Рішення

від 15.06.2020 по справі 910/16882/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.06.2020справа №910/16882/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №910/16882/19

за позовом громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016; ідентифікаційний код 42502769)

до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Медіатрейдінг (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 13/2; ідентифікаційний код 37568896)

про стягнення 187 785 грн.,

за участю представників:

позивача - Сербуль О.Ю. (довіреність від 14.01.2020 №б/н);

відповідача - Ебубікірова Е.Я. (довіреність від 10.10.2019 №б/н).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Громадська спілка Українська ліга авторських та суміжних прав (далі - Спілка) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Медіатрейдінг (далі - Товариство) 187 785 грн. паушальної суми.

Позов мотивовано тим, що:

- Спілка з 29.05.2019 є єдиною в Україні акредитованою організацією розширеного колективного управління у сфері публічного виконання фонограм і зафіксованих в них виконань;

- 04.09.2019 та 08.10.2019 представником Спілки Чередніченком Є.І. (в актах вказано, що представники магазину Rozetka відмовилися підписувати акти) здійснено фіксації використання об`єктів суміжних прав у магазині Rozetka (м. Київ, вул. Хрещатик, 22), у зв`язку з чим складено акти №04/09/19 та №08/10/19, якими зафіксовано факти, що свідчать про використання відповідачем в його приміщенні фонограм та зафіксованих у них виконань;

- користувач (відповідач) здійснював свою господарську діяльність без укладання договору про використання об`єктів суміжних прав (саме в сфері публічного виконання), а отже без отримання належного дозволу на таке використання і без виплати роялті належному суб`єкту, тобто акредитованій організацій колективного управління;

- Спілка через ухилення Товариства від свого обов`язку укласти з позивачем договір про використання об`єктів суміжних прав недоотримала суму роялті, яка випливає із базового тарифу, передбаченого тарифами позивача, що розміщені на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а саме на суму, що відповідає 50 мінімальним місячним заробітним платам;

- паушальна сума, яку відповідач повинен сплатити позивачу, має складати 45 мінімальних місячних заробітних плат.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач 23.12.2019 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке:

- Спілкою не доведено факту в обох випадках фіксації: використання Товариством фонограм, оскільки на орендованій відповідачем площі нежитлового приміщення на першому поверсі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 22, загальною площею 52,8 кв. м., (відділу алкоголю та тютюну) не використовуються трансляційні мережі (колонки) для використання фонограм (музичних творів) об`єктів суміжних прав;

- загальна торговельна площа у магазині Rozetka , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 22, без врахування складських та підсобних приміщень, складає 1 230 кв.м., що становить суму торговельних площ всіх суборендарів;

- використання музичних творів здійснюється товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Партнер - Інвест (далі - Торговий дім); Торговий дім використовує фонограму на підставі субліцензійного договору від 29.11.2017 №4-11/17 ДМ про надання права використання музичних творів, виконань та фонограм та субліцензійного договору від 29.11.2017 №4-11/17ДПО про надання невиключної ліцензії на програму Market Player 2.0 ;

- фонограмами музичних творів, які транслюються Торговим домом на своїй орендованій площі, добре чути у Товариства у відділі алкоголю та тютюну, окрім цього, цей факт публічного (ліцензійного) виконання об`єктів суміжних прав (фонограм) таких музичних творів підтвердив Торговий дім листом - відповіддю від 16.12.2019 за №2019-1216-36 Щодо використання фонограми у торговельній площі в магазині за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 22 .

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 13.01.2020.

13.01.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що:

- відповідач міг би спростувати презумпцію винного заподіяння шкоди позивачу виключно наданням договору про отримання дозволу на використання фонограм та зафіксованих у них виконань способом публічного виконання виключно із акредитованою організацією в зазначеній сфері (тобто саме із позивачем) та підтвердженням фактів оплати за таким договором;

- копія субліцензійного договору від 29.11.2017 №4-11/17 ДМ, укладеного товариством з обмеженою відповідальністю Маркет Мьюзік Україна та Торговим домом, не є належним доказом у справі, оскільки позивач не пред`являв жодних позовних вимог до Торгового дому; питання наявності або відсутності у Торгового дому певних майнових авторських або суміжних прав знаходиться за межами даного судового розгляду;

- приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 22, як видно із фіксацій (і не заперечується відповідачем), є відкритим, яким би чином формально не були б розділені його частки між орендарями, власниками або іншими користувачами, в кожному з цих приміщень одночасно лунає музика, тобто кожна із цих осіб використовує в своїй діяльності фонограми та зафіксовані в них виконання музичних творів, які звучать в зазначеному приміщенні і суть такого використання полягає в здійсненні торгівлі (активних діях), яка супроводжується звучанням фонограм.

У підготовчому засіданні 13.01.2020 оголошено перерву до 03.02.2020.

28.01.2020 Товариство подало суду заперечення на відповідь позивача, в яких зазначило про те, що:

- порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, полягає у неукладенні з ним договору про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав;

- Спілкою не враховано, що використання без відповідного дозволу об`єктів інтелектуальної власності, в даному випадку об`єктів суміжних прав, є порушенням майнових прав правовласників таких об`єктів (суб`єктів суміжних прав), в інтересах яких, відповідно до статті 5 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав організації колективного управління здійснюють діяльність, а не його особистого права на укладення договору;

- Спілкою не було заявлено отримання ним на підставі договору з відповідним правовласником в колективне управління майнових суміжних прав на об`єкти, які нібито були використані Товариством у своїй діяльності.

Спілка 28.01.2020 подала суду заяву щодо судової практики в аналогічному спорі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження; підготовче засідання відкладено на 02.03.2020, у зв`язку з клопотанням представники позивача для надання часу позивачу підготувати відповідь на заперечення відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.04.2020.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2020 розгляд справи відкладено на 18.05.2020, у зв`язку з клопотаннями сторін та з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 від 11.03.2020 №211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 №9/рс-186/20.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2020 розгляд справи відкладено на 15.06.2020 у зв`язку з задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 15.06.2020 оголосили вступне слово та підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі, у тому числі переглянув відеозапис, поданий позивачем на підтвердження використання Товариством об`єктів суміжних прав у магазині Rozetka .

Суд після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами перейшов до судових дебатів.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 15.06.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Міністерство наказом від 04.01.2019 №8, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2019 за № 77/33048, затвердило Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління.

Наказом Міністерства від 29.05.2019 № 912 організацію колективного управління - Спілку акредитовано у сфері розширеного колективного управління - право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, строком на три роки.

09.10.2019 позивач надіслав на адресу відповідача лист від 09.10.2019 №09/10/19/1, в якому повідомив Товариство про те, що легалізацію використання способом публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань можна здійснювати виключно через єдину в Україні акредитовану організацію колективного управління в зазначеній сфері, а саме через Спілку, та запропонував врегулювати питання використання фонограм та зафіксованих у них виконань у публічному закладі Товариства шляхом отримання дозволу від Спілки, підписавши договір про використання фонограм та зафіксованих у них виконань.

Листом від 10.09.2019 №2019-0910/14 відповідач повідомив Спілку про те, що у своїй господарській діяльності Товариство не використовує музичне оформлення.

04.09.2019 і 08.10.2019 представниками Спілки Чередніченком Є.І. (довіреність від 10.07.2019 №б/н) та Седько С.О. (довіреність від 10.07.2019 №б/н) проведено фіксації використання об`єктів суміжних прав у магазині Rozetka (м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22), у зв`язку з чим складено акти відповідно №0509/19 і №18/10/19, якими зафіксовано факти, що свідчать про використання відповідачем в його приміщенні фонограм та зафіксованих у них виконань.

Так, в акті від 04.09.2019 №05/09/19 вказано, що 04.09.2019 в магазині Rozetka публічно виконувалися фонограми та зафіксовані в них виконання:

Jive Ass Sleepers So Good ;

Gingo Boren Store Fishing Secrets ;

Public Property Boogie Man .

В акті від 08.10.2019 №18/10/19 вказано, що 08.10.2019 в магазині Rozetka публічно виконувалися фонограми та зафіксовані в них виконання Medsound and Bana Jean Phoenix Moving Right .

Перебування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у магазині Rozetka підтверджується і фіскальними чеками від 04.09.2019 №8179 (16 год. 05 хв.) від 08.10.2019 №6986 (15 год. 12 хв.); факт публічного виконання фонограм і зафіксованих в них виконань засвідчується також відеозаписами на дисках (з відеокамери Sony Handycam model № DCR 610 2008), якими підтверджено час і місце використання фонограм саме у магазині Rozetka , за допомогою наявних у магазині колонок, розміщених в кутку під стелею; якість відеозапису та безперервна зйомка дає підстави виключити можливість монтажу.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Товариство посилається на те, що ним не використовувалися вказані музичні твори; використання спірних музичні творів здійснювалося товариством з обмеженою відповідальністю Торговим домом Партнер-Інвесті на своїй орендованій території, на підтвердження чого останнім надано відповідачу лист від 17.12.2019 №17-12-19/77 щодо використання музичних творів, а також укладений з товариством з обмеженою відповідальністю Маркет М`юзік Україна субліцензійний договір від 29.11.2017 №4-11/17 ДМ про надання права використання музичних творів, виконань та фонограм.

Разом з тим, господарська діяльність - це будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов`язана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша стаття 3 Господарського кодексу України).

Згідно з абзацом першим пункту 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ( наживо ), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом).

Товариство здійснює господарську діяльність у приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 22, що не заперечується відповідачем; відеозаписами, наданими позивачем, підтверджено, що музичні твори були використані у магазині Rozetka за допомогою наявних у магазині колонок.

Отже, відповідач не надав доказів укладення угод із правовласниками, які б дозволяли публічне використання вказаних творів; використання відповідачем спірних фонограм у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати винагороди.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону України Про захист авторського права і суміжних прав , виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до пункту б статті 35 Закону України Про захист авторського права і суміжних прав об`єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є фонограми, відеограми.

Згідно з пунктами а і б частини першої статті 36 Закону України Про захист авторського права і суміжних прав суб`єктами суміжних прав є: виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм.

Частиною першою статті 37 Закону України Про захист авторського права і суміжних прав передбачено, що первинними суб`єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.

Відповідно до пункту а частини першої статті 40 Закону України Про захист авторського права і суміжних прав до майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом.

Згідно з пунктами а - в частини першої статті 42 Закону України Про захист авторського права і суміжних прав допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови:

відтворення зазначених об`єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;

право на відтворення, передбачене у пункті "а" цієї частини, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України;

за суб`єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників.

Статтею 1 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав надано визначення розширеному колективному управлінню, яке є колективним управлінням майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об`єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених статтею 12 цього Закону.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 5 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав принципами діяльності організацій колективного управління є ефективне управління - організації колективного управління забезпечують збирання, розподіл та виплату доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб та лише з обґрунтованими витратами.

Частиною сьомою статті 5 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав передбачено, що колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у виді добровільного, розширеного та обов`язкового колективного управління.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції:

1) укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав;

3) збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам;

4) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація;

5) забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація;

6) здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління.

Згідно з частинами третьою і п`ятою статті 12 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав організації колективного управління не мають права провадити підприємницьку діяльність і здійснюють лише господарську діяльність, що не має на меті одержання прибутку, з метою досягнення своїх статутних цілей.

Розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах, зокрема: право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою.

Частинами першою і другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 рекомендацій президії Вищого господарського суду від 01.04.94 № 02-5/215 Про деякі питання практики вирішення спорів пов`язаних з відшкодуванням шкоди (з подальшими змінами і доповненнями) передбачено, що встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Отже, за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до підпунктів а і b пункту 1 статті 240 Угоди про Асоціацію

між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угоду ратифіковано із заявою Законом №1678-VII від 16.09.2014) сторони гарантують, що коли судові органи встановлюють збитки:

вони беруть до уваги всі відповідні аспекти, зокрема негативні економічні наслідки, у тому числі втрачені прибутки, які понесла потерпіла сторона, будь-які недобросовісні доходи, одержані порушником і, у відповідних випадках, інші фактори, відмінні від економічних, зокрема моральна шкода, спричинена правовласнику порушником; або

як альтернативний варіант до підпункту (a) цього пункту, вони можуть у відповідних випадках встановити збитки як паушальну суму на базі таких елементів, як принаймні сума роялті або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного права інтелектуальної власності.

Згідно з частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписом частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом враховано в тому числі статті 76 - 79 ГПК України щодо належності, допустимості, достовірності і вірогідності доказів.

Згідно з частинами першою - третьою статті 83 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 194 ГПК України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 210 ГПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

ВИСНОВКИ

Спілка звернулася до суду на захист своїх прав, порушення яких полягало, на думку позивача, в тому, що користувач (відповідач) здійснював свою господарську діяльність без укладання договору про використання об`єктів суміжних прав саме в сфері публічного виконання, а отже без отримання належного дозволу на таке використання і без виплати роялті належному суб`єкту, тобто акредитованій організацій колективного управління - Спілці; Спілка, через ухилення Товариства від свого обов`язку укласти з позивачем договір про використання об`єктів суміжних прав, недоотримала суму роялті, яка випливає із базового тарифу, передбаченого тарифами позивача, що розміщені на офіційному сайті Міністерства; відповідач повинен сплатити позивачу паушальну суму.

Разом з тим, виходячи з того, що:

- організації колективного управління, у тому числі Спілка:

мають принцип роботи, що передбачений статтею 5 Закону України Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав - збирання, розподіл та виплата доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб;

не мають права провадити підприємницьку діяльність і здійснюють лише господарську діяльність, що не має на меті одержання прибутку, з метою досягнення своїх статутних цілей (частина перша статті 12 названого Закону);

звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація;

- Спілка звернулася до суду в своїх інтересах, на захист своїх прав на отримання роялті (хоча, враховуючи наведене вище, винагороду повинні отримувати власники виключних майнових прав на об`єкти суміжних прав (можливо, через Спілку)), -

Спілка не має права звертатися до суду з таким позовом.

Крім того, звертаючись до суду з позовом про стягнення збитків, за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права - Спілка, має довести наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Так, протиправна поведінка відповідача, на думку позивача, виявлялася в тому, що в його закладі - магазині звучали фонограми і зафіксовані в них виконання без виплати винагороди.

В даному випадку як наявний факт правопорушення (фонограми звучали з наявних у магазині Rozetka колонок), так і винна неправомірна поведінка відповідача (відсутні будь-які договори на використання таких фонограм).

Спілкою не доведено завдання саме їй збитків неправомірним використанням відповідачем спірних фонограм, причинно-наслідкового зв`язку між неправомірним використанням Товариством фонограм і збитками Спілки, а відтак позов задоволенню не підлягає.

За приписами статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору і послуг адвоката Спілки слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову громадської спілки Українська ліга авторських та суміжних прав (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016; ідентифікаційний код 42502769) до товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Медіатрейдінг (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 13/2; ідентифікаційний код 37568896) про стягнення 187 785 грн.

2. Судові витрати зі сплати судового збору і послуг адвоката позивача покласти на громадську спілку Українська ліга авторських та суміжних прав (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 1016; ідентифікаційний код 42502769).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.06.2020.

Суддя О.В. Марченко