Рішення

від 16.06.2020 по справі 570/4402/19

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/4402/19

Номер провадження 2/570/272/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2020 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:

судді Гнатущенко Ю.В.

з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Мороз Л.С.,

представника відповідача ОСОБА_2 Б ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Релігійної громади Української православної церкви с. Дядьковичі Рівненського району про зобов`язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2019 р. позивач ОСОБА_1 звернувся в Рівненський районний суд Рівненської області із позовом до відповідача Релігійної громади Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району та просить скасувати адресу адмінбудівлі Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району, а саме: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ; стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову вказує, що згідно рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 24.02.201 р. за ним як спадкоємцем за законом, визнано право власності на будинковолодіння АДРЕСА_2 , зокрема на приміщення : реконструйований житловий будинок у магазин загальною площею 88,9 кв.м., збудований житловий будинок загальною площею 75,8 кв.м., збудовані будівлі банкетного залу з прибудовою, сарай - гараж ; літню кухню, сарай, які за даними Дядьковицької сільської ради рахувалися відповідно до договору дарування від 25.01.1996 р. за його батьком ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і реконструйовані та побудовані ним.

У вказаному будинку проживає його сім`я з 2000 р. Його дочка ОСОБА_5 та її дочка ОСОБА_6 зареєстровані у даному будинку, про що свідчить відмітка у паспорті.

Однак вказане майно він не може зареєструвати у реєстрі речових прав, так як за вказаною адресою на підставі рішення Третейського суду при Рівненській облспоживспілці від 02.02.2007 р., зареєстрована адмінбудівля Релігійної громади Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області.

26.07.2019 р. він надсилав звернення до Дядьковицького сільського голови, у якому просив вжити заходів щодо присвоєння адмінбудівлі Релігійної громади УПЦ с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області адреси та перереєстрації її в державному реєстрі речових прав. З відповіді на його звернення вбачається, що рішення Дядьковицької сільської ради №63 від 23.08.2018 р., на підставі відповідної заяви голови Парафіяльної Ради релігійної громади УПЦ с.Дядьковичі у зв`язку із уточненням поштової адреси будівлі церкви була присвоєна поштова адреса - АДРЕСА_2 .

У даному листі також зазначено, що наступним кроком, відповідно до норма чинного законодавства, має бути відповідне звернення уповноваженої особи релігійної громади в Рівненську облдержадміністрацію із заявою про реєстрацію змін до установчих документів. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України аналогічні звернення від інших суб`єктів не підлягатимуть задоволенню.

З метою досудового врегулювання спору він звертався також із письмовим зверненням до ОСОБА_7 Рівненської єпархії УПЦ МП, в якому просив вжити заходів щодо присвоєння адмінбудівлі Релігійної громади Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області іншої адреси та перереєстрації її в державному реєстрі речових прав. Однак відповіді на своє звернення не отримав.

Посилаючись на положення ст. ст. 14, 15 ЦК України вказує, що дані обставини порушують його права вільного користування та розпорядження майном.

Ухвалою суду від 22.10.2019 р. відкрито спрощене провадження у справі з викликом учасників.

В судовому засіданні позивач та його представник адвокат Мороз Л.С. позовні вимоги підтримали та просять їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що дійсно обидва об`єкта нерухомості мають однакову адресу, у зв`язку з врегулюванням вказаного питання між ними з позивачем, він звертався до сільського голови і відповідним рішенням сільської ради уточнено адресу, однак у подальшому він не займався зміною документів, оскільки необхідно було вносити зміни у статут релігійної громади.

Під час розгляду цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та клопотань.

Судом приймається до уваги, що за положеннями статті 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши докази, надані на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які позивач вважає достатніми для обґрунтування своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи, та, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 24.02.2011 р. визнано за позивачем ОСОБА_1 право власності як спадкоємцем за законом на будинковолодіння АДРЕСА_2 ., зокрема приміщення: реконструйований житловий будинок (А-1) у магазин, загальною площею 88,9 кв.м.., збудований житловий будинок (Є-1), загальною площею 75,8 кв.м., збудовані будівлі банкетного залу (В) з прибудовою (в), сарай-гараж (Г), літню кухню (Д), сарай (д), які за даними Дядьковицької сільської ради рахуються відповідно до договору дарування від 25.01.1996 р. за ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і реконструйовані та побудовані ним.

Суд критично оцінює посилання позивача як на підставу обґрунтування своїх вимог рішення №33 Дядьковицької сільської ради народних депутатів Рівненського району Рівненської області від 01.02.1996 р. Про виділення земельних ділянок під будівництво житлових будинків , оскільки дані щодо виділення земельної ділянки під будівництво власного житлового будинку та господарських будівель площею 0,15 га, в АДРЕСА_2 заповнено від руки олівцем.

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 09.04.2019 р. реєстраційний номер 18367852, витягу №14090092 від 30.03.2007 р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації відповідач Релігійна громада Української православної церкви с.Дядьковичі на підставі рішення Третейського суду при Рівненській облспоживспілці від 02.02.2007 р. справа №135/07 є власником адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_2 , що не заперечується позивачем.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області №63 від 23.08.2018 р. за заявою голови парафіяльної ради релігійної громади УПЦ с.Дядьковичі Рівненського району Маголи Б.І. про уточнення поштової адреси будівлі церкви, уточнено поштову адресу будівлі релігійної громади УПЦ с.Дядьковичі Рівненського району, яка розташована в с.Дядьковичі: АДРЕСА_1 .

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, відповідно до норм Конституції України, визначає Закон України Про місцеве самоврядування в Україні .

Згідно з преамбулою Закону України Про місцеве самоврядування в Україні цей Закон відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР ) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

За приписами частини 1 статті 10 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону № 280/97-ВР правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

В силу приписів статті 25 Закону № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Статтею 26 приведеного Закону передбачено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, та приведено перелік питань, які мають розглядатись виключно на пленарних засіданнях ради, зокрема, це питання прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

Згідно з п. 41 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття рішень з питань адміністративно територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами.

В статті 37 вказаного Закону закріплено власні (самоврядні) повноваження щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою, а саме: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

З огляду на зазначене, питання щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, в тому числі щодо присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна, земельним ділянкам на місцевому рівні, місцевими радами, законодавцем розглядаються в рамках повноважень місцевих рад щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюють управління і самостійно вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Такі ж положення закріплені в статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними, що кореспондується із вимогами ч. 3 ст. 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Отже, прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою, в тому числі пов`язаних із впорядкуванням нумерації об`єктів нерухомості належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад та не суперечить вимогам закону.

За загальними вимогами, для присвоєння чи зміни поштових адрес (поділ з присвоєнням окремого поштового номера) об`єктам нерухомого майна, суб`єкти господарювання, юридичні та фізичні особи подають клопотання (заяву) до виконавчого комітету відповідного органу місцевого самоврядування, на території якого розміщений об`єкт нерухомого майна.

Згідно ч. 3 ст. 2 ЦПК України Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема:верховенство права та пропорційність.

Відповідно до абзаців 1 та 4 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України). На суд покладається обов`язок розгляду цивільної справи в межах заявлених сторонами вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд ( ст.13 ЦПК України).

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою слід з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Також обраний спосіб захисту повинен відповідати критеріям ефективності, тобто, повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.13 діючого ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, суд вважає, що сам по собі факт присвоєння поштової адреси адмінбудинку, не свідчить про незаконність дій відповідача, та не є належною правовою підставою для задоволення позовних вимог про її скасування, що входить до компетенції відповідного органу місцевого самоврядування.

Отже, враховуючи, що позивач не довів факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів відповідачем, що є обов`язком позивача відповідно до засад змагальності сторін за ст.12 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до Релігійної громади Української православної церкви с. Дядьковичі Рівненського району про скасування адреси адмінбудівлі Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району, а саме: АДРЕСА_2 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня проголошення, або безпосередньо до Рівненського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач Релігійна громада Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району, ідентифікаційний код юридичної особи 22580736, с.Дядьковичі Рівненського району, Рівненська обл., Рівненський р-н. с.Дядьковичі, вул. Козацький шлях, буд.39.

Повне судове рішення складено 22.06.2020 р.

Суддя Гнатущенко Ю.В.