Постанова

від 23.06.2020 по справі 420/1295/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1295/19 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Федусика А.Г.,

суддів: Бойко А.В. та Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Світеко до Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа - Головне управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Світеко (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДФС), третя особа - Головне управління ДПС в Одеській області (далі ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12 лютого 2019 року № 0006121401 та № 0006151401.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ зазначало, що висновки зроблені під час проведення перевірки є помилковими та безпідставними, а також суперечать наявним первинним документам та нормам чинного законодавства. Договори субпідряду, укладені між ТОВ та ТОВ ВТВ ГРАНД мали реальний характер, були спрямовані на створення реальних правових наслідків та на досягнення певної економічної мети отримання прибутку, передбачені умови договорів були фактично виконані, що підтверджується кінцевими замовниками та одержувачами.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року позов задоволено частково. Судом визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДФС від 12 лютого 2019 року №0006121401 в частині збільшення податкового зобов`язання у розмірі 801393,00 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 400697,00 грн.. В решті позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду ДФС подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просить його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

17 червня 2020 року під час відкритого судового засідання колегія суддів ухвалила продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 03 липня 2014 року проведено державну реєстрацію ТОВ (код ЄДРПОУ 39282608) за № 1 556 102 0000 053113 (а.с.28-29 т.1).

07 грудня 2018 року на підставі пп.20.1.4, п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 ПК України та відповідно до плану-графіка на 2018 рік проведення планових виїзних перевірок суб`єктів господарювання ДФС винесено наказ №9689 про проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ (код за ЄДРПОУ 39282608) за період з 01 квітня 2016 по 30 вересня 2018 року з 21 грудня 2018 року тривалістю 10 робочих днів (а.с.221 т.7, а.с.92 т.8).

Наказом №54 продовжено термін проведення документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ за період з 01 квітня 2016 по 30 вересня 2018 року з 09 січня 2019 року на 5 робочих днів (а.с.93 т.8).

22 січня 2019 року за результатами перевірки ТОВ фахівцями ДФС складено та підписано акт перевірки №98/15-32-14-01/39282608, яким встановлено порушення ТОВ п.44.1 ст.44, п.44.2 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПК України ст.1, п. 2 ст. 3, п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.5, п.7, п.8, п.21 П(С)БО 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248, п.5, п.6, п.7 П(С)БО №16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248; п.3.10 Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 №433 (зі змінами та доповненнями) та заниження податку на прибуток на загальну суму 807117,00 грн.; п.198.5 ст.198 ПК України в частині заниження податку на прибуток на загальну суму 6360,00 грн. (а.с.54-94 т.1).

12 лютого 2019 року ДФС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0006121401, яким збільшено ТОВ суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 1210676,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язання на суму 807117,00 грн. та штрафними санкціями на суму 403559,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення №0006151401, яким збільшено ТОВ суму грошового зобов`язанням за платежем податок на додану вартість на суму 7950,00 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на суму 6360,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 1590,00 грн. (а.с.51-53 т.2).

Винесення вказаних податкових повідомлень-рішень і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення щодо задоволення частини позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що висновком експерта та зібраними доказами по справі підтверджується, що відповідач при проведенні перевірки ТОВ дійшов необгрунтованого висновку в частині того, що ТОВ не придбавало роботи (послуги) з монтажу світлодіодних виробів у ТОВ ВТВ-ГРАНД на загальну суму 3826555,00 грн. та вказані роботи (послуги) отримані ТОВ від невизначених осіб, оплату на користь яких здійснено не було, що свідчить про безпідставне та безоплатне отримання зазначених робіт (послуг) з монтажу світлодіодних виробів на загальну суму 3826555,00 грн..

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи, а саме прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується ДФС лише в частині задоволених позовних вимог, а тому з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції саме в цій частині.

Відповідно до ст.133.1.1 ПК України платниками податку - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно до ст.134.1.1 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (ст.135.1 К України).

Положеннями статті 137 ПК України вбачається, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

За змістом ст.138.2 ПК Ураїни вбачається, що фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті;

на суму залишкової вартості окремого об`єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об`єкта;

на суму дооцінки основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об`єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об`єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Так, судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в період з 01 квітня 2016 року по 30 вересня 2018 року ТОВ укладено договори поставки та/або надання послуг з ТОВ АТБ-Маркет , ПП БІЛЛА-Україна , ТОВ НОВУС Україна , ТОВ ДТЕК ЕСКО , ТОВ Радехівський цукор , ПП ІДЕАЛ , ТОВ ЛОГІСТІК Юніон , ТОВ ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕЙШНЛ , ТОВ ФОЗЗІ-ФУД , ТОВ СПОРТ-ПРОФІТ , ТОВ СПОРТ ТАКО ТИМ , ТОВ СПОРТ-МАГИЯ на підтвердження виконання яких позивачем до суду надано акти надання послуг, акти виконання робіт, специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довіреності, акти звіряння, гарантійні умови, технічні умови, калькуляції вартості, графіки виконання робіт, виписки про рахункам, листи щодо підтвердження виконання робіт (а.с.106-250 т.1, а.с.1-250 т.2, а.с.1-250 т.3, а.с.1-250 т.4, а.с.1-250 т.5, а.с.1-236 т. 6, а.с.70-123 т.9, а.с.184-250 т.9, а.с.1-28 т.10, а.с.62-69 т.10, а.с.129-233 т.10, а.с.109-250 т.11, а.с.242-244 т.12).

На виконання вказаних договорів, між ТОВ та ТОВ ВТВ-ГРАНД укладено договори підряду (субпідряду) щодо виконання робіт з монтажу світлодіодних енергозберігаючих ламп та світильників на об`єктах замовників, на підтвердження виконання яких в матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт, відомості використаних матеріалів, локальний кошторис на будівельні роботи, договірну ціну, додатки до договорів з переліками об`єктів (а.с.237-243 т.6, а.с.244-250 т.6, а.с.1-16 т.7, а.с.17-23 т.7, а.с.24-30 т.7, а.с.31-37 т.7, а.с.53 т.7, а.с.54-78 т.7, а.с.79-85 т.7, а.с.86-93 т.7, а.с.94-154 т.7, а.с.155-159 т.7).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 04 червня 2008 року проведено державну реєстрацію ТОВ ВТВ-ГРАНД (а.с.166-168 т.7), а видом діяльності вказаного суб`єкта є КВЕД 43.21 - електромонтажні роботи (а.с.160-168 т.7).

Також, у ТОВ ВТВ-ГРАНД наявна ліцензія ДАБІ України від 26 липня 2017 року №31-Л на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками (СС2), в тому числі - 2 січня 00 - Монтаж внутрішніх мереж ,систем приладів і засобів вимірювання, іншого обладнання, 2 січня 06 - Електропостачання і електроосвітлення, 2 лютого 00 - монтаж зовнішніх інженерних мереж, систем приладів і засобів вимірювання (а.с.169-171 т.7), що свідчить про правову спроможність контрагента позивача по виконанню вказаних субпідрядних (підрядних) робіт.

Наведені обставини дають колегії суддів підстави для висновку, що вказана первинна документація є належними та допустимими доказами реальності (товарності) господарських правовідносин позивача з ТОВ ВТВ-ГРАНД , а протилежного під час провадження в судах першої та апеляційної інстанцій представниками відповідача доведено не було, що свідчить про безпідставність висновків відповідача, зроблених в акті перевірки (т.1 а.с.68), що вказані операції щодо виконання підрядних робіт мають ознаки нереальності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу мають ґрунтовні суперечності та не узгоджуються між собою, зокрема, в акті перевірки одночасно зазначено про нереальність правовідносин ТОВ з ТОВ ВТВ-ГРАНД та вказано, що ТОВ придбало роботи з монтажу світлодіодних приладів від невизначених осіб та без вимоги компенсації їх вартості, а тому такі роботи вважаються безоплатно отриманими.

Разом з тим, колегія суддів вважає вказані посилання відповідача неспроможними, оскільки нереальність правовідносин ТОВ з ТОВ ВТВ-ГРАНД , тобто відсутність факту отримання послуг (робіт) автоматично виключає можливість придбання ТОВ робіт з монтажу світлодіодних приладів, а в іншому випадку відповідач повинен довести виконання вказаних робіт іншими особами, чого в даному випадку ДФС здійснено не було.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на ту обставину, що за умовами договорів з 2016 року по квітень 2017 року залучення субпідрядних організацій та інших третіх осіб для виконання робіт заборонено, а за умовами договорів 2017 року роботи виконуються субпідрядником на свій ризик та своїми засобами, оскільки вказані обставини предметно відносяться до сфери господарських відносин між ТОВ та ТОВ ВТВ-ГРАНД , належать до узгодження вказаними суб`єктами та ними ж можуть бути вчинені дії щодо захисту своїх прав в сфері господарських правовідносин в разі їх порушення фактом залучення субпідрядників, вчинення яких з матеріалів справи не вбачається.

Крім того, справа містить листи від замовників позивача на виконання електромонтажних робіт - ТОВ Спорт тако тим , ТОВ Спорт-профіт , ТОВ Спорт-магія за договорами 2016 року, згідно яких вказані роботи на об`єктах замовників було виконано, претензії до їх виконання відсутні, що свідчить про фактичну реалізацію господарських відносин, що, в свою чергу, і є ключовою обставиною по даній справі.

Окрім іншого, ухвалою суду першої інстанції від 31 травня 2019 року по справі було призначено судово-економічну експертизу по матеріалам справи №420/1295/19, проведення якої доручено судовому експерту Боголій Ользі Миколаївні, яка є атестованим судовим експертом в експертній спеціалізації 11.1 дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку та звітності, клас та вид експертиз - ІІІ економічна експертиза, бухгалтерського та податкового обліку, їй присвоєно кваліфікацію судового експерта (свідоцтво № 1943, видане Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Міністерства юстиції України, дата та номер рішення - 20 квітня 2018 року № 8, термін дії - 20 квітня 2021 року).

На виконання ухвали суду від судового експерта надійшов висновок судово-економічної експертизи № 005/1/1-004 від 11 жовтня 2019 року, згідно якого первинні документи свідчать, що відбувався дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, наявність зв`язку між реалізацією товару замовникам та здійснення ТОВ ВТВ-ГРАНД монтажних робіт відповідних товарів на об`єктах замовника для їх використання у господарській діяльності замовника.

Вказаною ухвалою від 31 травня 2019 року по справі №420/1295/19 на вирішення експерта поставлено питання - Чи підтверджуються документально висновки акта від 22 січня 2019 року № 98/15-32-14-01/39282608 Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Світеко» , код ЄДРПОУ 39282608, податкового законодавства за період з 01 квітня 2016 по 30 вересня 2018, валютного - за період з 01 квітня 2016 по 30 вересня 2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 квітня 2016 по 30 вересня 2018 , складеного ДФС, в частині заниження податку на прибуток у сумі 807117,00 грн.?.

У висновках судово-економічної експертизи № 005/1/1-004 від 11 жовтня 2019 року судовим експертом зазначено, що наданим на дослідження матеріалами справи, висновки акту від 22 жовтня 2019 року № 98/15-32-14-01/39282608 Про результати документальної планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Світеко , код ЄДРПОУ 39282608, податкового законодавства за період з 01 квітня 2016 по 30 вересня 2018, валютного - за період з 01 квітня 2016 по 30 вересня 2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 квітня 2016 по 30 вересня 2018 , складеного Головним управлінням ДФС в Одеській області, в частині заниження податку на прибуток у сумі 807117,00 грн., підтверджується на суму 5724,00 грн. та не підтверджується на суму 801393,00 грн..

Слід зазначити, що відповідачем у заявах по суті, а також під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій жодних належних та допустимих доказів в спростування висновків судово-економічної експертизи №005/1/1-004 від 11 жовтня 2019 року не зазначено.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2019 року №0006121401 (в досліджуваній судом апеляційної інстанції частині) підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.