Рішення

від 09.08.2006 по справі 47/426-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/426-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2006 р.                                                            Справа № 47/426-06

вх. № 9298/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Верещака Д.І. за довіреністю №26/1/06 від 26.07.2006р.  відповідача - Федотова Є.А. за довіреністю №6 від 03.04.2006р.

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "МОВІПАК", м. Харків  

до  Приватного підприємства "Аптека 03", м. Харків  

про стягнення 1012777,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю спільне підприємство "Мовіпак" (позивач) звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача суму заборгованості у розмірі 1012777,49грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань щодо повернення безпідставно отриманих коштів. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 10127,77грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 08.08.2006р. відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами позивача не згоден з підстав зазначених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін  господарським судом встановлено, що відповідач зобов"язався передавати (поставляти) товар (лікарські засоби та вироби медичного призначення)  у власність  позивача, а позивач в свою чергу зобов"язався приймати товар та сплачувати за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, постачання товару здійснювалось відповідачем товарними партіями відповідно до заявок позивача. При цьому ціни на одиницю товару, а також загальна суму товарної партії визначалися відповідно відпускних цін відповідача та зазначалися у видаткових накладних, які видавав відповідач на кожну партію товару окремо.

Оплата кожної партії товару повинна була проводитись в повному обсязі протягом семи календарних днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних.

У травні 2006 року в ході ревізії бухгалтерської документації позивачем були виявлені неодноразові випадки переплати коштів за товар, поставлений позивачу відповідачем. Також було встановлено , що протягом року (з серпня 2003 року по серпень 2004 року) ТОВ СП „Мовіпак” перерахувало  відповідачеві зайві кошти по дванадцяти товарним партіям, які були поставлені позивачу.   підприємству   (тобто,   по    12   видаткових   накладних).

Як свідчать матеріали справи, всього за вказаний період відповідачеві було   перераховано грошових коштів, не забезпечених відвантаженням товару, на загальну суму 12777,49грн.

Крім того, як вбачається із наведеного у Додатку 1 розрахунку,  переплата значених коштів стала можлива в наслідок того, що на підставі  однієї видаткової накладної позивачем помилково надавалися до банку  декілька платіжних доручень на перерахування коштів відповідачеві за поставлений товар, в наслідок чого сума перерахованих за товар коштів значно перевищила вартість фактично поставленого товару.

Сума зайво  сплачених  позивачем  на  користь  відповідача  коштів становить різницю  між  сумою  сплачених за платіжними  дорученнями  на користь  відповідача  коштів (1187317,20грн.) та  вартістю поставленого відповідачем товару, яку позивач повинен був сплатити (174593,71 грн.).

Також позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що у всіх платіжних дорученнях, вказаних у Додатку 1, в графі "Призначення платежу" зазначаються відповідні витратні накладні, видані відповідачем на продукцію, всього 12 накладних, сума по котрих становить 174593,71 грн.

При цьому, сума фактично сплачених коштів (1187317, 20 грн.) була визначена відповідно до платіжних доручень, в яких були зазначені вказані накладні, з відміткою банка про сплату зазначених коштів, та на підставі банківських виписок про рух коштів на банківському рахунку позивача.

Таким чином відповідач безпідставно володіє грошовими коштами позивача в сумі 1012777,49грн.

Відповідно до ст. 378 Цивільного кодексу України та ст. 50 Закону України "Про власність" власник майна має право витребувати своє майно від особи, яка без достатніх на те підстав заволоділа майном (грошовими коштами).

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі  заборгованості у розмірі 1012777,49грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 10127,77 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 378 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Аптека 03" (61153, м. Харків, пр-т. 50 річчя ВЛКСМ, 52-А, р/р 26000788 в ХОД АППБ "Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 25179715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство "Мовіпак" (61145, м. Харків, вул. Шатілова Дача,4, р/р 260022012757 в АКРБ "Регіон-банк" м. Харків, МФО 351254, код ЄДРПОУ 23143771) заборгованості у розмірі 1012777,49грн., держмита у розмірі 10127,77грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 10.08.2006р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.