Постанова

від 01.09.2020 по справі 570/4402/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2020 року

м. Рівне

Справа № 570/4402/19

Провадження № 22-ц/4815/956/20

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Боймиструка С. В., Гордійчук С. О.,

секретар судового засідання - Пиляй І. С.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Релігійна громада Української православної церкви с. Дядьковичі

Рівненського району Рівненської області

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скарг у представника ОСОБА_1 - адвоката Мороз Людмили Святославівни на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2020 року у складі судді Гнатущенко Ю. В., ухвалене в м. Рівне о 14 годині 11 хвилин, повний текст рішення складено 22 червня 2020 року,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Релігійної громади Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району про зобов`язання вчинити дії. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що згідно рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 24.02.201 р. за ним як спадкоємцем за законом визнано право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , зокрема, на приміщення: реконструйований житловий будинок у магазин загальною площею 88,9 кв.м., збудований житловий будинок загальною площею 75,8 кв.м., збудовані будівлі банкетного залу з прибудовою, сарай - гараж ; літню кухню, сарай, які за даними Дядьковицької сільської ради рахувалися відповідно до договору дарування від 25.01.1996 р. за його батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і реконструйовані та побудовані ним. У вказаному будинку проживає його сім`я з 2000 р. Його дочка ОСОБА_3 та її дочка ОСОБА_4 зареєстровані у даному будинку, про що свідчить відмітка у паспорті. Однак вказане майно він не може зареєструвати у реєстрі речових прав, оскільки за вказаною адресою на підставі рішення Третейського суду при Рівненській облспоживспілці від 02.02.2007 р., зареєстрована адмінбудівля Релігійної громади Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області. 26.07.2019 р. він надсилав звернення до Дядьковицького сільського голови, у якому просив вжити заходів щодо присвоєння адмінбудівлі Релігійної громади УПЦ с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області адреси та перереєстрації її в державному реєстрі речових прав. З відповіді на його звернення вбачається, що рішення Дядьковицької сільської ради №63 від 23.08.2018 р., на підставі відповідної заяви голови Парафіяльної Ради релігійної громади УПЦ с.Дядьковичі у зв`язку із уточненням поштової адреси будівлі церкви була присвоєна поштова адреса - АДРЕСА_1 . У даному листі також зазначено, що наступним кроком, відповідно до норм чинного законодавства, має бути відповідне звернення уповноваженої особи релігійної громади в Рівненську облдержадміністрацію із заявою про реєстрацію змін до установчих документів. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України аналогічні звернення від інших суб`єктів не підлягатимуть задоволенню. З метою досудового врегулювання спору він звертався також із письмовим зверненням до Митрополита Варфоломія Ващука Рівненської єпархії УПЦ МП, в якому просив вжити заходів щодо присвоєння адмінбудівлі Релігійної громади Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області іншої адреси та перереєстрації її в державному реєстрі речових прав. Однак відповіді на своє звернення не отримав. Посилаючись на положення ст. ст. 14, 15 ЦК України вказував, що дані обставини порушують його права вільного користування та розпорядження майном. Просив суд скасувати адресу адмінбудівлі Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району, а саме: с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області, вул. Козацьий шлях, 39; стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2020 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване відсутністю належних та достовірних доказів на підтвердження факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, що є обов`язком позивача відповідно до засад змагальності сторін за ст.12 ЦПК України , та обґрунтоване тим, сам по собі факт присвоєння поштової адреси адмінбудинку не свідчить про незаконність дій відповідача та не є належною правовою підставою для задоволення вимог про її скасування, що входить до компетенції відповідного органу місцевого самоврядування.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, за невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, представник ОСОБА_1 - адвокат Мороз Л. С. оскаржила його в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі пояснює, що в ході судового розгляду було встановлено, що її довіритель став власником спірного домоволодіння на підставі рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 24.02.2011 року, яким за ним як спадкоємцем за законом визнано право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , зокрема, на приміщення: реконструйований житловий будинок у магазин загальною площею 88,9 кв.м., збудований житловий будинок загальною площею 75,8 кв.м., збудовані будівлі банкетного залу з прибудовою, сарай - гараж ; літню кухню, сарай, які за даними Дядьковицької сільської ради рахувалися відповідно до договору дарування від 25.01.1996 р. за його батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і реконструйовані та побудовані ним. Додає, що у вказаному будинку з 2000 року проживає його сім`я, а його дочка ОСОБА_3 та її дочка ОСОБА_4 зареєстровані у даному будинку, про що свідчить відмітка у паспорті. Стверджує, що вказане майно він не може зареєструвати у реєстрі речових прав, оскільки за вказаною адресою на підставі рішення Третейського суду при Рівненській облспоживспілці від 02.02.2007 р., зареєстрована адмінбудівля Релігійної громади Української православної церкви с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області. 26.07.2019 р. він надсилав звернення до Дядьковицького сільського голови, у якому просив вжити заходів щодо присвоєння адмінбудівлі Релігійної громади УПЦ с.Дядьковичі Рівненського району Рівненської області адреси та перереєстрації її в державному реєстрі речових прав. З відповіді на його звернення вбачається, що рішення Дядьковицької сільської ради №63 від 23.08.2018 р., на підставі відповідної заяви голови Парафіяльної Ради релігійної громади УПЦ с.Дядьковичі у зв`язку із уточненням поштової адреси будівлі церкви була присвоєна поштова адреса - АДРЕСА_1 . Звертає увагу суду, що в судовому засіданні відповідач не заперечив той факт, що приміщення адмінбудівлі релігійної громади знаходиться на протилежному боці вулиці, з парними числами нумерації будинків, чому суд не дав належної оцінки. Вважає, що місцевим судом неправильно застосовано до спірних правовідносин положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , адже прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою, в тому числі, пов`язаних із впорядкуванням нумерації об`єктів нерухомості, належить до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.. Додає, що в даному випадку спір стосується не присвоєння поштової адреси, оскільки вона присвоєна рішенням Дядьковицької сільської ради Рівненського району № 63 від 23.08.2018р., а стосується скасування попередньої адреси, присвоєної адмінбудівлі, в органах реєстрації речових прав. Покликаючись на те, що позивач належними та достовірними доказами довів факт порушення своїх прав з боку відповідача, і іншого способу захисту цих прав, окрім судового, не залишилося, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 24.02.2011 року за позивачем ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом визнано право власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 , зокрема приміщення: реконструйований житловий будинок (А-1) у магазин, загальною площею 88,9 кв.м., збудований житловий будинок (Є-1), загальною площею 75,8 кв.м., збудовані будівлі банкетного залу (В) з прибудовою (в), сарай-гараж (Г), літню кухню (Д), сарай (д), які за даними Дядьковицької сільської ради рахуються відповідно до договору дарування від 25.01.1996 р. за ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , і реконструйовані та побудовані ним.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна від 09.04.2019 р. реєстраційний номер 18367852, витягу №14090092 від 30.03.2007 р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації , власником адмінбудівлі за адресою: АДРЕСА_1 є відповідач - Релігійна громада Української православної церкви с.Дядьковичі на підставі рішення Третейського суду при Рівненській облспоживспілці від 02.02.2007 р. справа №135/07.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області №63 від 23.08.2018 р. за заявою голови парафіяльної ради релігійної громади УПЦ с.Дядьковичі Рівненського району ОСОБА_5 про уточнення поштової адреси будівлі церкви, уточнено поштову адресу будівлі релігійної громади УПЦ с.Дядьковичі Рівненського району, яка розташована в с.Дядьковичі: вул. Козацький Шлях, 39-А, с.Дядьковичі, Рівненського р-ну, Рівненської області.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив суд скасувати адресу адмінбудівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ч.1 ст. 10 Закону).

Згідно ст. 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, питання прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і порядку, визначених цим та іншими законами, які мають розглядатись виключно на пленарних засіданнях ради.

Статтею 37 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено власні (самоврядні) повноваження щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою, а саме: підготовка і внесення на розгляд ради питань щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території відповідного населеного пункту; підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо питань адміністративно-територіального устрою в порядку і межах повноважень, визначених законом.

Відповідна рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом (ст.. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Згідно ч. 1 ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, питання, яке ставить перед судом позивач - скасування державної реєстрації поштової адреси, є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, до компетенції якого належить вирішення питання щодо найменування (перейменування) вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, в тому числі щодо присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна, земельним ділянкам на місцевому рівні, рішення якого є обов`язковим для виконання і функції якого суд не вправі перебирати на себе.

Покликання апеляційної скарги на те, що іншого способу, окрім як звернення до суду з цим позовом, для відновлення своїх прав у позивача не залишилося, апеляційним судом відхиляються, оскільки порядок вирішення спірного питання визначений положеннями Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , про що позивачу було роз`яснено у відповіді Дядьковицької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 06.08.2019р. №676/01-10 на його звернення.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мороз Людмили Святославівни залишити без задоволення.

Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 16 червня 2020 року залишити без зміни.

Відновити дію рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 18 червня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04 вересня 2020 року.

Головуючий Ковальчук Н. М.

Судді: Боймиструк С. В.

Гордійчук С. О.