Ухвала

від 03.11.2020 по справі 120/1897/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА ДУМКА

Справа № 120/1897/20-а

03 листопада 2020 року

м. Вінниця

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 до відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено. Ухвалу суду

Із позицією Сьомого апеляційного адміністративного суду, що викладена в постанові від 29.10.2020, не погоджуюсь, а тому вважаю за необхідне викласти окрему думку по даній справі. На мою думку, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому має бути залишеним без змін, виходячи з наступного.

22.06.2020 до суду надійшла заява представника позивача, відповідно до змісту якої останній просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відділу освіти, культури, молоді та спорту Кунківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 06.07.2020 у задоволенні заяви представника позивача про винесення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовив.

Судове рішення мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги від 12.04.2020 укладеного між адвокатом Рябоконем Р.П. та Перестюк О.С. на представництво інтересів останньої у Вінницькому окружному адміністративному суді, а в якості документу, підтверджуючого сплату витрат на правову допомогу, представником позивача надано до суду довідку про отримання грошових коштів від клієнта від 18.06.2020. Будь-яких інших документів (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки) для підтвердження здійснених витрат представником позивача не надано.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Тобто, за змістом ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Також, розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Таким чином, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Зважаючи на вищевикладене вважаю, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18).

При цьому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність .

При цьому, у разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суд, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, має право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Схожа правова позиція висловлена Верховним Судом у додатковій постанові від 06.03.2019 року справа № 922/1163/18.

З наданого до суду апеляційної інстанції договору про надання правової допомоги від 12.04.2020 не зрозуміло порядок обчислення гонорару адвоката, а також на підставі яких доказів сформовано обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу та об`єму наданих послуг.

Як встановлено судом першої інстанції, в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано розрахунок витрат на правову допомогу від 18.06.2020, довідку про отримання грошових коштів від клієнта від 18.06.2020, акт приймання-передачі наданої правничої допомоги у справі №120/1897/20-а відповідно до Договору про надання правової допомоги від 12.04.2020, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ВН №0000028 від 18.03.2015 та ордер на надання правової допомоги серії ВН №128758 від 04.05.2020, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 12.04.2020.

При цьому, звертаючись до суду першої інстанції представник позивача не надав договір про надання правової допомоги від 12.04.2020, укладеного між адвокатом Рябоконем Р.П. та Перестюк О.С., на представництво інтересів останньої у Вінницькому окружному адміністративному суді.

Також, в якості документу, підтверджуючого сплату витрат на правову допомогу, представником позивача надано до суду довідку про отримання грошових коштів від клієнта від 18.06.2020. Будь-яких інших документів (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки) для підтвердження здійснених витрат представником позивача не надано.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, які б достовірно підтверджували саме факт понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу.

Водночас, відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови в задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16.

Стосовно вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі East/West Alliance Limited проти України , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі Ятрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Тобто, надані представником позивача документи не доводять факт понесення позивачем витрат на правову допомогу, витрати на правову допомогу не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку із чим суд першої інстанції у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення обгрунтовано відмовив.

У зв`язку з цим вважаю, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви представника позивача про винесення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Суддя Смілянець Е. С.