Рішення

від 23.06.2020 по справі 640/8074/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 року м. Київ № 640/8074/19

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн Медіа" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Віжн Медіа" (04107, м. Київ, вул. Половецька, б.3/42, код ЄДРПОУ 36692060) із позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2, код ЄДРПОУ 00063928), в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення № 136 від 07.02.2019 року "Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Віжн Медіа", м. Київ (НР № 01218-м від 01.12.2017, супутникове мовлення, логотип "Paramount COMEDY").

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 07.02.2019 №136 було прийнято відповідачем необґрунтовано, упереджено та з перевищенням дискреційних повноважень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.06.2019 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву та витребувано від останнього докази та відповідні матеріали.

Представником Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване рішення прийняте Національною радою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

В поданій до суду відповіді на відзив, позивач не погодився з доводами відповідача та просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив, в яких останній наголошував на правомірність дій та встановлених обставин, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Віжн Медіа , що мовить під логотипом Paramount COMEDУ здійснює діяльність у сфері телевізійного мовлення на підставі ліцензії Серії НР №01218-м від 01.12.2017 року, виданої Національною Радою України з питань телебачення і радіомовлення.

На виконання рішення Національної ради від 13.09.2018 року №1487 та наказу голови Національної ради від 08.11.2018 року №5а/289, уповноважена особа головний спеціаліст секретаріату представника Національної ради у м. Києві Федорчук Микола Миколайович, провів в період з 13 по 14 грудня 2018 року, планову виїзну перевірку діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Віжн Медіа м Київ, ліцензії НР №01218-м від 01.12.2017 року, вид мовлення - супутникове телебачення, логотип: Paramount COMEDY, за адресою: вул.. Половецька,3/42, м. Київ, 04107, за участю директора ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт планової виїзної перевірки телерадіоорганізації №293 від 07.12.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення частини 1 статті 9 та частини 8 статті 28 Закону України Про телебачення і радіомовлення , оскільки фактична частка національного аудіовізуального продукту зафіксованого моніторингом за 04.12.2018 року склала менше 50% добового мовлення, а саме 48,22 % (11:34:22 з 24 годин).

17 січня 2019 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення прийняла рішення №60 Про результати планової виїзної перевірки TOB Віжн Медіа ,яким вирішила визнати порушення TOB Віжн Медіа №01218-м від 01.12.2017, частини 8 статті 28 та частини 1 статті 9 Закону України Про телебачення і радіомовлення та застосувати санкцію стягнення штрафу у розмірі, розрахованому від розміру ліцензійного збору, нарахованого ліцензіату за видачу ліцензії, не враховуючи умов (збільшення/зменшення), згідно з додатком до рішення.

В подальшому, 24.01.2019 року Національна рада України прийняла рішення №79 Про скасування рішення Національної ради від 17.01.2019 року №60 Про результати планової виїзної перевірки TOB Віжн Медіа . Як вбачається з зазначеного рішення, у зв`язку з допущенням технічної помилки є доцільним скасувати ухвалене рішення Національної ради від 17.01.2019 року №60, яким до ліцензіата було застосовано санкцію стягнення штрафу , з метою повторного розгляду результатів перевірки вказаного вище ліцензіата.

07 лютого 2019 року Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення прийняла рішення №136 Про результати планової виїзної перевірки TOB Телестудія Служба інформації , яким визнано порушення TOB Віжн Медіа , м. Київ частини 8 статті 28 та частини 1 статті 9 Закону України Про телебачення і радіомовлення , оскільки обсяг національного аудіовізуального продукту склав менше 50 %, за ліц.12 год/добу, факт -11 год 34 хв/добу (48,22%). Вищезазначеним рішенням, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення вирішила визнати порушення TOB Віжн Медіа ,м. Київ, частини першої статті 9, частини 8 статті 28 Закону України Про телебачення і радіомовлення ; оголосити попередження; зобов`язати ліцензіата ТОВ Віжн Медіа , протягом місяця з дня прийняття цього рішення провести свою діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства. Після строку, який був наданий ліцензіату для проведення своєї діяльності у відповідність до вимог чинного законодавства, Національна рада може призначити позапланову перевірку та застосувати до ліцензіата санкції, передбачені чинним законодавством України.

Позивач, вважаючи вказане рішення протиправним, звернувся до суду із позовом за захистом свої порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже ефективний спосіб захисту, у розумінні Конвенції, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Відповідно до частини другої 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань, регулюються Законом України Про телебачення і радіомовлення та Законом України Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення від 23.09.1997 №538/97-ВР.

У ст.1 Закону № 538/97-ВР визначено, що Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Статтею 3 Закону № 538/97-ВР передбачено, що діяльність Національної ради ґрунтується на принципах законності, незалежності, об`єктивності, прозорості, доступності для громадськості, врахування культурної, ідеологічної та політичної багатоманітності в суспільстві, врахування загальновизнаних міжнародних норм та стандартів у галузі телерадіомовлення, повноти і всебічного розгляду питань та обґрунтованості прийнятих рішень.

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону № 3759-XI єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

У ст.ст. 13,14 Закону № 538/97-ВР передбачено, що Національна рада наділена наглядовими та регуляторними повноваженнями щодо дотримання телерадіоорганізаціями вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, а також нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензій.

У відповідності до частини 1 статті 17 Закону №538/97-ВР Національна рада в межах своїх повноважень приймає регуляторні акти, у тому числі нормативно-правові, а також інші акти індивідуальної дії.

Між тим, положеннями статті 13 Закону №538/97-ВР передбачено, що Національна рада здійснює: нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами вимог законодавства України щодо реклами та спонсорства у сфері телерадіомовлення; нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів; нагляд за дотриманням стандартів та норм технічної якості телерадіопрограм; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства України у сфері кінематографії; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства України щодо частки національного аудіовізуального продукту; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями, які здійснюють радіомовлення, вимог законодавства України щодо часток пісень (словесно-музичних творів) державною мовою та офіційними мовами Європейського Союзу в обсязі пісень, поширених протягом доби, а також протягом часових проміжків, визначених законом; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями, які здійснюють радіомовлення, вимог законодавства України щодо обсягу ведення передач державною мовою; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог законодавства щодо складу їх засновників (власників), а також частки іноземних інвестицій у їх статутному капіталі; застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону; офіційний моніторинг телерадіопрограм; контроль та нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог щодо розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а за їх відсутності - про всіх власників та учасників телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги і всіх фізичних осіб та власників і учасників юридичних осіб на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги, про пов`язаних осіб та про структуру власності телерадіоорганізації або провайдера програмної послуги. Контроль здійснюється шляхом подання Національною радою запитів про надання інформації до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, запитів на отримання інформації з державних реєстрів, а також запитів про надання інформації до компетентних органів іноземних держав відповідно до міжнародних нормативно-правових актів, ратифікованих Верховною Радою України; нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями вимог щодо надання звітної інформації (звітів) про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, а саме музичних творів, аудіовізуальних творів, фонограм (відеограм) та зафіксованих у них виконань, у телерадіоефірі телерадіоорганізацій.

Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до висновку, що Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, зокрема, нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимогам законодавства у галузі телерадіомовлення.

Відповідно до статей 11, 13 та 17 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", статей 1, 37, 71, 73 та 74 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 08.02.2012 року №115, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.02.2012 року №313/20626 затверджено Інструкцію про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, яка визначає порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, організації та проведення перевірок, оформлення результатів перевірок ліцензіатів уповноваженими особами Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) (далі - Інструкція).

Разом з цим, статтею 13 Закону №538/97-ВР встановлено, що Національна рада здійснює, серед іншого, офіційний моніторинг телерадіопрограм, нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій.

При цьому, частиною 7 статті 11 Закону №538/97-ВР визначено, що представник Національної ради зобов`язаний здійснювати: нагляд за дотриманням ліцензіатами умов ліцензії; нагляд за виконанням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензії; моніторинг телерадіопрограм; нагляд за дотриманням ліцензіатами визначеного законодавством порядку мовлення під час проведення виборчих кампаній та референдумів, інформування Центральної виборчої комісії, відповідних територіальних виборчих комісій, Національної ради про виявлені порушення; надсилати до Національної ради подання про факти порушень законодавства у галузі телерадіомовлення.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що Закон №538/97-ВР надає право Національній раді здійснювати офіційний моніторинг телерадіопрограм, нагляд за дотриманням ліцензіатами ліцензійних умов та умов ліцензій порядок, якого визначено Інструкцією, яка прийнята відповідачем, з урахуванням положень статті 17 Закону №538/97-ВР.

В контексті обставин, зазначених в акті перевірки та які у даному випадку зумовили прийняття оскаржуваного Рішення, слід зазначити наступне.

Згідно з частиною восьмою статті 28 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ліцензіат зобов`язаний дотримуватися визначеної програмної концепції мовлення.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону у загальному обсязі мовлення кожної телерадіоорганізації не менше 50 відсотків має становити національний аудіовізуальний продукт.

Пазом з тим, статті 27, 28 цього Закону деталізують дану вимогу і визначають, що ліцензіати, тобто телерадіоорганізації, зобов`язані виконувати умови ліцензії і програмної концепції мовлення, в т.ч. умову щодо обов`язкового дотримання квот, а саме: програми українського виробництва та музичні твори українських авторів і виконавців у радіопрограмах повинні становити не менше 50 відсотків від загального щотижневого обсягу мовлення, а ч. 4 ст. 28 Закону чітко вказує, що цей обов`язок телерадіоорганізації повинні виконувати в проміжок часу між 7.00 та 23.00 год.

Суд зазначає, що перевіркою встановлено порушення частини 1 статті 9 та частини 8 статті 28 Закону України Про телебачення і радіомовлення , оскільки фактична частка національного аудіовізуального продукту зафіксованого моніторингом за 04.12.2018 року склала менше 50% добового мовлення, а саме 48,22 % (11:34:22 з 24 годин).

Так, відповідно до статті 71 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення несуть телерадіоорганізації, провайдери програмної послуги, їх керівники та працівники, інші суб`єкти господарської діяльності, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Винні в порушеннях несуть цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність згідно із законодавством України.

Міру відповідальності та відповідні санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлює суд. У визначених цим Законом випадках санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюються Національною радою.

Рішення Національної ради щодо застосування штрафних санкцій можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідальність за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення встановлюється на підставі документальних свідчень, актів перевірки телерадіоорганізацій, звернень визначених цим Законом органів державної влади.

Згідно з положеннями частин другої, третьої та п`ятої статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону або ліцензійних умов.

Національна рада застосовує санкції до провайдерів програмної послуги у разі порушення ними вимог цього Закону.

Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади.

Частина шоста статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" встановлює, що Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення.

Відповідно до частини десятої статті 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", розміри штрафів встановлюються Національною радою за погодженням з Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог законодавства.

За приписами частини 11 статті 72 Закону України Про телебачення і радіомовлення за невиконання вимог, передбачених частинами першою-третьою та п`ятою статті 9 цього Закону, телерадіоорганізація, що здійснює радіомовлення, сплачує штраф у розмірі 5 відсотків загальної суми ліцензійного збору ліцензії, виданої відповідно до ліцензії на мовлення

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем процедури перевірки, то суд зазначає.

Відповідно до статей 11, 13 та 17 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", статей 1, 37, 71, 73 та 74 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 08.02.2012 року №115, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.02.2012 року №313/20626 затверджено Інструкцію про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, яка визначає порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, організації та проведення перевірок, оформлення результатів перевірок ліцензіатів уповноваженими особами Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1 розділу I Інструкція визначає порядок здійснення моніторингу телерадіопрограм, організації та проведення перевірок, оформлення результатів перевірок ліцензіатів уповноваженими особами Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада).

Пунктом 2 розділу I Інструкції визначено, що акт моніторингу - службовий документ, складений уповноваженою особою Національної ради, в якому відображаються результати моніторингу, а акт перевірки - службовий документ, який засвідчує факт проведення перевірки діяльності ліцензіата щодо дотримання ліцензіатом вимог законодавства та (або) умов ліцензії та наявність або відсутність ознак порушень.

В свою чергу, моніторинг - комплекс заходів, спрямованих на фіксацію і аналіз мовлення або програмної послуги, який здійснюється шляхом запису, перегляду (прослуховування) телерадіопрограм, що розповсюджуються ліцензіатами.

Згідно з пунктом 1 розділу II Інструкції об`єктами моніторингу є телерадіопрограми, які транслюються (ретранслюються) на території України, та телерадіопрограми, що надаються у складі програмної послуги.

Уповноваженими особами, які здійснюють моніторинг, є: представники Національної ради в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, працівники секретаріатів представників Національної ради, а також працівники відповідних структурних підрозділів Національної ради, до посадових обов`язків яких належить здійснення моніторингу (п. 2 розділу II Інструкції).

Інформація, отримана під час моніторингу, в розрізі пункту 9 розділу II Інструкції, може бути використана для: повідомлення ліцензіатів про порушення ними законодавства та/або умов ліцензій; підготовки аналітичних та інформаційних матеріалів про стан телерадіомовлення в Україні та підготовки рішень Національної ради; розгляду питань про факти порушень законодавства у сфері телебачення і радіомовлення; проведення перевірок ліцензіатів.

Аналіз зазначеного дає суду підстави дійти до висновку, що інформація, отримана під час моніторингу, яка фіксується в акті моніторингу може бути використана для проведення перевірок ліцензіатів.

Між тим, пунктом 7 розділу II Інструкції визначено, що в акті моніторингу телерадіопрограм телерадіоорганізації зазначають: найменування телерадіоорганізації; номер ліцензії; технічні параметри мовлення; вихідні дані (логотип, позивні); дату мовлення ліцензіата, що є предметом моніторингу; час початку програм (передач) (за необхідності); елементи програмного наповнення (за необхідності); назву програм (передач) (за необхідності); мову програм (передач) (за необхідності); жанр (тип) програм (передач) (за необхідності); програми (передачі) власного виробництва (за необхідності); національний/іноземний аудіовізуальний продукт (за необхідності); хронометраж програм (передач) (за необхідності); посаду, прізвище та ініціали уповноваженої особи, яка здійснила моніторинг; дату складання акта моніторингу; іншу інформацію залежно від предмета та виду моніторингу.

Разом з цим, згідно з пункту 1 розділу III Інструкції Національна рада здійснює наглядові повноваження, зокрема шляхом здійснення моніторингу телерадіопрограм, а також проведення перевірок (планових або позапланових, виїзних або безвиїзних).

Плановою перевіркою телерадіоорганізації вважається перевірка діяльності телерадіоорганізації, яка проводиться через рік з дати видачі ліцензії на мовлення або у зв`язку із закінченням строку дії ліцензії та передбачена планом проведення перевірок.

Виїзна перевірка - планова або позапланова перевірка ліцензіата уповноваженими особами Національної ради, що передбачає проведення перевірки за місцезнаходженням ліцензіата.

Відповідно до пункту 3 розділу III Інструкції підставами для призначення позапланових перевірок є, зокрема, виявлення Національною радою під час проведення моніторингу телерадіопрограм, а також програм, що надаються у складі програмної послуги, ознак порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії.

Пунктами 5, 6 розділу III Інструкції встановлено, що планові та позапланові перевірки проводяться на підставі рішення Національної ради. У рішенні Національної ради про призначення позапланової перевірки зазначають найменування або прізвище, ім`я, по батькові ліцензіата, щодо якого буде проводитися перевірка, підстава для призначення перевірки та предмет перевірки.

На підставі рішення Національної ради про призначення перевірки видається наказ про призначення перевірки, в якому зазначають найменування або прізвище, ім`я, по батькові ліцензіата, щодо якого буде проводитися перевірка, підстави для призначення перевірки та предмет перевірки. Наказ підписує голова Національної ради (особа, яка виконує його обов`язки).

Так, рішенням Національної ради від 13.09.2018 року №1487 затверджено План проведення виїзних перевірок телерадіоорганізацій України на 4 квартал 2018 року. Пунктом 30 додатку до вказаного рішення встановлено, що планова перевірка у зв`язку з закінченням року діяльності з дати видачі ліцензії на мовлення ТОВ Віжн Медіа .

Листом від 07.11.2018 року №17/1792 Національна рада повідомила ліцензіата про проведення планової виїзної перевірки товариства.

Також, суд не бере до уваги твердження позивача про усунення порушень, оскільки лише Національна рада може встановлювати факт наявності або відсутності вчиненого ліцензіатами порушення вимог у сфері телебачення і радіомовлення

Не заслуговують уваги твердження позивача в частині притягнення товариства двічі за одне і теж порушення, оскільки, як було встановлено судом, 24.01.2019 року Національна рада України прийняла рішення №79 Про скасування рішення Національної ради від 17.01.2019 року №60 Про результати планової виїзної перевірки TOB Віжн Медіа . Як вбачається з зазначеного рішення, у зв`язку з допущенням технічної помилки є доцільним скасувати ухвалене рішення Національної ради від 17.01.2019 року №60, яким до ліцензіата було застосовано санкцію стягнення штрафу , з метою повторного розгляду результатів перевірки вказаного вище ліцензіата.

Варто наголосити, що матеріли адміністративної справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності допущених порушень.

Водночас, суд наголошує, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач не наводить жодного правого обґрунтування відсутності виявлених Національною радою порушень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах адміністративної справи належних та достатніх доказів на спростування виявлених порушень Національної радою в ході проведення позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Віжн Медіа .

У рішенні ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Із системного аналізу викладеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, що є підставами для відмови у їх задоволенні.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність оскаржуваного наказу критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, в свою чергу, зумовлює наявність підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову.

Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 139, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Віжн Медіа" (04107, м. Київ, вул. Половецька, б.3/42, код ЄДРПОУ 36692060) до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 2, код ЄДРПОУ 00063928) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа