Постанова

від 23.06.2020 по справі 578/887/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м.Суми

Справа №578/887/19

Номер провадження 22-ц/816/215/20

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Хвостика С. Г.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕРНЕ ,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Фізична особа підприємець - ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Сокол Тетяна Петрівна

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 06 листопада 2019 року в складі судді Басової В.І., ухвалене у селищі міського типу Краснопілля, повний текст якого складено 13 листопада 2019 року,

в с т а н о в и в:

У червні 2019 року ТОВ ЗЕРНЕ звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ФОП - ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сокол Т.П., в якому просило визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 39 від 29.01.2018 року, кадастровий номер земельної ділянки 5922385400:08:003:0068, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав № 39484294 від 02.02.2018 р., номер запису про інше речове право № 24650895; визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 38 від 29.01.2018 року, кадастровий номер земельної ділянки 5922385400:08:004:0254, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав № 39483546 від 02.02.2018 р., номер запису про інше речове право № 24650239.

Свої вимоги мотивувало тим, що 14 квітня 2011 року земельні ділянки за кадастровими номерами 5922385400:08:003:0068 (площею 3,5209 га) та 5922385400:08:004:0254 (площею 0,8485 га) були передані ОСОБА_4 в оренду Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Думівське (зараз ТОВ ЗЕРНЕ ) строком на 15 років за договорами оренди землі, зареєстрованими у відділі Держкомзему у Краснопільському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 03.12.2012 р. за № № 592238544003401 та 592238544003402. Вказані договори оренди земельних ділянок в порядку ст. 31-32 ЗУ Про оренду землі не припинялись та не розривались, однак, під час дії вищевказаних договорів оренди земельних ділянок відповідачами по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як співвласниками вказаних земельних ділянок, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , 29 січня 2018 року укладено з ОСОБА_3 договори про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договори емфітевзису) № 39 та № 38 строком на 49 років. Приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сокол Т.П., як державним реєстратором прав, під час реєстрації зазначених договорів емфітевзису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було перевірено документи на предмет наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, адже, вже було зареєстроване право на спірну земельну ділянку за договором оренди. Посилаючись на те, що зазначені договори порушують його права та охоронювані законом інтереси, оскільки укладені до закінчення строку дії договорів оренди від 14 квітня 2011 року, просило визнати їх недійсними.

Рішенням Краснопільського районного суду Сумської області від 06 листопада 2019 року позов ТОВ Зерне задоволено.

Визнано недійсними договори про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) № 39 та № 38 від 29 січня 2018 року, кадастровий номер земельних ділянок 5922385400:08:003:0068, 5922385400:08:004:0254, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_3 , посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що право оренди земельної ділянки у позивача не виникло, оскільки державна реєстрація договору оренди була здійснена після смерті власника цієї земельної ділянки, однак, суд не з`ясував цієї обставини, яка має важливе значення для справи. Вказує на порушення судом норм процесуального права щодо порядку та строків подачі доказів; невідповідність мотивувальної частини рішення щодо реституції його резолютивній частині; застосування судом нормативно-правових актів та Постанов Пленуму ВС України, які втратили чинність; застосування висновків Верховного Суду, які не стосуються спірних правовідносин; безпідставне врахування судом заяви ОСОБА_2 від 27 серпня 2019 року про визнання позову.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ ЗЕРНЕ - адвокат Мазурова К.Д. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Вказує, що судом ухвалене законне та обґрунтоване рішення, тому підстав для його скасування немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ФОП ОСОБА_3 - адвоката Кравченка П.А., який підтримав доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника ТОВ ЗЕРНЕ - адвоката Мазурової К.Д., Худякова О.С., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог і доводів апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2011 року між СТОВ Думівське та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5922385400:08:003:0068, площею 3,5209 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Краснопільському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.12.2012 за № 592238544003401, та договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5922385400:08:004:0254, площею 0,8485 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Краснопільському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.12.2012 за № 592238544003402 (том 1, а.с. 6-12).

Згідно з пунктом 40 зазначених договорів, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендодавця, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Рішенням СТОВ Думівське № 11/04/2019-2 від 11 квітня 2019 року змінено назву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Думівське (код 23641279) на Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕРНЕ (код 23641279) та затверджено нову редакцію статуту ТОВ ЗЕРНЕ (том 1, а.с. 23-29).

Відповідно до інформаційної довідки № 171081008 від 20.06.2019, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5922385400:08:003:0068 площею 3,5209 га належить у рівних частках по 1/2 відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину № 165 та 159 від 25.01.2018 р., номери записів про право власності 24535511 та 24535497 (том 1, а.с.19-20).

Відповідно до інформаційної довідки №171662221 від 25.06.2019, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5922385400:08:004:0254, площею 0,8485 га належить у рівних частках по 1/2 відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину №169 та 163 від 25.01.2018, номери записів про право власності 24536298 та 24536296 (том 1, а.с. 21-22).

29 січня 2018 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо зазначених земельних ділянок уклали договори № 38 та № 39 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з ОСОБА_3 (том 1, а.с. 13-15, 16-18, 78-82, 110-114).

З видаткових касових ордерів від 09.01.2019 р. за номерами 23 та 24 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 отримала від СТОВ Думівське як орендну плату за земельні паї за 2018 рік 5561,84 грн та 134,92 грн (том 1, а.с. 135-136).

З видаткових касових ордерів від 09.01.2019 р. за номерами 25 та 26 встановлено, що відповідач ОСОБА_2 отримав від СТОВ Думівське як орендну плату за земельні паї за 2018 рік 5561,84 грн та 134,92 грн (том 1, а.с. 133-134).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що після смерті ОСОБА_4 до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як спадкоємців, у повному обсязі перейшли права та обов`язки орендодавця за умовами укладених 14 квітня 2011 року договорів оренди, тому є підстави для визнання недійсними договорів про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб, які були укладені щодо цієї самої ділянки, під час дії договорів оренди. Також суд вважав, що приватний нотаріус Сокол Т.П., не дотримавшись вимог законодавства при реєстрації договорів емфітевзису від 29 січня 2018 року, порушила права та інтереси позивача, за яким право користування, а саме, оренди земельної ділянки, зареєстровано первинно та не припинялося.

Проте, з таким висновком суду колегія суддів апеляційного суду погодитись не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 14 квітня 2011 року між СТОВ Думівське (перейменоване в ТОВ ЗЕРНЕ ) та ОСОБА_4 укладено два договори оренди земельних ділянок з кадастровим номером 5922385400:08:003:0068, площею 3,5209 га та з кадастровим номером 5922385400:08:004:0254, площею 0,8485 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (том 1, а.с. 161).

Вищезазначені договори оренди були зареєстровані у відділі Держкомзему у Краснопільському районі уже після її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що у Державному реєстрі земель вчинено записи № 592238544003401, та № 592238544003402 (том 1, а.с. 6-12).

Так, за змістом ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (ч. 1 ст. 125 ЗК України). Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч. 5 ст. 126 ЗК України).

Частиною 5 статті 6 Закону України Про оренду землі передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

У п. 43 укладених договорів оренди сторони передбачили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Отже, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоди встановленої форми.

Разом із тим, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення учасників при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Подібні правові висновки викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

Таким чином, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що право оренди земельної ділянки у позивача не виникло, оскільки державна реєстрація договорів оренди була здійснена 03 грудня 2012 року, тобто після смерті власника земельних ділянок ОСОБА_4 .

Згідно з вимогами статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, ОСОБА_4 померла до державної реєстрації укладених між нею та позивачем договорів оренди, тому за життя вона не набула прав та обов`язків за цими договорами.

Не врахувавши зазначеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що після смерті ОСОБА_4 до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як спадкоємців, у повному обсязі перейшли права та обов`язки орендодавця за умовами укладених 14 квітня 2011 року договорів оренди.

Враховуючи зазначене, а також те, що укладені договори № 38 та № 39 про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб, які були укладені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з ОСОБА_3 вимогам закону не суперечать і не порушують прав позивача, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Отже, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, знайшли своє підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ ЗЕРНЕ .

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з ТОВ ЗЕРНЕ на користь ФОП ОСОБА_3 необхідно стягнути понесені судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 2881 грн 50 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Краснопільського районного суду Сумської області від 06 листопада 2019 року скасувати і прийняти постанову.

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕРНЕ до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сокол Тетяни Петрівни про визнання недійсними договорів про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договори емфітевзису).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕРНЕ на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 понесені судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) гривня 50 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - О.Ю. Кононенко

Судді: О.І. Собина

С.Г. Хвостик