Рішення від 24.06.2020 по справі 916/433/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2020 р. Справа № 916/433/20

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.,

за участю представників сторін:

позивача: Калініна С.В., згідно довіреності №352 від 20.11.2014р.

відповідача: не з`явився,

розглянувши у спрощеному провадженні справу №916/433/20 за позовом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 14, к.33) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип,21 а), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м.Одеса, вул. Садова, 1 а) про стягнення 7391,05грн., із яких 6820,80грн. основної заборгованості, 570,25грн. пені,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог зазначає, що між Південною філією ДП Український державний центр радіочастот та Одеською митницею ДФС було укладено договір №14-1331/2 від 20.03.2019р., однак, до теперішнього часу два примірника договору та додатку до нього (оригінали) відповідач не надав позивачу. Про наявність підписаного договору позивачу стало відомо з відзиву та у судовому засіданні по справі № 916/1879/19. Позивач вказує, що він по договору мав здійснювати роботи з радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) та випромінюючих пристроїв (ВП), а відповідач на підставі Закону України «Про радіочастотний ресурс України» повинен виконувати свої зобов`язання щодо використання РЧР, а також здійснювати оплату вищезгаданих робіт на рахунок Філії. У 2019 році Філією були виставлені та несплачені замовником наступні рахунки: №5093 від 21.06.2019р., на суму 974,40грн., №5721 від 23.07.2019р. на суму 974,40грн., №6665 від 22.08.2019р. на суму 974,40грн., №7584 від 24.09.2019р. на суму 974,40грн., №8054 від 21.10.2019р. на суму 974,40грн., №9187 від 22.11.2019р. на суму 974,40грн., №9693 від 12.12.2019р. на суму 974,40грн., загалом на суму 6820,80грн. Претензію позивача від 18.12.2019р. №Ф51/32-2.1-03/2042 з вимогою підписати акти виконаних робіт та сплатити суму боргу відповідач не задовольнив, про що свідчить відповідь останнього №7.10-10/1-11/1043 від 17.01.2020р. Звідси, позивач дійшов висновку про те, що відповідно до п.3.3.2, договору з огляду на не підписання замовником актів, без вмотивованої відмови, такі акти вважаються підписаними, а роботи такими, що підлягають оплаті. А також у відповідності до п.п.4.2., 4.3. договору позивач вважає наявним у нього права на стягнення з відповідача пені.

Позов у даній справі позивачем було заявлено до Одеської митниці ДФС, однак, після подання до суду відзиву Одеською митницею Держмитслужби стало відомо, що остання є правонаступником Одеської митниці ДФС.

Відповідно до ч.1 ст.52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи викладене, суд вбачає можливим здійснити заміну у справі відповідача - Одеську митницю ДФС на його правонаступника - Одеську митницю Держмитслужби .

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 16.03.2020р. за вх.№6646/20, де вказує, що у відповідності до п.34-1 ч.1 ст.4, ч.ч.1, 3 ст.546 Митного кодексу України, п.п.12, 47 ч.1 ст.2 Бюджетного кодексу України Одеська митниця Держмитслужби (Одеська митниця ДФС) є органом доходів і зборів та органом державної влади, бюджетною установою та розпорядником бюджетних коштів, у зв`язку з чим згідно ч.1 ст.48 БК України повинен брати бюджетні зобов`язання та здійснювати платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Крім того, відповідач зазначає, що положеннями п.7 ч.1 ст.2, ч.5 ст.48, п.23 ч.1 ст.116 БК України, п.2.9. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. №309 заборонено здійснення Одеською митницею ДФС платежів за рахунок бюджетних коштів без реєстрації зобов`язань в органах ДКСУ. Також відповідач вказує, що 20.03.2019р. між Одеською митницею ДФС та ДП "Український державний центр радіочастот" в особі Південної філії ДП "Український державний центр радіочастот" підписаний договір №14-1331/2-37/19 на роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів з додатком №1.

Одночасно, відповідач звертає увагу суду на те, що договір №14-1331/2-37/19 від 20.03.2019р. було підписано сторонами, але органом Казначейства (Головним управлінням Державної казначейської служби України) на підставі п.2.9. Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. №309, не зареєстровано, оскільки предмет договору не відповідає суті коду бюджетної класифікації видатків КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)", а саме замість "робіт" повинні фігурувати "послуги"; в пункті 6.1. договору №14-1331/2-37/19 від 20.03.2019р. повинен бути чітко зазначений термін дії, а саме до 31.12.2019р. Враховуючи вищевикладені обставини, Одеська митниця ДФС листом №4844/10/15-70-03-04 від 27.05.2019р. повідомила позивача про відмову ГУДКСУ в Одеській області здійснити реєстрацію договору №14-1331/2-37/19 від 20.03.2019р. та враховуючи вимоги, які були висунуті ГУДКСУ в Одеській області запропонувало внести до договору №14-1331/2-37/19 від 20.03.2019р. такі зміни: предмет договору повинен відповідати суті коду бюджетної класифікації видатків КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)", а саме: у тексті договору слово "робіт" замінити на "послуги"; в пункті 6.1 договору чітко визначити термін дії договору, а саме до 31.12.2019р. Проте, як вказує відповідач, на протязі місяця до Одеської митниці ДФС не надходило відповіді від ДП "Український державний центр радіочастот" в особі Південної філії ДП "Український державний центр радіочастот" на вищевказану пропозицію щодо внесення змін до договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.02.2020р. відкрито провадження у справі №916/433/20, постановлено розглядати справу №916/433/20 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 18.03.2020р. о 10год.30хв.

Ухвалою суду від 18.03.2020р., у зв`язку з введенням в Україні карантину на період з 12.03.2020р. до 03.04.2020р., призначено розгляд справи по суті на 06.04.2020р. об 11год.50хв.

Ухвалою суду від 06.04.2020р., у зв`язку з продовженням за рішенням КМУ від 25.03.2020р. карантину 25.04.2020р. включно, призначено підготовче засідання суду на 29.04.2020р. о 15год.00хв.

Ухвалою суду від 28.04.2020р., у зв`язку з продовженням за рішенням КМУ від 22.04.2020р. карантину до 11.05.2020р. включно, призначено підготовче засідання суду на 27.05.2020р. о 12год.30хв.

У судовому засіданні 27.05.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 24.06.2020р. о 12год.20хв.

Клопотання позивача від 18.02.2020р. за вх.№4248/20 про витребування у відповідача оригіналу договору №14-1331/2-37/19 від 20.03.2019р. задоволенню судом не підлягає, оскільки відповідачем подано до справи його копію та сторонами визнається факт підписання цього договору.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

20.03.2019р. між Південною філією ДП Український державний центр радіочастот (Виконавець) та Одеською митницею ДФС (Замовник) було укладено договір №14-1331/2-37/19, відповідно до умов якого предметом цього договору є проведення виконавцем робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ Замовника. За ДК 021:2015 код 64220000-4 телекомунікаційні послуги, крім послуг телефонного зв`язку і передачі даних (п.1.1. договору).

Ціна виконаних робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпечення ЕМС РЕЗ, визначається на підставі чинних тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства Український державний центр радіочастот , затверджених у встановленому порядку (далі - Тарифи), за один календарний місяць, залежить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість, нараховується згідно із законодавством України. Розрахунок ціни робіт здійснюється на підставі Додатку до Договору, що є його невід`ємною частиною. Загальна сума Договору на 2019 рік складає 11692,80грн., в т.ч. ПДВ 1948,80грн. Виконання робіт підтверджується відповідними Актами виконаних робіт підписаними обома Сторонами. Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з Актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи. Якщо Замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх отримання надати Виконавцю вмотивовану відмову. У випадку не підписання Замовником актів виконаних робіт, без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного в п.3.3.1. Договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті. Розрахунки між Виконавцем і Замовником за роботи, пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок Виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок (п.п.3.1., 3.2., 3.3., 3.3.1., 3.3.2., 3.4.).

У п.п.4.2., 4.3. договору №14-1331/2-37/19 від 20.03.2019р. сторони домовились, що за порушення грошових зобов`язань Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення. Пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок до повної сплати Замовником суми боргу але не більше ніж за 180 (сто вісімдесят) календарних днів з моменту, коли зобов`язання мало бути виконане.

Договір укладений на строк 1 (один) календарний рік, набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін. Дата набрання чинності та строку дії Додаткових угод та Додатків до цього Договору визначається Сторонами у тексті самих Додаткових угод та Додатків. Договір вважається подовженим на кожний наступний строк тривалістю 1 (один) календарний рік, якщо жодна зі Сторін за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку його дії не надішле іншій Стороні письмове повідомлення про свій намір припинити його дію надалі. Зобов`язання за цим Договором можуть бути припинені за взаємною згодою Сторін за умови належним чином оформленого та у встановленому чинним законодавством порядку припинення експлуатації всіх РЕЗ ВП Замовника і надання Виконавцю документального підтвердження. Припинення зобов`язань за Договором оформлюється шляхом укладання відповідної додаткової угоди. Оплата робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, здійснюється Замовником до моменту набрання чинності додаткової угоди про припинення зобов`язань за Договором. Закінчення дії цього Договору не звільняє Замовника від сплати заборгованості за цим Договором. Сторони дійшли згоди, що відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України, умови цього Договору застосовуються на відносини, що фактично склалися між сторонами з 02.01.2019р. (п.п.6.1., 6.2., 6.3., 6.4., 6.5., 6.6., 6.7. договору №14-1331/2-37/19 від 20.03.2019р.).

Також сторонами до договору №14-1331/2-37/19 від 20.03.2019р. складено та підписано додаток №1 Перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу. Періодичність радіочастотного моніторингу та оплати за місяць , в якому сторони визначили, що сума за роботи (послуги) разом за місяць складає 974,40грн.

Претензією №Ф51/32-2.1.-03/2042 від 18.12.2019р. позивач супроводив на адресу відповідача рахунки №5093 від 21.06.2019р., на суму 974,40грн., №5721 від 23.07.2019р. на суму 974,40грн., №6665 від 22.08.2019р. на суму 974,40грн., №7584 від 24.09.2019р. на суму 974,40грн., №8054 від 21.10.2019р. на суму 974,40грн., №9187 від 22.11.2019р. на суму 974,40грн., №9693 від 12.12.2019р. на суму 974,40грн., загалом на суму 6820,80грн., та акти виконання робіт №19-14-5093 від 27.06.2019р., №19-14-5721 від 31.07.2019р., №19-14-6665 від 30.08.2019р., №19-14-7584 від 30.09.2019р., №19-14-8054 від 31.10.2019р., №19-14-9187 від 29.11.2020р. (за листопад 2019р.), №19-14-9693 від 28.12.2020р. (за грудень 2019р.). Претензію та додані до неї документи надіслано позивачем відповідачу 26.12.2019р., про що свідчать накладна Укрпошти №6500140305175, фіскальний чек від 26.12.2019р.

У відповіді на претензію №7.10-10/1-11/1048 від 17.01.2020р. Одеська митниця повідомила позивача, що відхиляє його претензію з підстав неможливості взяття відповідного бюджетного зобов`язання за відсутності підтверджуючих його документів.

Одеська митниця ДФС та її правонаступник є власниками радіоелектронних засобів, на що вказують наявні у справі видані Українським державним центром радіочастот дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу аналогового ультракороткохвильового радіотелефонного зв`язку сухопутної рухомої служби №№СА150-51-0350453, СА-51-0291904, СА-51-0291903, СА-51-0291902, СА-51-0291901, СА-51-0291898, СА-51-0291897, СА150-51-0350456, СА150-51-0350455, СА150-51-0350454, БС150-51-0350450, БС-51-0291912, БС-51-0291911, БС-51-0291910, БС-51-0291909, БС-51-0291908, БС-51-0291907, БС-51-0291906, БС-51-0291905, БС-51-0291900, БС-51-0291899, БС150-51-0350452, БС150-51-0350451.

Згідно поданої відповідачем роздруківки з сайту prozzoro.gov.ua у лютому 2019р. відповідач закуповував саме послуги радіочастотного моніторингу та із забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.

Листом №4844/10/15-70-03-04 від 27.05.2019р., у зв`язку з відмовою ГУДКСУ в Одеській області здійснити реєстрацію договору №14-1331/2-37/19 від 20.03.2019р., Одеська митниця ДФС звернулась до позивача із пропозицією внести до договору №14-1331/2-37/19 від 20.03.2019р. такі зміни: предмет договору повинен відповідати суті коду бюджетної класифікації видатків КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)", а саме: у тексті договору слово "робіт" замінити на "послуги"; в пункті 6.1. договору чітко визначити термін дії договору, а саме до 31.12.2019р. До вказаного листа проект договору про зміни не додано.

Також у листі №5930/10/15-70-03-04 від 27.06.2019 відповідач виклав прохання до позивача прискорити розгляд листа Одеської митниці ДФС №4844/10/15-70-03-04 від 27.05.2019 та надати відповідь з порушеного питання у найближчий час.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Положення ст.202 ЦК України передбачають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.626, ст.627 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцент) повинна бути повною і безумовною (п.2 ст.638, п.1 ст.641, п.1 ст.642 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Положеннями ч.ч.1, 2, 3 ст.180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Не зважаючи на те, що у тексті договору №14-1331/2-37/19 від 20.03.2019р. зазначено про виконання робіт, сам договір фактично за своїм змістом є договором про надання послуг, у зв`язку з чим застосуванню до спірних правовідносин підлягають наступні положення законодавства.

Пунктом 1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п.1 ст.903 Цивільного Кодексу України).

Положеннями ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями ч.ч.1, 3, 4 ст.16 Закону України Про радіочастотний ресурс України Державне госпрозрахункове підприємство "Український державний центр радіочастот" утворюється відповідно до закону. УДЦР відноситься до сфери управління національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації. УДЦР здійснює такі види діяльності: присвоєння радіочастот, призначення позивних сигналів радіоелектронним засобам, видача дозволів на експлуатацію; ведення реєстру присвоєнь радіочастот; проведення радіочастотного моніторингу використання радіочастотного ресурсу України відповідно до цього Закону; здійснення заходів щодо забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв; здійснення заходів щодо виявлення та усунення дії джерел радіозавад; підготовка висновків для прийняття національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, відповідних рішень щодо видачі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України; підготовка висновків на безпосереднє замовлення для Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для телерадіомовлення, у тому числі для потреб тимчасового мовлення; інші види діяльності, пов`язані з користуванням радіочастотним ресурсом України і передбачені статутом УДЦР. УДЦР на платній основі за рахунок коштів користувачів радіочастотного ресурсу України на їх замовлення виконує роботи (надає послуги), а за рахунок коштів Державного бюджету України - роботи, пов`язані з розрахунком мереж цифрового наземного мовлення та виявленням джерел радіозавад у смугах частот загального користування за заявою спеціальних користувачів. Перелік робіт та послуг, що виконує УДЦР, а також тарифи на них затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, у встановленому порядку.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2 ст.76 ГПК України).

Таким чином, як встановлено судом, та сторонами не заперечується мав місце факт підписання сторонами договору №14-1331/2 від 20.03.2019р. Наразі, підписання сторонами договору №14-1331/2 від 20.03.2019р. вказує на факт його укладення ще й з огляду на досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.

Зобов`язання, які на себе взяв позивач за договором у Законі України Про радіочастотний ресурс України визначені як послуги (роботи), тобто, законодавцем чітко не визначено чи це послуги, чи роботи.

Разом із претензію від 18.12.2019р. №Ф51/32-2.1-03/2042 позивач надіслав відповідачу акти виконаних робіт та рахунки на оплату послуг за договором №14-1331/2 від 20.03.2019р. загалом на суму 6820,80грн., а також виклав вимогу про оплату зазначеної суми.

У відповіді на претензію №7.10-10/1-11/1043 від 17.01.2020р. відповідач відхилив претензію позивача із посиланням на те, що чинне законодавство не дозволяє взяття розпоряднику бюджетних коштів бюджетного зобов`язання за відсутності підтвердних документів.

Між тим, за умовами п.3.2., 3.3., 3.3.1., 3.3.2. договору №14-1331/2 від 20.03.2019р. виконання робіт підтверджується відповідними Актами виконаних робіт підписаними обома Сторонами. Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з Актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи. Якщо Замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх отримання надати Виконавцю вмотивовану відмову. У випадку не підписання Замовником актів виконаних робіт, без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного в п.3.3.1. Договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.

У матеріалах справи відсутні докази, що відповідач подав позивачу вмотивовану відмову від підписання актів, які були надіслані йому позивачем, із чого у відповідності до п.3.3.2. договору №14-1331/2 від 20.03.2019р. акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.

Стосовно датування акту №19-14-9187 - 29.11.2020р. (за листопад 2019р.), датування акту №19-14-9693 - 28.12.2020р. (за грудень 2019р.) суд зазначає, що у тексті самих актів зазначено, що вони складені за листопад та грудень 2019р., у зв`язку з чим приймаються судом як докази надання позивачем послуг відповідачу у листопаді та рудні 2020р.

Судом уважно досліджено заперечення відповідача стосовно того, що він не міг розрахуватись із позивачем так як не міг взяти на себе бюджетне зобов`язання через невідповідність виду предмету закупівлі за КБК видатків КЕКВ 2240 "Оплата послуг (крім комунальних)", а саме замість "робіт" повинні фігурувати "послуги", а також відсутність зазначення в пункті 6.1. договору №14-1331/2-37/19 від 20.03.2019р. конкретного строку його дії у цифровому визначенні.

Між тим, закуповуючи відповідні послуги та укладаючи договір №14-1331/2 від 20.03.2019р., відповідач був обізананий із тим, що саме є в нього предметом закупівлі, тому суду не зрозуміло чому в договорі вказано замість послуг роботи і чому при підписанні договору відповідач на таке уваги не звернув. Така помилка у відповідності до положень ЦК України не спричиняє наслідків вважати договір неукладеним чи недійсним. Навпаки, як судом встановлено, договір виконувався позивачем та таке виконання не заперечувалось відповідачем.

Однак, така помилка у договорі №14-1331/2 від 20.03.2019р. у відповідності до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. №309, впливає на можливість відповідача, як розпорядника бюджетних коштів, взяти на себе бюджетне зобов`язання та сплатити належні позивачу кошти. Із матеріалів справи вбачається, що сторонами не укладено додаткових угод до договору щодо приведення його в узгодження до Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, а направлення відповідачем листів №4844/10/15-70-03-04 від 27.05.2019р., №5930/10/15-70-03-04 від 27.06.2019р. без додання до них проектів додаткової угоди із виправленими недоліками унеможливило укладення такої додаткової угоди. Втім, наявність вказаних обставин не нівелює обов`язок відповідача сплатити на користь позивача вартість фактично отриманих послуг.

Таким чином, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в сумі 6820,80грн. по договору №14-1331/2 від 20.03.2019р., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 6820,80грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 570,25грн. пені загалом за період з 26.07.2019р. по 10.02.2020р.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені, зроблений позивачем, суд встановив, що він є невірним. Так, позивачем по кожному місяцю період прострочення оплати відліковувався починаючи з 26 числа місяця, наступного за місяцем надання послуг. При цьому, позивач помилково не врахував, що у відповідності до п.3.4. договору №14-1331/2-37/19 від 20.03.2019р. оплата має здійснюватись не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, в якому був виставлений (оформлений) рахунок. Також у вказаному пункті договору зазначено, що розрахунки проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі. Тобто, аналіз вказаного пункту договору дає підстави дійти висновку, що передумовою оплати є виставлення позивачем відповідачу рахунку, що і було зроблено відповідачем шляхом одночасного надсилання відповідачу рахунків 26.12.2019р., отже, строк для їх оплати сплив 26.01.2020р. та саме з цієї дати можливе нарахування пені. При цьому, подані до справи фіскальні чеки від 16.12.2019р., від 04.12.2019р., від 25.10.2019р., від 03.10.2019р., від 29.08.2019р., від 30.07.2019р., від 02.07.2019р., які не місять змісту відправленої кореспонденції не супроводжені листом в якому зазначено про додатки, а отже, не можуть вважатись доказами надсилання позивачем відповідачу рахунків.

За розрахунком суду сума пені складає - 61,50грн. ((6820,80грн.*11%*2*5дн./36600)+(6820,80грн.*10%*2*11дн./36600).

Розрахунок суду проведено в період з 26.01.2020р. по 10.02.2020р. (дата, якою обмежив власний розрахунок пені позивач), оскільки вийти за межі позовних вимог суд позбавлений можливості, як і не може діяти на користь однієї зі сторін спору.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 2102грн., які судом підлягають відшкодуванню платнику за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, а саме, в сумі 1957,31грн.

Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково позов Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 14, к.33) до Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип,21 а), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області (65023, м.Одеса, вул. Садова, 1 а) про стягнення 7391,05грн.

2. Стягнути з Одеської митниці Держмитслужби (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип,21 а, код ЄДРПОУ 43333459) на користь Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 14, к.33, код ЄДРПОУ 23211596) 6820 (шість тисяч вісімсот двадцять) грн. 80 коп. заборгованості, 61 (шістдесят одну) грн. 50 коп. пені, 1957 (одну тисячу дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 31коп. судового збору.

3. Відмовити Державному підприємству «Український державний центр радіочастот» в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 14, к.33, код ЄДРПОУ 23211596) у задоволенні решти частини заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 червня 2020 р.

Суддя І.А. Малярчук