Ухвала

від 19.06.2020 по справі 610/1170/20

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/1170/20 № 1-кс/610/486/2020

м. Балаклія 19.06.2020 року

Слідчий суддя Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участі: секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт: представника за довіреністю ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ст. слідчого СВ Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області ОСОБА_3 за кримінальним провадженням № 12020220190000462 про арешт майна,

в с т а н о в и в:

17.06.2020р. до суду надійшло клопотання про арешт майна від 17.06.2020 року.

Предметом клопотання є майно: зразки цементної суміші.

Клопотання обґрунтовано тим, що в ході проведення досудового розслідування за ч. 2 ст. 185 КК України 16.06.2020р. було вилучено зазначене у клопотанні майно, яке є предметом кримінального правопорушення, тому є речовим доказом, на яке необхідно накласти арешт з метою його збереження.

Необхідність арешту вказаного майна зумовлюється тим, що воно буде відігравати доказову роль у кримінальному провадженні, а саме необхідно для подальшого призначення та проведення судової експертизи щодо точної марки цементної суміші, що дасть можливість підтвердити або спростувати показання свідка ОСОБА_5 .

Незастосування цього заходу буде перешкоджати встановленню істини по справі внаслідок того, що вилучене майно може бути спотворене, передане третім особам чи взагалі знищене (а.с. 1).

В суді слідчий клопотання підтримав з наведених у ньому підстав. Зазначив, що із силосів не відбирались зразки, оскільки була відсутня технічна можливість для цього.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, в суді зазначив, що зразки відбиралися з порушенням закону, ДБН. Просив вирішити клопотання на розсуд суду.

Як убачається з матеріалів клопотання, слідчим відділенням Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020220190000462. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) було внесено 22.05.2020р. з кваліфікацією за ч. 2 ст. 185 КК України.

Частиною 2 ст. 185 КК України передбачено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб.

З витягу з ЄРДР за кримінальним провадженням 12020220190000462 з кваліфікацією за ч. 2 ст. 185 КК України вбачається, що 21.05.2020р. до Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про те, що посадові особи Балаклійського цементного заводу за попередньою змовою групою осіб з іншими фізичними особами протягом тривалого часу вчиняють крадіжку майна підприємства, чим самим завдають збитку (а.с. 2).

На підставі ухвали слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 15.06.2020 року (а.с. 6) 16.06.2020р. було проведено огляд території «Балцем» за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами проведення якого було виявлено та вилучено цементну суміш, яку було поміщено до спеціальних пакетів № 7097051, № 7097053 (а.с. 7, 8).

П. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України регламентує арешт майна як один з заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1)існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3)може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Крім того, ч. 2ст. 170 КПК Українипередбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи при наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числіпредмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зазначене у клопотанні майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числіпредмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, тому є речовим доказом у даному кримінальному провадженні та на нього необхідно накласти арешт з метою його збереження.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цим майном є доцільним, оскільки в даному випадку забезпечує запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі.

Матеріали клопотання та встановлені судом обставини свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення збереження зазначених об'єктів, як речових доказів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України,

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання задовольнити повністю.

2.Накласти арешт на майно: зразки цементної суміші,

позбавивши права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.

3.Місце зберігання арештованого майна визначити слідчому.

4.Копію ухвали направити ініціатору клопотання для виконання та заінтересованим особам для інформування.

Ухвала виконується неґайно, може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Можливо слідчому судді заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1