ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/14114/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/271/20 Доповідач - Ходоровський М.В. Категорія -
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2020 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Ходоровський М.В.
суддів - Гірський Б. О., Бершадська Г. В.,
секретаря - Панькевич Т.І.
з участю - адвокатів ОСОБА_1 Скиба В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 листопада 2019 року (головуючий суддя Дзюбич В.Л., дата виготовлення рішення не вказана) у цивільній справі № 607/14114/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання заповіту нікчемним,-
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Буцнівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області про визнання нікчемним заповіту, складеного від імені ОСОБА_4 та посвідченого 29.01.2016 року секретарем виконкому Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А. за реєстром №8.
В обгрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . Як їй стало відомо за два дні до смерті, - 29.01.2016 року мати у приміщенні Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області склала заповіт, який був виготовлений та посвідчений секретарем виконкому сільської ради Жидик О.А. та зареєстрований у журналі реєстрації нотаріальних дій за №8. Відповідно до нього вона заповіла 3/4 частини господарського будинку з житловими будівлями та спорудами, земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,063 га, земельну ділянку площею 0,2 га для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пай) площею 3,47 га відповідачу ОСОБА_3 27.01.2016 року мама була госпіталізована у Тернопільську районну лікарню, де їй був поставлений діагноз рак крові 4 стадії а 28.01.2016 року вона була виписана з лікарні як безнадійна хвора, після чого доставлена додому і з того часу до моменту смерті знаходилась вдома у безпорадному стані на постільному режимі, оскільки самостійно не могла підвестися та пересуватись. 29.01.2016 року до ОСОБА_4 прибула секретар виконкому Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А. із готовим текстом заповіту, яка попередньо із заповідачем не контактувала і зміст заповіту не з`ясовувала. На той момент мати вже з труднощами впізнавала своїх близьких, їй було важко розмовляти і вона погано розуміла суть того, що відбувалось. Секретар виконкому ОСОБА_5 в присутності відповідача, її чоловіка та доньки, а також сина та невістки позивача зачитала вголос текст заповіту, не запропонувавши перед цим ОСОБА_4 самій його прочитати, після чого, не переконавшись в тому чи заповідач зрозуміла зміст прочитаного заповіту, надала його на підпис ОСОБА_4 . Остання в силу хвороби не могла самостійно підписати заповіт, а тому ОСОБА_6 підтримувала її руку під час підписання заповіту.
Посилаючись на те, що заповіт складено секретарем сільської ради Жидик О.А. без врахування волевиявлення заповідача; посвідчення заповіту відбувалось без залучення свідків; у тексті заповіту відсутнє посилання на фактичне місце вчинення нотаріальної дії із зазначенням адреси та причини, з якої вказана нотаріальна дія вчиняється поза межами Буцнівської сільської ради; посадова особа органу місцевого самоврядування при посвідченні заповіту не роз`яснила заповідачу зміст ст.ст. 1241, 1307 ЦК України, про що вказує відсутність відмітки у тексті заповіту, позивач вважає, що заповіт є нікчемним, так як складений із порушення вимог щодо його форми та посвідчення, а тому просила її вимоги задовольнити.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 15 листопада 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати так як суд не допитав свідком секретаря сільської ради ОСОБА_5 та не з»ясував факт написання заяви про відмову від лікування ОСОБА_4 .
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін, вважає рішення суду законним і обгрунтованим.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 її заперечив та пояснив, що рішення суду є законним, обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що заповіт ОСОБА_4 від 29.01.2016 року зареєстрований у реєстрі №8, про нікчемність якого стверджує позивач, був укладений та посвідчений секретарем сільської ради Жидик О.А. безпосередньо у приміщенні Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, а не за місцем проживання заповідача та підписаний особисто ОСОБА_4 , а не іншою особою, зокрема секретарем сільради ОСОБА_5 ; посвідчення заповіту відбулося з додержанням вимог чинного законодавства, вказаний заповіт складений у письмовій формі із використанням загальноприйнятих технічних засобів, із зазначенням місця та часу його складання, дати та місця народження заповідача, підписаний особисто ОСОБА_4 , у встановленому порядку посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування та зареєстрований в реєстрі, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало її внутрішній волі.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, оскільки він грунтується на повно та всебічно з»ясованих обставинах справи та відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати сторін у справі ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Буцнівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області 03.02.2016 року.
Відповідно до заповіту від 29.01.2016 року, посвідченим секретарем Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А. та зареєстрованого в реєстрі за №8 ОСОБА_4 заповіла належні їй 3/4 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,063 га, земельну ділянку площею 0,2 га для ведення особистого селянського господарства та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва(пай) площею 3,47 га відповідачу ОСОБА_3 .
Як вбачається із повідомлень Тернопільського районного територіального медичного об`єднання №126 та №128 від 17.02.2017 року ОСОБА_4 27.01.2016 року о 18 год. 05 хв. була доставлена виїзною бригадою швидкої медичної допомоги у складі лікаря невідкладної медичної дороги ТРТМО ОСОБА_8 , фельдшера виїзної бригади ОСОБА_9 , водія ОСОБА_10 у приймальне відділення ТРТМО та в подальшому госпіталізована у відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Огляд ОСОБА_4 здійснювався черговим лікарем - ОСОБА_11 , анестезіологом ОСОБА_12 , лікарем-хірургом ОСОБА_13 ОСОБА_4 була виписана із вказаного медичного закладу 29.01.2016 року.
Згідно витягу із кримінального провадження, 16.05.2017 року до ЄРДР внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12017210180000277 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України за фактом внесення секретарем Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А. неправдивих відомостей у складений нею 29.01.2016 року заповіт ОСОБА_4 щодо спадкування частини будинковолодіння останньої та реєстр вчинення нотаріальних дій вказаної сільської ради.
Як слідує із повідомлення Тернопільського районного відділення поліції ТВП ГУНП в Тернопільській області за вих. №3839/115/4/03/18 від 22.05.2018 року, Тернопільським РВП ТВП ГУНП в Тернопільській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017210180000277 від 16.05.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, за фактом підробки заповіту ОСОБА_4 від 29.01.2016 року щодо спадкування частини майна ОСОБА_3 в якому було проведено судову почеркознавчу експертизу та 22.05.2018 року прийнято рішення про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу кримінального правопорушення.
З висновку проведеної у кримінальному провадженні №12017210180000277 від 16.05.2017 року судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів, №234/235/18-22 від 19.05.2018 року вбачається, що способи технічного відтворення підписів від імені ОСОБА_4 у заповіті, укладеному 29.01.2016 року та посвідченому секретарем Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А., а також у графі Підпис про одержання нотаріально оформленого документа в рядках №8 та №9 на аркуші 15 Журналу реєстрації нотаріальних дій Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за 2015 р.-2016 р. не застосовувались. Підписи виконано рукописним способом, без технічної підготовки до їх виконання.
Підпис в рядку Підпис____ у заповіті, укладеному 29.01.2016 року та посвідченому секретарем Буцнівської сільської ради Жидик О.А. виконано ОСОБА_4 .
Підпис у графі Підпис про одержання нотаріально оформленого документа в рядку №8 на 15 аркуші Журналу реєстрації нотаріальних дій Буцнівської сільської ради за 2015 р.-2016 р. - виконано ОСОБА_4 .
Підпис у графі підпис про одержання нотаріально оформленого документа в рядку №9 на 15 аркуші Журналу реєстрації нотаріальних дій Буцнівської сільської ради 2015 р.-2016 р. виконано ОСОБА_4 .
У відповідності до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною першою ст. 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
У відповідності до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування одержують спадкоємці за законом.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною 2 статті 1236 ЦК України передбачено, що заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Загальні вимоги до заповіту визначено у ст. 1247 ЦК України, якою передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання та має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 ЦК України. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статті 1251-1252 ЦК України та підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.
Перелік нотаріальних дій, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування та порядок їх вчинення регулюються нормами Закону України Про нотаріат та Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №3306/5 від 11.11.2011 року (надалі -Порядок №3306/5).
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 37 Закону України Про нотаріат у сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування посвідчують заповіти (крім секретних).
Пунктом 2.1. розділу 3 Порядку №3306/5 передбачено, що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням.
Відповідно до п.1.4 розділу 3 Порядку №3306/5 при посвідченні заповіту посадова особа органу місцевого самоврядування встановлює особу заповідача та визначає обсяг його цивільної дієздатності.
Заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем.
Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.
Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.
Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншим громадянином за правилами, викладеними у пункті 2.6 розділу II цього Порядку.
У відповідності до ч.1 ст. 1258 ЦК України заповіт, складений особою, яка не має на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Верховний Суд України у своєму правовому висновку від 06.09.2017 року у справі 6-2424цс16 вказав, що судам відповідно до ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 ЦК України, тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК України).
Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.
Крім того, при розгляді позовів про встановлення нікчемності правочину із підстав визначених ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України судам необхідно враховувати, що ці норми передбачають загальну підставу для нікчемності правочину і застосовуються лише в тому випадку, якщо в ЦК України немає спеціальної підстави (норми) для цього.
Спеціальною нормою, яка регламентує підстави визнання заповіту недійсним або нікчемним є приписи статті 1257 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.
Таким чином, на заповіт, як і на будь-який інший правочин, поширюються загальні вимоги щодо їх дійсності, додержання яких є необхідною умовою його чинності.
Встановлено, і даний факт не заперечують сторони у справі, 29.01.2016 року їх матір`ю ОСОБА_4 було складено два заповіти, які були посвідчені секретарем Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А., а саме: заповіт зареєстрований у реєстрі під №8 на користь доньки ОСОБА_3 та заповіт, зареєстрований у реєстрі за №9 на користь доньки ОСОБА_2 . За поясненнями позивача обидва вказані заповіти були посвідчені ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання ОСОБА_4 , в той час як відповідач вказує на те, що заповіт від 29.01.2016 року за реєстром №8 був укладений та підписаний ОСОБА_4 у приміщенні Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.
Суд першої інстанції правильно не прийняв до уваги доводи позивача про те, що заповідач за станом здоров»я не могла прибути у приміщенні Буцнівської сільської ради Тернопільського району для укладення та посвідчення 29.01.2016 року заповіту за реєстром №8 а його посвідчення відбулося за місцем проживання ОСОБА_4 , оскільки із показань допитаних у судовому засіданні медичних працівників ТРТМО, які здійснювали огляд та лікування ОСОБА_4 , встановлено, що на момент поступлення та виписки з медичного закладу, тобто у період 27-28.01.2016 року ОСОБА_4 перебувала у свідомості, була адекватна, контактна, повністю орієнтувалась у просторі та часі, жодних скарг на втрату зору від неї не надходило, за своїм станом здоров`я остання могла самостійно пересуватись, а наявні у неї набряки верхніх та нижніх кінцівок не спричинили суттєвого обмеження її рухових можливостей. Відповідач ОСОБА_3 під час допиту її в якості свідка підтвердила той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року її мати ОСОБА_4 виявила бажання скласти заповіт і вони із чоловіком відвезли останню у Буцнівську сільську раду Тернопільського району Тернопільської області, де остання склала та підписала перший заповіт, а другий заповіт на її прохання був виготовлений секретарем сільської ради та підписаний того ж дня за місцем проживання заповідача. Згідно пояснень фельдшера ОСОБА_14 30.01.2016 року вона оглядала вдома хвору ОСОБА_4 , яка перебувала у свідомості, впізнала її, під час огляду сиділа на ліжку та відповідала на її запитання і не була обмежена у рухах. З висновку проведеної у кримінальному провадженні №12017210180000277 від 16.05.2017 року судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів №234/235/18-22 від 19.05.2018 року вбачається, що підпис у заповіті ОСОБА_4 , 29.01.2016 року укладеному 29.01.2016 року та посвідченому секретарем Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Жидик О.А., за реєстром №8 та підпис у у відповідній графі Журналу реєстрації нотаріальних дій Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області за 2015 р.-2016 р. виконано особисто заповідачем ОСОБА_4 . Позивачем не надано суду будь-яких належних та достатніх доказів на підтвердження своїх доводів про те, що внаслідок свого віку, хвороби чи будь-якої іншої фізичної вади ОСОБА_4 29.01.2016 року не могла особисто прибути у приміщення Буцнівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, самостійно прочитати та підписати укладений нею заповіт за реєстром №8 чи потребувала для цього допомоги сторонніх осіб.
З врахуванням повно та всебічно з»ясованих обставин у справі суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заповіт ОСОБА_4 від 29.01.2016 року зареєстрований у реєстрі №8 був укладений та посвідчений безпосередньо у приміщенні Буцнівської сільської ради а не за місцем проживання заповідача та підписаний особисто ОСОБА_4 , волевиявлення заповідача було вільним і відповідало її внутрішній волі, а тому обгрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Також є правильними висновки суду про те, що відсутність вказівки у заповіті що дієздатність заповідача перевірено, текст заповіту записано зі слів ОСОБА_4 та до підписання прочитано вголос заповідачем, заповідачу було роз`яснено зміст ст.ст.1235, 1238, 1241, 1244, 1254, 1273, 1307 ЦК України, а також відсутність точної адреси та кадастрових номерів спадкового майна за своєю суттю є формальними порушеннями, що не спростовують волевиявлення спадкодавця та не являються юридично важливими умовами, які можуть спричинити нікчемність даного правочину.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про не повне з`ясування судом обставин у справі, а саме, що суд не допитав свідком секретаря Буцнівської сільської ради Жидик ОСОБА_15 .А., виходячи з наступного.
Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Встановлено, що у справі достатньо доказів, що вказують на відсутність підстав вважати оскаржуваний заповіт нікчемним.
Оскільки місцевим судом повно та всебічно з»ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обгрунтоване рішення, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення а судове рішення без змін.
Стосовно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 35 ч.1, 259 ч.1.2.8, 374 ч.1 п.1, 375, 381 ч.1,3, 382 - 384, 389 ч.1 п. 2, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 15 листопада 2019 року залишити без змін.
Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на сторони в межах ними понесених.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22 червня 2020 року.
Головуючий
Судді
Суд | Тернопільський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2020 |
Оприлюднено | 24.06.2020 |
Номер документу | 89979880 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тернопільський апеляційний суд
Ходоровський М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні