Рішення

від 23.06.2020 по справі 200/4607/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 р. Справа№200/4607/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участі секретаря судового засідання Грисюк І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Рейлтрансхолдінг

до Головного управління ДПС у Донецькій області

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

за участю:

представника позивача: Шведи А.М., за ордером від 05.05.2020 року,

представника відповідача: Тернинко С.М., за витягом з ЄДР

представника третьої особи: не з`явився

Товариство з обмеженою відповідальністю Рейлтрансхолдінг звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо відмови в поверненні помилково та надміру сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 410228,43 гривень на підставі заяви № 9002109598 від 17.01.2020 року; зобов`язання сформувати та надіслати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення помилково та надміру сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 410228,43 гривень на підставі заяви № 9002109598 від 17.01.2020 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що є платником податку на додану вартість. До 02.08.2019 року товариство мало реєстрацію у м. Київ, де перебувало на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві, а з 02.08.2019 року позивач змінив адресу на м. Маріуполь та зареєструвався як платник податків у Лівобережній ДПІ Маріупольського управління ГУ ДПС у Донецькій області.

Зазначає, що відповідно до приписів частини 8 статті 45 Бюджетного кодексу та пункту 10.13 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 адміністрування податків стосовно ТОВ Рейлтрансхолдінг продовжувала здійснювати ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві.

11.10.2019 року продавець ТОВ Рейлтрансхолдінг за господарською операцією продажу нежитлової будівлі у м. Маріуполі виписало на адресу покупця ТОВ Марторгсервіс та направило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 3 від 11.10.2019 року, у якій визначило податкове зобов`язання з ПДП у сумі 420000,00 гривень.

З метою формування достатнього ліміту коштів на власному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ для проведення належної реєстрації податкової накладної № 3 від 11.10.2019 року в ЄРПН та для наступного списання цих коштів до державного бюджету в рахунок сплати нарахованого і задекларованого в декларації за жовтень 2019 року податку на додану вартість позивач 29.10.2019 року платіжним дорученням № 672 з власного поточного рахунку в ПуАТ КБ АКОРДБАНК Київ перерахував 420000,00 гривень з призначенням платежу ПДВ за жовтень 2019 року , однак помилився в реквізитах бюджетного рахунку.

Виявивши помилку, позивач звернувся з заявою від 30.10.2019 року до Головного управління ДФС у м. Києві про повернення помилково сплачених коштів з ПДВ на поточний рахунок ТОВ Рейлтрансхолдінг в ПуАТ КБ АКОРДБАНК Київ, проте помилково сплачені кошті позивачу не повернули.

Водночас, для виправлення допущеної помилки позивач платіжним дорученням № 678 від 31.10.2019 року з того ж власного поточного рахунку в ПуАТ КБ АКОРДБАНК Київ перерахував 420000,00 гривень з призначенням платежу ПДВ за жовтень 2019 року на власний рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ. 26.11.2019 року до державного бюджету списано 421294,16 гривень в рахунок зобов`язань з ПДВ за жовтень 2019 року.

При цьому, помилково перераховані кошти в розмірі 420000,00 гривень ані Головне управління ДПС у м. Києві, ані Головне управління ДПС у Донецькій області позивачу не повернули, підтвердивши про наявність такої переплати з ПДВ у позивача.

З зазначених підстав звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 28 травня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року розгляд справи відкладено на 23 червня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Представником відповідача ОСОБА_1 . надано письмовий відзив (а.с. 74-81). В обґрунтування незгоди із позовом зазначає, що за приписами п.п. 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Зазначає, що пунктом 87.1 статті 87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (за реєстр. в Мінюсті України 20.05.2016 за № 751/28881 облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Згідно п. 200-1.7 ст. 200 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Так, позивач платіжним дорученням № 672 від 29.10.2019 року перерахував до бюджету 420000 гривень, призначення платежу ПДВ за жовтень 2019 року . Дана сума відображена в ІКП платника по коду класифікації доходів бюджету 14010100 (Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). 29.10.2019 року зараховано сплата податків та зборів та збільшення переплати. Зазначені кошти були спрямовані, в порядку календарної черговості на погашення податкових зобов`язань підприємства.

18.11.2019 року підприємством позивача подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2019 року, в якій ним задекларовано до сплати в бюджет суму ПДВ у розмірі 434708 гривень, термін сплати яких, за приписами ПК України - 30.11.2019 року.

Водночас, 26.11.2019 року (номер документу 22632273) з рахунку в системі електронного адміністрування було зараховано 421294,16 гривень надходження до бюджету, з яких лише 11066 гривень було спрямовано на погашення задекларованого податкового зобов`язання з ПДВ.

Таким чином наявна в ІКП переплата з ПДВ в розмірі 410228,43 гривень, це кошти, що зараховані до бюджету в системі електронного адміністрування ПДВ в порядку, визначеному п. 200-1.5 ст. 200-1 ПКК України.

Наголошує, що для повернення надміру сплаченого ПДВ Податковим кодексом України встановлені окремі правила, зокрема, подання заяви.

ТОВ Рейлтрансхолдінг перейшло на облік до ГУ ДПС у Донецькій області як платник за основним місцем обліку з 01.01.2020 року у зв`язку зі зміною місцезнаходження.

Відповідно до п. 10.14 Порядку обліку платників податків і зборів, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до:

- закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов`язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата;

- повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі;

- закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов`язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.

З зазначених підстав вважає, що надмірне зарахування коштів з ПДВ, подання податкової декларації з ПДВ та ініціювання повернення переплати відбулося у той час коли ТОВ Рейлтрансхолдінг продовжувало перебувати не обліку у ГУ ДПС у м. Києві, ГУ ДПС у Донецькій області не є належним відповідачем у даній справі.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства дій податкового органу, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Представником позивача надано відповідь на відзив (а.с. 139-143).

Третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області пояснень не надало, представника в судове засідання не направило.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рейлтрансхолдінг зареєстроване як юридична особа та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 36599373 з 15 липня 2009 року, що доведено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 12-18).

До 02.08.2019 року ТОВ Рейлтрансхолдінг мало реєстрацію у м. Києві, де перебувало на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м. Києві, а з вказаної дати позивач змінив адресу на м. Маріуполь та зареєструвався як платник податків у Лівобережній ДПІ Маріупольського управління ГУ ДПС у Донецькій області, про що також зазначено у витягу (а.с. 18).

ТОВ Рейлтрансхолдінг є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100329217 НБ № 480648, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва 21.06.2010 року (а.с. 19).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок надання податкової декларації з ПДВ та строки розрахунків з бюджетом визначені статтею 203 ПК України. Так, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Таким чином, ПК України зобов`язує надавати платників податку на додану вартість звітність та своєчасно сплачувати вказаний податок.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 ПК України).

Згідно з п.201.2. ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до вимог п. 201.1. ст. 201 ПК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 201.8. ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивачем було подано звітну податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2019 року на загальну суму 436346,00 гривень від 18.11.2019 року (а.с. 31-34). Відповідно до квитанції вказану декларації у той же день було прийнято на центральному рівні ДПС України (а.с. 35).

Відповідно до додатку 5 вказаної звітної декларації з розшифровкою податкових зобов`язань та кредиту в розрізі контрагентів з ПДВ позивачем було задекларовано до сплати 421475,46 гривень податкових зобов`язань з ПДВ по операції з продажу нежитлової будівлі покупцю ТОВ Марторгсервіс , у зв`язку з чим ТОВ Рейлтрансхолдінг виписало на адресу покупця податкову накладну № 3 від 11.10.2019 року на суму ПДВ 420000,00 гривень (а.с. 24).

Статтею 200-1 ПК України визначено порядок та механізм електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА-система електронного адміністрування).

Відповідно до пункту 200-1.1 ПК України передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 200-1.2 ПК України, платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Пунктом 200-1.3 ПК України передбачено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (суму Накл), обчислену за формулою, наведеною у цьому пункті.

Пунктом 200-1.4 ПК України встановлено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200і. З (ліміт реєстрації для вихідних податкових накладних);

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Пунктом 200-1.5 ПК України передбачено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку.

З підстав зазначених вимог ПК України та метою формування достатнього ліміту коштів на поточному рахунку позивача у системі електронного адміністрування ПДВ для проведення належної реєстрації податкової накладної № 3 від 11.10.2019 року в ЄРПН та для наступного своєчасного списання цих коштів до державного бюджету в рахунок сплати нарахованого згідно податкової накладної № 3 від 11.10.2019 року, та задекларованого в податковій декларації за жовтень 2019 року податкового зобов`язання з ПДВ, ТОВ Рейлтрансхолдінг 29.10.2019 року платіжним дорученням № 672 з власного поточного рахунку НОМЕР_1 в банківській установі ПуАТ КБ АКОРДБАНК Київ перерахувало 420000,00 гривень з призначенням платежу ПДВ за жовтень 2019 року (а.с. 26).

При цьому, в розділі Отримувач платіжного доручення № 672 від 29.10.2019 року позивач замість реквізитів власного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ помилково зазначив реквізити бюджетного рахунку UA298999980000031118029026007, відкритого на ім`я УДКСУ у Печерському районі м. Києва для сплати до державного бюджету платниками, зареєстрованими в ДПІ у Печерському районі податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Тобто, сума податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2019 року позивачем помилково сплачена не в системі електронного адміністрування ПДВ, а безпосередньо з поточного рахунку безпосередньо до бюджету.

Виявивши помилку в оформленні реквізитів отримувача платежу в платіжному дорученні № 672 від 29.10.2019 року, позивач листом № 31 від 30.10.2019 року подав до Головного управління ДФС у м. Києві заяву про повернення помилково сплачених коштів з ПДВ на поточний рахунок ТОВ Рейлтрансхолдінг в банківській установі ПуАТ КБ АКОРДБАНК Київ (а.с. 29, 43). Відповідно до відтиску штампу 31.10.2019 Головне управління ДПС у м. Києві отримало заяву.

Відповідно до листа ГУ ДПС у м. Києва від 17.12.2019 року податковий орган відмовив в поверненні помилково сплачених позивачем коштів за заявою від 30.10.2019 року, зазначивши про відсутність підстав для повернення переплати (а.с. 46).

Аналогічну заяву про повернення помилково сплачених коштів позивачем направлено і на адресу відповідача, коли ТОВ Рейлтрансхолдінг у зв`язку із зміною адреси стало на податковий облік Лівобережної ДПІ Маріупольського управління ГУ ДПС у Донецькій області (а.с. 47-48).

Листом від 24.01.2020 року відповідач також відмовив позивачу в поверненні зайво сплаченого ПДВ, оскільки переплата підлягає поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (а.с. 50).

Позивачем для виправлення допущеної помилки та для належної реєстрації податкової накладної № 3 від 11.10.2019 року в ЄРПН повторно 31.10.2019 року платіжним дорученням № 678 зі свого власного поточного рахунку НОМЕР_1 в банківській установі ПуАТ КБ АКОРДБАНК Київ перерахував 420000,00 гривень з призначенням платежу ПДВ за жовтень 2019 року на власний рахунок № НОМЕР_2 в системі електронного адміністрування ПДВ, сформувавши тим самим достатній ліміт на рахунку для реєстрації вихідних податкових накладних (а.с. 30). Отже, сума податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2019 року позивачем помилково вдруге помилково сплачена вже в системі електронного адміністрування ПДВ.

При цьому, факт наявності в ІКП позивача з податку на додану вартість переплати в сумі 410228,43 гривень ані ГУ ДПС у м. Києві, ані ГУ ДПС у Донецькій області не заперечується, тому на підставі положень пункту 43.5. статті 43 ПК України, у відповідача виник безальтернативний обов`язок не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Слід зазначити, що податкові зобов`язання позивача з ПДВ за жовтень 2019 року своєчасно сплачені обома платіжними дорученнями, проте на день розгляду справи переплата наявна не в системі електронного адміністрування ПДВ, а в ІКП платника податку.

Як зазначено вище, відповідач відмовив позивачу в поверненні зайво сплаченого ПДВ, оскільки переплата підлягає поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Проте, з таким висновком відповідача погодитися не можна, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Платник податків має право: на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом ( підпункт 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України). Тобто, даною нормою ПК України передбачено право платника податків на альтернативний вибір на залік чи повернення надміру сплачених сум податків.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання урегульовані статтею 43 ПК України.

Відповідно до пунктів 43.1 - 43.4-1 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Таким чином, з моменту сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість повертаються виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно із п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України платник ПДВ має право повернути зі свого електронного рахунку на поточний суму коштів (або її частину), якщо на дату подання податкової звітності з ПДВ сума таких коштів на електронному рахунку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Відповідно до п. 21 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.

1. Повернення коштів на поточний рахунок платника в банку здійснюється за умови, якщо на дату подання декларації з ПДВ сума коштів на електронному рахунку перевищує суму: - податкового боргу з ПДВ; - податкових зобов`язань, задекларованих у рядку 18 декларації з ПДВ.

Тобто, навіть якщо податкового боргу з ПДВ немає, поверненню на рахунок платника підлягає не весь залишок коштів на електронному рахунку, а лише різниця між сумою коштів на цьому рахунку і задекларованими податковими зобов`язаннями за поточний звітний період.

2. Повернення коштів здійснюється за відсутності перевищення суми ПДВ у складених платником у звітному періоді та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних над сумою податкових зобов`язань з ПДВ у рядку 9 декларації цього ж звітного періоду.

3. Повернення коштів здійснюється в межах суми реєстраційного ліміту на дату подання декларації.

4. Останньою, але не менш важливою умовою є подання заяви. Оскільки всі попередні умови прив`язані до поданої за звітний період декларації з ПДВ, заяву теж подають разом з декларацією. До того ж за встановленою формою згідно з додатком 4 Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) до декларації.

Для повернення грошових коштів з електронного на поточний рахунок необхідно у складі декларації з ПДВ подати додаток 4(2) (заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (форма № Д4)). В додатку 4 слід заповнити таблиці 2 та 3.

Кошти з електронного рахунку платника підлягають поверненню на поточний рахунок в межах суми ПДВ, визначеної відповідно до п. 200-1.3 ПКУ (тобто в межах наявного на момент подання декларації реєстраційного ліміту). На суму, що заявлена платником до повернення на поточний рахунок, буде зменшено реєстраційний ліміт в СЕА ПДВ. Таке зменшення відбудеться при прийнятті контролюючим органом декларації з ПДВ, в додатку 4 до якої будуть заповнені зазначені вище таблиці.

При цьому, як зазначено судом вище, переплата з ПДВ у позивача обліковувалася не на електронному рахунку.

Листом від 24.01.2020 року відповідач відмовив позивачу в поверненні зайво сплаченого ПДВ, вказавши, що станом на 29.10.2019 року, тобто, при первинній помилковій сплаті зобов`язань з ПДВ (платіжним дорученням від 29.10.2019 року відразу на поточний рахунок) переплата складала 427913 гривень. 31.10.2019 року, тобто, коли повторна сплата цих же зобов`язань за жовтень 2019 року вже відбулася платіжним дорученням від 31.10.2019 року вже з електронного рахунку зараховано 26.11.2019 року ПДВ по декларації з ПДВ від 18.11.2019 року (а.с. 50).

Сплата позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість за жовтень 2019 року була здійснена в порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України з його електронного рахунку, а переплата з ПДВ обліковувалася не в електронному рахунку, а в ІКП, тому вимоги позивача щодо повернення помилково сплаченого ПДВ підлягають задоволенню.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо відмови в поверненні помилково та надміру сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 410228,43 гривень на підставі заяви № 9002109598 від 17.01.2020 року; зобов`язання сформувати та надіслати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення помилково та надміру сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 410228,43 гривень на підставі заяви № 9002109598 від 17.01.2020 року підлягають задоволенню з урахуванням п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Рейлтрансхолдінг (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87502, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Волгоградська, буд. 24, код ЄДРПОУ 36599373) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Доненька область, м. Маріуполь, пр-т. Миру, буд. 68, код ЄДРПОУ 37967785) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо відмови товариству з обмеженою відповідальністю Рейлтрансхолдінг в поверненні помилково та надміру сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 410228,43 гривень на підставі заяви № 9002109598 від 17.01.2020 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області сформувати та надіслати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю Рейлтрансхолдінг помилково та надміру сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 410228,43 гривень на підставі заяви № 9002109598 від 17.01.2020 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Рейлтрансхолдінг (код ЄДРПОУ 36599373) судові витрати з судового збору у розмірі 6153 (шість тисяч сто п`ятдесят три) гривні 43 копійки.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 23 червня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні строки щодо апеляційного оскарження визначені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк дії карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова