Постанова

від 16.06.2020 по справі 440/4206/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 р.Справа № 440/4206/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника відповідача- Акатової А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 року, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 02.03.2020 року по справі № 440/4206/19

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківської районної у місті Полтаві ради, треті особи Обслуговуючий кооператив автогаражного колективу "Ізумруд-07", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіті Естейт Девелопмент", Полтавська міська рада

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.02.2020 ОСОБА_1 ( далі- ОСОБА_1 , позивач) через свого представника - адвоката Маліченка Дмитра Васильовича ( далі - Маліченко Д.В.) (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1142), що діє на підставі договору про надання правничої допомоги № 22/10 від 22.10.2019 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі № 440/4206/19, в якій просив стягнути з Шевченківської районної у місті Полтаві ради (далі - Шевченківська районна у м. Полтаві рада, відповідач) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4560,00грн., в частині складення відповіді на відзив.

Додатковим рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 .? через свого представника ОСОБА_2 .? подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просив скасувати оскаржуване додаткове рішення та прийняти постанову, якою заяву ОСОБА_1 від 19.02.2020 про розподіл судових витрат на правничу допомогу задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про ненадання позивачем доказів на оплату послуг адвоката, оскільки законодавством України не передбачено вимог до розрахункового документа, який надається адвокатом при сплаті клієнтом послуг, а тому враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові 29.10.2018 по справі № 199/2648/18, роз`яснення Державної фіскальної служби України ( далі - ДФС України), які містяться на офіційному веб-сайті ДФС України, квитанція є належним підтвердженням оплати ОСОБА_1 послуг адвоката Маліченка Д.В. в розмірі 4560, 00 грн. Крім того, судом першої інстанції порушено вимоги статті 252 КАС України, оскільки оскаржуване додаткове судове рішення ухвалено в іншому складі суду ніж той, що ухвалив рішення по суті позовних вимог.

11.03.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду справу № 440/4206/19.

01.04.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду відкрито апеляційне провадження по справі № 440/4206/19.

30.04.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду закінчено підготовку справи до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні.

03.06.2020 листом на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2020, постановленої без виходу до нарадчої кімнати, витребувано інформацію та документальне підтвердження підстав розподілу між суддями Полтавського окружного адміністративного суду заяви позивача від 19.02.2020 про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 440/4206/19.

04.06.2020 на адресу суду від Шевченківської районної у м.Полтаві ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін.

10.06.2020 на виконання ухвали від 25.05.2020 від Полтавського окружного адміністративного суду надійшов лист-відповідь.

15.06.2020 від заявника надійшла заява від про розгляд справи у його відсутність.

16.06.2020 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду, постановленою без виходу суду до нарадчої кімнати ( протокольною ухвалою), визнано за можливе проводити розгляд справи за відсутності заявника.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Шевченківської районної у м.Полтава ради, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять восьмої сесії сьомого скликання Шевченківської районної у м.Полтаві ради від 10.10.19 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 "

- зобов`язати Шевченківську районну у м.Полтаві раду прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою за заявою ОСОБА_1 29.03.19.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення тридцять восьмої сесії сьомого скликання Шевченківської районної у м.Полтаві ради від 10.10.19 "Про розгляд заяви гр. ОСОБА_1 ".

Зобов`язано Шевченківську районну у м.Полтаві раду прийняти рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.03.19 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківської районної у м. Полтаві ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 384,20 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 2580,00 грн.

19.02.2020 ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Маліченко Д.В. звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по справі № 440/4206/419, в якій просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківської районної у м.Полтаві ради на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4560,00грн., в частині складення відповіді на відзив.

Додатковим рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви позивача суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надано належним чином складених фінансових документів про оплату вартості послуг адвоката Маліченка Д.В. в частині складення відповіді на відзив, а тому підстави для відшкодування судових витрат на правничу допомогу відсутні.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції не погоджується та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати в тому числі і на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні вказав, що позивачем не надано належним чином складених фінансових документів про оплату позивачем вартості послуг адвоката.

Проте колегія суддів зазначає, що позивачем на підтвердження оплати вартості послуг адвоката Маліченка Д.В. надано квитанцію на оплату виконаних адвокатом робіт від 22.11.2019, копія якої міститься у матеріалах справи.

Відповідно до положень статті 14 Податкового кодексу України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність.

У свою чергу, Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.

Закон України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до п. 1. Розділу 1 Положення "Про форму та зміст розрахункових документів" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (далі - Положення №13) положення розроблено відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг . Цим Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг, а також комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами при прийманні готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, та розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі - Положення №148).

Тобто, аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає підстави дійти висновку про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

За цих обставин суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано фінансових документів на підтвердження оплати послуг адвоката, оскільки предметом дослідження в цьому випадку є обсяг фактично виконаних адвокатом послуг і виконаних робіт та їх вартості, вказаних у розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу, а не облік отриманого адвокатом доходу та його оподаткування.

Враховуючи вище зазначене, а також те, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, колегія суддів зазначає, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Крім того, КАС України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.

Дані висновки узгоджуються з практикою Верховного Суду, викладеній в постанові від 16.04.2020 по справі №727/4597/19.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що надана позивачем квитанція від 22.11.2019 є належним доказом оплати ОСОБА_1 правових послуг адвоката Маліченка Д.В. , зокрема в частині складання відповіді на відзив.

Щодо суми витрат на правничу допомогу, яка підлягає відшкодуванню колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19.

Під час судового розгляду встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу в частині складення відповіді на відзив позивачем до суду надано копію договору №22/10 від 22.10.2019 про надання правничої допомоги адвокатом Маліченко Д.В. (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю №1142, видане КДКА адвокатів Полтавської області 04.01.2012), звіт №22/11 про виконані адвокатом роботи (надані послуги) та час, витрачений на їх реалізацію, а також розмір коштів, що підлягають сплаті за них клієнтом та квитанцію на оплату виконаних адвокатом робіт наданих послуг від 22.11.2019 за якою адвокат Маліченко Д.В. отримав від ОСОБА_1 кошти в сумі 4560,00 грн.

Відповідно до пункту 4.1. договору про надання правничої допомоги № 22/10 від 22.10.2019 вартість 1 години правових послуг адвоката ОСОБА_2 складає 900 грн.

Із звіту №22/11,що є додатком до вказаного вище договору,вбачається, що адвокатом позивача вчинялись дії, перелік яких наведено в даному звіті, зазначено час затрачений на виконання роботи, вартість 1 години виконання роботи та загальну суму гонорару за надану правову допомогу.Так, у звіті №22/11 вказано, що вартість послуг щодо складання ОСОБА_2 відповіді на відзив становить 4560, 00 грн із розрахунку 900 грн за 1 годину виконаних робіт, що включає в себе: вивчення та аналіз відзиву Шевченківської районної у м.Полтаві ради - 36 хв, що становить 540 грн; вивчення і підбір нормативної бази щодо спростування заперечень Шевченківської районної у м.Полтаві ради, викладених у відзиві на позову заяву - 55 хв, що становить 825,00 грн; написання відповіді на відзив Шевченківської районної у м.Полтаві ради на позовну заяву, виготовлення її копій та копій документів, що додаються відповідно до кількості учасників справи - 3 год.33 хв, що становить 3195,00 грн.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що витрати на правничу допомогу в частині складання відповіді на відзив є співмірними із часом, витраченим адвокатом Маліченко Д.В. на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих ним послуг, а тому беручи до уваги належне підтвердження їх оплати квитанцією від 22.11.2019 та з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що необхідно стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2280,00 грн.

Посилання апелянта на розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення неналежним судом колегія суддів вважає необґрунтованими та зазначає.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2020 для розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.02.2020 про ухвалення додаткового судового рішення по справі №440/4206/19 визначено суддю Кукобу О.О., тоді як рішення по сутті позовних вимог ухвалене суддею Ясиновським І.Г., тобто визначено інший склад суду, ніж той, що ухвалив рішення.

З метою документального підтвердження підстав розподілу між суддями вказаної заяви ОСОБА_1 на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2020. Полтавський окружний адміністративний суд надіслав пояснення, в яких зазначив, що у період з 24.02.2020 по 10.03.2020 ( 16 календарних днів) суддя Ясиновський І.Г перебував у відпустці, а тому судові справи, заяви, клопотання, які підлягають розподілу щодо судді Ясиновського І.Г., не розподілялись за 14 днів до початку його відпустки, а саме з 10.02.2020 відповідно до п.п.2.3.3., п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та абз.3, абз. 13 п.3.4. Засад використання автоматизованої системи документообігу Полтавського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року № 5 ( далі - Засади використання автоматизованої системи документообігу Полтавського окружного адміністративного суду). Відтак, автоматизований розподіл заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення віл 19.02.2020 здійснено між суддями Полтавського окружного адміністративного суду, які станом 19.02.2020 мали повноваження на розгляд судових справи, як це передбачено п.п.2.3.4, 2.3.5, 2.3.22 п.2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду. Так, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної заяви від 19.02.2020 автоматично визначено суддю Кукобу О.О., а тому заяву ОСОБА_1 розглянуто належним складом суду.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги про скасування додаткового рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2020 з підстав розгляду справи неналежним складом суду, відсутні.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі наведені вище докази, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також неповно з`ясовані обставин, що мають значення для справи, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про часткове задоволення заяви позивача.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року по справі № 440/4206/19 скасувати.

Ухвалити постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківської районної у м.Полтаві ради ( вул.Івана Мазепи, 30, м.Полтава, 36040, ідентифікаційний код 05384695) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2280,00 грн ( дві тисячі двісті вісімдесят гривень).

В іншій частині заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 23.06.2020.