Постанова

від 24.06.2020 по справі 640/13856/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13856/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шулежко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Шурка О.І.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Довіра і гарантія на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Довіра і гарантія до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Довіра і гарантія звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо включення приватного акціонерного товариства Страхова компанія Довіра і гарантія до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у м. Києві від 05.07.2019 № 9443 Про проведення документальної планової виїзної перевірки приватного акціонерного товариства Страхова компанія Довіра і гарантія , (код ЄДРПОУ 34240804) .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем безпідставно віднесено ПАТ Страхова компанія Довіра і гарантія до категорії платників з найбільш високим ступенем ризику несплати до бюджету податків та зборів. Оскільки за відсутності правових підстав, передбачених чинним законодавством, для віднесення позивача категорії платників з найбільш високим ступенем ризику не було, позивач вважає дії ГУ ДФС у м. Києві щодо включення його до плану-графіка перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік та наказ від 05.07.2019 № 9443 протиправними та такими, що порушують його права та інтереси.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Довіра і гарантія подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, визнання судом обставин встановленими, які не є доведеними, порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Так, у відповідності до положень частини першої ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.12.2018 в.о. Голови ДФС України Власовим О.С. затверджено план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, до якого, зокрема, включено ПАТ Страхова компанія Довіра і гарантія (ЄДРПОУ 34240804).

Головним управлінням ДФС у м. Києві, відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, пункту 2 частини першої статті 13 розділу IV, статті 25 розділу VI Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на підставі плану-графіка проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік видано наказ № 9443 від 05.07.2019, яким передбачено проведення документальної планової виїзної перевірки ПАТ Страхова компанія Довіра і гарантія з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, валютного - за період з 01.01.2016 по 31.03.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 31.03.2019 та іншого законодавства за відповідний період, тривалістю 10 робочих днів з 26.07.2019 по дату завершення перевірки.

На виконання вищевказаного наказу, 27.07.2019 головними державними ревізорами- інспекторами ГУ ДФС у м. Києві здійснено вихід за місцезнаходженням ПАТ Страхова компанія Довіра і гарантія за адресою: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 122, для проведення податкової перевірки.

Однак, директором ПАТ Страхова компанія Довіра і гарантія , не було допущено посадових осіб ГУ ДФС у м. Києві до проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі наказу № 9443 від 05.07.2019.

У зв`язку з недопуском до проведення перевірки, посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві складено акт відмови в допуску до проведення планової виїзної перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки ПАТ Страхова компанія Довіра і гарантія (ЄДРПОУ 34240804) від 26.07.2019 № 444/26-15-14-06-02.

Вважаючи дії податкового органу щодо включення позивача до плану-графіка перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік та наказ ГУ ДФС у м. Києві від 05.07.2019 № 9443 протиправними, товариство звернулось з даним позовом до суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з наступного:

- право визначати перелік платників податків, які повинні бути включені до графіку перевірок та підлягають такій, має сам контролюючий орган, після чого такий план-графік підлягає затвердженню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику;

- підставою для проведення перевірки стало те, що позивача віднесено до платників податків з високим ступенем ризику;

- відповідачем долучено до матеріалів справи належним чином завірену копію інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємства, яке включено до плану-графіка перевірок на 2019 рік, якою підтверджуються.доводи податкового органу;

- на підставі даних інформаційних систем Державної фіскальної служби України, виявлено відповідність позивача по критеріям відбору, які відносяться до високого ступеня ризику, що підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з нормами п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому, числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Так, порядок проведення документальних планових перевірок, врегульовано статтею 77 Податкового кодексу України, у відповідності до вимог пунктів 77.1, 77.2 якої, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок .

Слід зазначити, що план-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524, затверджено Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, який розроблений з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Пунктом 2 Розділу ІІ Порядку, визначено, що формування (коригування) планів-графіків територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділах ІІІ-V цього Порядку.

Формування (коригування) планів-графіків здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційних систем Державної фіскальної служби України

Таким чином, колегія суддів вважає цілком обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що право визначати перелік платників податків, які повинні бути включені до графіку перевірок та підлягають такій, має сам контролюючий орган, після чого, такий план-графік підлягає затвердженню центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Отже, визначення необхідності/доцільності проведення перевірки платника податків, за умови дотримання встановлених нормами ПК України процедур, за своєю суттю є дискреційними повноваженнями саме органу, на який державою покладено завдання на здійснення податкової/фіскальної політики.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що оскаржуваний наказ про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача було призначено на підставі плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік.

План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік оприлюднено на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України.

Згідно з пунктами 1-3 Розділу III Порядку до розділів І, ІІ плану-графіка включаються платники податків реального сектору економіки, які провадять фінансово-господарську діяльність, сплачують податки та взяті на облік в контролюючих органах як платники податків за основним місцем обліку, або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, або які знаходяться у стані зміни свого місцезнаходження.

Формування переліку платників податків до розділів І, ІІ плану-графіка проводиться за критеріями ризиків згідно з вимогами пункту 5 цього розділу, у тому числі за даними інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС. При коригуванні плану-графіка враховуються показники за останній податковий (звітний) період.

При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники за результатами діяльності платника податків за 9 місяців поточного року. Якщо податковим (звітним) періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, при плануванні враховуються показники за попередній рік.

До плану-графіка включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, платежів.

У пункті 5 Розділу III Порядку, наведено перелік критеріїв відбору платників податків - юридичних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункті 5 Розділу III Порядку, до переліку критеріїв відбору платників податків - юридичних осіб високого ступеня ризику відносяться платники податків, у яких інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці.

Отже, судом першої інстанції було встановлено, що підставою для проведення перевірки ПАТ СК Довіра та гарантія стало те, що позивача віднесено до платників податків з високим ступенем ризику .

При цьому, у позовній заяві та апеляційній скарзі позивач вказує на те, що контролюючим органом не надано належних доказів правомірності включення позивача до плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків на 2019 рік, а надана стороною відповідача інформаційно-аналітична довідка щодо діяльності підприємства, не містить достатньої та зрозумілої інформації для формування однозначних висновків в частині віднесення ПАТ Страхова компанія Довіра і гарантія саме до платників з високим ступенем ризику несплати податків.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для включення позивача до такого графіку, так як товариство не підпадає під жоден з критеріїв (зокрема - високого) ступеня ризиків та не має ризику щодо несплати податків та зборів.

Колегія суддів бере до уваги, що згідно даних з копії звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) позивача за 9 місяців 2018 року: матеріальні затрати - 114,0 тис. грн., витрати на оплату праці - 2230,0 тис. грн. (разом - 2474,0 тис. грн.). В той час, інші операційні витрати - 45605,0 тис. грн ., що перевищує суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці, загальна сума 2474,0 тис. грн .

Також, відповідач вказує, що позивача віднесено і до платників податків з незначним ступенем ризику, зокрема, на підставі ризику перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю.

Згідно Балансу (Звіт про фінансовий стан) за 9 місяців 2018 року, дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги становить 11564,0 тис. грн., поточна кредиторська заборгованість за товари, робота, послуги - 10333,0 тис. грн.

Відповідно до пункту 3 Розділу I Порядку, разом з проектом плану-графіка (коригування плану-графіка) формуються інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем ДФС.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 520/3161/19, у якій зазначено, що … відповідачем ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в апеляційному суді так і не надано інформації з приводу процедури і підстав включення позивача до плану-графіку (не вказано яким чином вираховувався ступінь ризику) в сукупності з іншими порушеннями, що в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про недоведеність відповідачем правомірності своїх дій по включенню товариства до плану-графіку перевірок на 2019 рік та, як наслідок, визнання протиправним прийнятий на підставі цього плану-графіку наказ про призначення перевірки позивача… .

У даному ж випадку, 10.10.2019 до відзиву на позовну заяву стороною відповідача було надано належним чином завірену копію інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємства позивача, яке включено до плану-графіка перевірок на 2019 рік, якою підтверджуються встановлені вище обставини. (а.с. 42-43. 44-45, 46-50)

З урахуванням того, що на підставі даних інформаційних систем Державної фіскальної служби України, контролюючим органом було виявлено відповідність товариства позивача по критеріям відбору, які відносяться до високого ступеня ризику, що підтверджується матеріалами справи, окружний суд дійшов до правильного висновку про те, що у відповідача були всі правові підстави для винесення спірного наказу, що також лежить у площині повноважень цього органу. Доказів процедурних порушень під час розгляду спору сторонами не надано, а судом не було виявлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо доводів апелянта про те, що інформаційно-аналітична довідка, на яку суд першої інстанції посилається в оскаржуваному рішенні, не містить номеру та дати її формування, у ній не зазначено посадової особи, яка її склала та органу, який її прийняв (затвердив), а також, вона є знеособленою, колегія суддів, зазначає, що, у даному випадку, надана стороною відповідача копія інформаційно-аналітичної довідки засвідчена посадовою особою фіскального органу, містить ідентифікаційні дані юридичної особи позивача, та основні показники звітності. Під час розгляду даного спору, товариством позивача не було поставлено під сумнів достовірність/оригінальність наданої відповідачем довідки, не спростовано достовірності показників фінансової звітності товариства. Податкова інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних базах, лише слугувала основою для висновку про наявність підстав для включення товариства до категорії платників з високим ступенем ризику, проте, такі повноваження наявні у відповідача, та, які загалом не можуть створювати для платника податків негативних наслідків.

Слід зазначити, що податковий орган під час розгляду спору, зміг навести підстави для включення позивача до плану-графіку, а надання більш детального/розкритого аналізу підставам для включення, на цьому етапі, податковим законодавством не передбачено.

Суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем не доведена обгрунтованість позовних вимог, а суб`єктом владних повноважень - податковим органом спростовано доводи позовної заяви та апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини першої ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Довіра і гарантія - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.02.2020 - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко