Рішення

від 18.03.2020 по справі 756/9670/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/9670/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гончарука В.П., з секретарем Гриценком О.І. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вертон Технолоджі про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про відшкодування збитків, у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь 39 919,35 грн. завданих збитків за період з 26.01.2019 року по 30.04.2019 року. Крім того, позивач просить покласти на відповідача всі судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.11.2015 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення. Позивач в повній мірі виконав свої зобов`язання за договором щодо оплати послуг відповідача, натомість останній на початок опалювального сезону 2018/2019 не здійснив подачу тепла у належну позивачу квартиру та взагалі у весь багатоквартирний будинок мотивуючи це наявністю заборгованості мешканців будинку за попередні опалювальні періоди. Відповідач ще в опалювальний період 2017/2018 року відімкнув від опалення не лише боржників, а й добросовісних користувачів послуг. Позивач вказує, що ураховуючи, що опалювальний період 2018/2019 року розпочався 15.10.2018 року, відповідач повинен був подати тепло в будинок не пізніше 25.10.2018 року, однак цього не зробив та станом на час подання позовної заяви подача тепла не здійснюється, чим порушуються права позивача та завдаються збитки. За відсутності опалення, в період жовтень-листопад 2018 року нормальне проживання у належній позивачу квартирі стало неможливим, що призвело до розірвання договору оренди житла №5 від 30.07.2018 року укладеного між позивачем та ОСОБА_2 . За умовами вказаного договору орендар мав сплачувати позивачу 12 500,00 грн. щомісячно, але 31.10.2018 року договір було розірвано через низьку температуру в квартирі, що призвело до завдання збитків у вигляді упущеної вигоди.

29 жовтня 2019 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження з повідомлення сторін.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До початку судового засідання позивачем до суду була подана заява про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами. Крім того, позивачем до суду було надано письмову відповідь на відзив, в якій останній просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у ній.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До початку судового засідання представником відповідача до суду була подана заява про розгляд справи без його участі. Крім того, стороною відповідача до суду було надано відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у ньому.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

За змістом положень ст. 6, 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

27.11.2015 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення.

За змістом п. п. 1, 2 вказаного договору, виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в порядку, у строки і на умовах, що передбачені договором. Суб`єктом користування послугами є один власник - ОСОБА_1 . При цьому, такі суб`єкти користування послугами як наймач, орендар житлового приміщення, члени сім`ї у договорі викреслені.

Згідно п. 15 договору, у разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, виконавець проводить перерахунок розміру плати за спожиту теплову енергію шляхом урахування плати в наступному за розрахунком місяці.

Відповідно до п. 16 договору, споживач має право на: отримання своєчасно та належної якості послуги згідно із законодавством та умовами цього договору; відшкодування збитків завданих його майну та/або приміщенню, шкоди заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг; зменшення розміру плати в разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт.

При цьому, за п. 19 укладеного між сторонами договору, виконавець зобов`язаний: своєчасно надавати споживачу послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров`я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства, Правил та цього договору; звільняти від плати за послуги у разі їх ненадання та виплачувати компенсацію за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт; проводити перерахунок розміру плати в разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема, відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та визначеному цим договором; відшкодувати збитки, завдані майну та/або приміщенню споживача та/або членів його сім`ї, шкоду, що заподіяна його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг, а також моральну шкоду в порядку та розмірі, які визначаються відповідно до законодавства та цього договору.

За змістом п. 21 договору, виконавець несе відповідальність у разі: неналежного надання або ненадання послуг, що призвело до заподіяння збитків, завданих майну та/або приміщенню споживача, шкоди, що заподіяна його життю чи здоров`ю, - шляхом відшкодування збитків та сплати пені; несвоєчасного початку або завчасного припинення надання послуг (в межах опалювального сезону, визначеного уповноваженим органом відповідно до чинного законодавства України) - шляхом виплати споживачеві неустойки в розмірі 1% місячної плати за послугу за кожну добу її ненадання; порушення прав споживачів згідно із законодавством; порушення зобов`язань, установлених цим договором або законодавством.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

В даному випадку, обставинами, які визнаються учасниками справи є те, що позивач не має заборгованості перед відповідачем за надані послуги з централізованого опалення, а також, що відповідач розпочав вироблення теплової енергії та її подачу в будинок, у якому знаходиться належна позивачу квартира, в опалювальний період 2018/2019 - 01.12.2018 року.

З урахуванням положень п. 21 договору про надання послуг з централізованого опалення зі змісту якого вбачається, що не дивлячись на заперечення відповідача, подача теплової енергії відповідачем має відбуватись в межах опалювального сезону, визначеного уповноваженим органом відповідно до чинного законодавства України, а також з огляду на зміст розпорядження виконавчого органу Київської міської ради №1850 від 12.10.2018 року Про початок опалювального періоду 2018/2019 років в місті Києві , суд приходить до висновку, що відповідач прострочив надання послуги з теплопостачання в опалювальний період 2018/2019 роки.

Відповідно до положень ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом ст. 1, 10 Закону України Про захист прав споживачів , послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб. Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору. За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. У разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов`язання, не звільняє його від виконання зобов`язання в натурі. Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов`язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили.

Відповідальність виконавця, передбачена також положеннями ст. 23 Закону України Про захист прав споживачів .

При цьому, позивач висуває вимоги про відшкодування збитків у вигляді неотриманого прибутку, що передбачено положеннями ст. 22 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

При цьому, з урахування позиції сторони відповідача щодо відсутності його вини у неналежному наданні послуги, оскільки така ситуація сталась в зв`язку з наявністю боргів споживачів, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, відповідач здійснюючи господарську діяльність спрямовану на отримання прибутку несе всі несприятливі ризики такої діяльності.

Відповідно до положень ст.ст. 759, 760, 810, 811 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом. За договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. До договору найму житла, крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Договір найму житла укладається у письмовій формі.

Особливості укладення договору найму житла, передбачені нормами ЖК УРСР.

Так, згідно ст. 150, 158 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов`язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

30.07.2018 року між позивачем, як орендодавцем, та ОСОБА_2 , як орендарем, був укладений письмовий договір оренди N 5, предметом якого стала квартира АДРЕСА_1 .

Строк дії договору було встановлено з моменту підписання до 01.05.2019 року.

Щомісячні орендні платежі становлять 12500,00 грн.

27.10.2018 року орендар письмово звернулась до позивача із заявою про розірвання договору оренди у зв`язку з відсутністю в квартирі опалення, що зумовлює неможливість подальшого проживання у квартирі.

31.10.2018 року договір оренди було розірвано додатковою угодою N 1 у зв`язку з відсутністю в опалювальний період 2018/2019 теплопостачання в квартирі.

Крім того, зі змісту договору про надання послуг з централізованого опалення від 27.11.2015 року (п. 2) вбачається, що єдиним суб`єктом користування послугами є власник житла - позивач. При цьому, з числа користувачів шляхом здійснення закреслення у договорі, виключені наймач, орендар житлового приміщення (квартири) та члени сім`ї.

З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2018 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір оренди квартири строком до 01.05.2019 року.

Умовами договору передбачена сплата орендної плати орендарем щомісяця в розмірі 12500 грн.

Чинність вказаного договору відповідачем не оспорена і факт його укладення встановлена судом.

Судом також встановлені обставини розірвання вказаного договору оренди з підстав не надання відповідачем послуг з центрального опалення в квартиру позивача в опалювальний сезон 2018/2019 роки до 01.12.2018 року.

Позивач пов`язує отримання збитків у вигляді упущеної вигоди та спричинення моральної шкоди саме з розірванням договору оренди, яке відбулось внаслідок порушення відповідачем своїх обов`язків щодо надання послуг з центрального опалення, які передбачені договором про надання послуг з центрального опалення від 27 листопада 2015 року.

Відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність цивільно-правої відповідальності відповідача за неотримання позивачем послуг з опалення його квартири, оскільки в результаті невиконання останнім своїх обов`язків за договором про надання послуг з центрального опалення від 27 листопада 2015 року, укладеного з позивачем, у період з 25.10 по 01.11.2018 року призвело до розірвання договору оренди квартири позивача, у зв`язку з чим він не отримав очікуваний прибуток у вигляді орендної плати за період з 26.01.2019 року по 30.04.2019 року у розмірі 39 919 грн. 35 коп.,оскільки після подання опалення в квартиру з 01.12.2018 року він не міг укласти договору оренди з іншою особою і продовжував нести збитки.

Крім того, між позивачем та агентом з нерухомості ОСОБА_3 було укладено договір №6/1 від 01.12.2018 року, який направлений на пошук нових клієнтів, які б виявили бажання орендувати квартиру позивача після розірвання договору оренди квартири з ОСОБА_2 .

Факт виконання даного договору підтверджується відповідними звітами до даного договору складеними на його виконання.

Однак позивача не отримав очікуваний прибуток у вигляді орендної плати за період з 26.01.2019 року по 30.04.2019 року.

Аналіз наданих позивачем доказів свідчить про те, що не отримані доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б реально ним отримані в разі належного виконання відповідачем своїх обов`язків.

Суд вважає, що позивач не був обізнаний щодо неякісного надання вказаних послуг відповідачем, що і призвело до завдання позивачу збитків у виді упущеної вигоди.

Відповідно до п. 16 договору про надання послуг з центрального опалення від 27 листопада 2015 року споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди заподіяної його життю чи здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг.

Відповідачем визнано факт не виконання вказаних зобов`язань, передбаченого зазначеним пунктом 16 договору.

Суд вважає такі дії відповідача винними і його посилання на неможливість виконати взяті на себе обов`язки в зв`язку з наявністю заборгованості перед постачальником газу та несплату наданих послуг іншими споживачами не може розцінюватися як підстави звільнення його від відповідальності перед позивачем за спричинені збитки, оскільки вказаним договором такої умови звільнення від відповідальності не передбачено.

Виходячи з вище викладеного, вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, позивач довів належними та допустимими доказами, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу від здачі своєї квартири в оренду, а також наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та його збитками і вказана протиправна поведінка заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у позивача - наслідком такої протиправної поведінки.

Разом з тим, неправомірність дій відповідача встановлено Постановою Київського Апеляційного суду від 26 червня 2019 року у справі 755/18517/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вертон Технолоджі , третя особа: Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація, про відшкодування збитків та моральної шкоди, згідно якої стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертон Технолоджі" на користь ОСОБА_1 35 080 грн. 64 коп. матеріальних збитків (упущеної вигоди), 6000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 768,40 грн. судового збору, а всього 41 849 грн. 04 коп. та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертон Технолоджі" у доход держави 2 745 грн. 60 коп. судового збору.

Дана постанова набрала законної сили та сторонами по справі не оскаржувалась.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вертон Технолоджі про відшкодування збитків.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь держави підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 150, 158 ЖК УРСР, ст. 42 ГК України, ст.ст. 6, 22, 23, 626, 627, 759,760, 810, 811, 1166, 1167 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Вертон Технолоджі про відшкодування збитків - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вертон Технолоджі на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки (упущеної вигоди) у розмірі 39 919 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 35 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вертон Технолоджі на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 18 березня 2020 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Вертон Технолоджі (місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. О. Туманяна, 15-А офіс 634, код ЄДРПОУ: 38923261).

Суддя: