Ухвала

від 22.06.2020 по справі 910/3891/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.06.2020Справа № 910/3891/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСТ АВТОМАТИК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА ІНТЕРНЕШНЛ"

про стягнення 28 250,00 грн

Суддя О.В. Гумега

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПСТ АВТОМАТИК" (далі - позивач, ТОВ "ПСТ АВТОМАТИК") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА ПОШТА ІНТЕРНЕШНЛ" (далі - відповідач, ТОВ "НОВА ПОШТА ІНТЕРНЕШНЛ") про стягнення боргу в розмірі 28250,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем 28.11.2018 укладено договір про перевезення вантажів у міжнародному сполученні шляхом подання позивачем та прийняття відповідачем заявки на перевезення вантажу та оформлення міжнародної експрес накладної № 30187688694 від 28.11.2018 на перевезення вантажу вартістю 951,76 Євро. Оскільки вантаж позивача не був доставлений відповідачем, позивач склав акт втрати вантажу від 22.01.2019 та звернувся до відповідача з претензією від 08.02.2019 про відшкодування вартості втраченого вантажу. Враховуючи, що відповідач відповіді на претензію не надав, вартість втраченого вантажу позивачу не відшкодував, останній звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСТ АВТОМАТИК" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

16.04.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї документами, направлена засобами поштового зв`язку 10.04.2020.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/3891/20, розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), зобов`язано позивача подати до суду протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали суду: письмове обгрунтування визначеної до стягнення з відповідача суми у розмірі 28250,00 грн; докази на підтвердження здійснення позивачем оплати повторно замовленого товару; докази направлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків позовної заяви та доданих до неї документів.

19.05.2020 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволення позовних вимог ТОВ "ПСТ АВТОМАТИК" у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив, що між відповідачем та позивачем було укладено договір б/н від 15.06.2016 про надання послуг з міжнародної експрес-доставки (далі - Договір), однак зазначив, що зважаючи на давність укладення Договору, надати його оригінал можливості немає, просив прийняти в якості доказу завірену копію Договору.

У відзиві на позовну заяву відповідач повідомив такі обставини:

- 29.11.2018 міжнародне експрес-відправлення (далі - МЕВ) за номером міжнародної експрес-накладної (далі - МЕН) 30187688694 було прийняте відповідачем до транспортування за маршрутом Німеччина - Україна;

- 06.12.2018 сканування (відслідковування маршруту руху за допомогою інформаційної системи) МЕВ з невідомих причин припинилося, про що було повідомлено позивача, а також про розпочату процедуру пошуку МЕВ;

- 06.02.2019 МЕВ було знайдено у сортувальному центрі партнера позивача в Польщі та відправлено до країни призначення (України);

- 08.02.2019 МЕВ прибуло до України та поміщене в зону митного контролю центральної сортувальної станції відповідача для здійснення подальшого митного оформлення та подальшої доставки позивачу;

- МЕВ не було випущено митними органами у вільний обіг митною територією України, оскільки позивач не надав відповідачу документи, необхідні здійснення митних формальностей;

- 08.02.2019 відповідачем отримано претензію від позивача з вимогою сплатити грошову суму у розмірі 951,76 EUR у якості відшкодування завданих збитків;

- відповідач направив на електронну пошту позивача Olexandr Azza azza@pst-ua.com лист від 27.02.2019, згідно якого відмовив у задоволенні претензійних вимог, оскільки МЕВ не втрачено та знаходиться на території України під митним контролем. Разом з цим, відповідачем було надано позивачу 50% знижку на вартість транспортування, у зв`язку з затримкою строків транспортування. Також відповідачем зазначено про необхідність надання всіх необхідних документів для проходження МЕВ митних формальностей;

- оскільки позивачем не було надано документів на оформлення МЕВ, відправлення позивача було вивезено у зворотному напрямку.

Відповідач, заперечуючи проти позову у відзиві на позовну заяву, посилається на умови Договору , зокрема п. 4.1.4, згідно яких обов`язком замовника (ТОВ "ПСТ АВТОМАТИК") визначено надання виконавцю (ТОВ "НОВА ПОШТА ІНТЕРНЕШНЛ") всіх супровідних документів, необхідних для належного надання послуг виконавцем, та на вимогу виконавця надати вміст МЕВ/МВВ для огляду.

Крім того, відповідач зазначає, що до відносин, визначених Договором, також застосовуються Умови надання послуг , що є публічними та розташовані на сайті https://novaposhta.ua, про зазначено у преамбулі Договору. Зокрема, відповідач посилається на п. 12.3, 12.9, 12.10, 15.5, 15.6 версії Умов (редакція № 11.8-1 від 19.11.2018), яка діяла на момент передачі спірного МЕВ для надання послуг виконавцю, на підставі яких стверджує, що до обов`язків виконавця (відповідача) входить надання митному органу документів, що містять відомості, необхідні для здійснення митного оформлення, проте забезпечення надання таких документів виконавцю за Договором належить саме до обов`язків замовника (позивача).

За таких обставин, відповідач стверджує, що виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі, доставивши відправлення на митну територію України в цілому, неушкодженому стані та в подальшому, не отримавши необхідні документи від позивача, розпорядився незатребуваним відправленням на власний розсуд.

09.06.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідач не заперечує, зокрема, виникнення між сторонами спору відносин щодо перевезення товарів у міжнародному сполученні, що виникли 28.11.2018, прийняття вантажу до перевезення згідно накладної 30187688694 від 28.11.2018, декларування виконання доставки в строк 5-7 днів та те, що вантаж було знайдено лише 06.02.2019.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що заперечення відповідача зводяться до подій, що сталися після 06.02.2019, опускаючи при цьому проміжок часу з 28.11.2018 по 05.02.2019, коли вантаж вимагали доставити, втратили, розшукували.

При цьому позивач посилається на норми ч. 2 ст. 919 ЦК України , згідно яких вантаж, не виданий одержувачеві на його вимогу протягом тридцяти днів після спливу строку його доставки, якщо більш тривалий строк не встановлений договором, транспортними кодексами (статутами), вважається втраченим.

Позивач зазначає, що внаслідок тривалого прострочення доставки вантажу (53 дні) , з метою виконання своїх зобов`язань перед контрагентом, для якого цей товар замовлявся, він був вимушений замовити виготовлення товару повторно та сплатити виробнику вартість його виготовлення.

Як зазначає позивач у відповіді на відзив, сума, сплачена виробнику товару в перший раз за товар, що був втрачений відповідачем, є збитками позивача .

Крім того, на виконання ухвали суду від 22.04.2020, відповідач у відповіді на відзив (п. 20.1) зазначив, що сума заявлена позивачем в якості збитків - це сума в гривнях, сплачена позивачем за купівлю валюти для оплати іноземному контрагенту вартості замовлення в 951,76 Євро.

09.06.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог № 03/06-21-юр від 03.06.2020, відповідно до якої позивач визначив нову ціну позову у сумі 30013,57 грн, детальні обґрунтування якої наведено у відповіді на відзив (пункти 16.3 - 16.4), просив суд вважати ціну позову збільшеною.

Зокрема, у пунктах 16.2 - 16.4 відповіді на відзив позивач зазначив: вартість замовленого позивачем та втраченого відповідачем товару становила 951,76 Євро (Проформа-Інвойс 500264006); для здійснення оплати 951,76 Євро контрагенту позивачем спочатку було замовлено (заявка № 68 від 11.12.2018 на придбання валюти), а потім придбано (підсумкова виписка по рахунку позивача) 951,76 Євро за 30013,57 грн, тобто, сума, сплачена позивачем в гривнях за товар, який втратив відповідач, становить 30013,57 грн.

В якості додатків до заяви про збільшення позовних вимог позивач долучив докази направлення копії цієї заяви відповідачу.

Судом встановлено, що відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача на його користь 30013,57 грн.

Згідно з п. 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

З огляду на те, що заява позивача про збільшення розміру позовних вимог відповідає вимогам, встановленим статтями 46, 170 Господарського процесуального кодексу України, зокрема до неї додано докази направлення копії такої заяви відповідачу, матеріалами справи містять докази сплати судового збору у встановленому розмірі, враховуючи приписи п. 3 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, суд приймає до розгляду відповідну заяву ТОВ "ПСТ АВТОМАТИК".

Отже, нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір, становить 30013,57 грн.

Крім того, після відкриття провадження у справі, враховуючи подані сторонами заяви по суті справи (відзив, відповідь на відзив), суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Спосіб захисту суб`єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

За загальним правилом (ч. 1 ст. 5 ГПК України) суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Викладене слід розуміти так, що суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, який прямо передбачено нормою матеріального права або договором.

Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу. Разом з цим, у відповіді на відзив позивач визначає суму, сплачену ним за товар, що був втрачений відповідачем, як збитки. Відтак, позовна заява не містить зазначення чітко способу захисту прав або інтересів, передбаченого законом чи договором.

Натомість, предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

У позовній заяві позивач стверджує, що " 28.11.2018 між позивачем та відповідачем було укладено договір про перевезення вантажів у міжнародному сполученні, шляхом подання позивачем та прийняття відповідачем "заявки на міжнародну доставку" та прийняття відповідачем цієї заявки в роботу та привласнення вантажу позивача номеру міжнародної накладної 30187688694 від 28.11.2018".

Разом з цим, як вбачається з позовної заяви і доданих до неї документів, до позовної заяви не додано договір про перевезення вантажів у міжнародному сполученні, укладений 28.11.2018 між позивачем та відповідачем , а рівно позивач не посилається на умови (пункти) такого договору ні у позовній заяві, ні у заяві про усунення недоліків, ні у відповіді на відзив. Фактично позивач посилається та додає до матеріалів справи Заявку на міжнародну доставку б/н, б/д, експрес накладну № 30187688694, з яких не вбачається строк (дата) доставки вантажу , тоді як позивач стверджує (у претензії від 08.02.2019), що строк доставки вантажу передбачався до 07.12.2018. При цьому у Заявці на міжнародну доставку б/н, б/д зазначено, що перевезення здійснюється "відповідно умов та інструкцій, що вказані в цій заявці та у відповідності до Договору про надання послуг з міжнародної експрес-доставки, Умов надання послуг "НОВА ПОШТА ІНТЕРНЕШНЛ".

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що між відповідачем та позивачем було укладено договір б/н від 15.06.2016 про надання послуг з міжнародної експрес-доставки .

Отже, з позовних матеріалів не вбачається, на підставі якого саме договору, укладеного між позивачем та відповідачем, здійснювалось спірне перевезення вантажу.

Крім того, з огляду на визначений зміст позовних вимог, спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, позивач має зазначити правові підстави позову.

Зважаючи на наведене, судом встановлено, що позовна заява не містить зазначення обраного позивачем способу захисту, повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, позивачем не додані до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, правових підстав позову (з огляду на обраний спосіб захисту), а тому суд дійшов висновку про недодержання позивачем вимог п. 4, 5 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу.

Частиною 11 статті 176 ГПК України встановлено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:

- надати повний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а саме щодо існування між позивачем та відповідачем договору про перевезення вантажів у міжнародному сполученні / договору про надання послуг з міжнародної експрес-доставки, на підставі якого здійснювалось спірне перевезення вантажу, зазначити умови такого договору щодо спірного перевезення, зокрема, обов`язки сторін, строк (дату) доставки вантажу у спірному перевезенні;

- надати договір про перевезення вантажів у міжнародному сполученні / договір про надання послуг з міжнародної експрес-доставки (оригінал або належним чином засвідчену копію);

- чітко визначити зміст позовних вимог (обраний спосіб захисту);

- з урахуванням змісту позовних вимог (обраний спосіб захисту) вказати правові підстави позову.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частин 12, 13 статті 176 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК України).

З огляду на зміст відзиву на позовну заяву і доданих до нього документів, відповідач стверджує, проте не надає доказів на підтвердження того, що 06.02.2019 міжнародне експрес-відправлення (далі - МЕВ) було знайдено у сортувальному центрі партнера позивача в Польщі та відправлено до країни призначення (України); 08.02.2019 МЕВ прибуло до України та поміщене в зону митного контролю для здійснення митного оформлення; МЕВ не було випущено митними органами у вільний обіг митною територією України, оскільки позивач не надав відповідачу документи, необхідні здійснення митних формальностей; відправлення позивача було вивезено відповідачем у зворотному напрямку.

Зважаючи на наведене, у суду наявні сумніви у добросовісному виконанні відповідачем його процесуальних обов`язків щодо доказів, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне витребувати відповідні докази у відповідача в порядку ч. 4 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 46, 74, 162, 164, 176, 232, 234, 235, 252, п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти до розгляду заяву ТОВ "ПСТ АВТОМАТИК" про збільшення розміру позовних вимог № 03/06-21-юр від 03.06.2020.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а саме щодо існування між позивачем та відповідачем договору про перевезення вантажів у міжнародному сполученні / договору про надання послуг з міжнародної експрес-доставки, на підставі якого здійснювалось спірне перевезення вантажу, зазначити умови такого договору щодо спірного перевезення, зокрема, обов`язки сторін, строк (дату) доставки вантажу у спірному перевезенні;

- надання договору про перевезення вантажів у міжнародному сполученні / договір про надання послуг з міжнародної експрес-доставки (оригінал або належним чином засвідчену копію);

- визначення чітко змісту позовних вимог (обраний спосіб захисту);

- з урахуванням змісту позовних вимог (обраний спосіб захисту) вказати правові підстави позову.

4. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

5. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.

6. Витребувати у відповідача докази на підтвердження того, що 06.02.2019 міжнародне експрес-відправлення (МЕВ) було знайдено у сортувальному центрі партнера позивача в Польщі та відправлено до країни призначення (України); 08.02.2019 МЕВ прибуло до України та поміщене в зону митного контролю для здійснення митного оформлення; МЕВ не було випущено митними органами у вільний обіг митною територією України, оскільки позивач не надав відповідачу документи, необхідні здійснення митних формальностей; відправлення позивача було вивезено відповідачем у зворотному напрямку.

7. Встановити відповідачу строк для подання доказів протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 22.06.2020 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Гумега