Рішення

від 23.06.2020 по справі 139/331/20

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/331/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року смт Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючої судді Коломійцевої В.І.,

за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

її представника - адвоката Майструк Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ Деметра , про визнання права на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Мурованокуриловецького районного суду Вінницької області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права на земельну частку (пай). Позов мотивовано тим, що з 18 лютого 1982 року вона була членом колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна , с.Лучинець, який згідно з рішенням загальних зборів від 06 лютого 1992 року перейменовано на КСП Немія . У подальшому КСП Немія було реорганізовано у ТОВ Деметра . У вказаних підприємствах вона працювала на різних посадах до 1998 року. На час розпаювання земель колгоспу позивач працювала у ньому та була його членом, проте її прізвище помилково не було внесено до списків членів КСП Немія . Посилаючись на викладене, просила визнати за нею право на земельну частку (пай) площею 3,232 умовних кадастрових гектарів, що встановлений для члена КСП Немія с. Лучинець Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Ухвалою від 04.05.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду судом та відкрито провадження у справі. Її розгляд вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою залучено для участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ТОВ Деметра .

Ухвалою суду від 28.05.2020 у справі закрито підготовче провадження та призначено її до судового розгляду по суті на 23.06.2020.

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали за обставин у ньому викладених, просили його задоволити.

Відповідач копію ухвали суду від 04.05.2020 з копією матеріалів позовної заяви отримав 08.05.2020 (а.с. 25), 30.05.2020 направив до суду відзив на позов у якому проти задоволення вимог ОСОБА_1 заперечив з тієї підстави, що ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області не є розпорядником тих земель з яких позивач просила визначити їй земельну частку (пай) (а.с. 30-33).

Позивач відповіді на відзив суду не надав.

Представник третьої особи ТОВ Деметра копію ухвали суду від 04.05.2020 з копією матеріалів позовної заяви отримав 15.05.2020 (а.с. 24), жодних заяв по суті суду не надав, в судове засідання не з`явився, про причину неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило.

Вислухавши учасників справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у лютому 1982 року ОСОБА_1 була прийнята в КСП ім. Леніна с. Лучинець Мурованокуриловецького району Вінницької області різноробочою, де працювала на різних роботах до 26 січня 1998 року, що підтверджується копією трудової книжки колгоспника (а.с. 10).

Згідно з рішенням загальних зборів колгоспу КСП ім. Леніна перейменований на КСП Немія .

У подальшому КСП Немія було реорганізовано у ТОВ Деметра , яке є правонаступником колгоспу ім. Леніна та КСП Немія (а.с. 42).

Відповідно до архівного витягу з протоколу № 5 засідання правління колгоспу ім. Леніна с. Лучинець від 29 травня 1982 року заяву ОСОБА_1 про прийняття її в члени колгоспу задоволено та передано на затвердження зборам уповноважених.

Згідно з архівним витягом з протоколу № 3 зборів уповноважених колгоспників колгоспу ім. Леніна с. Лучинець від 12 липня 1982 року затверджено протокол № 5 засідання правління колгоспу ім. Леніна с. Лучинець від 29 травня 1982 року (а.с. 9).

25 грудня 1995 року КСП Немія отримало державний акт на право колективної власності на землю (а.с. 15).

ОСОБА_1 не було внесено до списку членів колективного сільськогосподарського підприємства, що додається до державного акта, сертифікат на земельну частку (пай) вона також не отримувала, що не заперечувалось учасниками справи.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною дев`ятою статті 5 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) передбачено, що кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини першої статті 22 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право.

Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) та зазначеного указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, установлений законодавством, що діяло раніше, не закінчився до набрання чинності зазначеним Кодексом.

Згідно зі статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, який діяв на час виникнення правовідносин, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.

Відповідно до статті 75 ЦК УРСР позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.

Згідно з вимогами статті 76 ЦК УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Винятки з цього правила, а також підстави зупинення і перериву перебігу строків позовної давності встановлюються і статтями 78 і 79 цього Кодексу.

Відповідно до статтею 80 ЦК УРСР закінчення строку позовної давності до пред`явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.

Отже, на момент отримання 25 грудня 1995 року КСП Немія державного акта на право колективної власності на землю позивач була членом цього КСП і мала право на внесення до списку осіб на розпаювання землі, однак не була включена до такого списку, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Проте суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на пропуск позивачем строку звернення до суду із цим позовом.

Так, з матеріалів справи слідує, що право на позов у ОСОБА_1 виникло ще у 1995 році, тому трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 71 ЦК УРСР 1963 року, минув ще до набрання чинності ЦК України 2003 року, а тому суд зобов?язаний самостійно застосувати наслідки його спливу, без подання відповідної заяви іншою стороною у справі.

З позовом про визнання права на земельну частку (пай) позивач звернулася лише у квітні 2020 року.

Позивачем не надано доказів поважності пропуску строку на звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 15 ЦК України, ст.ст. 71, 75, 76, 80 ЦК УРСР 1963 року, ст. 122 ЗК України, ст.ст. 5, 22-23 ЗК України 1990 року (в редакцій станом на 25.12.1995), Указом Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям , Указом Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва , ст.ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 137, 141, 263 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ТОВ Деметра , про визнання права на земельну частку (пай), - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 39767547, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Келецька, 63.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Деметра , код ЄДРПОУ: 03730621, місцезнаходження: Вінницька область, Мурованокуриловецький район, с.Лучинець, вул. Соборна, 5.

Повне рішення складено 23.06.2020 о 17:00 год.

Суддя: