Постанова

від 18.06.2020 по справі 922/4015/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2020 р. Справа № 922/4015/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.

секретар судового засідання Рудик Т.С.

за участю представників:

від позивача: Гиря А.В., адвокат, ордер;

від відповідача: Журков В.І., адвокат, ордер

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:

1. Приватного підприємства «Ветерина» , м. Полтава (вх. № 954 Х/1)

2. Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове Життя» , с. Олександрівка Валківського району Харківської області (вх. № 934 Х/1)

3. Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове Життя» , с. Олександрівка Валківського району Харківської області (вх. № 917 Х/1)

на рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 р., повне рішення складено 28.02.2020 р. (суддя Хотенець П.В.)

у справі № 922/4015/19,

за позовом Приватного підприємства «Ветерина» , м. Полтава

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Нове Життя» , с. Олександрівка Валківського району Харківської області

про стягнення 407283,94 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, приватне підприємство "Ветерина", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства "Нове Життя" про стягнення 260 100,00 грн. основного боргу, 44879,72 грн. пені, 4788,69 грн. 3% річних, 95716,80 грн. штрафу, 1798,73 грн. інфляційного збільшення суми боргу за договором поставки товару № 728 від 04.04.2019; стягнення судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки № 728 від 04.04.2019, укладеним між сторонами, в частині повної оплати за поставлений позивачем товар за договором, що стало підставою для нарахування пені, 3% річних, штрафу та інфляційних.

Разом із позовною заявою, в порядку п.9 ч.3 ст.162 ГПК України, подано попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести (орієнтовний) у зв`язку з розглядом цієї справи, що складається з витрат зі сплати судового збору у сумі 6 109,26 грн. та витрат на професійну правничу допомогу адвоката Гиря А.В. в сумі 33 950,00 грн. згідно договору про надання правової допомоги від 29.11.2019.

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/4015/19 позов задоволено повністю.

Стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства "Нове Життя" на користь приватного підприємства "Ветерина" 260100,00 грн. заборгованості зі сплати основного боргу, 44879,72 грн. пені, 4788,69 грн. 3% річних, 95716,80 грн. штрафу, 1798,73 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 6109,26 грн. судового збору та 25000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення мотивовано обґрунтованістю заявлених позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, приватне сільськогосподарське підприємство «Нове Життя» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 18.03.2020 (вх. №917), якою просить рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/4015/19 про стягнення заборгованості на суму 407283,94 грн. та витрат на правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн. скасувати; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Ветерина» до ПСП «Нове Життя» про стягнення основного боргу в сумі 191 692,10 грн., пені в сумі 44 879,72 грн., 3% річних - 4 788,69 грн., штрафу - 95 716,80 грн., інфляційних втрат - 1 798,73 грн. в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

Апелянт вважає прийняте судом рішення необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Наголошує на сплаті відповідачем основного боргу в сумі 451 792,10 грн. Зауважує, що спочатку оплата за поставлений товар була здійснена відповідачем 05.04.2019 з іншим призначенням платежу, однак після бухгалтерських коригувань та письмового повідомлення на адресу позивача 18.04.2019, вказана сума була відкоригована та змінено призначення платежів, а саме на: за договором №728 від 04.04.2019 р. , наполягаючи, що означені грошові кошти були направлені на сплату придбаного за договором №728 від 04.04.2019 товару - установки доїльної.

Апелянт не погоджується з нарахуванням штрафних санкцій, пені, 3% річних та іншого штрафу, передбаченого п.6.2. договору, як таких, що не відповідають фактичним обставинам та попереднім домовленостям сторін.

Звертає увагу, що відображення у п. 6.2. договору поставки від 04.04.2019 штрафу у розмірі 0,2 % за кожний день прострочення не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки встановлює 73 % річних штрафу для відповідача, що є надмірно великим відсотком для боржника.

Стверджує, що з липня 2019 року по даний час відповідач перебуває у скрутному становищі, оскільки став боржником у інших юридичних осіб, здійснює часткові погашення наявної у нього заборгованості перед кредиторами, ВДВС та працівниками підприємства, в тому числі прийнято рішення щодо розрахунку з позивачем по даній справі.

Враховуючи майновий стан ПСП «Нове Життя» , а також те, що по вказаному договору виконано більшу частину зобов`язання, а інша частина зобов`язання при надходженні грошових коштів одразу ж буде виконана, відповідач просить суд врахувати інтереси відповідача та значно зменшити розмір санкцій по цій справі, застосувавши статтю 233 Господарського кодексу України.

Зазначає також, що суд першої інстанції 26.02.2020 у першому судовому засіданні, отримавши заяву представника відповідача про відкладення розгляду справи з зазначенням причин неможливості бути присутнім в судовому засіданні, не визнав причину відсутності поважною та розглянув справу, позбавивши відповідача права на захист.

Вважає, що стягнення судом 25 000,00 грн. в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, є значно завищеною сумою, про що заявлялось відповідачем у суді першої інстанції. Звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу (видаткові касові ордери або платіжні доручення), які можуть свідчити про оплату послуг адвоката.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2020 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Сіверін В.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 апеляційну скаргу ПСП «Нове Життя» (вх. 917) на рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/4015/19 залишено без руху.

Не погодившись з прийнятим рішенням, приватне сільськогосподарське підприємство «Нове Життя» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 25.03.2020 (вх. 934), якою просить рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/4015/19 в частині стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн. скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Ветерина» до ПСП «Нове Життя» про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн. в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

Наполягає на неправомірності прийнятого судом рішення в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн., оскільки заява (вх. № 5383) ПП Ветерина про винесення по справі додаткового рішення про стягнення з ПСП "Нове Життя" 35 950,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (з документами) подана через канцелярію суду лише 02.03.2020.

Вважає відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн. значно завищеним, про що заявлялось відповідачем у суді першої інстанції. Звертає увагу на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу (видаткові касові ордери або платіжні доручення), які можуть свідчити про оплату послуг адвоката.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.03.2020 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А.,Сіверін В.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 апеляційну скаргу ПСП «Нове Життя» (вх. 934) на рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/4015/19 залишено без руху.

Не погодившись з прийнятим рішенням, приватне підприємство «Ветерина» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № 954 Х/1), якою просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі № 922/4015/19 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн. та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 35 950,00 грн.

В підставу апеляційної скарги покладено укладення 29.11.2019 між ПП Ветерина та адвокатом Гиря А.В. договору про надання правової допомоги у справі про стягнення з ПСП Нове життя грошових коштів за договором поставки товару №728 від 04.04.2019; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 26.02.2020 на суму 35 950,00 грн., докази сплати ПП Ветерина на користь адвоката Гирі А. В. гонорару (грошової винагороди) в сумі 35 950,00 грн.

Вважає, що відповідачем не підтверджено належними та достатніми доказами фінансовий стан підприємства для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.04.2020 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Сіверін В.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного підприємства «Ветерина» на рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі № 922/4015/19. Встановлено строк для подання Приватним сільськогосподарським підприємством Нове Життя відзиву на апеляційну скаргу.

Східним апеляційним господарським судом отримано відзив ПСП Нове Життя на апеляційну скаргу позивача, яким відповідач просить рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі № 922/4015/19 про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн. скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн.

Наводить доводи, тотожні доводам апеляційних скарг відповідача.

У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії судді Сіверіна В.І. та необхідністю вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами ПСП Нове Життя , протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2020 та протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.05.2020 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Дучал Н.М., судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.

За результатами усунення недоліків, встановлених ухвалами від 30.03.2020 про залишення без руху апеляційних скарг (вх. 917, вх 934), ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ПСП «Нове Життя» (вх.№917, вх. 934) на рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/4015/19.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2020 у справі № 922/4015/19 призначено розгляд апеляційної скарги ПП «Ветерина» (вх. № 954 Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 р. у справі № 922/4015/19 на 18.06.2020 об 11:30 год.

26.05.2020 від ПП Ветерина надійшла заява, в порядку ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, якою зроблено заяву ( до судових дебатів) про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в Східному апеляційному господарському суді.

Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2020 у справі № 922/4015/19 об`єднано апеляційні скарги ПСП «Нове Життя» за вх. № 917, вх. № 934 та апеляційну скаргу ПП Ветерина за вх. № 954 на рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі № 922/4015/19 для розгляду в одному апеляційному провадженні; розгляд апеляційних скарг призначено на 18.06.2020 об 11:30 год.

12.06.2020 до Східного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення ПСП Нове Життя , в яких підтримуючи доводи та вимоги своїх апеляційних скарг, відповідач наполягає на тотожності правової природи пені та штрафу, зазначених у п.6.2. договору поставки № 728 від 04.04.2019 (в разі неналежного виконання зобов`язання за договором стягненню підлягає сума штрафу та пені за кожен день затримки від суми заборгованості), що суперечить приписам чинного законодавства. Наголошує на неправомірності стягнення судом з відповідача пені та штрафу.

ПП Ветерина проти задоволення вимог апеляційних скарг ПСП Нове Життя заперечило з підстав, викладених у відзиві. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Наполягає на помилковості доводів ПСП Нове Життя про сплату за договором поставки №728 основного боргу в сумі 451 792,10 грн., посилаючись на платіжні доручення, з яких вбачається здійснення відповідачем оплати також за іншими договорами. Зазначає, що лист відповідача про зарахування грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за договором поставки №728, складений в односторонньому порядку, наполягає на відсутності доказів надсилання даного листа на адресу позивача.

Наголошує на правомірності одночасного стягнення пені і штрафу, оскільки такі умови визначені сторонами у договорі. Проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій заперечує.

Крім того, позивач наводить доводи, викладені в апеляційній скарзі (щодо витрат на професійну правничу допомогу).

У судовому засіданні 18.06.2020 представником відповідача підтримано доводи та вимоги апеляційних скарг ПСП Нове Життя .

Представником позивача підтримані доводи та вимоги апеляційної скарги ПП Ветерина та доводи апеляційних скарг ПСП Нове Життя щодо скасування рішення в частині задоволення витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині просить залишити апеляційні скарги відповідача без задоволення.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 04.04.2019 між приватним підприємством "Ветерина" (постачальник) та приватним сільськогосподарським підприємством "Нове Життя" (покупець) укладено договір поставки товару №728, відповідно до пункту 1.1. якого постачальник на умовах цього договору зобов`язується передати покупцеві у власність, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно оплатити обладнання та інше, в подальшому - товар, а саме: установка доїльна 2 АДСН без автомата промивки на 240 голів, у кількості 1 шт.

Найменування, асортимент, одиниця вимірювання, кількість та ціна товару зазначаються у видаткових накладних та/або специфікаціях, що становлять невід`ємну частину цього договору (надалі - товар) (п.1.2. договору).

Загальна сума договору складає 520 200,00 грн. з урахуванням ПДВ (п.2.4. договору).

Пунктами 3.1.,3.2.,3.3. договору визначено, що товар зазначений в п. 1.1. цього договору постачається на підставі видаткових накладних, складених постачальником. Умови поставки: доставка товару за рахунок постачальника до складу покупця. Товар поставляється постачальником протягом 14 календарних днів з моменту здійснення покупцем попередньої оплати за вказаний в пункті 1.1. договору товар, відповідно до пункту 4.4 договору.

Датою поставки товару вважається дата відвантаження товару зі складу постачальника, що підтверджується видатковою накладною (п.п. 3.5 договору).

Ціна товару встановлюється в національній валюті України. Ціна за одиницю виміру товару та загальна вартість товару зазначається у видатковій накладній. Загальна ціна договору складається з суми вартостей всіх поставлених партій товару, зазначених у видаткових накладних (п. п.4.1.,4.2. договору).

За умовами п.4.4. договору покупець зобов`язався сплатити грошові кошти за поставлений товар в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 260 100,00 грн. з урахуванням ПДВ, протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору (п.4.4.1.); 260 100,00 грн. з урахуванням ПДВ, протягом 5 днів з моменту поставки товару постачальником на склад покупця(п. 4.4.2).

Покупець зобов`язався оплатити товар в розмірах і терміни, встановлені даним договором ( п.5.3.2. договору).

Відповідно до п.6.2. договору, за невиконання покупцем своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати товару, покупець сплачує постачальнику, за кожен календарний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, чинної протягом відповідного періоду, за кожний день затримки від суми заборгованості та штраф у розмірі 0,2 % за кожний день затримки оплати товару від суми заборгованості.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині зобов`язань за цим договором, які є невиконаними на зазначену дату, - до повного виконання сторонами зобов`язань за договором. Договір вважається пролонгованим на 1 календарний рік до 31 грудня на тих самих умовах, без укладання додаткової угоди, якщо жодна із сторін не заявила письмово про його припинення не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку, на який було укладено даний договір ( п. п.10.1.,10.2.договору).

На виконання договору, позивачем виставлено рахунок на оплату №590 від 05.04.2019 на суму 520 200,00 грн (установка доїльна 2 АДСН без автом пром (на 240 голів), який оплачений відповідачем в сумі 260 100,00 грн., на підтвердження чого надано копію платіжного доручення №2773 від 05.04.2019 на суму 260100,00 грн. (платник ПСП Нове Життя , призначення платежу - сплата за установку доїльну, зг. рах. №590 від 05.04.2019 та дог. № 728 від 04.04.2019 у т.ч. ПДВ 43350,00 грн.).

Матеріали справи свідчать, що постачальником виконані прийняті на себе зобов`язання за договором та здійснено поставку покупцю товару ( установка доїльна 2 АДСН без автом пром (на 240 голів) вартістю 520 200,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 596 від 15.04.2019 року, підписаною сторонами та скріпленою печатками сторін, та довіреністю № 68 від 15.04.2019 року.

За положеннями п. 4.4.2. договору, ПСП "Нове Життя" зобов`язалося сплатити другу частину грошових коштів від загальної суми договору в розмірі 260 100,00 грн. протягом п`яти днів з моменту поставки товару.

Проте, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором другу частину оплати за отриманий товар покупцем здійснено не було, в результаті чого у ПСП "Нове Життя" утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 260100,00 грн., що і стало підставою для нарахування на несплачену суму боргу 3% річних, інфляційних, пені та штрафу, та звернення позивача до суду з цим позовом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про часткову обґрунтованість апеляційних скарг, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з приписами ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України, за якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Оцінивши зміст договору, з якого виникли права та обов`язки сторін, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за своєю правовою природою договір №728 від 04.04.2019 є договором поставки, згідно з яким за приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч.ч. 1,2 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ст.693 Цивільного кодексу України).

Так, згідно з п. 4.4. договору, покупець зобов`язався сплатити грошові кошти за поставлений товар в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 260100,00 грн. з урахуванням ПДВ, протягом 5 календарних днів з моменту підписання договору (п.4.4.1.); 260100,00 грн. з урахуванням ПДВ, протягом 5 днів з моменту поставки товару постачальником (п.4.4.2.).

Позивачем виставлено рахунок на оплату №590 від 05.04.2019 на суму 520 200,00 грн (установка доїльна 2 АДСН без автом пром (на 240 голів), який сплачено відповідачем в сумі 260 100,00 грн., про що свідчить копія платіжного доручення №2773 від 05.04.2019 на суму 260100,00 грн. (платник ПСП Нове Життя , призначення платежу - сплата за установку доїльну, зг. рах. №590 від 05.04.2019 та дог. № 728 від 04.04.2019 у т.ч. ПДВ 43350,00 грн.).

Постачальником виконані прийняті на себе зобов`язання за договором та здійснено поставку покупцю товару ( установка доїльна 2 АДСН без автом пром (на 240 голів) вартістю 520 200,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 596 від 15.04.2019 року та довіреністю № 68 від 15.04.2019 року.

Другу частину оплати в сумі 260 100,00 грн. відповідач зобов`язався здійснити протягом п`яти днів з моменту поставки товару.

Проте, в порушення умов договору оплату покупцем зазначеної суми здійснено не було, в результаті чого у ПСП "Нове Життя" утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 260100,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем такої сплати (на виконання зобов`язань за договором № 728 від 04.04.2019), у зв`язку з чим відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання щодо сплати 260 100,00 грн. за поставлений товар.

Щодо наполягань відповідача про додаткову часткову оплату товару за договором № 728 шляхом корегування платежів за іншими договорами, про що позивач був повідомлений листом від 18.04.2019, слід зазначити наступне.

У відповідності до ст.ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, тягар доведення обставин, на які посилається відповідач в обґрунтування своїх доводів та заперечень, лежить саме на ньому.

Разом з цим, доведення зазначених обставин сторона має підтверджувати доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: допустимість, достовірність та достатність.

Відповідно до ст. ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В матеріалах справи наявна копія листа відповідача №103 від 18.04.2019 за підписом виконавчого директора Степаненка В.В., адресованого директору позивача Пузакову М.А, яким відповідач просить перераховані грошові кошти в сумі 191692,10 грн., згідно з платіжними дорученнями №2777 від 05.04.2019 та №2775 від 05.04.2019, зарахувати в оплату за договором №728 від 04.04.2019.

Разом з цим, матеріали справи не містять доказів надсилання (передання наручно) даного листа позивачу та отримання даного документа останнім.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував отримання даного листа та погодження корегування платежів, оскільки наведені у листі платежі зараховані в якості оплати за іншими договорами, заборгованість за якими відсутня.

ПП Ветерина надані до справи копії договорів №278 від 15.03.2017, №342 від 19.03.2018, укладених між позивачем і відповідачем, та копії платіжних доручень №2775 від 05.04.2019, № 2777 від 05.04.2019, виписку по рахунку позивача, що в свою чергу підтверджує сплату грошових коштів відповідачем в сумі 191 692,10 грн. за іншими договорами.

Надана відповідачем бухгалтерська довідка ПСП Нове Життя є одностороннім документом відповідача та не свідчить про надання позивачем згоди на коригування платежів.

Акт звіряння взаємних розрахунків, наданий відповідачем, за період 2019 року між ПСП Нове Життя і ПП Ветерина за договором №728 від 04.04.2019 також не може вважатися доказом досягнення сторонами згоди щодо зарахування сплачених відповідачем коштів в сумі 191692,10 грн. за платіжними дорученнями №2777 від 05.04.2019 та №2775 від 05.04.2019 в рахунок оплати по договору №728 від 04.04.2019, оскільки підписаний в односторонньому порядку лише з боку відповідача.

Отже, відповідачем не доведено належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами факту направлення коштів в сумі 191692,10 грн. за платіжними дорученнями №2777 від 05.04.2019 та №2775 від 05.04.2019 в рахунок оплати по договору №728 від 04.04.2019.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 260 100,00 грн. основного боргу за отриманий товар за договором № 728 від 04.04.2019.

Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).

За несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №728 від 04.04.2019 з повної оплати за отриманий товар, позивачем нараховано і вимагається до стягнення 3% річних за період з 23.04.2019 по 23.10.2019 у сумі 4788,69 грн., інфляційні за період з травня 2019 по жовтень 2019 у сумі 1798,73 грн., 44879,72 грн. пені за період з 23.04.2019 по 23.10.2019 та 95 716,80 грн. штрафу за період з 23.04.2019 по 23.10.2019.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4788,69 грн. та інфляційних втрат у сумі 1798,73 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені та штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПСП «Нове життя» не виконало належним чином прийнятих на себе зобов`язань за договором у частині повної та своєчасної оплати другого платежу в сумі 260 100,00 грн. за поставлений товар.

За невиконання покупцем своїх зобов`язань щодо своєчасної оплати товару, покупець сплачує постачальнику, за кожен календарний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, чинної протягом відповідного періоду, за кожний день затримки від суми заборгованості та штраф у розмірі 0,2% за кожний день затримки оплати товару від суми заборгованості (п.6.2.договору).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником.

Штраф як різновид неустойки може визначатися у конкретній грошовій сумі; у відсотковому відношенні до суми всього зобов`язання або до невиконаної його частини; у розмірі вартості предмета зобов`язання; у кратному розмірі предмета зобов`язання. Штраф має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання.

Особливістю пені як штрафної економічної санкції є те, що вона нараховується за кожний день прострочення. Пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника протягом строку невиконання взятих на себе зобов`язань.

Сторони визначили у договорі за невиконання покупцем належним чином своїх зобов`язань відповідальність, а саме у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день затримки від суми заборгованості та штрафу у розмірі 0,2% за кожний день затримки оплати товару від суми заборгованості.

Наведене свідчить, що у договорі поняття пені та штрафу мають однакову правову природу, тобто в разі неналежного виконання зобов`язання за договором стягненню підлягає сума штрафу та пені за кожен день затримки від суми заборгованості, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для стягнення та неправомірність задоволення судом першої інстанції вимог позивача про стягнення штрафу в сумі 95 716,80 грн., скасування рішення суду першої інстанції в цій частині та відмову у задоволенні вимог позивача про стягнення штрафу у сумі 95716,80 грн.

Як вірно встановлено судом першої інстанції сума нарахованої пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, чинної протягом заявленого періоду, складає 44879,72 грн., отже правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача пені в сумі 44879,72 грн.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з позицією позивача, що одночасне стягнення штрафу і пені за порушення окремих видів господарських зобов`язань є можливим та передбачено ст. 230 Господарського кодексу України, проте з п. 6.2 договору №728 від 04.04.2019 вбачається, що пеня та штраф мають однакову правову природу є одним видом відповідальності, що унеможливлює одночасне задоволення позову в частині стягнення пені і штрафу.

ПСП Нове Життя , враховуючи його майновий стан, а також виконання відповідачем більшої частини зобов`язань за договором № 728 від 04.04.2019, просить значно зменшити розмір санкцій по розглядуваній справі, застосувавши статтю 233 Господарського кодексу України.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення клопотання, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За положенням частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, зменшення суми неустойки є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, тощо.

Відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження свого скрутного майнового стану, який би міг слугувати підставою для зменшення штрафних санкцій; не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи і доводи відповідача щодо виконання останнім більшої частини зобов`язань за договором № 728 від 04.04.2019.

До того ж, апеляційний господарський суд дійшов висновку про безпідставність вимог про стягнення з відповідача 95716,80 грн. штрафу, розмір якого складає значну частину заявлених позивачем санкцій.

Необґрунтованими є доводи апелянта (ПСП Нове Життя ) про порушення судом першої інстанції прав відповідача через відмову у задоволенні клопотання про відкладення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Враховуючи наведене, відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Представник відповідача був присутній в судовому засіданні 21.01.2020 року, про що свідчить протокол судового засідання, судом задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання правами не допускається.

Разом з цим, судова колегія вважає неправомірним висновок суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача 25000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 131 2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2020 позивачем (до судових дебатів) подано заяву про стягнення з відповідача судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, в якій зазначено, що у разі ухвалення рішення на користь позивача, докази понесення вказаних витрат будуть подані у встановлений строк.

На дату ухвалення оскаржуваного рішення (та виготовлення його повного тексту), від позивача не надходило до справи документів, на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Лише 02.03.2020 року, до суду надійшла заява приватного підприємства "Ветерина" (вх. № 5383) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства "Нове Життя" 35950,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, до якої були додані відповідні докази щодо здійснення позивачем таких витрат, в т.ч. акт виконаних робіт (наданих послуг) від 26.02.2020 на суму 35950,00грн., відповідно до якого сторони визнають та підтверджують те, що адвокатом Гиря Анною Володимирівною були проведені (надані) послуги, а позивачем у зазначені послуги (роботи) прийняті на суму 35950,00грн., квитанція № 7 від 27.02.2020 року на суму 35950,00 грн., тощо.

Таким чином, суд першої інстанції, не маючи на момент ухвалення оскаржуваного рішення належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів щодо понесення позивачем витрат на правничу допомогу, передчасно стягнув з відповідача 25000,00 грн. витрат на правничу допомогу, отже рішення місцевого господарського суду в цій частині підлягає скасуванню.

Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010(Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010(Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За результатами апеляційного провадження, Східним апеляційним господарським судом встановлено не з`ясування обставин, що мають значення для справи, що відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для скасування рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/4015/19 в частині стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства «Нове Життя» на користь приватного підприємства «Ветерина» 95716,80 грн. штрафу, 1435,76 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з позовною заявою та 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення 95716,80 грн. штрафу.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 (повний текст складено 28.02.2020) у справі №922/4015/15 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі №922/4015/19 покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Ветерина» на рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/4015/19 задовольнити частково.

Апеляційні скарги приватного сільськогосподарського підприємства «Нове Життя» на рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 у справі №922/4015/19 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 (повний текст складено 28.02.2020) у справі №922/4015/19 скасувати в частині стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства «Нове Життя» на користь приватного підприємства «Ветерина» 95716,80 грн. штрафу, 1435,76 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з позовною заявою та 25000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вимог приватного підприємства «Ветерина» до приватного сільськогосподарського підприємства «Нове Життя» про стягнення 95716,80 грн. штрафу.

В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 26.02.2020 (повний текст складено 28.02.2020) у справі №922/4015/19 залишити без змін.

Стягнути з приватного підприємства «Ветерина» на користь приватного сільськогосподарського підприємства «Нове життя» 2153,63 грн. витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою.

Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 24.06.2020р.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя О.І. Склярук