Рішення

від 19.06.2020 по справі 387/1060/18

ДОБРОВЕЛИЧКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 387/1060/18

Номер провадження по справі 2/387/1/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2020 року смт Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстера І.П.

за участю секретаря судового засідання Придатченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною ,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з позовом до відповідача про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною, в якому зазначив, що його довірителю на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,60 га, кадастровий номер 3521783500:02:000:0134, яка розташована на території Марківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії І-КР №011734 від 01.08.2001. Вказана земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ " Згода " на підставі договору оренди землі від 31.12.2007, терміном на 10 років. З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від12.11.2018 позивач з`ясував, що 08.02.2018 зареєстровано право оренди на підставі додаткової угоди від 17.01.2017 до зазначеного договору оренди землі, якою продовжено термін дії договору оренди до 08.09.2028. З огляду на те, що волевиявлення на укладення зазначеної угоди він не мав, вказаний правочин не підписував, вважає, що є підстави для визнання додаткової угоди недійсною .

Сторони будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи по суті, в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Від представника відповідача жодних клопотань до суду не надходило. Причини неявки представника відповідача суду не відомі.

Суд вважає за можливе розглядати справу на підставі ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу, на підставі наявних доказів.

Дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 3521783500:02:000:0134, площею 6,60 гектара, яка розташована на території Марківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І - КР № 011734 від 01.08.2001 ( а.с.12 ).

Між ОСОБА_2 ( орендодавець ) та ТОВ "Згода" (орендар) 31.12.2007 укладено договір оренди землі, який зареєстрований у Добровеличківському відділі земельних ресурсів, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.09.2008 за №040836900131. Відповідно до умов договору, орендодавець передав орендареві в строкове платне користування належну йому земельну ділянку площею 6,60 га, що розташована на території Марківської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області . Строк дії договору 10 років ( а.с.13-15 ).

Зі змісту оскаржуваної додаткової угоди від 17.01.2017 до договору оренди землі від 31.12.2007, зареєстрованого у КРФ ДП "ЦДЗК" 09.09.2008, укладеної між ОСОБА_2 та ТОВ "Згода", право оренди на підставі якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.02.2018 за №24736137, сторони домовилися про продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки до 08.09.2028. За користування об`єктом оренди встановлена орендна плата в розмірі 4,5 % від нормативної грошової оцінки (а.с. 16).

Відповідно до статті 13 Закону України " Про оренду землі " (далі по тексту Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 14 Закону, договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до статті 16 Закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.2,3,4,5 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним .

Відповідно до ч.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною ( сторонами ).

З обґрунтувань позивача, які викладені у позовній заяві, встановлено, що спірна додаткова угода суперечить його волі та ним не підписувалася .

Будь-яких доказів, які б підтверджували факт надання ОСОБА_2 в установленому законом порядку повноважень іншій особі на укладення та підписання оспорюваного правочину стороною відповідача не надано.

Відповідно до висновку експерта Тернопільського НДЕКЦ №1.1-16/19 від 12.03.2019 надано висновок, що встановити ким, ОСОБА_2 чи іншою особою виконаний підпис у графі "ОРЕНДОДАВЕЦЬ" у примірнику додаткової угоди від 17.01.2017 до договору оренди землі від 31.12.2007, зареєстрованого у КРФ "ЦДЗК" 09.09.2008, укладеній між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Згода", право оренди на підставі якої зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.02.2018 №24736137, не видалося можливим з причин, вказаних у дослідницькій частині висновку експерта (а.с.91-97).

З висновку повторної судової почеркознавчої експертизи №13493

?13495/19-32 від 03.12.2019, встановлено, що підпис у графі ОСОБА_2 в графі "Орендодавець" на зворотній стороні додаткової угоди від 17.01.2017 до договору оренди землі від 31.12.2007, зареєстрованого у КРФ ДП "ЦДЗК" 09.09.2008, що укладена від імені ОСОБА_2 та ТОВ "Згода", виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підпис від імені ОСОБА_2 в графі "Орендодавець" на зворотній стороні додаткової угоди від 17.01.2017 до договору оренди землі від 31.12.2007, зареєстрованого у КРФ ДП "ЦДЗК" 09.09.2008, що укладена від імені ОСОБА_2 та ТОВ "Згода", виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою (а.с.152-161).

У дослідницькій частині висновку експерта Тернопільського НДЕКЦ №1.1-16/19 від 12.03.2019, експерт зазначає, що у підписі є як збіжні ознаки, які не дають прийти до висновку про тотожність зразків підписів із предметом дослідження, так і наявність у підписах розбіжних ознак, які не дають можливості встановити їх походження. Водночас у висновку повторної судової почеркознавчої експертизи №13493

?13495/19-32 від 03.12.2019 також встановлені розбіжності у підписах, окремі ознаки яких є стійкими, суттєвими, відносяться до дрібних деталей, що виходить за межі варіаційності підписного почерку ОСОБА_2 . Водночас наявні збіжні ознаки у підписах, вони не є суттєвими, на категоричний висновок експертів про тотожність не впливають та пояснюються ( враховуючи також уповільнений темп письма та ознаки порушення координації першої групи).

Суд зазначає, що в основу судового рішення у справі можуть бути покладені тільки категоричні висновки. Отже тільки вони мають доказове значення. Вірогідний висновок не може бути таким джерелом, а лише дозволяє отримати орієнтуючу, пошукову інформацію, підказати версії, що потребують перевірки. Як відомо, під оцінкою висновку судового експерта розуміють процес встановлення достовірності, відносності і допустимості висновку, визначення форм і шляхів його використання. Суд, який здійснює розгляд справи, керуючись законом, оцінює висновок, але за своїм внутрішнім переконанням, заснованим на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Висновок експерта не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється за правилами оцінки доказів (ст. 89 ЦПК України). Проте, до його оцінки потрібен специфічний підхід, оскільки це доказ заснований на використанні для його отримання спеціальних знань, якими суд не володіє.

Суд не знаходить підстав для визнання Висновку експерта КНДІСЕ №13493

?13495/19-32 від 03.12.2019 за результатами проведення повторної судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі № 387/1060/18 таким, що викликає сумніви в його правильності, містить протиріччя та є неясним.

Судом на підставі висновку судово-почеркознавчої експертизи №13493

?13495/19-32 від 03.12.2019 встановлено, що підписи у Додатковій угоді від 17.01.2017 до договору оренди землі від 31.12.2008, виконані не орендодавцем ОСОБА_2 , а іншою особою. Тобто в даному випадку судово-почеркознавчою експертизою надано категоричний висновок щодо несправжності підпису ОСОБА_2 у Додатковій угоді від 17.01.2017 до договору оренди землі від 31.12.2008, яка укладена між ТОВ Згода та ОСОБА_2 .

Отже суд вважає за необхідне відхилити висновок експерта Тернопільського НДЕКЦ №1.1-16/19 від 12.03.2019 як такий, що зумовлений неповнотою проведеного дослідження, що призвело до не надання чіткої відповіді суду на поставлене запитання.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, пояснень, наданих учасниками в ході її розгляду, досліджуваних письмових доказів, суд дійшов до висновку, що Додаткову угоду від 17.01.2017, оригінал якої міститься в матеріалах цивільної справи, досліджувався судом та експертом при проведенні почеркознавчої експертизи, позивач не підписував та не був ознайомлений з її змістом та умовами, а тому, виходячи з положень ст. 81 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин ) .

Аналізуючи зібрані у справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд дійшов до висновку, що спірна додаткова угода має бути визнана недійсною, оскільки вона не підписана орендодавцем та не відповідає його внутрішній волі .

Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З наявних у справі доказів, встановлено, що позивач поніс судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 706 гривень 00 копійок та витрати, пов`язані з залученням експерта в сумі 2250 гривень 24 копійки та 6280 гривень 00 копійок, а всього на загальну суму 8530 гривень 24 копійки, які підлягають стягненню з відповідача.

Також в матеріалах справи наявна відповідна заява представника позивача ОСОБА_1 , в якій просить стягнути витрати на правничу допомогу в сумі 11 561 гривень 00 копійок.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З договору про надання правової допомоги від 10.11.2018 встановлено, що між адвокатом Мелєзгіновим Ю.В . та ОСОБА_2 було укладено договір правової допомоги , де вартість послуг становить 10000 гривень .

З квитанції до прибуткового касового ордеру №1/05/20 від 20.05.2020 встановлено, що ОСОБА_2 сплатив кошти в сумі 11 561 гривня 00 копійок за правову допомогу.

З акту прийому-передачі виконаних робіт від 20.05.2020 до договору про надання правової допомоги від 10.11.2018 встановлено, що адвокатом витрачено 11 годин на надання правової допомоги, що в грошовому еквіваленті становить 11 561 гривня 00 копійок. Водночас в матеріалах справи відсутня в матеріалах справи письмова промова в судових дебатах 1 година, що становить 1051 гривня. Суд також враховує п.4.3. договору про надання правової допомоги від 10.11.2018, яким передбачено, що оплата підлягає перерахуванню.

Аналізуючи зібрані у справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд дійшов до висновку, що з відповідача необхідно стягнути витрати на правничу допомогу, яка не відрізняється істотно від первинної договірної ціни в розмірі 10510 гривень.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 13,14,16 Закону України " Про оренду землі " від 06.10.1998 року № 161-ХІV із змінами та доповненнями, ст.ст.203,207,215 ЦК України, керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 в інтересах позивача ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Згода" про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду від 17.01.2017 до договору оренди землі від 31.12.2007 року зареєстрованого у КРФ ДП "ЦДЗК" 09.09.2008 року, укладену між ОСОБА_2 та ТОВ "Згода", право оренди на підставі якої зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.02.2018 року за №24736137.

Стягнути з ТОВ "Згода" на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 9236 (дев`ять тисяч двісті тридцять шість ) гривень 24 копійки.

Стягнути з ТОВ "Згода" на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 10510 (десять тисяч п`ятсот десять ) гривень.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Грозний, житель АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Згода" ( 27000, смт.Добровеличківка Кіровоградської області вулиця Центральна,84, код ЄДРПОУ 23100419).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до пункту 3 розділу XII Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.