову НОМЕР_3 , д.н.з. не встановлений, вантажний автомобіль марки «Краз» днз НОМЕР_4 , вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» днз НОМЕР_5 . Окрім цього, вході огляду було зафіксовано розроблення ґрунту у великих об`ємах, детальні виміри буде надано додатково після камеральної обробки спеціалістами-геодезистами.

З огляду на те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а також те, що у разі задоволення вказаного клопотання може бути виконане завдання арешту, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий просить накласти арешт на: Volvo EW160C EXCAVATOR, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_6 ; екскаватор марки «Case Росlain» моделі «125 ckb», номер кузову НОМЕР_3 , д.н.з. не встановлений; вантажний автомобіль марки «Краз» днз НОМЕР_4 , вантажний автомобіль марки «ЗИЛ» д.н.з. НОМЕР_5 .

Дослідивши внесене слідчим клопотання з доданими до нього матеріалами, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст.132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

В частині 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У клопотанні згідно ч.2 ст.171 КПК України слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, всупереч вимогам частини 2 статті 171 КПК України у клопотанні про арешт майна слідчим не зазначено: документів, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

Крім цього, слідчим у клопотанні про арешт не зазначено чіткої підстави і мети відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності такого арешту.

В обґрунтування підстави накладення арешту, слідчим вказано, що «вилучені грошові кошти, на думку сторони обвинувачення, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, містять інші відомості, які можуть бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі можуть бути предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, 04.11.2019 року слідчим, яким здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, винесено постанову про визнання речовими доказами».

Однак, як слідує з протоколу огляду місця події від 15.06.2020 року, грошові кошти не вилучались, а тому за такого формулювання неможливо визначити конкретні правові підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Крім цього, задля збереження речових доказів, згідно з ч.3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи тільки за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідність майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України означає, що воно є матеріальним об`єктом, який був знаряддям кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Однак, вилучені під час огляду земельних ділянок 15.06.2020 року речі та предмети не визнані речовим доказом у кримінальному провадженні, що унеможливлює слідчого суддю переконатись у тому, що стороною кримінального провадження наведено сукупності підозр вважати, що майно може бути доказом, можливість його використання у кримінальному провадженні, не надано належного обґрунтування необхідності арешту, наявності ризиків, встановлених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

У частині 3 статті 172 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст.172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173,309КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070000000054 від 03.03.2020 р., про накладення арешту на майно - повернути прокурору, як таке, що подано без додержання вимог статті 171 КПК України та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1