Постанова

від 22.06.2020 по справі 523/704/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3118/20

Номер справи місцевого суду: 523/704/18

Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2020 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Комфорт-2 , Споживчого товариства автостоянка Комфорт , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Комфорт-3 , треті особи: Одеська міська рада, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією, на додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Дяченка В.Г. 18 вересня 2019 року у м. Одеса, -

встановила:

У вересні 2018 року представник відповідача - Споживчого товариства "Автостоянка Комфорт" звернулась до суду із заявою, в якій просила ухвалити додаткове рішення по справі, та стягнути з позивачів понесені відповідачем - Споживчим товариством "Автостоянка Комфорт" судові витрати на правничу правову допомогу в розмірі 18 900,00 грн.

Заявлені вимоги мотивовані тим, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2018 року у задоволені позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСББ "Комфорт-2", Споживче товариство "Автостоянка Комфорт", ОСББ "Комфорт-3" (треті особи: Одеська міська рада, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради) про усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією, - було відмовлено у повному обсязі. Однак, судом не було вирішено питання про розмір витрат на правничу допомогу, та їх стягнення з позивачів.

Додатковим рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2019 року стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Споживчого товариства "Автостоянка Комфорт" (ЄДРПОУ 41170521) витрати на на професійну правничу допомогу в розмірі 18 900,00 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просять суд скасувати судове рішення та постановити нове, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що: дана справа не відноситься до складних справ та не потребувала у адвоката значних затрат часу, а тому сума у розмірі 18 900 грн. є неспівмірною у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг; судом не прийнято до уваги складний матеріальний стан позивачів та наявність у них хворої дитини; постановою Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року встановлено порушення прав позивачів що, на думку апелянтів, свідчить про законність позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.1, 2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2018 року у задоволені позову? ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ?до?ОСББ "Комфорт-2", Споживче товариство "Автостоянка Комфорт", ОСББ "Комфорт-3" (треті особи: Одеська міська рада, Суворовська районна адміністрація Одеської міської ради) про усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією - було відмовлено у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року рішення?Суворовського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2018 року було змінено в мотивувальній частині щодо обгрунтування підстав відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах і в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 серпня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року - відмовлено.

12 вересня 2018 року представник відповідача - Споживчого товариства "Автостоянка Комфорт" звернулась до суду із заявою, в якій просила ухвалити додаткове рішення по справі, та стягнути з позивачів понесені відповідачем судові витрати на правничу правову допомогу в розмірі 18 900,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133та частин 1 - 3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Згідно матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну допомогу представником відповідача - Споживчого товариства "Автостоянка Комфорт" - адвокатом Криворучко В.О. було надано договір про надання адвокатських послуг №А-02-02/18 від 21 лютого 2018 року, укладений між Споживчим товариством "Автостоянка Комфорт" та адвокатом Криворучко Вікторією Олегівною, з визначенням представлення інтересів в справі №523/704/18 та гонорару адвоката в розмірі 18 900,00 грн. (а.с.151, т.1). Також надано розрахунок гонорару на зазначену суму (а.с.152, т.1) та квітанцію до прибуткового касового ордеру №2 від 26 лютого 2018 року на загальну суму 18 900,00 гривень (а.с.154, т.1).

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України , заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Однак, суд першої інстанції, за наявності заперечень іншої сторони щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, дійшов помилкового висновку, що розумним розміром витрат на послуги адвоката у даному випадку є сума 18 900 грн., адже зазначена сума витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді (участь у чотирьох судових засіданнях, подання відзиву на позовну заяву, подання ідентичних клопотань про забезпечення судових витрат, тощо).

Враховуючи вищезазначене, а також складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), час, витрачений адвокатом на виконання робіт та обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову та значення справи для сторони, колегія суддів, з урахуванням вимог розумності та справедливості, вважає необхідним зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню, до 10 000 грн.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює, проте, помилково визначив суму витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із чим додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2019 року підлягає зміні в частині визначення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2019 року - змінити в частині визначення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Споживчого товариства "Автостоянка Комфорт" (ЄДРПОУ 41170521) витрати на на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2 а - 2 г ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 22 червня 2020 року.

Судді Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова

А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе