Постанова
від 18.06.2020 по справі 138/3149/19
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/3149/19

Провадження № 22-ц/801/1083/2020

Категорія: 77

Головуючий у суді 1-ї інстанції Холодова Т. Ю.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 рокуСправа № 138/3149/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя - доповідач),

суддів Марчук С. В., Міхасішина І. В.,

з участю секретаря судового засідання Куленко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Могилів-Подільське лісове господарство про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою Державного підприємства Могилів-Подільське лісове господарство на рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області у складі судді Холодової Т. Ю. від 26 березня 2020 року (дата складання повного тексту рішення 30 березня 2020 року), -

встановив:

11 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася з цим позовом, за яким просила:

-визнати незаконними накази Державного підприємства Могилів-Подільське лісове господарство (далі ДП Могилів-Подільське лісове господарство ) № 150 від 30 вересня 2019 року та № 162 від 15 жовтня 2019 року в частині накладення на неї дисциплінарного стягнення у виді догани;

-визнати незаконним наказ № 74-К від 12 листопада 2019 року про звільнення її з посади інженера охорони та захисту лісу ДП Могилів-Подільське лісове господарство ;

-поновити її на посаді інженера охорони та захисту лісу ДП Могилів-Подільське лісове господарство з 13 листопада 2019 року;

-стягнути з ДП Могилів-Подільське лісове господарство середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 листопада 2019 року по день ухвалення рішення про поновлення на роботі.

На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що з 23 жовтня 2001 року працювала на посаді інженера охорони та захисту лісу в Могилів-Подільському Держлісгоспі, який у 2005 році перейменований на ДП Могилів-Подільське лісове господарство . Наказами № 3 та № 7 від 02 січня 2019 року включена до складу бригади для проведення рейдових перевірок з питань охорони та захисту лісу і до складу штабу по забезпеченню охорони лісових насаджень від незаконних порубок. Відповідно до пункту 10 наказу № 150 від 30 вересня 2019 року ДП Могилів-Подільське лісове господарство на неї накладене дисциплінарне стягнення у виді догани за низький рівень профілактично-роз`яснювальної роботи, а також відсутність координації дій з лісовою охороною на місцях. Згідно з пунктом 8 наказу № 162 від 15 жовтня 2019 року ДП Могилів-Подільське лісове господарство повторно наклало дисциплінарне стягнення у виді догани за незабезпечення виконання плану протипожежних і лісозахисних робіт, безконтрольність та безвідповідальність при прийнятті звітів від підрозділів лісгоспу. Також наказом № 64-К від 15 жовтня 2019 року вона була звільнена з роботи за систематичне невиконання посадових обов`язків. Наказом № 73-К від 12 листопада 2019 року її було поновлено на вказаній вище посаді у зв`язку із її тимчасовою непрацездатністю на день звільнення, 15 жовтня 2019 року, та скасуванням наказу № 64-К. Того ж дня наказом № 74-К вона звільнена із займаної посади на підставі пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Вказувала, що перед застосуванням дисциплінарних стягнень у неї не відбирались письмові пояснення та не проводились дисциплінарні розслідування, відповідач не врахував ступінь тяжкості вчинених проступків і заподіяну шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і її попередню роботу, не вказав конкретні факти порушення трудової дисципліни та конкретні причини її звільнення.

Відсутність підстав для накладення дисциплінарних стягнень у виді доган 30 вересня 2020 року та 15 жовтня 2019 року свідчить про відсутність систематичного невиконання нею своїх посадових обов`язків. Вважала, що за одне і те ж саме порушення до неї одночасно було застосовано два види стягнення: догану та звільнення.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 березня 2020 року позов задоволено. Визнано незаконним пункт 10 наказу ДП Могилів-Подільське лісове господарство від 30 вересня 2019 року № 150 Про стан охорони лісового фонду від незаконних рубок . Визнано незаконним пункт 8 наказу ДП Могилів-Подільське лісове господарство від 15 жовтня 2019 року № 162 Про проведення протипожежних заходів на підприємстві . Визнано незаконним наказ ДП Могилів-Подільське лісове господарство від 12 листопада 2019 року № 74-К про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера з охорони та захисту лісу відповідно до пункту 3 статті 40 КЗпП України. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з охорони та захисту лісу ДП Могилів-Подільське лісове господарство з 13 листопада 2019 року. Стягнуто з ДП Могилів-Подільське лісове господарство на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 77025 грн 39 к., 5000 грн 00 к. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а також 3075 грн 45 к. судового збору на користь держави. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у сумі 17392 грн 83 к. допущено до негайного виконання.

Рішення мотивовано тим, що в наказі № 150 від 30 вересня 2019 року загальними формулюваннями описана неефективна діяльність підприємства щодо охорони лісового фонду від незаконних рубок, однак в чому виразилась винна поведінка ОСОБА_1 та чи є наявність причинного зв`язку між її діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на неї трудових обов`язків наказ не містить. Дисциплінарне стягнення у виді догани застосовано без урахування відомостей про попередню роботу ОСОБА_1 , яка тричі, починаючи з 2007 року, заохочувалась грамотами та нагрудними знаками. Також роботодавцем не доведений належними і допустимими доказами той факт, що до застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення їй пропонувалось надати письмові пояснення.

На підставі цих обставин у їх сукупності суд першої інстанції прийшов до висновку, що застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани відбулось з порушенням норм трудового законодавства, а відтак, що пункт 10 наказу № 150 від 30 вересня 2019 року про накладення такої догани є незаконним.

Аналогічні обставини суд встановив і щодо пункту 8 наказу № 162 від 15 жовтня 2019 року. Зокрема зазначив, що цей наказ містить загальні формулювання щодо неефективної діяльності підприємства у сфері протипожежної безпеки без посилання на те, які конкретні дії та дії яких конкретно працівників призвели до такої низької ефективності.

Щодо звільнення ОСОБА_1 , то суд виходив із того, що зі змісту наказу від 12 листопада 2019 року не вбачається про порушення яких саме конкретних посадових обов`язків ОСОБА_1 йде мова, та не доведено, що таке порушення вчинене позивачем винно, умисно та без поважних причин. Після загальних фраз, в яких, на думку відповідача, міститься опис вчинених позивачкою порушень, в наказі вказано, що за усі ці та інші порушення ОСОБА_1 15 жовтня 2019 року оголошено догану. Тобто роботодавець визнав, що до ОСОБА_1 за ці ж порушення вже застосоване дисциплінарне стягнення.

Вказане також підтверджується тим, що 15 жовтня 2019 року наказом № 162 на ОСОБА_1 була накладена догана, а в подальшому того ж дня 15 жовтня 2019 року її було звільнено на підставі пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. При цьому підстави звільнення були аналогічними тим, що вказані в наказі від 12 листопада 2019 року. Суд поставив під сумнів те, що після застосування дисциплінарного стягнення 15 жовтня 2019 року у виді догани позивачка протягом одного дня могла вчинити усі порушення, зазначені в наказі про звільнення.

Крім того, оскільки суд прийшов до висновку про незаконність доган, накладених на ОСОБА_1 наказами № 150 від 30 вересня 2019 року та № 162 від 15 жовтня 2019 року, вважав відсутніми докази того, що ОСОБА_1 раніше допускала порушення покладених на неї обов`язків, притягувалась за це до дисциплінарної відповідальності і знову вчинила дисциплінарний проступок, а відтак і підстави вважати невиконання нею своїх обов`язків систематичним.

Прийшовши до висновку про незаконність звільнення ОСОБА_1 суд першої інстанції стягнув на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу - до дня ухвалення рішення про поновлення на роботі.

В апеляційній скарзі ДП Могилів-Подільське лісове господарство , вказуючи на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення скасувати і ухвалити нове - про відмову у позові.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалося на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки обов`язкам інженера охорони та захисту лісу ДП Могилів-Подільське лісове господарство , не оцінив їх виконання позивачкою у співвідношенні з низькими показниками в роботі підприємства по розділу Охорона, захист лісу і держконтроль , виявленими Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області сімома випадками порушення Правил пожежної безпеки в лісах . Суд залишив поза увагою Протокол № 14 від 02 жовтня 2019 року засідання первинної профспілкової організації ДП Могилів-Подільське лісове господарство , зі змісту якого видно, що ОСОБА_1 не була згідна з накладенням на неї дисциплінарного стягнення, але відмовилась від пояснень щодо обставин, на підставі яких його було накладено, при цьому визнала ту обставину, що впродовж року в лісі вона була лише раз.

Після оголошення догани 30 вересня 2019 року ОСОБА_1 не вжила заходів щодо усунення виявлених порушень, натомість при проведенні перевірки виконання припису Державної екологічної інспекції у Вінницькій області були виявлені інші порушення, зокрема: засмічення лісового фонду, низька ефективність проведення доглядів за мінсмугами, ремонту доріг протипожежного значення. Інженер охорони та захисту лісу не вимагала і не контролювала виконання плану протипожежних заходів, практично самоусунулась від виконання своїх обов`язків, до прийняття звітів від підрозділів підприємства ставилась формально. Формально затвердила звіт по протипожежних заходах за вересень 2019 року. Не впевнившись у їх виконанні затвердила наряди-акти на виконання ремонту доріг протипожежного призначення по Ямпільському, Джуринському та Вендичанському лісництвах, які фактично не здійснювались. Вона також не належно виконувала покладені на неї наказом ДП Могилів-Подільське лісове господарство № 189 від 05 листопада 2018 року обов`язки як особа, відповідальна за інформаційно-просвітницьку діяльність, а також використовувала службовий телефон для здійснення приватних розмов, чим порушила вимоги наказу № 96 від 26 травня 2006 року.

Зазначене свідчить про систематичність порушення посадових обов`язків ОСОБА_1 , тому 15 жовтня 2019 року директор підприємства звернувся до первинної профспілкової організації ДП Могилів-Подільське лісове господарство про надання згоди на її звільнення, але суд першої інстанції у своєму рішення не дав оцінки поясненням самої ОСОБА_1 під час засідання профспілкового комітету, зокрема про те, що вона відмовилась давати пояснення та підписувати наказ, тому що в лісі не буває та не знає стану речей, звіт підписує формально, не перевіряючи, тому що так робила завжди.

Суд, вказуючи на те, що звільнення ОСОБА_1 було застосовано за те ж порушення, що й догана, оголошена наказом № 162 від 15 жовтня 2019 року, не звернув уваги, що накази від 30 вересня 2019 року та 15 жовтня 2019 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани містять різні підстави, крім того не врахував, що наказ про звільнення крім посилань на порушення посадових обов`язків ОСОБА_1 , які були підставою для оголошення доган, містить ще й такі підстави накладення дисциплінарного стягнення: невиконання обов`язків щодо ведення інформаційно-просвітницької діяльності, відповідальність за яку була покладена на ОСОБА_1 наказом № 189 від 05 листопада 2018 року, та здійснення в робочий час приватних телефонних розмов.

Вказувало також на те, що оскільки рішення про визнання незаконними наказів про оголошення ОСОБА_1 доган 30 вересня та 15 жовтня 2019 року законної сили не набрало, тому суд не мав підстав для висновку про відсутність систематичності невиконання ОСОБА_1 трудового законодавства як підстави для звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, за яким просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, відповідно до встановлених обставин справи. Додатково вказувала, що всупереч приписам пункту 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 950 від 13 червня 2000 року, у редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 961 від 13 вересня 2017 року, службове розслідування щодо неї не проводилось, що є додатковою підставою незаконності застосованих дисциплінарних стягнень.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частинами першою - третьою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення або змінює рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права (стаття 376 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2001 року ОСОБА_1 призначена на посаду інженера охорони та захисту лісу Могилів-Подільського Держлісгоспу (з 02 лютого 2005 року - ДП Могилів-Подільське лісове господарство ).

Згідно з посадовою інструкцією інженера охорони і захисту лісу, затвердженою директором ДП Могилів-Подільський лісгосп 01 липня 2006 року, інженер охорони і захисту лісу є організатором робіт по охороні лісу від пожеж і самовільних порубок, а також захисту лісу від шкідників і хвороб.

Головним завданням інженера охорони і захисту лісу є забезпечення виконання плану по протипожежних і лісозахисних заходах, застосування передових методів виконання робіт.

Інженер охорони і захисту лісу, зокрема: забезпечує впровадження на протипожежних і лісозахисних роботах передової техніки, технології та організації праці; розробляє та забезпечує впровадження заходів, спрямованих на виконання програм протипожежних і лісозахисних робіт; сприяє підвищенню ефективності лісогосподарської діяльності шляхом недопущення лісових пожеж, осередків хвороб і шкідників лісу, а при їх появі вживає заходів до ліквідації на початку виникнення; систематично контролює стан охорони лісів у лісництвах, проводить раптові та контрольні ревізії обходів і дільниць; організовує та контролює проведення рекогносцирувального нагляду та служби сигналізації появи шкідників та хвороб лісу; контролює роботу лісової пожежної станції; координує роботу наземної та авіаційної охорони лісів від пожеж; проводить нагляд за ходом будівництва лісових кордонів, протипожежних веж, телефонних ліній, а також стежить за станом цих об`єктів; здійснює контроль за додержанням правил відпуску деревини на пні, пожежної безпеки, сінокосіння, випасу худоби, а також санітарного мінімуму в лісах. Готує та подає документи за дорученням керівництва підприємства про пожежі та лісопорушення у правоохоронні та судові органи, а також стежить за проходженням цих справ; проводить перевірку стану охорони й захисту лісів; проводить масово-роз`яснювальну роботу серед населення з питань охорони лісу від пожеж і лісопорушень; бере участь у прийманні звітів лісництв і підбитті підсумків роботи підприємства; стежить за станом охорони праці, виробничої санітарії на протипожежних і лісозахисних роботах.

Відповідно до наказу № 189 від 05 листопада 2018 року ОСОБА_1 призначена відповідальною за інформаційно-просвітницьку діяльність, а також роботу зі шкільними лісництвами. Цим наказом на неї покладено такі обов`язки прес-секретаря з доплатою у розмірі 25 % окладу в сумі 1975 грн 00 к. на місяць: подавати до першого числа кожного місяця медіа-плани у Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства (далі Вінницьке ОУЛМГ) у співпраці з керівниками відділів, лісничими; не рідше ніж один раз на десять днів друкувати статті, інформації у одній із районних газет; щомісяця звітувати перед Вінницьким ОУЛМГ про інформаційно-просвітницьку роботу; забезпечувати активну роботу шкільних лісництв.

Наказом директора ДП Могилів-Подільський лісгосп № 3 від 02 січня 2019 року ОСОБА_1 включена в склад бригади для проведення рейдових перевірок з питань охорони та захисту лісу, а наказом № 7 того ж дня вона включена до штабу по забезпеченню охорони лісових насаджень від незаконних порубок.

Наказом ДП Могилів-Подільське лісове господарство № 150 від 30 вересня 2019 Про стан охорони лісового фонду від незаконних порубок установлено, що заходи по охороні лісових насаджень від незаконних порубок виконуються не в повній мірі, ефективність проведення рейдів по охороні лісових насаджень є низькою.

За 2019 рік складено лише 2 протоколи за порушення Правил пожежної безпеки. На неефективну роботу по розділу Охорона і захист лісу неодноразово вказувалось Вінницьким ОУЛМГ. За підсумками трудового суперництва по даному розділу ДП Могилів-Подільське лісове господарство займає останні місця. В питаннях охорони лісів на підприємстві практично відсутня взаємодія інженерної служби і лісової охорони на місцях. Інженер охорони і захисту лісу практично самоусунулась від виконання своїх посадових обов`язків. Цим наказом було оголошено догану семи працівникам підприємства, в тому числі інженеру охорони і захисту лісу ОСОБА_1 за низький рівень профілактично-роз`яснювальної роботи, відсутність координації дій з лісовою охороною на місцях в питаннях охорони лісу від незаконних рубок і дотримання Правил пожежної безпеки в лісах, самоусунення від виконання своїх посадових обов`язків.

01 жовтня 2019 року головою профкому ДП Могилів-Подільське лісове господарство Ткачуком В. М ОСОБА_2 , секретарем ОСОБА_3 та інженером лісового господарства Бугою Р. М. складено акт про те, що ОСОБА_1 відмовилась ознайомлюватись під розпис із зазначеним наказом, а також акт про її відмову від надання пояснень щодо суті виявлених порушень.

02 жовтня 2019 року відбулось засідання первинної профспілкової організації ДП Могилів-Подільське лісове господарство , на якому голова цієї організації Ткачук В. М ОСОБА_2 зачитав подання адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 від ознайомлення із наказом та надання відповідних пояснень. ОСОБА_1 при цьому пояснила, що з покаранням не згідна, а також вказала, що у 2019 році лише раз була в лісі.

Відповідно до наказу ДП Могилів-Подільське лісове господарство № 162 від 15 жовтня 2019 року Про проведення протипожежних заходів на підприємстві при проведенні перевірки припису екологічної інспекції виявлено ряд порушень, що включають в себе протипожежні та лісозахисні заходи. Зокрема, засмічення лісового фонду, низька ефективність проведення доглядів за мінсмугами. Відповідальні працівники інженерно-технічної служби практично усунулись від виконання своїх службових обов`язків.

При перевірці виконання протипожежних заходів у підрозділах підприємства виявлено:

- по Ямпільському лісництву допущена приписка по ремонту доріг протипожежного призначення в кв. 41, 42, 43, 44, 25, 26, 29, 53, 55, де роботи взагалі не проводились;

- по Джуринському лісництву - приписка об`єму виконаних робіт по ремонту доріг протипожежного призначення в кв. 76 - 77, 78 - 79, 79 - 82, де роботи не проводились;

- по Вендичанському лісництву - приписка по ремонту доріг протипожежного призначення в кв. 20, 25, де роботи не проводились.

Цим же наказом за допущені порушення посадових обов`язків шести працівникам ДП Могилів-Подільське лісове господарство , в тому числі ОСОБА_1 (пункт 8), а також головному лісничому ОСОБА_4 (пункт 9) оголошена догана, зокрема ОСОБА_1 за незабезпечення виконання плану протипожежних і лісозахисних робіт, безконтрольність та безвідповідальність при прийомці звітів від підрозділів лісгоспу, формальність їх перевірки та невідповідності виконаних об`єктів.

Відповідно до акту від 15 жовтня 2019 року, підписаного головою профкому Ткачуком В. М., секретарем ОСОБА_3 , юрисконсультом ОСОБА_5 , інженером лісового господарства ОСОБА_6 , Каменчук Г. В. ознайомлюватись із наказом відмовилась. Того ж дня ними ж складено акт про відмову ОСОБА_1 від надання пояснень щодо обставин, зазначених у наказі про оголошення догани.

15 жовтня 2019 року було проведено засідання профспілкового комітету ДП Могилів-Подільське лісове господарство , за наслідками якого було прийнято рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Під час цього засідання ОСОБА_1 пояснила, зокрема таке: Я відмовляюсь від надання пояснень та підписання наказу, тому що в лісі по роботі не буваю, стану речей не знаю. Звіт підписую формально, не перевіряючи, бо це я робила протягом усього часу, що працюю в лісгоспі. На підприємстві все, що стосується будівництва доріг та догляду за культурами робиться формально та з приписками .

Наказом № 64-К від 15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звільнена з роботи за систематичне невиконання своїх посадових обов`язків.

У наказі зазначено про накладення дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани 30 вересня 2019 року та підстави, за яких їй була оголошена догана 15 жовтня 2019 року. Разом з тим вказано, що ОСОБА_1 була призначена відповідальною за інформаційно-просвітницьку діяльність та роботу зі шкільними лісництвами, за виконання якої їй надано доплату у розмірі 25 % окладу прес-секретаря в сумі 1975 грн 00к. на місяць. В жодній з районних газет надрукованих статей не було. За весь період нею надано лише три інформації прес-секретарю управління. Зі шкільними лісництвами ніяка робота взагалі не проводиться. В робочий час займається розмовами, що не стосуються виробництва (розмовами зі своїми рідними), на які витрачаються години часу, чим порушує Правила внутрішнього трудового розпорядку.

12 листопада 2019 року ОСОБА_1 поновлена на роботі у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю з 15 листопада 2019 року.

Того ж дня відбулось засідання профкому ДП Могилів-Подільське лісове господарство , на якому ОСОБА_1 повідомила, що пояснень щодо подання директора підприємства про її звільнення давати не буде. За наслідками розгляду цього подання було прийнято рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1

12 листопада 2019 року був винесений наказ № 74-К про звільнення ОСОБА_1 , який за своїм змістом відповідає наказу № 64-К від 15 жовтня 2019 року.

Згідно зі статтею ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і дисципліни.

Відповідно до частина першої статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника (частина перша статті 149 КЗпП України).

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України).

Отже, оскільки згідно з посадовою інструкцією інженер з охорони та захисту лісу є організатором робіт по охороні лісу від пожеж і самовільних порубок, а також захисту лісу від шкідників і хвороб, її безпосередні посадові обов`язки, зокрема: розроблення та забезпечення впровадження заходів, спрямованих на виконання програм протипожежних і лісозахисних робіт; систематичний контроль стану охорони лісів у лісництвах, проведення раптових та контрольних ревізій обходів і дільниць; здійснення контролю за додержанням правил відпуску деревини на пні, пожежної безпеки, сінокосіння, випасу худоби, а також санітарного мінімуму в лісах; проведення масово-роз`яснювальної роботи серед населення з питань охорони лісу від пожеж і лісопорушень; участь у прийманні звітів лісництв і підбитті підсумків роботи підприємства, ураховуючи виявлені недоліки в організації роботи підприємства по охороні лісових насаджень від незаконних порубок, низьку ефективність проведення рейдів по охороні лісових насаджень, то суд першої інстанції не мав підстав для висновку, що накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани 30 жовтня 2019 року за низький рівень профілактично-роз`яснювальної роботи, відсутність координації дій з лісовою охороною на місцях в питаннях охорони лісу від незаконних рубок і дотримання Правил пожежної безпеки в лісах, самоусунення від виконання своїх посадових обов`язків є загальними формулюваннями, якими описана неефективна діяльність підприємства щодо охорони лісового фонду від незаконних рубок.

Зі змісту посадової інструкції інженера охорони і захисту лісу вбачається, що вона є основною посадовою особою ДП Могилів-Подільське лісове господарство відповідальною за стан охорони лісових насаджень від незаконних порубок, боротьбу зі шкідниками та хворобами лісу, а також протипожежну безпеку, а відтак неналежна організація роботи підприємства у зазначеному напрямку і є невиконанням ОСОБА_1 посадових обов`язків.

При цьому факт невиконання цих обов`язків не заперечувала і сама ОСОБА_7 , визнавши, що впродовж 2019 року в лісі була лише раз.

Очевидним є те, що виконувати обов`язки, передбачені посадовою інструкцією інженера охорони і захисту лісу, без регулярного відвідування лісових масивів, що перебувають у віданні підприємства, не можливо.

Також не можна погодитись із висновком суду першої інстанції, що при накладенні цього дисциплінарного стягнення не було враховано попередню роботу позивачки, тому що наявність заохочення у виді грамоти Могилів-Подільської районної державної адміністрації та районної ради з нагоди Дня працівників лісу у 2007 році, нагородження почесним знаком за 10 та 20 років бездоганної служби у 2005 та 2007 роках (саме так зазначено у фотокопіях відповідних посвідчень), як і проходження підвищення кваліфікації, не позбавляють її від обов`язку працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати свої безпосередні посадові обов`язки, а стягнення у виді оголошення догани відповідає ступеню тяжкості вичиненого проступку і заподіяної ним шкоди, що виразилась у низьких показниках роботи ДП Могилів-Подільське лісове господарство за відповідним напрямком роботи порівняно з іншими підприємствами Вінницького ОУЛМГ та виявленням незаконних порубок в Івашковецькому та Джуринському лісництвах.

Теж саме стосується й висновку суду першої інстанції про формальність підстав для накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у виді догани наказом № 162 від 15 жовтня 2019 року.

Так, зі змісту посадової інструкції інженера охорони і захисту лісу, зокрема про те, що до її обов`язків входить перевірка стану охорони й захисту лісів та участь у прийманні звітів лісництв і підбитті підсумків роботи підприємства, витікає однозначний висновок, що приймаючи звіти щодо ремонту протипожежних доріг ОСОБА_8 зобов`язана була переконатись у їх достовірності.

Факт того, що вона формально ставилась до прийняття таких звітів не заперечувала й сама позивачка.

Щодо наказу № 74-К від 12 листопада 2019 року про звільнення ОСОБА_1 , то апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що підставою для накладення цього дисциплінарного стягнення стали ті ж обставини, що й зазначені у наказі № 64-К від 15 жовтня 2019 року і нових порушень трудового законодавства після оголошення 15 жовтня 2019 року догани ОСОБА_1 не вчиняла (оскільки з 15 жовтня 2019 року по 12 листопада 2019 року перебувала на лікуванні), однак погодитись із висновком суду про те, що звільнення позивачки було застосоване за ті ж порушення, за які їй оголошено догану 15 жовтня 2019 року не можна з огляду на таке.

Зі змісту наказу видно, що після накладення 30 вересня 2019 року дисциплінарного стягнення у виді догани ОСОБА_1 не усунула недоліків у роботі, які стали підставою для накладення цього дисциплінарного стягнення, натомість допустила інші порушення вимог посадової інструкції та Правил внутрішнього трудового розпорядку, а саме, всупереч покладених на неї наказом № 189 від 05 листопада 2018 року обов`язків прес-секретаря щодо: подання до першого числа кожного місяця медіа-планів у Вінницьке ОУЛМГ, не рідше ніж один раз на десять днів друкування статтей, інформацій у одній із районних газет; забезпечення активної роботи шкільних лісництв, за весь період часу (в тому числі з 30 вересня 2019 року по 15 жовтня 2019 року) жодної статті у районних газетах надруковано не було; лише тричі надавала інформацію прес-секретарю Вінницького ОУЛМГ (як видно з матеріалів справи жодної після 30 вересня 2019 року), роботу зі шкільними лісництвами взагалі не проводила. Крім того, в робочий час займалась розмовами, що не стосуються виробництва (розмови з рідними), на які витрачала значний час (як зазначено у наказі: години часу ).

Заперечення ОСОБА_1 щодо надання для розміщення відповідних статей та матеріалів на сайті Вінницького УЛМГ спростовані відповіддю заступника начальника управління Колчанова А. В. від 22 січня 2020 року про те, що усі матеріали, на які посилалась позивачка у відповіді на відзив на апеляційну скаргу, підготовлені не нею, а працівниками Вінницького УМЛГ.

Використання службового (корпоративного телефону) в робочий час для здійснення приватних розмов установлено на підставі помісячної відомості тривалості телефонних розмов, з якої видно тривалість розмов ОСОБА_1 у робочий час з корпоративними та не корпоративними абонентами. При цьому позивачка обґрунтування необхідності дзвінків не корпоративним абонентам у робочий час не навела.

Отже, хоча наказ № 74-К від 12 листопада 2019 року про звільнення ОСОБА_1 формально містить посилання на те ж порушення вимог її посадової інструкції, яке було підставою для накладення дисциплінарного стягнення у виді догани 15 жовтня 2019 року - прийняття звітів від лісництв за вересень 2019 року без перевірки фактичного виконання робіт, але вважати, що звільнення ОСОБА_9 на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України було застосоване за ті ж порушення, що й догана, оголошена наказом № 162 від 15 жовтня 2019 року не можна.

Апеляційний суд відхиляє доводи відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу щодо не проведення відповідно до 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 950 від 13 червня 2000 року, у редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 961 від 13 вересня 2017 року службового розслідування перед накладенням на неї дисциплінарних стягнень, тому що пунктом 1 цього Порядку визначено чотири виключні випадки, коли стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України Про запобігання корупції (далі Закон) прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування, це зокрема:

-у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об`єднанню громадян;

-у разі недодержання посадовими особами місцевого самоврядування законодавства про службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства;

-на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або особи, яка для цілей Закону прирівнюється до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри;

-з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства з питань запобігання корупції за рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності - особи, яка виконує його обов`язки.

Під жодну із цих ознак порушення трудового законодавства ОСОБА_1 не підпадають.

Щодо доводів позивачки про те, що їй не пропонувалось перед накладенням дисциплінарних стягнень надати письмові пояснення з приводу виявлених порушень, то апеляційний суд звертає увагу, що саме по собі складення акту про відмову від надання пояснень 01 жовтня 2019 року, тобто наступного дня після накладення дисциплінарного стягнення 30 вересня 2019 року, саме по собі не є беззаперечним доказом того, що позивачці така можливість перед оголошенням догани не надавалась.

Більше того, факт відмови від надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для накладення цього дисциплінарного стягнення, підтвердила і сама ОСОБА_1 під час засідання первинної профспілкової організації ДП Могилів-Подільське лісове господарство 02 жовтня 2019 року.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що порушення процедури прийняття рішення власником або уповноваженим ним органом саме по собі може бути підставою для визнання його незаконним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Певні дефекти відповідного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів, уповноважених на їх прийняття.

Так, дефектні процедури прийняття акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення .

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення власника або уповноваженого ним органу за умови дотримання передбаченої законом процедури його прийняття.

Отже, ураховуючи систематичне нехтування ОСОБА_1 своїми безпосередніми посадовими обов`язками, чого вона сама фактично не заперечувала, з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для її звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України погодитись не можна.

Такі процедурні порушення як складання акту про відмову від надання письмових пояснень щодо обставин, на підставі яких до неї застосовано дисциплінарне стягнення 30 вересня 2019 року 01 жовтня 2019 року, а також зазначення у наказі про її звільнення з роботи від 12 листопада 2019 року, окрім іншого, підстав для застосування до неї дисциплінарного стягнення у виді оголошення догани від 15 жовтня 2019 року не свідчать про те, що за їх відсутності ДП Могилів-Подільське лісове господарство могло прийняти інше рішення щодо ОСОБА_1 , ніж звільнення її з роботи за систематичне невиконання нею своїх посадових обов`язків.

Апеляційний суд також звертає увагу на позицію позивачки, висловлену нею як під час засідань первинної профспілкової організації ДП Могилів-Подільське лісове господарство , так і в суді, яка свідчить про те, що вона фактично не заперечувала систематичного невиконання своїх посадових обов`язків, але намагалась перекласти вину за це на інших працівників, зокрема головного лісничого ОСОБА_4 , виправдовуючи свою бездіяльність неприязними з ним стосунками. При цьому жодних доказів на підтвердження цього, як і створення ним перешкод у виконанні її посадових обов`язків (ненадання службового автомобіля для виїзду у лісові масиви, перешкоджання її участі у спільних рейдах тощо) вона не надала.

Більше того, свою бездіяльність у виконанні обов`язків особи, відповідальної за інформаційно-просвітницьку діяльність, покладених наказом № 189 від 05 листопада 2018 року, вона намагалась приховати шляхом видавання авторських матеріалів працівників Вінницького УМЛГ ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за свої.

За таких обставин апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції не мав підстав для визнання незаконними наказів № 150 від 30 вересня 2019 року, № 162 від 15 жовтня 2019 року в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани, наказу № 77-К від 12 листопада 2019 року про її звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України, а відтак і поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Могилів-Подільське лісове господарство задовольнити.

Рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 26 березня 2020 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 до Державного підприємства Могилів-Подільське лісове господарство про визнання наказів незаконними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Державного підприємства Могилів-Подільське лісове господарство , ЄДРПОУ 00991433, 24000, Вінницька область, м. Могилів-Подільський, вул. О. Пчілки, 17, судовий збір в розмірі 4612 грн (одна чотири тисячі шістсот дванадцять) грн 50 к. за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Повний текст постанови складено 22 червня 2020 року)

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: С. В. Марчук

І. В. Міхасішин

СудВінницький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення18.06.2020
Оприлюднено24.06.2020
Номер документу89984219
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —138/3149/19

Постанова від 17.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Фаловська Ірина Миколаївна

Ухвала від 05.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Фаловська Ірина Миколаївна

Ухвала від 10.08.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Фаловська Ірина Миколаївна

Ухвала від 29.07.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Фаловська Ірина Миколаївна

Постанова від 18.06.2020

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Панасюк О. С.

Постанова від 18.06.2020

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Панасюк О. С.

Ухвала від 08.05.2020

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Панасюк О. С.

Ухвала від 23.04.2020

Цивільне

Вінницький апеляційний суд

Панасюк О. С.

Рішення від 30.03.2020

Цивільне

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Холодова Т. Ю.

Ухвала від 28.02.2020

Цивільне

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Холодова Т. Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні