Постанова від 23.06.2020 по справі 912/3757/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2020 року м. Дніпро Справа № 912/3757/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач ),

суддів: Чус О.В., Подобєда І.М.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2020 р.

( суддя Бестаченко О.Л., м. Кропивницький, повний тест рішення складено 11.03.2020 р.)

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтаком",

м. Кропивницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Долинський комбікормовий завод",

Кіровоградська область, Долинський район, м. Долинська

про стягнення 319 238,04 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтаком" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод", про стягнення 208 343,84 грн., з яких: 150 000,00 грн. основного боргу, 11 819,19 грн. - пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, 30 000,00 грн. - 20 %, 13 315,06 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами ( в розмірі 36 процентів річних від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення ); 1 109,59 грн. - 3 % річних, 2 100,00 грн. - інфляційних втрат, з покладанням на відповідача судових витрат.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2020 р. позов задоволено частково - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтаком" заборгованість у розмірі 318 812,41 грн., а саме: 150 000,00 грн. основного боргу, 54 970,75 грн. пені, 41 848,90 грн. - 20% штрафу, 60 717,43 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами ( 36 % річних від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення), 5 059,78 грн. - 3 % річних, 6 215,55 грн. інфляційних втрат, а також 4 782,19 грн. сплаченого судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення інфляційних страт в сумі 6 215,55 грн. та прийняти нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині.

ТОВ Долинський комбікормовий завод вважає, що рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2020 року було ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що обумовлює необхідність подання цієї апеляційної скарги.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що з Відповідача було стягнуто 6 215,55 грн інфляційних втрат ( за зобов`язаннями в сумі 209 244,00 грн за березень 2019 - червень 2019 року, що становлять 4 413,48 грн; за зобов`язаннями в сумі 150 000,00 грн за серпень 2019 - січень 2020 року, що становлять 1802,07 грн ). Однак, Скаржник зазначає, що у цьому періоді в Україні фактично була дефляція, а не інфляція, і курс гривні по відношенню до інших валют постійно зростав. Відповідно господарський суд безпідставно задовольнив позов.

При цьому Скаржник зазначає, що його представник не був присутнім у судових засіданнях суду першої інстанції, так як з незрозумілих Відповідачу причин поштова кореспонденція з господарського суду та від Позивача не надходила.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтаком" надійшла заява про розгляд справи за відсутністю Позивача, в якій Товариство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою, а її подання - спрямованим на затягування судового процесу.

Автоматичною системою документообігу для розгляду справи визначено суддю-доповідача Кощеєва І.М. у складі колегії суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарсього суду від 31.03.2020 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2020 р. у справі № 912/3757/19 залишено без руху, надано ТОВ "Долинський комбікормовий завод" строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з дня отримання копії ухвали, шляхом подання до суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору у належному порядку та розмірі (платіжного доручення).

Піля усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2020 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод".

Розпорядженням керівника апарату суду від 12.05.2020 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Чус О.В., відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів, для вирішення питання про призначення справи до розгляду.

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Кузнецової І. Л., Орєшкіної Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарсього суду від 12.05.2020 р. розгляд скарги призначено в судове засідання на 23.06.2020 р. о 10:00 год.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 22.06.2020р., у зв`язку з виходом на роботу судді Чус О.В. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2020р., для дотримання принципу незмінності колегії суддів при розгляді справи здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі № 912/3757/19, відповідно до якої визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Кощеєв І.М., судді: Кузнецова І.Л., Чус О.В.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22.06.2020 р., у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Кузнецової І. Л. , відповідно до п. 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 2 від 08.10.2018 р. зі змінами, призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів.

Автоматичною системою документообігу для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Чус О.В., Подобєда І.М.

Сторони не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Від Відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що в країні діє карантин.

Розглянувши вказане клопотання, судова колегія не знаходить підстав для задоволення даного клопотання з урахуванням такого.

Участь представників учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою згідно із законом, не визнавалася вона такою й судом.

Заявником не наведено достатнього обґрунтування неможливості участі його представника в судовому засіданні ( якщо він вважав таку участь необхідною ). Судочинство в Україні здійснюється і в умовах карантину, тим більше, що Постановою Кабінету міністрів України від 04.05.2020 р. № 343 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України скасовано з 11.05.2020р. низку обмежень, введених в Україні через епідемію коронавірусу.

Матеріали справи містять обсяг відомостей достатній для розгляду апеляційної скарги й за відсутності представників сторін.

А отже, у зв`язку з недопущенням затягування судового процесу, що може привести до порушення вимог статті 256 ГПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 23.06.2020 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 17.01.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтаком" ( Постачальник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" ( Покупець ) було укладено Договір поставки № ДГ-00011/О, за умовами якого в порядки та на умовах, визначених цим договором Постачальник передає у власність Покупця нафтопродукти (бензин, дизельне пальне, масло), які іменуються надалі товар, а Покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити вартість поставленого Товару.

За умовами п. 1.2.-1.3. Договору Поставка Товару здійснюється окремими партіями згідно замовлень покупця. Кожна партія Товару оформлюється рахунком, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною (форма № 1-ТТН), сертифікатом (якості або відповідності). Найменування нафтопродукту, кількість Товару, а також ціна за кожну партію товару вказується в рахунку, який виставляється Постачальником Покупцеві на кожну партію Товару.

Пунктами 1.4.-1.5. Договору передбачено, що загальна кількість Товару, який поставляється по цьому Договору, визначається, як сума кількості окремих партій Товару, вказаних у рахунках, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, специфікаціях до даного договору. Загальна вартість Товару, що поставляється по цьому Договору, визначається, як сума вартостей окремих партій Товару, в вказаних в рахунках та видаткових накладних щодо даного Договору.

Згідно з п. 2.1.-2.2., 2.5. Договору Покупець зобов`язаний прийняти Товар від Постачальника в день прибуття Товару автомобільним транспортом Постачальника (та/або автомобільним транспортом третіх особі) на склад Покупця. Товар прийнятий Покупцем на наступний за прибуттям транспорту день, вважається прийнятим Покупцем як товар належної якості та кількості і будь які претензії Покупця за цих умов прийняття товару - Постачальником не приймаються. Товар вважається поставленим з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної постачальника представником Покупця. Якщо поставка товару вже здійснена за рахунок Постачальника (в тому числі, автомобільним транспортом третіх осіб) на склад Покупця, то покупець не має права вимагати від Постачальника здійснення поставки товару на інший склад, поставка на адресу якого не була передбачена попередньою домовленістю між сторонами цього Договору. Постачальник виписує Покупцеві податкову накладну на кожне повне або часткове постачання Товару, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі здійснення безперервного постачання товару при постійних зв`язках із Покупцем, Покупцю може бути виписана зведена податкова накладна, виходячи із визначеної у Договорі періодичності оплати поставлених товарів, але не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього дня місяця.

Відповідно до п. 4.1.-4.2., 4.4. Договору відвантаження (поставка) товару здійснюється на підставі замовлення на постачання партії Товару, яке обов`язково має містити: найменування партії товару, асортимент та кількість товару, базис поставки, місце поставки. Товар поставляється Покупцю партіями, в кількості та по ціні, що визначається у рахунках видаткових накладних. Вартість Доставки (перевезення) товару включається в ціну Товару, якщо Сторонами не визначено вибірку Товару Покупцем власними силами зі складу Постачальника.

Покупець здійснює оплату кожної окремої партії Товару на підставі виставленого Постачальником рахунку протягом 30 календарних днів з моменту відвантаження партії Товару Покупцю (п. 5.1. Договору).

Згідно з п. 5.3. Договору оплата за Товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою. Датою здійснення оплати вважається зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п. п. 7.3.-7.5 Договору в разі несплати або несвоєчасної оплати вартості відвантаженого Товару, покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу від вартості несплаченого або несвоєчасно оплаченого Товару за весь час прострочення до повного погашення заборгованості. Крім того, Покупець відшкодовує Постачальнику збитки, завдані несвоєчасною оплатою повної вартості товару, в повній сумі понад штрафні санкції (пеню). Сторони у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України домовилися та погодилися на збільшення тривалості строку позовної давності щодо вимог про нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені) та встановили строк нарахування та позовну давність до зазначених вимог тривалістю в десять років. Сторони домовилися про те, що у разі порушення Покупцем грошових зобов`язань по оплаті вартості Товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі двадцять відсотків від суми порушеного грошового зобов`язання щодо кожної окремої поставленої партії товару.

Згідно п. 8.2. Договору сторони домовилися про те, що у разі прострочення оплати за поставлений Товар більш ніж на одну добу Покупець сплачує Постачальнику 36 % річних за користування чужими грошовими коштами від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення до повного погашення заборгованості, які нараховуються та сплачуються незалежно від встановлених в Договорі штрафних санкцій.

Відповідно до п. 11 Договору Договір є чинним з моменту його укладення і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення строку дії цього договору не звільняє Сторону від відповідальності за його невиконання.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

На виконання умов Договору поставки сторонами підписано видаткову накладну від 01.02.2019 № РН-00094 на суму 209 244,50 грн (з ПДВ). Факт передачі товару Відповідачеві також підтверджується товарно-транспортною накладною від 01.02.2019 р.

Свої зобов`язання за Договором, стосовно порядку розрахунків Відповідач не виконав в повному обсязі, а лише здійснив платежі за поставлений товар в розмірі 59 244,50 грн: платіжне доручення від 15.07.2019 р. № 1112 - 40 244,50 грн; платіжне доручення від 12.08.2019 р. № 1137 - 19 000,00 грн.

21.11.2019 р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією № 21/11/2 про оплату заборгованості у розмірі 150 000,01 грн. Відповіді на претензію Позивач не отримав, зазначена заборгованість Відповідачем не погашена.

Отже, заборгованість Відповідача перед позивачем згідно видаткової накладної від 01.02.2019 № РН-00094 за поставлений Товар складає 150 000,00 грн.

Відповідач зазначені обставини не спростував.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивач свої зобов`язання за договором виконав повністю, поставив Відповідачу Товар на загальну суму 209 244,50 грн, Відповідачем Товар оплачено частково на суму 59 244,50 грн, несплаченими залишились 150 000,00 грн, термін оплати настав 03.03.2019 р.

В основу оскаржуваного рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" заборгованості у розмірі 318 812,41 грн., а саме: 150 000,00 грн. основного боргу, 54 970,75 грн. пені, 41 848,90 грн. - 20% штрафу, 60 717,43 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами ( 36 % річних від вартості неоплаченого Товару за кожен день прострочення), 5 059,78 грн. - 3 % річних, 6 215,55 грн. інфляційних втрат, а також 4 782,19 грн. сплаченого судового збору покладено висновок місцевого господарського суду про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтаком".

Беручи до уваги правову природу укладеного Договору поставки № ДГ-00011/О від 17.01.2017 р., кореспондуючі права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки, які (приписи), в свою чергу, згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачають можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Викладене зумовлює погодження із доводами місцевого суду щодо визначення норм матеріального права, у світлі яких має вирішуватися питання відносно розглядуваного спору.

Беручи до уваги встановлену ст. 204 ЦК України та не спростовану в межах цієї справи в порядку ст. 215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору, апеляційний суд вважає його належною у розумінні ст. ст. 11, 509 ЦК України та ст. ст. 173, 174 ГК України підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 ГК України, ст. ст. 655, 662 та 663 ЦК України, Продавець зобов`язаний передати товар, визначений у договорі купівлі-продажу у строк, встановлений договором, разом з товаросупровідними документами. Означений обов`язок ч.1 ст.712 цього Кодексу безпосередньо закріплений і для договору поставки.

Наразі, отримання коштів (за поставлений і не сплачений товар, а також штрафних санкцій) за прострочення виконання такого зобов`язання з оплати поставленого товару є належним об`єктом судового захисту у розумінні ст. 5 ГПК України та ст. 15 ЦК України правом Позивача, примушення Відповідача до сплати яких - є належним способом судового захисту у разі наявності порушення такого зобов`язання з боку останнього.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи викладене, Відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення своєчасної оплати поставленого товару за договором, що зумовлює право Позивача у разі несвоєчасної оплати посталеного товару на нарахування у відповідності до умов договору штрафних санкцій, та застосування ст. 625 ЦК України.

Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у цій справі є ухвалене судове рішення в частині стягнення 6 215,55 грн інфляційних втрат ( за зобов`язаннями в сумі 209 244,00 грн за березень 2019 - червень 2019 року; за зобов`язаннями в сумі 150 000,00 грн за серпень 2019 - січень 2020 року ), з підстав наявності у вказаний період в Україні процесів дефляції.

Ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається із тексту апеляційної скарги Відповідача у цій справі, рішення суду першої інстанції ним оскаржуються лише в частині задоволення позовних вимог пов`язаних зі стягненням 6 215,55 грн інфляційних втрат, а відтак, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в решті задоволення позовних вимог рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

При цьому, колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині часткового задоволенні вимог.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, погоджується з висновками суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині з огляду на таке.

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Грошовим є зобов`язання, за яким боржник зобов`язується сплатити кредитору певну суму грошових коштів.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Для розрахунку інфляційних нарахувань на суму заборгованості Позивачем визначено періоди березень 2019 - червень 2019 року та серпень 2019 - січень 2020 року.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За підрахунком місцевого господарського суду, здійсненим із використанням системи "Законодавство", інфляційні нарахування на заборгованість: за зобов`язаннями в сумі 209 244,00 грн за березень 2019 - червень 2019 року становлять 4 413,48 грн; за зобов`язаннями в сумі 150 000,00 грн за серпень 2019 - січень 2020 року становлять 1 802,07 грн, всього на суму 6 215,55 грн.

За даними Державної служби статистики індекс інфляції в 2019 р. становив: за січень - 08.02.2019 р. - 101,0%; за лютий - 07.03. 2019 р. -100,5%; за березень - 09.04.2019 р. - 100,9%; за квітень - 08.05.2019 р.- 101,0%; за травень - 10.06.2019 р.- 100,7%; за червень - 09.07.2019 р.- 99,5%; за липень - 09.08.2019 р.- 99,4%; за серпень - 09.09.2019 р.- 99,7%; за вересень - 09.10.2019 р.-100,7%; за жовтень- 08.11.2019 р.- 100,7%; за листопад - 09.12.2019 р.- 100,1%. В січні 2020р. індекс інфляції становив 100,2%.

Перевірка розрахунку інфляційних нарахувань здійсненого судом апеляційної інстанції, показала, що розрахунок інфляційних втрат за вказаний період у сумі 6 215,55 грн здійснений судом першої інстанції з урахуванням періодів в яких мала місце дефляція ( період часу, в який індекс інфляції становив менше одиниці ).

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Долинський комбікормовий завод" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2020 р. у справі № 912/3757/19 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Постанова складена у повному обсязі 24.06.2020 року

Головуючий суддя І.М.Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя І.М. Подобєд