Постанова

від 16.06.2020 по справі 160/382/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/382/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 (суддя першої інстанції Лозицька І.О.) в адміністративній справі №160/382/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС Дніпропетровській області третя особа: Дніпровська міська рада про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області: податкове повідомлення-рішення № 935574-1319-0464 від 11.05.2018 року; податкове повідомлення-рішення № 935575-1319-0464 від 11.05.2018 року; податкове повідомлення-рішення № 935576-1319-0464 від 11.05.2018 року; податкове повідомлення-рішення № 935577-1319-0464 від 11.05.2018 року; податкове повідомлення-рішення № 13606-1302 від 04.08.2017 року; податкове повідомлення-рішення № 13607-1302 від 04.08.2017 року; податкове повідомлення-рішення № 13608-1302 від 04.08.2017 року; податкове повідомлення-рішення № 13609-1302 від 04.08.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що листом Лівобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 02.10.2019 року № 10814/04-36-52-60 позивача повідомлено, що згідно даних інформаційних систем ДПС України по ОСОБА_1 станом на 30.08.2018 року обліковується податковий борг по земельному податку з фізичних осіб у сумі 178 858,30 грн., який виник внаслідок несплати грошових зобов`язань відповідно до податкових повідомлень-рішень від 01.07.2018 року № 935574-1319-0464 та від 01.07.2018 № 935575-1319-0464. Позивач звертає увагу, що про податкові повідомлення-рішення, які були направлені податковим органом на податкову адресу ОСОБА_1 , не було відомо. Позивач звернувся до Лівобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області із заявою про надання копії податкових повідомлень-рішень. Листом № 28982/10/04-36-52-40 від 25.11.2019 року позивач отримав копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та розрахунки до них. Також, позивач зазначив, що надані відповідачем податкові повідомлення-рішення вказують на зобов`язання зі сплати земельного податку з фізичних осіб, зобов`язання по орендній платі з фізичних осіб в них не міститься. Для позивача є незрозумілим як формувалася інформація в інформаційній системі «Податковий блок» , що станом на 03.10.2019 року в ІКТ позивача обліковується податковий борг на загальну суму 186 083,86 грн., в тому числі і по орендній платі з фізичних осіб. Вважає податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки останні прийняті всупереч законодавчим нормам, тому підлягають скасуванню.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 позов задоволено.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на ст. 42 Податкового кодексу України, зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені на податкову адресу позивача, проте, були повернуті у зв`язку із закінченням строку зберігання, тому, згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення вважаються належним чином врученими. Відповідач звертає увагу суду на те, що оскільки користування будівлею (спорудою) неможливо без користування земельною ділянкою, на якій вона розташована, а плата за землю справляється саме за користування земельною ділянкою, обов`язок щодо сплати сум податкових зобов`язань зі сплати за землю у власника будівлі (споруди) виникає не з дати оформлення права землекористування, а з дати фактичного користування земельною ділянкою. Окрім того, відповідач вказує на те, що позивач є землекористувачем, а не власником земельних ділянок, тому в силу положень ст. 281 Податкового кодексу України не має права на пільгу щодо сплати земельного податку. ГУ ДПС у Дніпропетровській області під час винесення оскаржуваних податкових-повідомлень рішень діяло у спосіб та у порядку, визначеному чинним законодавством.

За результатами апеляційного перегляду справи апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове яким відмовити у задоволені позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник третьої особи підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі відповідача та просить суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції у цій справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать:

- шл.блок будівлі літ. А-1, загальною площею 30,18 кв.м.; шл.блок будівлі Б-1, загальною площею 91,8 кв.м.; дерево убиральні В; огорожі 1-4, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 » , що підтверджується договором купівлі-продажу від 15.06.2004 року;

- комплексу нежитлових будівель та споруд: нежитлова будівля А-1, прибудова А (1)-1, А (2)-1, тамбур а (1)-1, сушильна камера - Б, вентиляційна - В, навіси - Г, Д, Ж, сарай тимчасовий - Е, споруди № 1, 2, І, загальною площею 650, 4 кв. м., за адресою: АДРЕСА_2 . Дніпро, вул. АДРЕСА_3 (колишня адреса: АДРЕСА_4 . Байкальська, АДРЕСА_5 ), що підтверджується договором купівлі-продажу від 08.04.2004 року;

- нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 б; згідно з характеристикою будинку, господарських будівель та споруд, об`єкт складається з прим. № 23 /магазин/, площа якого 56,2 кв.м. та ганку, площа якого 8 кв. м., що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 18268764 від 27.03.2008 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину ВКЕ № 562349 від 23.02.2008 року.

За поясненням позивача, щодо земельних ділянок, які розташовані під вищевказаними будівлями право власності, право користування або право оренди не були набуті позивачем у визначений законодавством спосіб.

Згідно листа Лівобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 03.10.2019 року № 10814/04-36-52-60 від 03.10.2019 року на лист позивача від 02.10.2019 року, позивача повідомлено, що згідно даних інформаційних систем «Податковий блок» станом на 03.10.2019 року в ІКП позивача, що контролюються ГУ ДПС у Дніпропетровській області обліковується податковий борг на загальну суму 186083,86 грн., в тому числі: по земельному податку з фізичних осіб у сумі 185211,18 грн. (Лівобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Індустріальний район м. Дніпра); по земельному податку з фізичних осіб у сумі 288,82 грн. (Соборне управління ГУ ПДС у Дніпропетровській області); по орендній платі з фізичних осіб у сумі 583,86 грн. (Соборне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області).

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкові повідомлення-рішення:

1) форми «Ф» № 13606-1302 від 04.08.2017 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 239 411,94 грн. за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2016, 2017 роки;

2) форми «Ф» № 13607-1302 від 04.08.2017 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 1870,41 грн. за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2016, 2017 роки;

3) форми «Ф» № 13608-1302 від 04.08.2017 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 2571,81 грн. за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2016, 2017 роки;

4) форми «Ф» № 13609-1302 від 04.08.2017 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 153 110,46 грн. за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2016, 2017 роки;

5) форми «Ф» № 935574-1319-0464 від 11.05.2018 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 109 860,23 грн. за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік;

6) форми «Ф» № 935575-1319-0464 від 11.05.2018 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 70 258,61 грн. за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік;

7) форми «Ф» № 935576-1319-0464 від 11.05.2018 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 1 180,14 грн. за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік;

8) форми «Ф» № 935577-1319-0464 від 11.05.2018 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобов`язання у розмірі 858,28 грн. за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2018 рік.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу позивача, що підтверджується матеріалами справи, проте, повернуті до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Листом від 12.11.2019 року № 28982/10/04-36-52-40 «Про надання інформації» Лівобережним управлінням ГУ ДПС у Дніпропетровській області позивачеві було надано копії податкових повідомлень-рішень та розрахунки земельного податку, а саме: від 11.05.2018 року № 935574-13-19-0464 за 2018 рік на загальну суму 182 157,26 грн.; від 04.08.2017 року № 13606-1302 за 2016-2017 роки на зальну суму 239 411,94 грн.; від 04.08.2017 року № 13607-1302 за 2016-2017 роки на загальну суму 1870,41 грн.; від 04.08.2017 року № 13608-1302 за № 2016-2017 роки на загальну суму 2571,81 грн.; від 04.08.08.2017 року № 13609-1302 за 2016-2017 роки на загальну суму 153 110,46 грн.

Вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення прийнятими всупереч нормам діючого законодавства, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Відповідно до абз. 1 п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Визначення даних державного земельного кадастру міститься у п. 14.1.42. ст. 14 ПК України, відповідно до якої це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Порядок одержання органами державної влади та місцевого самоврядування відомостей і документів Державного земельного кадастру України для здійснення своїх повноважень регламентовано Законом України Про державний земельний кадастр .

Так, відповідно до абз. 2 п. 286.1 ст. 286 ПК України центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 38 Закону України Про державний земельний кадастр для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі.

Стаття 15 Закону України Про державний земельний кадастр вказує, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) сходить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється ля сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Відомості про земельну ділянку містять інформацію про її власників (користувачів), зазначену в частині другій статті 30 цього Закону, зареєстровані речові права з відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 7 ст. 38 Закону України Про державний земельний кадастр для отримання відомостей Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору або іншій особі, яка відповідно до частини першої цієї статті надає відомості з Державного земельного кадастру: заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; документ про оплату послуг за надання витягу з Державного земельного кадастру (крім випадків, і означених цим Законом в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб); документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви повноваженою особою заявника).

У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв`язку з якою виникла потреба з отриманні інформації. Такі заяви розглядаються у позачерговому порядку.

Відповідно до абз. 10 ч. 7 ст. 38 Закону України Про державний земельний кадастр видача відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку або мотивованої відмови у наданні таких відомостей за бажанням заявника здійснюється Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування або направленням зазначеними особами поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Відповідно до абз. 18 ч. 7 ст. 38 Закону України Про державний земельний кадастр форми витягу, довідки з Державного земельного кадастру, повідомлення про відмову у наданні відомостей, а також порядок обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Таким чином, судова колегія звертає увагу на те, що Податковий кодекс України чітко визначає, що є даними державного земельного кадастру, які можуть та мають використовуватись при нарахуванні громадянам земельного податку, а Закон України Про державний земельний кадастр чітко визначає порядок одержання органами державної влади та місцевого самоврядування (зокрема, органами ДФС України) даних державного земельного кадастру для здійснення своїх повноважень.

З огляду на викладене, судова колегія вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що нарахування земельного податку ОСОБА_1 за земельними ділянками за адресою: АДРЕСА_7 , не відповідає вимогам діючого законодавства України, а тому спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 в адміністративній справі №160/382/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.06.2020 року.

Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко

суддя С.В. Білак

суддя В.А. Шальєва