Рішення

від 23.06.2020 по справі 420/2717/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2717/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012), відділу з питань перерахунку пенсій № 6 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012), треті особи Комунальне підприємство Агрофірма радгосп Білозерський (вул. Центральна, 3, с. Дніпровське, Білозерський район, Херсонська область), Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дмитрівка (вул. Сільськогосподарська, 35, с. Дмитрівка, Болградський район, Одеська область, 68710), Акціонерне товариство Радсад (вул. Миру, селище Радісний Сад, Миколаївський район, Миколаївська область, 57160) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом (а.с. 2-7, 56-61) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ), відділу з питань перерахунку пенсій №6 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відділ з питань перерахунку пенсій №6 ГУ ПФУ), треті особи комунальне підприємство Агрофірма радгосп Білозерський (далі - КП Білозерський ), товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дмитрівка (далі - ТОВ Агрофірма Дмитрівка ), акціонерне товариство Радсад (далі - АТ Радсад ), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунку пенсій №6 ГУ ПФУ №11 від 29.01.2020 року про відмову йому - ОСОБА_1 в призначенні пенсії;

- зобов`язати ГУ ПФУ зарахувати до його страхового стажу період роботи:

з 27.12.1999 по 01.11.2006року в СВК Дмитрівка , Болградського району Одеської області;

з 26.11.2007 року по 24.12.2007 року, з 17.01.2008 року по 15.02.2008 року, з 02.03.2008 року по 12.04.2008 року, з 30.04.2008 року по 14.07.2008 року - в КП Білозерський Білозерського району Херсонської області;

з листопада 2011 року по 12.12.2011 року - в АТ Радсад Миколаївського району Миколаївської області;

з 13.03.2012 року по 01.10.2012 року - в ТОВ Агрофірма Дмитрівка Болградського району Одеської області

- повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком з врахуванням вказаних періодів роботи.

Позивач зазначив, що 04.11.2019 року він звернувся до пенсійного органу із заявою щодо оформлення пенсії за віком. Листом від 05.02.2020 року №525/038 його повідомили, що рішенням №11 від 29.01.2020 року відділу з питань перерахунку пенсій №6 ГУ ПФУ йому відмовлено у призначенні пенсії по віку, у зв`язку з відсутністю у нього 26 років страхового стажу роботи, відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), оскільки підприємство СВК Дмитрівка , КП Білозерський , АТ Радсад та ТОВ Агрофірма Дмитрівка не сплачували страхові внески у період його роботи з 01.07.2005 року по 01.10.2012 року.

Позивач такі дії відповідача вважає протиправними, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, що передбачається ст. 106 Закону №1058-IV. В свою чергу, за несвоєчасність сплати страхувальником нарахованих страхових внесків із заробітної плати, застрахована особа відповідальності не несе.

Отже, вважаючи протиправними дії відповідачів щодо відмови йому в призначенні пенсії по віку, звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 06.04.2020 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків позову (а.с. 48-51).

Ухвалою суду від 24.04.2020 року позовна заява прийнята до розгляду, провадження по справі відкрите, вирішено справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с. 69-72).

12.05.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 83-85), в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , вважаючи їх необґрунтованими. Також представник відповідача звернув увагу на те, що позивачем помилково залучено співвідповідача по справі відділу з питань перерахунку пенсій №6 ГУ ПФУ, якій є лише структурним підрозділом ГУ ПФУ і не є юридичною особою за законодавством.

Представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно 04.11.2019 року звернувся з заявою про призначення пенсії за віком до ГУ ПФУ. Згідно розрахунку стажу за наданими до заяви документами загальний стаж роботи позивача складає 25 років 03 місяці 20 днів (копія розрахунку додається), тоді як відповідно до ст.26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та за наявності не менше ніж 26 років страхового стажу роботи.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення/перерахунку пенсії до набрання чинності Закону №1058-IV, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 вказаного Закону).

Згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відсутність трудової книжки або допущені порушення під час її ведення (відсутність потрібних записів, їх невідповідність існуючим вимогам тощо) в подальшому ускладнює оформлення пенсій. У таких випадках при встановленні трудового стажу потрібно керуватися Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній , затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637), відповідно до якого за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Представник відповідача зазначив, що з 01.01.2004 року (дати набрання чинності Законом №1058), стаж напряму пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. До 1 січня 2004 року стаж вимірювався часом роботи (і це був трудовий стаж), після цієї дати - сумою фактично сплачених страхових внесків. Тобто, з 1 січня 2004 року враховується не трудовий, а страховий стаж. Стаття 24 Закону №1058 визначає періоди, з яких складається страховий стаж. Частина 4 статті 24 передбачає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

ОСОБА_1 в період з 01.01.2004 року по 10.10.2012 року працювала в СВК Дмитрівна , Агрофірмі радгосп Білозерський , ТОВ Агрофірма ОСОБА_2 , АТ Радсад , проте вказані періоди роботи не зараховано до загального страхового стажу повними роками, оскільки відсутні відомості про повну сплату страхових внесків, які подаються до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 .

Отже, аналізуючи дані індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) на ОСОБА_1 . Головним управлінням було зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи відповідно сплачених страхових внесків, оскільки за даними персоніфікованого обліку є відомості про нарахування заробітної плати останньому не в належній кількості.

Також на думку представника відповідача позивач не добросовісно використав своє право на належне пенсійне забезпечення, враховуючи, той факт, що дані ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містять відомості від 30.04.2009 року про державну реєстрацію припинення юридичної особи СВК Дмитрівна .

Також представник відповідача вважає, що Головним управлінням правомірно не зараховано до страхового стажу відносно ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2004 року по 01.10.2012 року повними роками у зв`язку з відсутністю належних повноважень в підтвердженні страхового стажу роботи. Такі повноваження законодавцем покладено на страхувальника, тобто на підприємства, де працював Позивач, в тому числі, якщо вони зняті з обліку (СВК Дмитрівка ).

Дії Головного управління є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, Законах України, роз`яснювальних листах органів Пенсійного фонду. При розгляді питання про призначення пенсії позивачу Головне управління не порушувало норм чинного законодавства та прав позивача. Таким чином, Головне управління діє на підставі та у межах, передбачених діючим законодавством України і підстави для визнання протиправним та скасування Рішення №11 від 29.01.2020 року відсутні.

21.05.2020 року до суду надійшла заява від представника третьої особи ТОВ Агрофірма Дмитрівка -директора Станчева Б.М., якою вказано, що ТОВ дотримано норми ч. 12 ст. 20 Закону №1058-IV, що передбачає: страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та подано довідку від 21.05.2020 року №4, відповідно до якої повідомляється, що в період з 13.03.2012 року по 01.10.2012 року ОСОБА_1 працював виноградарем в ТОВ Агрофірма Дмитрівка , фіксована заробітна платня позивача, відповідно до якої третьою особою сплачувався ЄСВ.

22.05.2020 року до суду надійшли пояснення від представника третьої особи АТ Радсад , якій пояснив, що ОСОБА_1 працював там на умовах трудового договору з 14.11.2011 по 12.12.2011, тобто лише 2 місяці. АТ Радсад , виступаючи страхувальником позивача та виконуючи норми законодавства у сфері загальнообов`язкового соціального страхування, утримувало із заробітної плати страхові внески ОСОБА_1 та сплачувало їх до ПФУ.

Третя особа КП Агрофірма радгосп Білозерський пояснень до суду не надало.

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли з підстав відмови у призначенні позивачу пенсії по віку через відмову в обрахуванні страхового стажу та регулюються Конституцією України, Законом України Про пенсійне забезпечення № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), Законом №1058-IV.

04.11.2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою №1881 щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058-IV (а.с. 26).

29.01.2020 року відділом з питань перерахунків пенсій №6 прийнято рішення №11 про відмову у призначенні пенсії (а.с. 20) з огляду на те, що відповідно до ч. 1 та 2 ст. 26 Закону № 1058-IV, право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше як 26 років, а після підрахунків страховий стаж ОСОБА_1 становить лише 25 років 3 місяці 20 днів (а.с. 21).

16.03.2020 року листом №1024/02-7 позивача на його заяву від 06.03.2020 року №508 про включення періодів роботи до страхового стажу повідомлено, що відповідно до ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, тому заявнику - ОСОБА_1 стаж враховано починаючи з 01.07.2005 року по 31.10.2014 року на підставі даних Єдиного державного реєстру застрахованих осіб (а.с.23-24).

Розглянувши заяви по суті та надані учасниками справи докази суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Стаття 1 Закону № 1058-IV визначає наступні терміни: 1) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; 2) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 2, 4 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтями 56, 62 Закону України Про пенсійне забезпечення визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 26 Закону №1058-IV встановлено, що починаючи з 01.01.2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши 60 років 08.08.2019 року, та маючи відповідно до трудової книжки трудовий стаж не менше 26 років звернувся із заявою до ГУ ПФУ про призначення пенсії.

Оскаржуваним рішенням №11 відділу з питань перерахунків пенсій №6 від 29.01.2020 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії з підстави наявності у нього страхового стажу у розмірі 25 років 3 місяці 20 днів.

Дослідивши вказане рішення відповідача суд встановив, що воно не відповідає вимогам рішення суб`єкта владних повноважень щодо його вмотивованості, обґрунтованості, зрозумілості для позивача.

Рішення не містить відомостей які саме періоди його трудового стажу та з яких причин не зараховані до страхового стажу.

Вказані обставини не зазначені і у відповіді ГУ ПФУ від 16.03.2020 року на звернення позивача.

У зв`язку з вказаними обставинами позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення №11 від 29.01.2020 року про відмову в призначенні пенсії; - зобов`язати ГУ ПФУ зарахувати до його страхового стажу період роботи: з 27.12.1999 року по 01.11.2006 року в СВК Дмитрівка Болградського району Одеської області; з 26.11.2007 року по 24.12.2007 року, з 17.01.2008 року по 15.02.2008 року, з 02.03.2008 року по 12.04.2008 року, з 30.04.2008 року по 14.07.2008 року - в КП Білозерський Білозерського району Херсонської області; з листопада 2011 року по 12.12.2011 року - в АТ Радсад Миколаївського району Миколаївської області; з 13.03.2012 року по 01.10.2012 року - в ТОВ Агрофірма Дмитрівка Белградського району Одеської області; - повторно розглянути його заяву про призначення пенсії за віком з врахуванням вказаних періодів роботи.

Судом встановлено, згідно з трудовою книжкою позивач працював з 26.11.2007 року по 24.12.2007 року, з 17.01.2008 року по 15.02.2008 року, з 02.03.2008 року по 12.04.2008 року, з 30.04.2008 року по 14.07.2008 року - в КП Білозерський Білозерського району Херсонської області; з 14.11.2011року по 12.12.2011року-в АТ Радсад Миколаївського району Миколаївської області.

Згідно з даними розрахунку страхового стажу вищезазначені періоди трудового стажу в КП Білозерський , в АТ Радсад зараховані до страхового стажу позивача.

Згідно з трудовою книжкою УКР №2010896 позивач 01.08.1982 року був прийнятий рядовим колгоспником до колгоспу Рассвет (а.с. 10).

28.11.1992 року колгосп Рассвет реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство (дал КСП), 26.02.2000 року КСП Рассвет реорганізувалось у сільськогосподарський виробничий кооператив Дмитрівка , що підтверджується записами у трудовій книжці позивача та архівним витягом № 229/05-23 від 17.02.2020 року (а.с. 10, 18).

Відповідно до архівного витягу №229/05-23 від 17.02.2020 року рішенням Господарського суду Одеської області від 08.08.2006 року СВК Дмитрівка визнано банкротом та ліквідовано (а.с. 18). Як наслідок, 01.11.2006 року позивача звільнено із членів СВК Дмитрівка . Крім того, позивач працював у ТОВ Агрофірма Дмитрівка Болградського району Одеської області виноградарем з 13.03.2012 по 01.10.2012 р.

Позивач просить зарахувати йому у стаж роботи для призначення пенсії періоди роботи: з 27.12.1999 року по 01.11.2006 року в СВК Дмитрівка , Болградського району Одеської області та з 13.03.2012 року по 01.10.2012 року - в ТОВ Агрофірма Дмитрівка Болградського району Одеської області.

Згідно з даними розрахунку страхового стажу вищезазначені періоди трудового стажу зараховані в повному обсязі лише за період з 01.05.1999 року по 31.12.2003 року (4 р.8 міс), у той же час період трудового стажу з 01.01.2004 по 01.11.2006 року, з 13.03.2012 року по 01.10.2012 року зараховані до страхового стажу у неповному обсязі.

В обґрунтування вказаних обставин представник відповідача у відзиві посилався на відсутність підстав для зарахування вказаного трудового стажу в страховий для призначення пенсії посилаючись на несплату страхових внесків суб`єктами господарювання.

Проте суд вважає вказану позицію необґрунтованою, а посилання представника відповідача у відзиві на те, що позивач не добросовісно використав своє право на належне пенсійне забезпечення, враховуючи, що дані ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містять відомості від 30.04.2009 року про державну реєстрацію припинення юридичної особи СВК Дмитрівна , неспроможною, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону №1058-IV страхувальниками є, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.

Частинами 10, 12 статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Статтею 15 Закону №1058-IV передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до положень ст. 106 Закону №1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаних підприємствах, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Частиною 5 ст.242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає необхідним застосувати правові висновки Верховного суду, викладені у постанові від 20.03.2019 року по справі №688/947/17.

Верховний Суд зазначив, що відповідно до ст. 106 Закону №1058-ІV відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Отже, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.

Відтак, фактично внаслідок невиконання підприємством обов`язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Водночас, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.

Неперерахування підприємством за позивача страхових внесків не є підставою для не включення відповідного періоду роботи до стажу, що дає право на трудову пенсію, оскільки відповідно до ст. 62 Закону №1058-ІV основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка працівника.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13)

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача №11 від 29.01.2020 року; зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2004 по 01.11.2006 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі Дмитрівка Болградського району Одеської області; з 13.03.2012 року по 01.10.2012 року в товаристві з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дмитрівка Болградського району Одеської області та повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.

Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в розмірі 600, 00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), відділу з питань перерахунку пенсій № 6 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012), треті особи Комунальне підприємство Агрофірма радгосп Білозерський (вул. Центральна, 3, с. Дніпровське, Білозерський район, Херсонська область, код ЄДРПОУ 00413506), Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дмитрівка (вул. Сільськогосподарська, 35, с. Дмитрівка, Болградський район, Одеська область, 68710, код ЄДРПОУ 35154156), Акціонерне товариство Радсад (вул. Миру, селище Радісний Сад, Миколаївський район, Миколаївська область, 57160, код ЄДРПОУ 00413989) про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення відділу з питань перерахунку пенсій №6 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №11 від 29.01.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.01.2004 року по 01.11.2006 року в сільськогосподарському виробничому кооперативі Дмитрівка Болградського району Одеської області; з 13.03.2012 року по 01.10.2012 року в товаристві з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дмитрівка Болградського району Одеської області та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.11.2019 року про призначення пенсії за віком.

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи ОСОБА_1 судові витрати у сумі 600, 00 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст. 295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.