Постанова

від 02.11.2020 по справі 910/16882/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2020 р. Справа№ 910/16882/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Грека Б.М.

Доманської М.Л.

за участю секретаря Звершховської І.А.

та представників:

від позивача - Сербуль О.Ю. дов. б/н від 14.01.2020р.;

від відповідача - Ебубікіров Е.Я. дов. б/н від 10.10.2019р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської спілки (далі - ГС) "Українська ліга авторських та суміжних прав"

на рішення господарського суду м.Києва від 15.06.2020р.

(повний текст складено 24.06.2020р.)

у справі №910/16882/19 (суддя Марченко О.В.)

за позовом ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Торговий Дім "Медіатрейдінг"

про стягнення 187 785 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м.Києва від 15.06.2020р. по справі №910/16882/19 відмовлено у задоволенні позову ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" до ТОВ "Торговий Дім "Медіатрейдінг" про стягнення 187 785 грн.; судові витрати зі сплати судового збору і послуг адвоката позивача покладено на ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав".

Не погоджуючись з винесеним рішенням суду, ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" подала апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 15.06.2020р., в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Торговий Дім "Медіатрейдінг" просить відмовити ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва від 15.06.2020р. залишити без змін.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" на рішення господарського суду м.Києва від 15.06.2020р. у справі №910/16882/19 та призначено її до розгляду на 14.09.2020р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020р. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" на рішення господарського суду м.Києва від 15.06.2020р. у справі №910/16882/19 колегією суддів в іншому складі суду.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2020р. і 05.10.2020р. розгляд справи №910/16882/19 було відкладено на підставі ст. 270 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" (далі - Спілка) звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Торговий Дім "Медіатрейдінг" (далі - Товариство) 187 785 грн. паушальної суми.

Позов мотивовано тим, що:

- Спілка з 29.05.2019р. є єдиною в Україні акредитованою організацією розширеного колективного управління у сфері публічного виконання фонограм і зафіксованих в них виконань;

- 04.09.2019р. та 08.10.2019р. представником Спілки Чередніченком Є.І. (в актах вказано, що представники магазину "Rozetka" відмовилися підписувати акти) здійснено фіксації використання об`єктів суміжних прав у магазині "Rozetka" (м. Київ, вул. Хрещатик, 22), у зв`язку з чим складено акти №04/09/19 та №08/10/19, якими зафіксовано факти, що свідчать про використання відповідачем в його приміщенні фонограм та зафіксованих у них виконань;

- користувач (відповідач) здійснював свою господарську діяльність без укладання договору про використання об`єктів суміжних прав (саме в сфері публічного виконання), а отже без отримання належного дозволу на таке використання і без виплати роялті належному суб`єкту, тобто акредитованій організацій колективного управління;

- Спілка через ухилення Товариства від свого обов`язку укласти з позивачем договір про використання об`єктів суміжних прав недоотримала суму роялті, яка випливає із базового тарифу, передбаченого тарифами позивача, що розміщені на офіційному сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а саме на суму, що відповідає 50 мінімальним місячним заробітним платам;

- паушальна сума, яку відповідач повинен сплатити позивачу, має складати 45 мінімальних місячних заробітних плат.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив наступне:

- Спілкою не доведено факту в обох випадках фіксації: використання Товариством фонограм, оскільки на орендованій відповідачем площі нежитлового приміщення на першому поверсі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 22, загальною площею 52,8 кв. м., (відділу алкоголю та тютюну) не використовуються трансляційні мережі (колонки) для використання фонограм (музичних творів) об`єктів суміжних прав;

- загальна торговельна площа у магазині "Rozetka", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 22, без врахування складських та підсобних приміщень, складає 1 230 кв.м., що становить суму торговельних площ всіх суборендарів;

- використання музичних творів здійснюється товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Партнер - Інвест" (далі - Торговий дім); Торговий дім використовує фонограму на підставі субліцензійного договору від 29.11.2017р. №4-11/17 ДМ про надання права використання музичних творів, виконань та фонограм та субліцензійного договору від 29.11.2017р. №4-11/17ДПО про надання невиключної ліцензії на програму "Market Player 2.0";

- фонограмами музичних творів, які транслюються Торговим домом на своїй орендованій площі, добре чути у Товариства у відділі алкоголю та тютюну, окрім цього, цей факт публічного (ліцензійного) виконання об`єктів суміжних прав (фонограм) таких музичних творів підтвердив Торговий дім листом - відповіддю від 16.12.2019р. за №2019-1216-36 "Щодо використання фонограми у торговельній площі в магазині за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 22".

Судом першої інстанції було встановлено наступне:

Міністерство економічного розвиткуі торгівлі України наказом від 04.01.2019р. №8, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.01.2019р. за № 77/33048, затвердило Положення про комісію з акредитації організацій колективного управління.

Наказом Міністерства економічного розвиткуі торгівлі України від 29.05.2019р. № 912 організацію колективного управління - Спілку акредитовано у сфері розширеного колективного управління - право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, строком на три роки.

09.10.2019р. позивач надіслав на адресу відповідача лист від 09.10.2019р. №09/10/19/1, в якому повідомив Товариство про те, що легалізацію використання способом публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань можна здійснювати виключно через єдину в Україні акредитовану організацію колективного управління в зазначеній сфері, а саме через Спілку, та запропонував врегулювати питання використання фонограм та зафіксованих у них виконань у публічному закладі Товариства шляхом отримання дозволу від Спілки, підписавши договір про використання фонограм та зафіксованих у них виконань.

Листом від 10.09.2019р. №2019-0910/14 відповідач повідомив Спілку про те, що у своїй господарській діяльності Товариство не використовує музичне оформлення.

04.09.2019р. і 08.10.2019р. представниками Спілки Чередніченком Є.І. (довіреність від 10.07.2019р. б/н) та Седько С.О. (довіреність від 10.07.2019р. б/н) було проведено фіксації використання об`єктів суміжних прав у магазині "Rozetka" (м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22), у зв`язку з чим складено акти відповідно №05/09/19 і №18/10/19, якими зафіксовано факти, що свідчать про використання відповідачем в його приміщенні фонограм та зафіксованих у них виконань.

Так, в акті від 04.09.2019р. №05/09/19 вказано, що 04.09.2019р. в магазині "Rozetka" публічно виконувалися фонограми та зафіксовані в них виконання:

Jive Ass Sleepers "So Good";

Gingo Boren Store "Fishing Secrets";

Public Property "Boogie Man".

В акті від 08.10.2019р. №18/10/19 вказано, що 08.10.2019р. в магазині "Rozetka" публічно виконувалися фонограми та зафіксовані в них виконання ОСОБА_3 "ІНФОРМАЦІЯ_2".

Перебування ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у магазині "Rozetka" підтверджується також фіскальними чеками від 04.09.2019р. №8179 (16 год. 05 хв.) і від 08.10.2019р. №6986 (15 год. 12 хв.); факт публічного виконання фонограм і зафіксованих в них виконань засвідчується також відеозаписами на дисках (з відеокамери "Sony Handycam" model № DCR 610 2008), якими підтверджено час і місце використання фонограм саме у магазині "Rozetka", за допомогою наявних у магазині колонок, розміщених в кутку під стелею; якість відеозапису та безперервна зйомка дає підстави виключити можливість монтажу.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Товариство посилається на те, що ним не використовувалися вказані музичні твори; використання спірних музичні творів здійснювалося товариством з обмеженою відповідальністю Торговим домом "Партнер-Інвесті" на своїй орендованій території, на підтвердження чого останнім було надано відповідачу лист від 17.12.2019р. №17-12-19/77 щодо використання музичних творів (а.с. 73), а також укладений ТОВ Торговим домом "Партнер-Інвесті" з товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет М`юзік Україна" субліцензійний договір від 29.11.2017р. №4-11/17 ДМ про надання права використання музичних творів, виконань та фонограм (а.с. 74-120).

Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України).

Згідно з абзацом першим пункту 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім`ї чи близьких знайомих цієї сім`ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство здійснює господарську діяльність у приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 22; відеозаписами, наданими позивачем, підтверджено, що музичні твори були використані у магазині " Rozetka " за допомогою наявних у магазині колонок.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем укладались угоди із правовласниками, які б дозволяли публічне використання вказаних творів.

За визначенням, наведеним в ст. 1 Закону України "Про захист авторського права і суміжних прав", виключне право - це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до пункту "б" ст. 35 Закону України "Про захист авторського права і суміжних прав" об`єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є фонограми, відеограми.

Згідно з пунктами "а" і "б" ч. 1 ст. 36 Закону України "Про захист авторського права і суміжних прав" суб`єктами суміжних прав є: виконавці творів, їх спадкоємці та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо виконань; виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та особи, яким на законних підставах передано суміжні майнові права щодо фонограм.

Частиною першою статті 37 Закону України "Про захист авторського права і суміжних прав" передбачено, що первинними суб`єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення.

Відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 40 Закону України "Про захист авторського права і суміжних прав" до майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх фонограм і відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом.

Згідно з пунктами "а" - "в" ч. 1 ст. 42 Закону України "Про захист авторського права і суміжних прав" допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксація, відтворення і доведення до загального відома без згоди виконавців, виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення у випадках, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону щодо обмеження майнових прав авторів літературних, художніх і наукових творів, якщо задовольняються такі умови:

відтворення зазначених об`єктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;

право на відтворення, передбачене у пункті "а" цієї частини, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм мовлення за межі митної території України;

за суб`єктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників.

Статтею 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" надано визначення розширеному колективному управлінню, яке є колективним управлінням майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" організація колективного управління є неприбутковою організацією, утворюється в організаційно-правовій формі громадського об`єднання (громадська організація або громадська спілка) зі статусом юридичної особи, єдиним видом діяльності якої є виконання завдань і функцій, визначених ст. 12 цього Закону.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" принципами діяльності організацій колективного управління є ефективне управління - організації колективного управління забезпечують збирання, розподіл та виплату доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб та лише з обґрунтованими витратами.

Частиною 7 ст. 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" передбачено, що колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у виді добровільного, розширеного та обов`язкового колективного управління.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції:

1) укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав;

3) збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам;

4) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація;

5) забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація;

6) здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління.

Згідно з частинами 3 і 5 ст. 12 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" організації колективного управління не мають права провадити підприємницьку діяльність і здійснюють лише господарську діяльність, що не має на меті одержання прибутку, з метою досягнення своїх статутних цілей.

Розширене колективне управління поширюється на всю територію України та здійснюється щодо майнових прав усіх правовласників за відповідною категорією у сферах, щодо яких акредитовано організацію, у тому числі тих, що не укладали договір про управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав з акредитованою організацією, незалежно від обраного такими правовласниками способу управління належними їм правами.

Розширене колективне управління об`єктами авторського права і (або) суміжних прав здійснюється виключно в таких сферах, зокрема: право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою.

Частинами 1 і 2 ст. 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Пунктом 6 рекомендацій президії Вищого господарського суду від 01.04.1994р. № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов`язаних з відшкодуванням шкоди" (з подальшими змінами і доповненнями) передбачено, що встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Отже, за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до підпунктів "а" і "b" пункту 1 статті 240 Угоди про Асоціацію

між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (Угоду ратифіковано із заявою Законом №1678-VII від 16.09.2014) сторони гарантують, що коли судові органи встановлюють збитки:

вони беруть до уваги всі відповідні аспекти, зокрема негативні економічні наслідки, у тому числі втрачені прибутки, які понесла потерпіла сторона, будь-які недобросовісні доходи, одержані порушником і, у відповідних випадках, інші фактори, відмінні від економічних, зокрема моральна шкода, спричинена правовласнику порушником; або

як альтернативний варіант до підпункту (a) цього пункту, вони можуть у відповідних випадках встановити збитки як паушальну суму на базі таких елементів, як принаймні сума роялті або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного права інтелектуальної власності.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Спілка звернулася до господарського суду на захист своїх прав, порушення яких полягало, на думку позивача, в тому, що користувач (відповідач) здійснював свою господарську діяльність без укладання договору про використання об`єктів суміжних прав саме в сфері публічного виконання, а отже без отримання належного дозволу на таке використання і без виплати роялті належному суб`єкту, тобто акредитованій організацій колективного управління - Спілці; Спілка, через ухилення Товариства від свого обов`язку укласти з позивачем договір про використання об`єктів суміжних прав, недоотримала суму роялті, яка випливає із базового тарифу, передбаченого тарифами позивача, що розміщені на офіційному сайті Міністерства; відповідач повинен сплатити позивачу паушальну суму.

Місцевий суд правильно виходив з того, що:

- організації колективного управління, у тому числі Спілка:

мають принцип роботи, що передбачений статтею 5 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" - збирання, розподіл та виплата доходу від прав правовласникам у найбільш швидкий, ефективний і точний спосіб;

не мають права провадити підприємницьку діяльність і здійснюють лише господарську діяльність, що не має на меті одержання прибутку, з метою досягнення своїх статутних цілей (ч. 1 ст. 12 названого Закону);

звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація;

- Спілка звернулася до місцевого суду в своїх інтересах, на захист своїх прав на отримання роялті (хоча, враховуючи наведене вище, винагороду повинні отримувати власники виключних майнових прав на об`єкти суміжних прав (можливо, через Спілку));

- Спілка не має права звертатися до суду з таким позовом.

Суд першої інстанції правильно наголосив на тому, що звертаючись до суду з позовом про стягнення збитків, за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права - Спілка, має довести наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка відповідача, на думку позивача, виявлялася в тому, що в його закладі - магазині звучали фонограми і зафіксовані в них виконання без виплати винагороди.

В даному випадку, як наявний факт правопорушення (фонограми звучали з наявних у магазині "Rozetka" колонок), так і винна неправомірна поведінка відповідача (відсутні будь-які договори на використання таких фонограм).

Спілкою не доведено завдання саме їй збитків неправомірним використанням відповідачем спірних фонограм, причинно-наслідкового зв`язку між неправомірним використанням Товариством фонограм і збитками Спілки, а відтак позов задоволенню не підлягає.

Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" у задоволенні позову.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи, що порушень діючого законодавства судом апеляційної інстанції не встановлено, судове рішення у справі прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права, тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 240, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ГС "Українська ліга авторських та суміжних прав" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 15.06.2020р. у справі №910/16882/19 - без змін.

Справу №910/16882/19 повернути до господарського суду м.Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складений та підписаний 09.11.2020р.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді Б.М. Грек

М.Л. Доманська