Ухвала

від 18.06.2020 по справі 911/713/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

18.06.2020Справа № 911/713/20

За заявами Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

про вжиття заходів забезпечення позову

у справі № 911/713/20

за по позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

(01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електросвіт"

(03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, код 35911101)

2) ОСОБА_1

( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )

3) ОСОБА_2

( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )

4) ОСОБА_3

( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_3 )

про стягнення 1 553 053,57 грн,

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Дьогтяр О.О.

Представники сторін:

від позивача Кожуховська О.Л., довіреність № 386/19 від 04.11.19

від відповідачів не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірма-Електросвіт", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів солідарно 1 553 053,57 грн за договором овердрафту № 015/3187/0468192 від 20.11.2018 (1 179 659,43 грн заборгованості за кредитом, 352 587,96 грн заборгованості за відсотками, 2 359,12 грн пені за відсотками, 18 447,06 грн інфляційних).

Ухвалою суду від 26.05.2020 було відкрито провадження у справі № 911/713/20 та призначено підготовче засідання на 18.06.2020 на 13.45 год.

На розгляд суду передані три заяви позивача про забезпечення позову з проханням:

- накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Ясногородка, та належить на праві власності ОСОБА_1 ;

- накласти арешт на все майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 в межах суми 1 553 053,57 грн;

- накласти арешт на все майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 в межах суми 1 553 053,57 грн.

Крім того, позивач просить зустрічне забезпечення не застосовувати.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Разом з тим, відповідно до ч.ч. 3 та 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 1 та 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність (частина 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши зміст поданих заяв, враховуючи необхідність встановлення всіх обставин, що склалися, для з`ясування обґрунтованості заяв про забезпечення позову та необхідності забезпечення позову, суд ухвалою від 15.06.2020 призначив заяви про забезпечення позову до розгляду в підготовчому засіданні 18.06.2020 о 13.45 год. для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У вказане засідання з`явився представник позивача та підтримав вказані вище заяви.

Представники відповідачів до суду не з`явились.

Дослідивши мотиви, викладені позивачем у заявах, суд не вбачає підстав для задоволення останніх, з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи заяву про накладення арешту на все майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , в межах 1 553 053,57 грн, заявник зазначив наступне.

Зобов`язання відповідача-1 за договором овердрафту станом на 09.06.2020 не забезпечені заставою (іпотекою) рухомого або нерухомого майна, в тому числі, не забезпечені грошовими коштами. Вимога, направлена відповідачу-1, та зустріч з керівником відповідача-1 до погашення заборгованості не призвели. Заявник звертає увагу на те, що відповідач-1 є боржником за 8 виконавчими провадженнями, що свідчить про реальну загрозу невиконання рішення суду. За твердженням позивача, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні записи про наявність зареєстрованих прав власності відповідача-3 на об`єкти нерухомого майна, а дані щодо наявності у відповідача-3 грошових коштів на рахунках у банках відсутні.

Натомість, самим позивачем зазначено, що інформацію щодо наявності, стану рахунків та залишків коштів уповноважені отримувати органи та особи, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, на підставі Закону України Про виконавче провадження та Закону України Про банки і банківську діяльність .

Аналізуючи зміст статті 136 ГПК України, позивач зазначає, що, на його переконання, достатньо самого припущення позивача про можливість невиконання рішення суду для вжиття заходів забезпечення.

У тексті заяви позивач зазначає про накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача-3, у той же час, прохальна частина заяви містить тільки посилання на необхідність арешту майна вартістю, що дорівнює ціні позову.

До заяви додано роздруківку результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП за боржником ТОВ Вірма-Електросвіт .

Обґрунтовуючи заяву про накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Ясногородка, та належить на праві власності ОСОБА_1 , позивач наводить ті самі доводи, що викладені вище.

До заяви додано копію вимоги про сплату боргу, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, роздруківку з інтернет-видання про продаж аналогічних земельних ділянок, копію роздруківки результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП за боржником ТОВ Вірма-Електросвіт .

Мотиви, викладені в заяві про накладення арешту на майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 в межах ціни позову, є аналогічними тим, що викладені в двох вказаних вище заявах. До заяви додано копію роздруківки результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП за боржником ТОВ Вірма-Електросвіт .

Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з роз`ясненнями, наведеними у постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи та гарантією задоволення законних вимог позивача.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Поряд з наведеним, за приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведені приписи чинного законодавства, беручи до уваги обставини, наведені заявником в обґрунтування поданих ним заяв про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків:

- по-перше, заявником не наведено, та відповідно не доведено наявність жодної обставини, яка б свідчила про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заявник не зазначає та не підтверджує відповідними доказами ані факт відчуження відповідачами 2, 3, 4 майна, ані вчинення підготовчих дій для відчуження майна;

- по-друге, заявником не доведено, що відчуження відповідачами 2, 3, 4 майна унеможливить виконання рішення суду у випадку задоволення позову про стягнення заборгованості, адже заявником не доведено відсутність у відповідачів можливості задовольнити його правомірні вимоги в інший спосіб, зокрема, за рахунок грошових коштів;

- по-третє, заявником не надано суду будь-яких доказів вчинення відповідачами дій, спрямованих на витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, а також не доведено недостатність у відповідачів 2, 3, 4 грошових коштів для задоволення вимог позивача у випадку задоволення позову про стягнення заборгованості. Саме ж лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання майбутнього судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Таким чином, в порушення наведених вимог закону, позивачем в обґрунтування поданих ним заяв не надано суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження наявності підстав для забезпечення позову, а обставини, наведені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, не є такими, що в розумінні ст. 136 Господарського процесуального кодексу України свідчать про можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення позивача можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких позивач звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову, про які просить заявник.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданих позивачем заяв про забезпечення позову та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 2, 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Ясногородка, та належить на праві власності ОСОБА_1 .

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить на праві власності ОСОБА_2 , в межах суми 1 553 053,57 грн.

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що належить на праві власності ОСОБА_3 , в межах суми 1 553 053,57 грн.

Ухвалу підписано 25.06.2020. Ухвала підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.Г. Удалова