Постанова

від 22.06.2020 по справі 1313/1939/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 1313/1939/2012 Головуючий у 1 інстанції: Дем"яновський Ю.Г. Провадження № 22-ц/811/178/20 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

Категорія справи:84

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Цяцяка Р.П.,

суддів Крайник Н.П. та Шеремети Н.О.,

за участю: секретаря Сеньків Х.І.,

Наумець А.Г. - представника Львівської міської ради,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника Львівської міської ради, на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 22 червня 2012 року,

В С Т А Н О В И В:

Оскаржуваною ухвалою визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю „Квіткова перлина» у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Квіткова перлина» про стягнення боргу, згідно якої:

1.ТзОВ Квіткова перлина визнає, що розмір заборгованості перед ОСОБА_2 відповідно до Додаткової угоди про виконання зобов`язання до Договору відступлення права вимоги від 22.05.2012 р., на момент укладення даної мирової угоди становить 145 000 грн.

2.Сторони погодились, що в якості погашення ТзОВ Квіткова перлина заборгованості перед ОСОБА_2 в розмірі 145 000 грн. за вищезазначеною Додатковою угодою, ТзОВ Квіткова перлина передає у власність ОСОБА_2 нерухоме майно, яке належить ТзОВ Квіткова перлина , а саме нежитлові приміщення позначені в плані літерою А-1 загальною площею 110,3 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

АДРЕСА_2 .ТзОВ Квіткова перлина свідчить, що приміщення, зазначене в п.2 цієї мирової угоди під забороною, в арешті, під заставою (іпотекою) не перебуває.

4.ТзОВ Квіткова перлина зобов`язується здійснити передачу вищезазначеного нерухомого майна ОСОБА_2 в термін не пізніше двох днів за відповідним актом приймання-передачі, з дня набрання чинності цією мировою угодою.

5.Сторони погодили, що загальна вартість нерухомого майна, за якою воно передається ТзОВ Квіткова перлина у власність ОСОБА_2 , становить 145 000 грн.

6.Право власності на майно, що визначене п.2. цієї мирової угоди переходить до ОСОБА_2 з моменту визнання цієї мирової угоди Миколаївським районним судом Львівської обл. та винесення цим судом відповідної ухвали.

7.Сторони підтверджують, що всі протиріччя і суперечності щодо укладення і виконання ними Додаткової угоди про виконання зобов`язання до Договору відступлення права вимоги від 22.05.2012 р. врегульовані даною мировою угодою і зобов`язання за нею припиняються з моменту набрання чинності цією мировою угодою.

8.Сторони домовились, що судові витрати по справі покладаються на ОСОБА_2

9.Кожна із Сторін усвідомлює наслідки укладення даної мирової угоди.

10.Ця угода набирає чинності з моменту визнання цієї мирової угоди Миколаївським районним судом Львівської області та винесення цим судом відповідної ухвали.

11.Дану мирову угоду укладено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу - по одному для кожної із Сторін та для Миколаївського районного суду Львівської області.

Цією ж ухвалою закрито провадження у даній цивільній справі (а.с. 19-20).

Вище згадану ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 22 червня 2012 року, подавши на неї 19 грудня 2019 року апеляційну скаргу, оскаржила Львівська міська рада, яка до участі у справі не залучалася .

Апелянт просить оскаржувану ухвалу скасувати і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції, покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм процесуального і матеріального права.

Звертає увагу на те, що ухвалою Львівської міської ради від 16.02.2009 року № 2384 ТзОВ „Квіткова перлина» було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку на АДРЕСА_3 площею 0,0140 га в оренду терміном на 5 років для встановлення та обслуговування павільйону зі збірно-розбірних конструкцій без права капітального будівництва, результатом чого стало укладення 26.03.2009 року між Львівською міською радою та ТзОВ „Квіткова перлина» договору оренди землі терміном до 16.02.2014 року, який 10.04.2014 року було продовжено ще на 5 років - до 10.04.2019 року.

Також звертає увагу на те, що 10.10.2012 року до Реєстру прав власності на нерухоме майно на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 22 червня 2012 року, що оскаржується, було внесено запис про право власності ОСОБА_3 на нежитлове приміщення під літ. А-1 на АДРЕСА_3 загальною площею 110,3 кв.м., яке 20.03.2019 року ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу було відчужено ТзОВ „Квіткова перлина» .

Стверджує, що Львівська міська рада жодних рішень про передачу у власність чи оренду ОСОБА_3 чи ТзОВ „Квіткова перлина» земельної ділянки на АДРЕСА_3 для будівництва будь-якого об`єкту нерухомості не приймала. В той же час, звертаючись у 2014 році із заявою про повторне укладення договору оренди ТзОВ „Квіткова перлина» приховала факт реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно нежитлових приміщень на підставі ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 22 червня 2012 року.

З урахуванням вище наведеного, нежитлове приміщення під літ. А-1 на АДРЕСА_3 вважає самочинним будівництвом.

Вважає, що оскільки Львівська міська рада, як власник земельних ділянок на яких споруджено самочинне будівництво, не залучалася до участі у розгляді даної справи, то оскаржувана ухвала підлягає скасуванню - з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду (а.с. 21-24).

Апеляційну скаргу Львівської міської ради (разом з ухвалою Львівського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження від 29 січня 2020 року - з пропозицією подати протягом 15-ти днів до суду відзив на апеляційну скаргу ; а.с. 59) позивач ОСОБА_2 отримав 21.02.2020 року (а.с. 68), а ТзОВ „Квіткова перлина» - 10.03.2020 року (а.с. 69), однак згадані учасники справи відзиву на апеляційну скаргу до 22 червня 2020 року (дня ухвалення судом даної постанови - більше трьох місяців) так і не подали .

Натомість, позивач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, після завершення карантину - з посиланням на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12 березня 2020 року в Україні введено карантин і Рада суддів України 11 березня 2020 р. звернулася з листом до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін (а.с. 79).

Представник ТзОВ Квіткова перлина , адвокат Коваль О.Р., 27.03.2020 року також подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи - з посиланням на те, що зі згаданим ТзОВ договір про надання правової допомоги укладено 27.03.2020 року і їй необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки відзиву на апеляційну скаргу (а.с. 86). Однак, такого відзиву до 22.06.2020 року (протягом майже трьох місяців) до суду подано так і не було .

З урахуванням вищенаведеного апеляційний розгляд справи було відкладено на 22.06.2020 року.

Будучи повторно повідомленими про апеляційний розгляд справи 22.06.2020 року, 18.06.2020 року позивач ОСОБА_2 повторно подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, після завершення дії карантину (а.с. 95). Аналогічну за змістом заяву про відкладення апеляційного розгляду справи також повторно подала до суду і представник ТзОВ Квіткова перлина (а.с. 96).

Розглянувши вищезгадані заяви про відкладення апеляційного розгляду справи на іншу дату, після завершення дії карантину , колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення цих заяв, з огляну на наступне.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1), досліджуючи при цьому докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2), а частиною 2 статті 372 цього Кодексу встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи .

Як вбачається зі змісту доводів апеляційної скарги Львівської міської ради, в ході апеляційного розгляду справи підлягає дослідженню та з`ясуванню наступне питання: чи мав право Миколаївський районний суд Львівської області визнавати оскаржуваною ухвалою право власності на об`єкт нерухомого майна, яке знаходиться за межами Миколаївського району Львівської області, а саме - у місті Львові , і чи згадане судове рішення стосується прав та інтересів Львівської міської ради (апелянта), тобто: з`ясуванню підлягають процесуальні питання, які регламентовані ЦПК України і не потребують особистих пояснень учасників справи чи їхніх представників.

Як вже зазначалося вище, протягом більше трьох місяців учасники справи так і не скористалися своїм правом та не подали своїх відзивів на апеляційну скаргу.

Станом на час апеляційного розгляду справи (15.06.2020 року) введений Кабінетом Міністрів України з 12 березня 2020 року карантин триває вже більше трьох місяців, в черговий раз продовжений до 31 липня 2020 року і строки його завершення нікому не відомі : ця обставина є загальновідомою і не потребує доказування (частина 3 статті 82 ЦПК України).

В той же час, з метою забезпечення доступу до правосуддя під час дії в Україні карантину та на виконання Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 року № 196 було затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду , однак, ні від позивача ОСОБА_2 , ні від ТзОВ Квіткова перлина заяв до суду про участь у апеляційному розгляді справи в режимі відеоконференції не поступало .

За вищенаведених обставин колегія суддів вважає можливим апеляційний розгляд справи за відсутності позивача ОСОБА_2 та представника ТзОВ Квіткова перлина - на підставі наявних у справі даних та доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Визнаючи мирову угоду та закриваючи провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що мирова угода, укладена сторонами, не суперечить закону й не порушує прав й охоронюваних законом інтересів сторін й інших осіб (а.с. 20).

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Статтею 207 ЦПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Як убачається зі змісту мирової угоди та оскаржуваної ухвали, за її умовами судом визнано за позивачем ОСОБА_2 право власності на об`єкт нерухомості, а саме: нежитлові приміщення позначені в плані літерою А-1 загальною площею 110,3 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , як об`єкт, який до того ніби-то належав на праві власності ТзОВ Квіткова перлина .

В той же час, у матеріалах справи будь-які документи, які б засвідчували право власності ТзОВ Квіткова перлина на згаданий об`єкт нерухомості, відсутні .

Крім цього, згаданий об`єкт нерухомості знаходиться у місті Львові, тобто - за межами Миколаївського району Львівської області, а відтак на нього поширюється правила виключної підсудності (стаття 114 ЦПК в редакції 2004 року) і Миколаївський районний суд Львівської області не вправі був ухвалювати судове рішення про визнання права власності на об`єкт нерухомості, який знаходиться у місті Львові.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги, спірний об`єкт нерухомості на АДРЕСА_3 є об`єктом самочинного будівництва, який збудовано на земельній ділянці, яка належить до комунальної власності територіальної громади міста Львова і розпорядником якої є Львівська міська рада - дане твердження апелянта жодними доказами (поясненнями, запереченнями тощо), як позивачем, так і відповідачем, не спростовано .

В той же час, порядок визнання права власності на об`єкти самочинного будівництва передбачений статтею 376 ЦК України, якою передбачено особливий порядок набуття права власності на нерухоме майно, що збудоване або будується на земельній ділянці, не відведеній для даної мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил, а тому право власності на об`єкт самочинного будівництва не може бути визнано судом шляхом затвердження (визнання) мирової угоди.

Таким чином, безспірним є те, що умови мирової угоди суперечать закону, а також порушують права та інтереси апелянта - Львівської міської ради, як власника земельної ділянки на якій збудовано об`єкт самочинного будівництва, однак остання до участі в справі не залучалася , а відтак суд не вправі був визнавати умови такої мирової угоди.

З урахуванням вище наведеного оскаржувана ухвала підлягає скасуванню - з направленям справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.6, 379 п.п. 3, 4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника Львівської міської ради, задовольнити.

Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 22 червня 2012 року скасувати і направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 23 червня 2020 року.

Головуючий: Цяцяк Р.П.

Судді: Крайник Н.П.

Шеремета Н.О.