Рішення

від 24.06.2020 по справі 916/3433/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2020 р.Справа № 916/3433/19

Господарський суд Одеської області м. Одеса у складі:

судді Малярчук І.А.,

при секретарі судового засідання Матвієнко А.С.,

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився

відповідача: Головко Л.В., згідно ордеру №548371 від 09.12.2019р.

третьої особи: не з`явився,

розглянувши справу №916/3433/19 за позовом Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова,62) до Приватного багатопрофільного підприємства «Кингс» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Платова, 14), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Південного офісу Державної аудиторської служби України (65107, м. Одеса, вул.Канатна,83) про стягнення 199799,03грн.,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:

Позивач позовні вимоги підтримує, в їх обґрунтування зазначає, що при проведенні процедури відкритих торгів по об`єкту реконструкція нежитлової будівлі по вул. Покровській (вул. Комсомольській), 34, під соціальне житло було визначено переможцем ПБПП Кингс , у зв`язку з чим 10.01.2017р. позивачем та відповідачем укладено договір №1 та додаткові угоди до нього від 15.02.2017р., від 03.05.2017р. Позивач вказує, що згідно п.14.1. вказаного договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором, винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні завдані таким невиконання або неналежним виконанням збитки відповідно до чинного законодавства України. Також позивач зазначає, що відповідно до підсумкових відомостей ресурсів до локальних кошторисів по об`єкту реконструкція будівлі по вул. Покровській (вул. Комсомольській), 34, під соціальне житло не були враховані будівельні машини та механізми (екскаватори, трактори), які були враховані згодом у актах виконаних робіт. В червні-вересні 2017 року Південним офісом Держаудитслужби проведена планова ревізія фінансово - господарської діяльності Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради, про що складено акт від 19.09.2017р. №06-11/72. Відповідно до розрахунку завищення вартості виконаних робіт: по акту ф. №кб-2в №1 за березень 2017р. завищена вартість на суму - 40568,69грн., по акту ф. №КБ-2в №2 за березень 2017р. завищена вартість на суму - 85886,79грн., по акту ф. №КБ-2в №2 за квітень 2017р. завищена вартість на суму - 73343,55грн. Крім того, позивач вказує, що 17.10.2017р. надіслав відповідачу претензію про повернення суми заборгованості, однак, відповіді не отримав. 29.12.2017р. між сторонами спору була укладена угода про припинення договору підряду згідно п.17.2.3. договору з причин суттєвих змін в умовах виконання робіт.

Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 10.12.2019р. за вх.№25541/19, додаткові письмові пояснення від 22.05.2020р. за вх.№15999/20, де вказує що вважає висновки позивача щодо завищення вартості робіт в актах ф. № КБ-2в №1 за березень 2017р. (на суму 40568,69грн.), ф.№КБ-2в №2 за березень 2017р. (на суму 85 886,79 грн.), №КБ-2в №3 за квітень 2017р. (на суму 73343,55грн.) та завдання цим збитків в сумі 199799,03грн. передчасними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи у зв`язку із наступним. Відповідач вказує, що у відповідності до п.8.2. Договору постійний контроль і технічний нагляд за якістю виконаних робіт та відповідністю їх умовам Договору має здійснювати позивач та вказувати на недоліки, чого з боку позивача зроблено не було, роботи за актами були прийняті позивачем, щодо них не викладено жодних заперечень під час підписання актів прийняття. Також відповідач зауважує, що позивачем прийняті за договором роботи були оплачені у повному обсязі.

За твердженням відповідача, Акт перевірки Південного офісу Держаудитслужби від 19.09.2017р. за №06-11/72 про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради за період з 01.02.2013р. по 30.06.2017р. та складена відповідно до нього довідка, не підтверджують факт завдання позивачу збитків на суму 199799,03грн., а лише фіксують факт завищення вартості робіт у зв`язку із необхідністю залучення додаткової техніки, про що сам зазначає в своїй позовній заяві позивач. Відповідач вважає, що Акт перевірки в силу приписів ЦК України та ГК України не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором, та підтверджені відповідним актом здачі-приймання виконаних робіт.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Південний офіс Державної аудиторської служби України подала пояснення від 18.12.2019р. за вх.№26218/19, де вказує, що в червні - вересні 2017 Офісом проведено планову ревізію фінансово- господарської діяльності Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради, про що складено акт від 19.09.2017р. №06-11/72, за результатом чого встановлено, що розрахунки між позивачем та відповідачем здійснювались на підставі договорів підряду, укладених між ними на загальну суму 11032894,50грн., договірні ціни в яких визначені динамічні. Так, плановою ревізією правильності застосування кошторисних норм та одиничних розцінок, встановлено безпідставне завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 255856,74грн. за твердженням третьої особи, завищення вартості виконаних робіт виникло в результаті: орушення вимог п.2 Договору підряду, ст.629, ст.632 Цивільного кодексу України, ст. 321 Господарського кодексу України та п.24 Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. №668, по актам приймання виконаних робіт ф.№ КБ-2в за договорами підряду від 10.01.2017р. №1 та від 19.04.2017р. №2, безпідставно завищено вартість робіт в порівнянні з обсягами та вартістю робіт, згідно укладених договорів підряду, договірних цін до договору підряду. Крім того, третя особа вважає, що у випадку підвищення підрядником твердої договірної ціни, не передбаченого договором підряду, всі пов`язані з цим витрати, якщо інше не передбачене законом, несе підрядник.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.11.2019р. відкрито провадження у справі №916/3433/19, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання суду на 18.12.2019р. о 10год.40хв.

У судовому засіданні 18.12.2019р. оголошено перерву до 03.02.2020р. о 12год.40хв.

Ухвалою суду від 03.02.2020р. закрито підготовче провадження по справі №916/3433/19, призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 10.02.2020р. о 12год.00хв.

У судовому засіданні 10.02.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 19.02.2020р. о 12год.15хв.

У судовому засіданні 19.02.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 24.02.2020р. о 10год.15хв.

У судовому засіданні 24.02.2020р. оголошено протокольну ухвалу про перерву до 02.03.2020р. о 12год.00хв.

Ухвалами суду від 02.03.2020р., призначено у справі судову експертизу, на розгляд судової експертизи поставлено наступне запитання: Чи відповідають обсяги та вартість робіт, матеріалів, зазначених у актах ф. №КБ-2в №1 за березень 2017р., №2 за березень 2017р., №2 за квітень 2017р., проектно-кошторисній документації до договору №1 від 10.01.2017р., додаткових угод до нього від 15.02.2017р., від 03.05.2017р.? Якщо ні, то вказати по яким актам, в яких обсягах та сумах існує невідповідність. Проведення судової експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Провадження по справі зупинено.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 19.05.2020р. апеляційну скаргу ПБП «Кингс» задоволено, ухвалу Господарського суду Одеської області від 02.03.2020р. скасовано, справу направлено для продовження розгляду до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2020р. призначено розгляд справи по суті на 24.06.2020р. о 14год.00хв.

Клопотання позивача від 06.02.2020р. за вх.№3169/20 про розгляд справи без участі представника позивача взято судом до уваги.

Клопотання позивача, відповідача від 24.02.2020р. за вх.№4656/20, від 24.02.2020р. за вх.№4647/20, від 24.02.2020р. за вх.№4741/20 про долучення доказів до справи судом задоволено.

24.06.2020р. за вх.№16351/20 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 24.06.2020р. о 14год.00хв., за межі карантину.

З приводу вказаного клопотання позивача про відкладення судового засідання суд вбачає за необхідне зауважити на наступному.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19» через спалах у світі коронавірусу з 12.03.2020р. в Україні введено карантин.

Постановою КМУ №392 від 20.05.2020р. «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22 травня 2020 р. до 22 червня 2020р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовжено на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» .

Згідно листа Ради Суддів України №9рс-186/20 від 16.03.2020р. з метою убезпечити населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано, на період з 16.03.2020р. до 03.04.2020р., встановити особливий режим роботи судів України, зокрема: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження. Крім того, Рада суддів України рекомендувала громадянам та іншим особам: всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд» , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку; учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003 року, « Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі « G. B. проти Франції» ), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України» ).

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Отже, враховуючи вжиті судом заходи із забезпечення повідомлення позивача, третьої особи про розгляд судом справи №916/3433/19 засобами поштового зв`язку, суд, зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, в контексті гарантій ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року щодо розумного строку розгляду справи, з огляду на постанову КМУ №392 від 20.05.2020р. «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» та спроможність позивача клопотати про проведення засідання в режимі відеоконференції або конференції поза межами суду, чи з`явитись безпосередньо в судове засідання, вважає за необхідне розглянути справу по суті.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

10.01.2017р. між Управлінням капітального будівництва Ізмаїльської міської ради (замовник) та ПБП Кингс (підрядник) було укладено договір підряду №1, предметом якого є виконання робіт з Реконструкції нежитлової будівлі по вул. Покровській (вул.Комсомольська), 34 в м. Ізмаїлі під соціальне житло (код ДСТУ Б Д. 1.1-1; 2013 (ДК 021:2015, код 45454000-4) (п.1.1. договору).

Вартість виконання робіт за цим договором складає: 4499 888грн., в тому числі ПДВ 20% - 506364,30грн. Сума ПДВ сформована відповідно до ст.197.15 Податкового кодексу України. Вона включає витрати підрядника на необхідні матеріали та вартість власне виконання робіт. Вартість виконання робіт за цим договором визначена на підставі кошторисного розрахунку, складеного відповідно до проектної документації та згідно з «Правилами визначення вартості будівництва (Д6Н- Д. 1.1-1-2000)» та інших діючих нормативних документів. На виконання всіх робіт, що є предметом цього договору, складається договірна ціна, в якій визначається їх вартість. Договірна ціна є невід`ємною частиною договору. Вартість робіт підлягає обов`язковому перегляду протягом дії цього договору шляхом укладення додаткового договору до цього договору за наявності наступних обставин: зміни обсягів та складу робіт та/або матеріалів; зупинення робіт за рішенням замовника; зміни за рішенням або з вини замовника строків будівництва; якщо ціни на будівельні матеріали, які необхідні для виконання робіт згідно даного договору, зростають на п`ятнадцять і більше відсотків; суттєвих розбіжностей фактичних та проектних умов будівництва, передбачити які сторони на момент узгодження вартості робіт не мали змоги. У разі, якщо виникне необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення договірної ціни за цим договором, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. У випадку, якщо замовник не погодиться на такі зміни, він має право відмовитися від договору, відшкодувавши підряднику вартість виконаної частини робіт. Джерело фінансування будівництва - кошти замовника (п.п.2.1., 2.2., 2.3., 2.4., 2.6., 2.7. договору підряду №1 від 10.01.2017р.).

Відповідно до п.п.3.2., 3.3., 3.4., 3.5., 3.6. договору підряду №1 від 10.01.2017р., п.1.1. додаткової угоди №1 від 13.02.2017р. замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 30% від суми кожного окремого етапу виконання робіт, що викладені в п.4.1. цього договору. Подальшу оплату за виконані підрядником роботи замовник виконує протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) та виконавчої документації. Замовник виконує остаточну оплату підряднику за виконані роботи протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання акту та довідки та здачі закінченого об`єкту. Для оплати виконаних робіт підрядник передає замовнику: акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, підписаний уповноваженими представниками сторін; довідку про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3, підписану уповноваженими представниками сторін; виконавчу документацію.

Рішення замовника про зміни в складі та об`ємах робіт приймаються підрядником за умови внесення відповідних змін у договірну ціну та терміни виконання робіт. Якщо зміни в складі та об`ємах робіт не спричинили змін у вартості або термінах виконання робіт, вони приймаються підрядником на основі письмового дозволу замовника на кресленні або в журналі проведення робіт. Зміни в складі та об`ємах робіт, виконання додаткових робіт з ініціативи підрядника дозволяється лише за умови письмового погодження таких змін із замовником (п.п.7.1., 7.2., 7.3. договору підряду №1 від 10.01.2017р.).

Згідно п.п.8.1., 8.2., 8.4., 8.5. договору підряду №1 від 10.01.2017р. підрядник забезпечує виконання робіт у відповідності з затвердженою проектною документацією та будівельними нормами та правилами, діючими на території України. Постійний контроль і технічний нагляд за якістю виконаних робіт та відповідністю їх умовам договору здійснюється замовником. Якщо виконані роботи не відповідають умовам договору, діючим нормам і правилам, проектній документації, загальнообов`язковим положенням діючого законодавства, а також рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування, вимогам і технічним умовам державних органів, комісією у складі уповноважених представників замовника і підрядника складається дефектний акт і роботи переробляються підрядником в узгоджені сторонами строки. Обов`язком підрядника є ведення всієї виконавчої документації, обов`язковість ведення якої передбачена чинними нормами та правилами. Замовник має право перевіряти правильність її ведення, вимагати якісного та своєчасного заповнення. Основним документом, що відображає хід виконання робіт підрядником, є журнал виконання робіт. Сторони визначають форму, зміст та порядок ведення журналу, контроль за його заповненням з боку замовника. Підрядник зобов`язаний призначити особу, відповідальну за ведення та зберігання журналу виконання робіт.

Додатковою угодою №4 від 29.12.2017р. за взаємною згодою сторін припинено дію договору підряду №1 від 10.01.2017р. згідно п.17.2.3. з причин суттєвих змін в умовах виконання робіт.

Відповідно до акту Південного офісу Держаудитслужби №06-11/72 від 19.09.2017р. Про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради за період з 01.02.2013р. по 30.06.2017р. внаслідок допущених порушень у формі Звіту №4-3м Про надходження і використання інших надходжень спеціального фонду по КПКВ 476310 Реалізація заходів щодо інвестиційного розвитку території за КЕКВ 3142 Реконструкція та реставрація інших об`єктів , касові та фактичні видатки Управління у 2017 році завищені на загальну суму 221046,39 грн, а також зайво витрачені кошти на утримання служби замовника (технагляд) у сумі 3380,46грн., із яких ПБП Кингс на суму 199 799,03 грн. Завищення вартості виконаних робіт виникло в результаті безпідставного завищення робіт в порівнянні з обсягами та вартістю робіт, згідно укладеного договору підряду, договірної ціни до договору підряду.

Як вбачається із довідки Південного офісу Держаудитслужби №06-12/281-з від 28.08.2017р. Зустрічної звірки в приватному багатопрофільному підприємстві Кингс , для документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій і розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради за період з 01.02.2013р. по 30.06.2017р. станом на 30.06.2017р. за даними бухгалтерського обліку ПБП Кингс рахується кредиторська заборгованість перед УКБ ІМР на суму 932921,71грн.

Також до справи подано договірну ціну на реконструкцію нежитлової будівлі по вул.Покровській (вул. Комсомольській), 34 у м. Ізмаїл під соціальне житло, що здійснюється у 2017 році, акти №№1, 3 приймання виконаних будівельних робіт за 04.2017р., акт №№1, 2 приймання виконаних будівельних робіт за 03.2017р., виписку по особовому рахунку за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2017р. від 15.12.2017р., за квітень 2017р. від 11.04.2017р., за березень 2017р. від 22.03.2017р. та від 15.03.2017р.

За проведені роботи позивач розрахувався із відповідачем, в підтвердження чого до справи подано платіжні доручення №1 від 15.02.2017р. на суму 293448,32грн., №7 від 16.03.2017р. на суму 381361,91грн., №9 від 23.03.2017р. на суму 264271,40грн., №11 від 12.04.2017р. на суму 35682,68грн., №17 від 06.06.2017р. на суму 793287,55грн., №40 від 18.12.2017р. на суму 408952,57грн., довідка АТ МТБ Банк №16/05-21 від 20.02.2020р.

Як свідчить наявне у справі поштове повідомлення №6860101027016, 25.10.2017р. відповідачу було вручено претензію позивача №272 від 17.10.2017р. про повернення, у т.ч. суми коштів в розмірі 199799,03грн. вартості завищеного обсягу робіт.

Також позивачем до справи подано у оригіналі тендерну та проектно-кошторисну документацію на реконструкцію нежитлової будівлі по вул. Покровській (вул.Комсомольській), 34 у м. Ізмаїл під соціальне житло.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представника позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5 ст.844 ЦК України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну. Якщо замовник протягом одного місяця ухиляється від прийняття виконаної роботи, підрядник має право після дворазового попередження продати результат роботи, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести в депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім`я замовника, якщо інше не встановлено договором. Якщо ухилення замовника від прийняття виконаної роботи спричинило зміну строку здачі роботи, вважається, що право власності на виготовлену (перероблену) річ перейшло до замовника у момент, коли мало відбутися її передання (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.853 ЦК України).

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну (ч.ч.1, 2, 3 ст.883 ЦК України).

В силу статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено у ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За приписами ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ч.ч.1, 3, 4 ст.225 ГК України).

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).

Породжуючи настання цивільних прав та обов`язків згідно ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв`язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату. Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами. Стягнення збитків як виду цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачається, що об`єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним зобов`язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що 10.01.2017р. між Управлінням капітального будівництва Ізмаїльської міської ради та ПБП Кингс було укладено договір підряду №1, предметом якого є виконання робіт з Реконструкції нежитлової будівлі по вул. Покровській (вул.Комсомольська), 34 в м. Ізмаїлі під соціальне житло, який припинено 29.12.2017р. за додатковою угодою №4 згідно п.17.2.3. з причин суттєвих змін в умовах виконання робіт.

На виконання умов договору підряду від 10.01.2017р. відповідачем виконано роботи та передано їх за актами №№1, 2 за березень 2017р., №2 за квітень 2017р., а позивачем їх прийнято із підписанням актів та оплачено у повному обсязі.

Таким чином, сторонами була досягнута домовленість щодо договірної ціни, яка є невід`ємним додатком до договору, та визначена з урахуванням локальних кошторисів і розрахунків підрядника, погоджених з замовником; платежі замовник здійснив на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в і довідок про вартість виконаних робіт і витрат форми КБ-3.

В силу ч.4 ст.882, ст.853 ЦК України, перевірка фактичного обсягу витрат машино-годин робочого часу додаткової техніки, вартість матеріалів, які включені в акти приймання виконаних будівельних робіт і довідки про вартість виконаних робіт, покладається на особу, що приймає роботи з боку замовника.

Як вище встановлено судом, відповідачем виконані роботи за договором від 10.01.2017р., а позивачем прийняті без зауважень та оплачені дані роботи, що підтверджується актами прийняття виконаних робіт, які підписані та скріпленні печатками сторін, та платіжними дорученнями про оплату робіт згідно цього договору. Окрім того, сторонами до договору підписано та скріплено печатками довідки про вартість робіт та витрати. Наразі, відмови від приймання виконаних робіт з боку позивача не надходило, обсяг наданих робіт погоджений сторонами та повністю оплачена їх вартість. У зв`язку з цим суд доходить висновку, що умови договору сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу не мали.

Підставою для звернення позивача із даним позовом про стягнення збитків у розмірі 199799,03грн. визначено останнім з посиланням на здійснення надмірної сплати за будівельні роботи на підставі завищених кошторисних розрахунків за договором.

З огляду на встановлені вище судом обставини виконання робіт їх прийняття позивачем та оплату, суд доходить висновку про те, що в діях відповідача відсутня протиправність поведінки, оскільки він правомірно отримав плату за виконані роботи за договором від 10.01.2017р., обсяг та вартість яких прийняті позивачем без зауважень та претензій. Не вбачається також судом доведення позивачем вини відповідача у заподіянні матеріальних збитків бюджету територіальної громади м. Ізмаїла при виконанні договору від 10.01.2017р.

Наразі, доводи позивача про те, що акт ревізії від 19.09.2017р. за №06-11/72 підтверджує факт заподіяння збитків судом відхиляються, оскільки цей акт лише фіксує факт завищення вартості робіт, які прийняті та оплачені замовником, тому такий акт не може підтверджувати наявність збитку, так як такі кошти отримані за наявної правової підстави договору та актів, довідок.

Викладених висновків суд дійшов з врахуванням судової практики, викладеної у постановах Верховного Суду від 26.12.2019р. №908/2711/18.

Отже, за таких умов, оскільки позивачем не доведено суду наявності сукупності усіх складових елементів цивільного правопорушення, що спричинило би збитки для позивача, суд не вбачає доведеності та обґрунтованості позовних вимог позивача, внаслідок чого відмовляє позивачу у задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків в сумі 199799,03грн. повністю.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 2997грн., які внаслідок повної відмови судом у задоволенні позову покладаються на платника.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Управління капітального будівництва Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова,62) до Приватного багатопрофільного підприємства «Кингс» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Платова, 14), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Південного офісу Державної аудиторської служби України (65107, м. Одеса, вул.Канатна,83) про стягнення 199799,03грн.

2. Понесені Управлінням капітального будівництва Ізмаїльської міської ради (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Суворова,62, код ЄДРПОУ 25424787) витрати на оплату судового збору в сумі 2997грн. покладаються на останнього.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 червня 2020 р.

Суддя І.А. Малярчук