Ухвала

від 23.06.2020 по справі 510/1468/16-ц

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/1468/16

Провадження № 2-п/510/4/20

У Х В А Л А

23 червня 2020 року Ренійський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Дудник В.І.,

за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, -

В С Т А Н О В И В

Рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 09.01.2018 р., винесеним заочно, було задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно, а саме визнано за ОСОБА_2 за набувальною давністю право власності на:

- житловий будинок із надвірними спорудами (окрім самочинно побудованих), розташований по АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0.6000 га із кадастровим номером 5124181700:01:003:0049, розташовану на території Лиманської сільської ради Ренійського району Одеської області (по вул АДРЕСА_1 ), виділену для ведення особистого підсобного господарства згідно державного акту серії І-ОД №010602 від 04.06.1999р. на право власності на земельну ділянку.

На нинішній час представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Вальченко В.В., діючий від її імені та в її інтересах, подав до суду заяву, якою просить поновити йому строк для подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення Ренійського районного суду Одеської області від 09.01.2018 року та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з тих підстав, що йому не було відомо про судові засідання, а також судом не були з`ясовані обставини, які мають важливе значення для справи.

Представник заявника просив про розгляд заяви без його участі, з урахуванням викладених у ній доводів, на її задоволенні наполягав.

Від представника ОСОБА_2 - адвоката Златі Д.С.будь-яких заяв, заперечень до суду не надходило.

У відповідності до вимог ст. 287 ЦПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви.

Вивчивши доводи заявника, дослідивши матеріали цивільної справи та заяву про перегляд заочного рішення, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Розглядаючи питання про порушення заявником строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд погоджується із заявником і визнає причини пропуску строку (ч. 3 ст. 284 ЦПК України - двадцять днів з дня вручення адресату заочного рішення суду) поважними, оскільки, в дійсності особисто заявник копію заочного рішення суду від 09.01.2018р. не отримувала, в матеріалах справи містяться конверти та судові повістки у зв`язку із відсутністю адресата за місцем реєстрації (та з поміткою не проживає ). У заяві також зазначено, що про розгляд справи ОСОБА_1 не була повідомлена належним чином (у відповідності до ст. 128 ЦПК України), оскільки позивач невірно вказав адресу її проживання. До того ж, позивачу добре було відомо про те, що у житловому будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не проживала, оскільки вона мешкає в м. Одеса за місцем своєї трудової діяльності, а позивач користувався вказаним будинком виключно з дозволу ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Таким чином, у сукупності всі ці обставини призвели до того, що ОСОБА_1 пропустила передбачений законом строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення, пропустила за поважними причинами, у зв`язку із чим суд вбачає підстави для його поновлення і приймає до розгляду подану заявником заяву про перегляд заочного рішення.

Згідно п.2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої ст. 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Як зазначив у заяві представник заявника, ОСОБА_1 ухвалу суду про прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, копію позовної заяви із додатками, судових повісток, повісток-повідомлень по справі - не отримувала з вищевказаних причин. З цих причин вона і не являлася на розгляд вищевказаної справи, не могла повідомити про причини своєї неявки, була позбавлена можливості надати відзив на позов, сформувати свою позицію захисту, звернутися за юридичною допомогою до адвоката та можливості надати додаткові докази, які могли істотно вплинути на прийняття остаточного рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_1 не була присутньою в судовому засіданні при розгляді справи з поважних причин, посилається на докази та обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню, а заочне рішення Ренійського районного суду Одеської області від 09 січня 2018 року скасуванню з призначенням справи до судового розгляду в порядку загального провадження.

Керуючись ст.ст. 73, 287, 288 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про скасування заочного рішення - задовольнити.

Заочне рішення Ренійського районного суду Одеської області від 09 січня 2018 року у справі №510/1468/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно - скасувати.

Справу розглядати в порядку загального позовного провадження.

Призначити судове засідання на 15.15 год. 07 липня 2020 року.

Повідомити осіб, які беруть участь у справі, про день, час та місце судового засідання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.І. Дудник