Рішення

від 24.06.2020 по справі 620/1562/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2020 року Чернігів Справа № 620/1562/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Основа-Буд-7 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

В С Т А Н О В И В:

Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Основа-Буд-7 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Основа-Буд-7 (р/р UA543531000000000026004029659.980, Полікомбанк м. Чернігова, МФО: 353100, код ЄДРПОУ 35109145) в дохід Державного бюджету України (отримувач: УК у Чернігівському районі/Чернігівський район/50070000, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок: UA068999980313111230000025002, код ЄДРПОУ: 38054398) 103153,11грн. адміністративно-господарських санкцій та 464,25 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році, тим самим порушив вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні .

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, та зазначив, що підприємством було належним чином виконано всі вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , зокрема, створено 8 робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, на які протягом 2019 року було працевлаштовано 10 осіб, з яких 5 осіб працювали 12 місяців, 1 особа - 10 місяців, 3 особи - 5 місяців та 1 особа - 1 місяць. Вказує, що товариство повідомляло Чернігівський міський центр зайнятості про наявність вільних місць для працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом подання звітності за формою № 3-ПН та приймало участь у ярмарках, круглих столах та семінарах з питань працевлаштування осіб з інвалідністю.

Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій, зокрема, вказав, що подання звітності до центрів зайнятості не звільняє підприємство від обов`язку працевлаштування осіб з інвалідністю або сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідач подав заперечення, в яких зазначив, що позиція позивача щодо ефективного результату щодо працевлаштування осіб з інвалідністю не може розглядатися як недотримання товариством нормативів щодо створення та працевлаштування осіб з інвалідністю, так як законом не покладено на роботодавця здійснювати самостійний пошук працівників з інвалідністю, а лише виділення, створення таких робочих місць та подання звітності до Фонду соціального захисту інвалідів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відповідачем до Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою № 10-ПІ, згідно якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу - 209 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 7 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 8 осіб (а.с. 10).

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно частини першої цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Згідно частини третьої статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини третьої статті 50 Закону України Про зайнятість населення роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію, зокрема, про попит на робочу силу (вакансії).

Так, наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджено звітність Інформація про попит на робочу силу (вакансії) форма № 3-ПН.

Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця. Актуальність зазначених у формі № 3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку. Форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (пункти 3-5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013).

Аналіз наведених правових норм свідчить, що законодавством встановлено обов`язок роботодавця створити робочі місця для осіб з інвалідністю відповідно до нормативу та подавати інформацію про попит на робочу силу (вакансії) до територіального органу Державної служби зайнятості.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань (частина третя статті 18-1 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні ).

У ході розгляду справи судом встановлено, що відповідачем протягом 2019 року подавалася до Чернігівського міського центру зайнятості звітність форми N 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) , в якій повідомлялося про необхідність сприяння у працевлаштуванні осіб з інвалідністю, що підтверджується копіями звітності форми № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) (а.с. 30-35).

Суду не надано доказів відмови Товариства з обмеженою відповідальністю Основа-Буд-7 в працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

Оскільки здійснення пошуку підходящої роботи покладено на Державну службу зайнятості, при цьому працевлаштування осіб з інвалідністю залежить від їх бажання працювати, наявних у такої особи кваліфікації та знань, суд дійшов висновку про те, що за наявності бажаючих осіб з інвалідністю та направлення їх центром зайнятості, відповідач мав би можливість виконати норматив.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем було виконано вимоги Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні , зокрема, створено робочі місця для осіб з інвалідністю, подано інформацію до Чернігівського міського центру зайнятості звітність про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю, тобто вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення адміністративно-господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17 та від 31.01.2019 у справі № 820/2267/17.

Щодо листа Державної служби зайнятості від 14.09.2016 № ДЦ-01-6415/0/616, то суд зазначає, що останній не має сили нормативного акту, отже, не може регулювати спірні правовідносини.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. В. Радченка, 14, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 14220194) до Товариства з обмеженою відповідальністю Основа-Буд-7 (просп. Перемоги, 39, м. Чернігів, 14017, код ЄДПРОУ 35109145) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.06.2020.

Суддя Н.М. Баргаміна