Постанова

від 15.09.2020 по справі 200/4607/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року справа №200/4607/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді- доповідача Ястребової Л. В., суддів Компанієць І.Д., Сіваченка І.В.,

секретар Сізонов Є.С.,

за участі представника відповідача Помалюк І.Д.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі № 200/4607/20-а (головуючий І інстанції Голубова Л.Б., складене в повному обсязі 23 червня 2020 року в м. Слов`янську Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Рейлтрансхолдінг до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області щодо відмови в поверненні помилково та надміру сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 410228,43 грн. на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 в установі банку ПуАТ КБ Акордбанк Київ (МФО 380634) на підставі поданої заяви № 9002109598 від 17.01.2020 року; зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області сформувати та надіслати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення помилково та надміру сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 410228,43 грн. на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 в установі банку ПуАТ КБ Акордбанк Київ (МФО 380634) на підставі поданої заяви № 9002109598 від 17.01.2020 року.

В обґрунтування позову зазначив, що 11.10.2019 року за господарською операцією продажу нежитлової будівлі у м. Маріуполі позивачем було виписано на адресу покупця ТОВ Марторгсервіс та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 3 від 11.10.2019 року, у якій було визначено податкове зобов`язання з ПДП у сумі 420000,00 гривень. З метою формування достатнього ліміту коштів на власному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ для проведення належної реєстрації податкової накладної № 3 від 11.10.2019 року в ЄРПН та для наступного списання цих коштів до державного бюджету в рахунок сплати нарахованого і задекларованого в декларації за жовтень 2019 року податку на додану вартість позивач 29.10.2019 року платіжним дорученням № 672 з власного поточного рахунку в ПуАТ КБ Акордбанк Київ перерахував 420000,00 грн. з призначенням платежу ПДВ за жовтень 2019 року , однак помилився в реквізитах бюджетного рахунку. Виявивши помилку, позивач звернувся з заявою від 30.10.2019 року до Головного управління ДФС у м. Києві про повернення помилково сплачених коштів з ПДВ на поточний рахунок ТОВ Рейлтрансхолдінг в ПуАТ КБ Акордбанк Київ, проте помилково сплачені кошті позивачу не повернули, підтвердивши про наявність такої переплати з ПДВ у позивача.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо відмови товариству з обмеженою відповідальністю Рейлтрансхолдінг в поверненні помилково та надміру сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 410228,43 гривень на підставі заяви № 9002109598 від 17.01.2020 року. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області сформувати та надіслати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення товариству з обмеженою відповідальністю Рейлтрансхолдінг помилково та надміру сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 410228,43 гривень на підставі заяви № 9002109598 від 17.01.2020 року. Стягнено з Головного управління ДПС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Рейлтрансхолдінг судові витрати з судового збору у розмірі 6153,43 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду, порушення норм матеріального права та процесуального права, без урахування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд не приділив належної уваги тій обставині, що сума ПДВ у розмірі 410228,43 грн., що обліковується в ІКП позивача як переплата, це кошти зараховані до бюджету з систем електронного адміністрування ПДВ в порядку, визначеному п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України, а відтак до їх повернення повинні застосовуватися правила, що передбачені саме п. 43.4-1 ст. 43 ПК України, а не загальні правила, що визначені п. 43.1 ст. 43 ПК України. Також суд не приділив належної уваги тій обставині, що ТОВ Рейлтрансхолдінг перейшло на облік до ГУ ДПС у Донецькій області як платник з основним місцем обліку з 01.01.2020 року, у зв`язку зі зміною місцезнаходження. Звертає увагу суду, що надмірне зарахування коштів з ПДВ, подання податкової декларації з ПДВ та ініціювання повернення переплати відбулося у той час коли позивач продовжував перебувати на обліку у ГУ ДПС у м. Києві, отже, ГУ ДПС у Донецькій області не є належним відповідачем у даній справі.

Під час апеляційного розгляду представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача до суду не прибув.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Рейлтрансхолдінг зареєстроване як юридична особа та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 36599373 з 15 липня 2009 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 12-18).

До 02.08.2019 року ТОВ Рейлтрансхолдінг мало реєстрацію у м. Києві, де перебувало на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі ГУ ДПС у м.Києві, а з вказаної дати позивач змінив адресу на м. Маріуполь та зареєструвався як платник податків у Лівобережній ДПІ Маріупольського управління ГУ ДПС у Донецькій області, про що також зазначено у витягу (а.с. 18).

ТОВ Рейлтрансхолдінг є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100329217 НБ № 480648, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва 21.06.2010 року (а.с. 19).

Матеріали справи свідчать, що позивачем було подано звітну податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2019 року на загальну суму 436346,00 грн. від 18.11.2019 року, яку відповідно до квитанції у той же день було прийнято на центральному рівні ДПС України (а.с. 31-35).

Згідно додатку 5 вказаної звітної декларації з розшифровкою податкових зобов`язань та кредиту в розрізі контрагентів з ПДВ позивачем було задекларовано до сплати 421475,46 грн. податкових зобов`язань з ПДВ по операції з продажу нежитлової будівлі покупцю ТОВ Марторгсервіс , у зв`язку з чим ТОВ Рейлтрансхолдінг виписало на адресу покупця податкову накладну № 3 від 11.10.2019 року на суму ПДВ 420000,00 грн. (а.с. 24).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок надання податкової декларації з ПДВ та строки розрахунків з бюджетом визначені статтею 203 ПК України. Так, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 ст. 187 ПК України).

Згідно з п.201.2. ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 201.8. ст. 201 ПК України унормовано, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок та механізм електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА-система електронного адміністрування) визначено статтею 200-1 ПК України.

Так, відповідно до пункту 200-1.1 ПК України передбачено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом пункту 200-1.2 платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно пункту 200-1.3 платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (суму Накл), обчислену за формулою, наведеною у цьому пункті.

Пунктом 200-1.4 передбачено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 (ліміт реєстрації для вихідних податкових накладних);

б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку.

Згідно пункту 200-1.5 з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку.

Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду, з метою формування достатнього ліміту коштів на поточному рахунку позивача у системі електронного адміністрування ПДВ для проведення належної реєстрації податкової накладної № 3 від 11.10.2019 року в ЄРПН та для наступного своєчасного списання цих коштів до державного бюджету в рахунок сплати нарахованого згідно податкової накладної № 3 від 11.10.2019 року, та задекларованого в податковій декларації за жовтень 2019 року податкового зобов`язання з ПДВ, ТОВ Рейлтрансхолдінг 29.10.2019 року платіжним дорученням № 672 з власного поточного рахунку НОМЕР_1 в банківській установі ПуАТ КБ Акордбанк Київ перерахувало 420000,00 грн. з призначенням платежу ПДВ за жовтень 2019 року (а.с. 26).

При цьому, в розділі Отримувач платіжного доручення № 672 від 29.10.2019 року позивач замість реквізитів власного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ помилково зазначив реквізити бюджетного рахунку НОМЕР_2 , відкритого на ім`я УДКСУ у Печерському районі м. Києва для сплати до державного бюджету платниками, зареєстрованими в ДПІ у Печерському районі податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, сума податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2019 року позивачем помилково сплачена не в системі електронного адміністрування ПДВ, а з поточного рахунку безпосередньо до бюджету.

Виявивши помилку в оформленні реквізитів отримувача платежу в платіжному дорученні № 672 від 29.10.2019 року, позивач листом № 31 від 30.10.2019 року подав до Головного управління ДФС у м. Києві заяву про повернення помилково сплачених коштів з ПДВ на поточний рахунок ТОВ Рейлтрансхолдінг в банківській установі ПуАТ КБ Акордбанк Київ, яка отримана Головним управлінням ДПС у м. Києві 31.10.2019 (а.с. 29, 43).

Листом від 17.12.2019 року за № 65841/10/26-15-04-01-18 податковий орган відмовив в поверненні помилково сплачених позивачем коштів за заявою від 30.10.2019 року, зазначивши про відсутність підстав для повернення переплати (а.с. 46).

Аналогічну заяву про повернення помилково сплачених коштів позивачем направлено і на адресу відповідача, коли ТОВ Рейлтрансхолдінг у зв`язку із зміною адреси стало на податковий облік Лівобережної ДПІ Маріупольського управління ГУ ДПС у Донецькій області (а.с. 47-48).

Листом від 24.01.2020 року відповідач також відмовив позивачу в поверненні зайво сплаченого ПДВ, повідомивши, що переплата підлягає поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (а.с. 50).

Позивачем для виправлення допущеної помилки та для належної реєстрації податкової накладної № 3 від 11.10.2019 року в ЄРПН повторно 31.10.2019 року платіжним дорученням № 678 зі свого власного поточного рахунку НОМЕР_1 в банківській установі ПуАТ КБ Акордбанк Київ перерахував 420000,00 грн. з призначенням платежу ПДВ за жовтень 2019 року на власний рахунок № НОМЕР_3 в системі електронного адміністрування ПДВ, сформувавши тим самим достатній ліміт на рахунку для реєстрації вихідних податкових накладних (а.с. 30).

Таким чином, сума податкових зобов`язань з ПДВ за жовтень 2019 року позивачем помилково вдруге сплачена вже в системі електронного адміністрування ПДВ.

Факт наявності в ІКП позивача з податку на додану вартість переплати в сумі 410228,43 грн. податковими органами не заперечується.

Матеріали справи свідчать, що податкові зобов`язання позивача з ПДВ за жовтень 2019 року своєчасно сплачені обома платіжними дорученнями, проте переплата наявна не в системі електронного адміністрування ПДВ, а в ІКП платника податку.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Згідно підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право: на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Тобто, даною нормою ПК України передбачено право платника податків на альтернативний вибір на залік чи повернення надміру сплачених сум податків.

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання урегульовані статтею 43 ПК України.

За змістом пунктів 43.1 43.4-1 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Отже, з моменту сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість надміру сплачені податкові зобов`язання з податку на додану вартість повертаються виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Приписами п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України визначено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.

Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку. платник ПДВ має право повернути зі свого електронного рахунку на поточний суму коштів (або її частину), якщо на дату подання податкової звітності з ПДВ сума таких коштів на електронному рахунку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету.

Як встановлено судом першої інстанції переплата з ПДВ у позивача обліковувалася не на електронному рахунку. Факт наявності в ІКП позивача з податку на додану вартість переплати в сумі 410228,43 грн. сторонами не оспорюється.

Суд вірно зазначив, що листом від 24.01.2020 року відповідач відмовив позивачу в поверненні зайво сплаченого ПДВ, вказавши, що станом на 29.10.2019 року, тобто, при первинній помилковій сплаті зобов`язань з ПДВ (платіжним дорученням від 29.10.2019 року відразу на поточний рахунок) переплата складала 427913 гривень. 31.10.2019 року, тобто, коли повторна сплата цих же зобов`язань за жовтень 2019 року вже відбулася платіжним дорученням від 31.10.2019 року вже з електронного рахунку зараховано 26.11.2019 року ПДВ по декларації з ПДВ від 18.11.2019 року (а.с. 50).

З огляду на викладене, доводи відповідача, щодо застосування в даному випадку пункту 43.4-1 ст. 43 Податкового кодексу України, а не загальні правила, що визначені п. 43.1 ст. 43 ПК України є неприйнятними, оскільки сплата позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість за жовтень 2019 року була здійснена в порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України з його електронного рахунку, а переплата з ПДВ обліковувалася не в електронному рахунку, а в ІКП, тому суд дійшов вірного висновку, що вимоги позивача щодо повернення помилково сплаченого ПДВ підлягають задоволенню.

Що стосується доводів відповідача, що ТОВ Рейлтрансхолдінг перейшло на облік до ГУ ДПС у Донецькій області як платник за основним місцем обліку з 01.01.2020 року у зв`язку зі зміною місцезнаходження, тому ГУ ДПС у Донецькій області не є належним відповідачем по справі, слід зазначити наступне.

Позивач після реєстрації у зв`язку зі зміною місцезнаходження перебуває на обліку в ГУ ДПС у Донецькій області та звертався до відповідача із відповідною заявою. Листом від 24.01.2020 року відповідач відмовив позивачу в поверненні зайво сплаченого ПДВ, повідомивши, що переплата підлягає поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Враховуючи, що позивач на час розгляду справи перебуває на обліку ГУ ДПС у Донецькій області, звертався із належною заявою про повернення зайво сплаченого ПДВ, колегія суддів дійшла висновку, що саме ГУ ДПС у Донецькій області є належним відповідачем по справі.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо відмови в поверненні помилково та надміру сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 410228,43 гривень на підставі заяви № 9002109598 від 17.01.2020 року; зобов`язання сформувати та надіслати до органу Державної казначейської служби України висновок про повернення помилково та надміру сплачених сум податку на додану вартість у розмірі 410228,43 гривень на підставі заяви №9002109598 від 17.01.2020 року підлягають задоволенню з урахуванням п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Відповідно до частини 2 статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування

Частиною першою статті 72 КАС України унормовано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року по справі № 200/4607/20-а залишити без змін.

Повне судове рішення складено 15 вересня 2020 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Ястребова

Судді І.Д. Компанієць

І.В. Сіваченко