Рішення

від 17.06.2020 по справі 120/1897/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

17 червня 2020 р. Справа № 120/1897/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Мехед М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , позивач) з адміністративним позовом до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області (далі - Відділ, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 06.04.2020 її запросили до кабінету начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Мехета ОСОБА_3 , де останній в присутності головного спеціаліста ОСОБА_4 .Г., директора ЗЗОС І-ІІІ ст. с. Кунка ОСОБА_5 , сільського голови Кунківської ОТГ Безбаха В.В. оголосив зміст наказу №13-д від 06.04.2020, відповідно до якого позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Однак, позивач вважає, що в її діях відсутній прояв порушення трудової дисципліни чи склад іншого дисциплінарного проступку, а даний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 12.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

27.05.2020 подано відзив на позовну заяву, в якому відділ освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні. Зокрема зазначено, що позивач перебуваючи на лікарняному, 01.04.2020 самовільно не поставивши до відома ні начальника відділу, ні сільського голову, а ні головного бухгалтера, якому безпосередньо підпорядковується згідно Посадової інструкції, винесла з приміщення відділу комп`ютерну техніку, а саме ноутбук, що є власністю відповідача та містить службову інформацію, яка не підлягає розповсюдженню та програмне забезпечення, яке необхідне для виконання службових обов`язків, а тому не підлягає виносу за межі робочого місця. Тому, наказом від 06.04.2020 №13-д ОСОБА_2 було притягнено до дисциплінарної відповідальності, а саме оголошено догану.

Ухвалою суду від 27.05.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві. Крім того, представник зазначив, що докази витрат на правничу допомогу будуть надані до суду протягом п`яти днів з моменту проголошення судового рішення.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд в їх задоволенні відмовити з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву. Водночас, начальник відділу повідомив, що він особисто не бачив як позивач виносила ноутбук з приміщення, про це він дізнався зі слів голови сільської ради.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.

Розпорядженням голови Кунківської сільської ради №140 від 09.08.2019 ОСОБА_2 призначено спеціалістом (бухгалтером) відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області з 09.08.2019, як таку, що пройшла за конкурсом та присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах 7 категорії посад.

Наказом відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області від 09.08.2019 №4-к на підставі рішення конкурсної комісії від 08.08.2019, розпорядження голови Кунківської сільської ради №140 від 09.08.2019 ОСОБА_2 призначено спеціалістом (бухгалтером) відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради з 09.08.2019.

Наказом начальника відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №13-д від 06.04.2020 позивача притягнено до дисциплінарної відповідальності, а саме оголошено догану, відповідно до ст. 147-149 КЗпП України. Даний наказ мотивований тим, що 01.04.2020 бухгалтер відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради ОСОБА_2 , під час перебування на лікарняному, самовільно, без дозволу керівника зайшла в приміщення сільської ради у відділ освіти та винесла документи із приміщення сільської ради.

Водночас, 06.04.2020 начальником відділу Мехед М.М., головним спеціалістом відділу Ткаченко Є.Г, директором ЗЗСО І-ІІІ ст. с. Кунка ОСОБА_5 в присутності сільського голови Кунківської ОТГ Безбаха В.В. складено Акт №1 про те що 06.04.2020 позивачу повідомлено про необхідність надання письмових пояснень щодо винесення нею, в період перебування на лікарняному, без дозволу керівника відділу та сільського голови, документів із приміщення сільської ради. В акті зазначено, що позивач усно повідомила, що брала документи додому щоб працювати, однак надати письмові пояснення відмовилась, не аргументуючи причин відмови.

Також, 06.04.2020 складено Акт №2 про те, що позивача повідомлено про оголошення догани і про необхідність її підпису під наказом. Однак, ОСОБА_2 відмовилась ставити підпис про те, що вона ознайомлена з наказом. Акт засвідчено підписами начальника відділу Мехед М.М., головного спеціаліста відділу Ткаченко Є.Г, директора ЗЗСО І-ІІІ ст. с. Кунка ОСОБА_5 та сільського голови Кунківської ОТГ Безбаха В.В.

Позивач вважає вказаний наказ від 06.04.2020 №13-д "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 " протиправним і таким, що підлягає скасуванню, а відтак за захистом своїх прав та інтересів звернулася до суду з цим позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання Закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, визначаються Законом України Про службу в органах місцевого самоврядування (далі - Закон № 2493-III).

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що службою в органах місцевого самоврядування є професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (стаття 2 Закону).

У ст. 7 Закону № 2493-III зазначено, що правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.

Посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 8 Закону № 2493-III основними обов`язками посадових осіб місцевого самоврядування є:

додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування; забезпечення відповідно до їх повноважень ефективної діяльності органів місцевого самоврядування;

додержання прав та свобод людини і громадянина;

збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законом не підлягає розголошенню;

постійне вдосконалення організації своєї роботи, підвищення професійної кваліфікації;

сумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, ініціативність і творчість у роботі;

шанобливе ставлення до громадян та їх звернень до органів місцевого самоврядування, турбота про високий рівень культури, спілкування і поведінки, авторитет органів та посадових осіб місцевого самоврядування;

недопущення дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Одним із основних принципів служби в органах місцевого самоврядування, закріплених у ст. 4 Закону № 2493-III, є персональна відповідальність за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків.

У свою чергу, відповідно до ст. 19 Закону № 2493-III особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування забезпечуються у порядку, передбаченому Законом. Проте, на сьогодні такого порядку Законом не передбачено.

Таким чином, враховуючи відсутність у зазначеному Законі особливої процедури притягнення працівника органу місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності, в даному випадку застосовується порядок застосування дисциплінарного стягнення та гарантії, передбачені Кодексом Законів про працю України (далі - КЗпП України).

Також, при вирішення питання про накладення дисциплінарного стягнення на посадову особу органу місцевого самоврядування необхідно враховувати приписи Закону України "Про державну службу".

КЗпП України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (ст. 1 КЗпП України).

Згідно з ст. 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Як зазначено у ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (ст. 148 КЗпП України).

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Таким чином, посадова особа місцевого самоврядування має обов`язки та повинна дотримуватись правил етичної поведінки посадових осіб місцевого самоврядування, за невиконання чи не належне виконання яких передбачена дисциплінарна відповідальність визначена Законом.

Більше того, досліджуючи питання щодо дисциплінарної відповідальності слід зазначити, що це є одним із видів юридичної відповідальності, яка встановлена законодавством за протиправну поведінку працівника.

Так, за протиправне невиконання чи неналежне виконання своїх трудових обов`язків особа повинна нести відповідальність, передбачену нормами законодавства про працю.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, яким є винне протиправне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків.

Дисциплінарний проступок може виражатись дією або бездіяльністю особи, яка порушує вимоги законодавства про працю, локальних актів, наказів або розпоряджень роботодавця, що встановлюють трудові обов`язки працівника.

Пункт 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначає, що дія Закону України "Про державну службу" поширюється на органи і посадових осіб місцевого самоврядування в частині, що не суперечить Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", цьому Закону та іншим Законам України, що регулюють діяльність місцевого самоврядування.

У відповідності до ст. 64 Закону України "Про державну службу", за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 65 вказаного Закону встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно зі ст. 66 Закону України "Про державну службу", до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3)попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до ст. 74 вказаного Закону, дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

З метою з`ясування вищезазначених обставин щодо дій потенційного порушника трудової дисципліни власник або уповноважений ним орган своїм розпорядженням може ініціювати проведення службової перевірки, яку доручити дисциплінарній комісії, створення якої передбачено ст. 69 Закону України "Про державну службу".

Суд зазначає, що а ні КЗпП України, а ні Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" не передбачає такої обов`язкової стадії у справі про притягнення до дисциплінарної відповідальності службовця органу місцевого самоврядування як службова перевірка , але разом із тим слід звернути увагу, що накладення дисциплінарного стягнення передбачає обов`язкове з`ясування його наявності та всіх обставин вчинення, ступеня тяжкості та інших обставин які можуть вплинути на прийняття рішення.

Питання доведеності вини особи у вчиненні дисциплінарного проступку має найголовніше значення. Відповідно і висновок за наслідками службової перевірки має бути однозначно стверджувальним та не містити догадок чи припущень щодо винності особи.

Як встановлено судом у цій справі, начальником Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради комісія для проведення службової перевірки не створювалось, а висновки щодо наявності дисциплінарно проступку зроблено на підставі усних зауважень сільського голови.

Таким чином, суд приходить до висновку, що начальник Відділу обов`язок щодо проведення перевірки обставин дисциплінарного проступку ОСОБА_2 поклав на себе і відповідно зобов`язаний був свої висновки викласти у зрозумілій та доступній формі.

Єдиним документом, що обґрунтовує законність та правомірність висновків проведеної перевірки у цій справі є оскаржуваний наказ.

Аналізуючи його, суд зазначає, що в ньому відсутні які-небудь дані щодо встановлення обставин дисциплінарного проступку ОСОБА_2 та в чому виявилось порушення, оскільки в наказі зазначені лише посилання на приписи статей КЗпП України.

На думку суду, накладаючи дисциплінарне стягнення начальник Відділу освіти не вжив усіх заходів для повного та всебічного з`ясування обставин проступку та його вчинення взагалі.

Так, судом встановлено, що у відповідності до вимог ст. 147-149 КЗпП України до ОСОБА_2 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, оскільки, як зазначено в оскаржуваному наказі, перебуваючи на лікарняному, самовільно без дозволу керівника зайшла в приміщення сільської ради, у відділ освіти, культури, молоді та спорту і винесла документи із приміщення сільської ради.

Водночас, відповідно до п. 4 Посадової інструкції позивача, остання несе відповідальність за:

- неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені посадовою інструкцією, - у межах, визначених законодавством України;

- недотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

- порушення під час підготовки звітної бухгалтерської документації в установленому порядку та у визначені терміни;

- розголошення персональних даних фізичних осіб, комерційної таємниці підприємства, конфіденційної інформації, що міститься у бухгалтерській документації.

Пунктом 4 Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Кунківської сільської ради передбачено основні права і обов`язки працівника, а саме:

4.1 Працівники сільської ради мають право:

4.1.1. На отримання заробітної плати залежно від посади;

4.1.2. На просування по службі відповідно до чинного законодавства з урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання своїх службових обов`язків;

4.1.3. На здорові, безпечні та належні умови праці;

4.1.4. На соціальний та правовий захист відповідно до чинного законодавства;

4.1.5. Захищати свої законні права та інтереси у порядку, передбаченому чинним законодавством.

4.2. Працівники сільської ради зобов`язані:

4.2.1. Працювати чесно і сумлінно, додержуватись дисципліни праці, своєчасно і точно виконувати розпорядження голови Кунківськької сільської ради, а також обов`язки, які визначені посадовими інструкціями.

4.2.2. Постійно вдосконалювати організацію своєї праці, підвищувати свій професійний рівень і ділову кваліфікацію.

4.2.3. Додержуватись вимог з охорони праці, техніки безпеки та протипожежної охорони: дбати про особисту безпеку і здоров`я, а також про безпеку і здоров`я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці та пожежної безпеки;

4.2.4. Вживати заходи до термінового усунення причин і умов, які перешкоджають або утруднюють нормальну роботу, інформувати про це керівництво.

4.2.5. Утримувати своє робоче місце у чистоті і порядку, не палити в службових приміщеннях.

4.2.6. Ефективно використовувати обчислювальну та іншу оргтехніку, бережливо ставитися до майна, економити та раціонально витрачати матеріали, електроенергію та інші матеріальні ресурси.

4.2.7. Уважно ставитися до колег по роботі, сприяти створенню нормального психологічного мікроклімату у колективі. Дотримуватись правил поведінки державних службовців, бути уважними і ввічливими у спілкуванні з громадянами.

4.2.8. Коло обов`язків, які виконує кожен працівник, визначається посадовою інструкцією, затвердженою у встановленому законом порядку.

У свою чергу, п. 9 вказаних Правил передбачена відповідальність працівників за порушення трудової дисципліни.

Так, у п. 9.1. зазначено, що за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку, чинного трудового законодавства, розпоряджень сільського голови, секретаря, порушення трудової дисципліни, правил з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки, самовільне використання для особистих потреб майна сільської ради, тощо, до винних осіб можуть застосовуватись такі заходи дисциплінарного впливу: догана; звільнення з роботи.

Також, пп. 7.2 Положення Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради передбачено, що за порушення трудової дисципліни працівники Відділу притягуються до відповідальності в установлено законодавством України порядку.

Водночас, суд звертає увагу, що процедура оголошення догани складається з декількох етапів, а саме:

фіксація факту вчинення порушення трудової дисципліни;

отримання від працівника письмового пояснення або складання акту, якщо працівник відмовляється надати пояснення;

видання наказу про оголошення догани.

У свою чергу, фіксація факту вчинення проступку має виражатися у складанні уповноваженим органом акту, довідки, протоколу або доповідної записки.

Разом з тим, як встановлено судом, начальник Відділу Мехед М.М. при винесенні оскаржуваного наказу керувався лише усним зауваження сільського голови щодо порушення дисципліни працівниками Відділу. Поряд з цим, жодних доказів факту вчинення проступку позивачем до суду не надано.

Суд наголошує, що правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення.

Під час судового розгляду справи відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження наявності негативних наслідків дій позивача у вигляді таких, що відбулися.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано та не доведено допущення позивачем дій та вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави або місцевого самоврядування чи негативно вплинули на репутацію посадової особи місцевого самоврядування.

Суд зазначає про те, що необхідною умовою для накладення дисциплінарного стягнення є вина працівника (суб`єктивна сторона дисциплінарного проступку), наявність якої має бути обов`язково доведена.

При цьому, об`єктивну сторону дисциплінарного проступку складають протиправна поведінка суб`єкта, негативні (шкідливі) наслідки, причинний зв`язок між ними та поведінкою особи, що притягується до дисциплінарної відповідальності.

Відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства не обґрунтовано та не доведено вини позивача, наявність якої має бути обов`язково доведена.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Поряд з цим суд відхиляє твердження позивача, що оскаржуваний наказ виданий з перевищенням повноважень начальника Відділу ОСОБА_6 , оскільки пп. 4.3.5, 4.3.8 Положення Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради передбачено, що начальник Відділу призначає на посаду та звільняє з посади працівників Відділу; заохочує та накладає стягнення на працівників відділу.

Щодо аргументів відповідача, що позивач перебуваючи на лікарняному самовільно, без дозволу керівника, зайшла в приміщення сільської ради, у Відділ в якому працює, то суд зазначає, що а ні посадовою інструкцією ОСОБА_2 , а ні Положенням Відділу, а ні Правилами внутрішнього трудового розпорядку працівників Кунківської сільської ради жодних заборон чи застережень щодо вказаного не наведено. Крім того, звертаю увагу, що адміністративне приміщення Кунківської сільської ради є публічним загальнодоступним місцем та куди дозволено безперешкодний вхід громадянам.

Відтак, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ОСОБА_2 до Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування наказу від 06.04.2020 №13-д "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 " підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У п. 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відтак, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Так, як визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, а тому суд під час розгляду справи повинен створювати необхідні умови для всебічного, повного й об`єктивного дослідження справи, однак не зобов`язаний підміняти собою учасників процесу, шукаючи докази виключно за власною ініціативою. Адміністративний суд має активно підтримувати перебіг провадження, досліджувати фактичні обставини справи в найбільш повному обсязі.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірність прийняття оскаржуваного наказу та доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду також не надав.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області №13-д від 06.04.2020 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 ".

Стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, 23713, код ЄДРПОУ 43105302)

Суддя Комар Павло Анатолійович