Рішення

від 22.06.2020 по справі 922/802/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/802/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ БРОК", м. Київ, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Іл-Транс-Ко", м. Чорноморськ, Одеської обл. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпекс-Біо", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 122513,25 грн. за участю представників:

позивача - Негода А.А., адвокат;

відповідача - Тулін Р.Р., адвокат;

третьої особи - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ БРОК", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпекс-Біо", м. Харків, про стягнення заборгованості за договором транспортно-експедиторського обслуговування № HSVB 100619 від 10.06.2019, з урахуванням прийнятої судом заяви позивача про зменшення розміру позовної вимог від 21.05.2020, яка складається з: суми основного боргу в розмірі 62346,87 грн., пені в розмірі 9064,35 грн., штрафу в розмірі 30526,95 грн., 3% річних в розмірі 1205,91 грн. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.05.2020 об 11:30 год. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство "Іл-Транс-Ко", м. Чорноморськ.

У судових засіданнях 05.05.2020, 04.06.2020 оголошувалась перерва, в порядку ст. 216 ГПК України.

07.05.2020 відповідачем, через канцелярію суду, надано відзив на позов (вх. № 10426), в якому зазначив, що рахунки та акти виконаних робіт за № 1911218 та № 1911219 є безпідставними та відносяться до дій позивача, які знаходяться поза межами будь-яких договірних відносин, між позивачем та відповідачем, вони не пов`язані із своєчасною доставкою вантажу, не були попередньо погоджені із відповідачем та є власною ініціативою позивача. Так, рахунок № 1911218 стосується додатково залученого транспортного засобу № НОМЕР_1 , залучений додатковий перевізник ФОП Семененко Р.М. для транспортування 17-ти бочок в зону митного контролю. В той же час, рахунок № 1911219 стосується понаднормового використання ТЗ НОМЕР_12, який безпосередньо перевозив контейнер із вантажем відповідача, а також стосується інспекції ТОВ БЮРО ВЕРІТАС УКРАЇНА , щодо огляду вантажу та понаднормового використання контейнеру. Також зазначив, що договором № HSVB 100619 від 10.06.2019 та заявкою №1236 від 04.10.2019 між ТОВ СВ БРОК та ТОВ Хімпекс-Біо не було погоджено строк доставки вантажу, у зв`язку з чим відсутній момент у часі, після якого час можливо було б вважати простоєм. Строки доставки вантажу перебували в повному розпорядженні та волі експедитора ТОВ СВ БРОК . Відповідач вважає, що вартість послуг, які визначені у рахунках № 1911218 від 19.11.2019 на суму 34712,54 грн. та № 1911219 від 19.11.2019 на суму 27634,33 грн., в т.ч. ПДВ 3566,27 грн. є нічим іншим, як штрафними санкціями, які позивач безпідставно визначає в якості суми основного боргу. Таким чином, на думку відповідача, положеннями договору не передбачено, що оплата за простій транспортного засобу - є складовою вартості послуг з організації перевезення вантажів, а є саме відповідальністю, у вигляді штрафу, за порушення строків перевезення. Також відповідач, з посиланням на постанову Суворівського районного суду м. Одеси, наголошує на відсутність у діях відповідача вини, що могло б стати підставою для нарахування штрафних санкцій.

27.05.2020 позивачем надано до суду відповідь на відзив (вх. № 11910), в якій позивач зазначив, що правова позиція відповідача суперечить нормам чинного законодавства та не спростовує доводів позовної заяви.

У судовому засіданні 22.06.2020 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні. Позивачем заявлено про намір подати до суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, у строки, встановлені чинним законодавством.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.06.2020 проти позову заперечував частково. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, заявлених позивачем за рахунками №№ 1911218, 1911219. Заявив до стягнення суму витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Представник третьої особи у судове засідання 22.06.2020 не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 13.04.2020 не виконав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що неявка представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 22.06.2020, відповідно до ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю СВ БРОК (ТОВ СВ БРОК , позивач, експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Хімпекс-Біо (ТОВ Хімпекс-Біо , відповідач, клієнт) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № HSVB 100619 від 10.06.2019 (надалі - договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, клієнт доручає, а експедитор зобов`язується організувати за рахунок клієнта транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг клієнтові за погодженням сторін.

Відповідно до п. 2.2.1. договору, експедитор має право укладати від свого імені договори та інші угоди з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями для виконання своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з умовами п.п. 2.2.8. договору, експедитор має право на відшкодування додаткових витрат, до яких неможливо застосувати умови пункту 2.1., що виникли у експедитора при виконанні цього договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта.

Відповідно до п.п. 3.1.3. договору, клієнт зобов`язується забезпечити самостійно та/або через вантажовідправника упаковку та маркування вантажу, які відповідають стандартам для транспортування авто/авіа/морським транспортом та забезпечать збереження вантажу протягом всього періоду перевезення, обробки, перевантаження, зберігання, тощо.

За умовами п.п. 3.1.4. договору, клієнт зобов`язується здійснити розташування та кріплення вантажу в контейнері/транспортному засобі таким чином, щоб уникнути зміщення, пошкодження вантажу та/або його упаковки, пошкодження контейнера та/або транспортного засобу, вантажопідйомних засобів, судна, будь - якого іншого майна третіх осіб.

Згідно з умовами п.п. 4.2.3. договору та заявки, оплата наданих послуг та компенсація додаткових витрат здійснюється протягом 20 - ти календарних днів з моменту одержання клієнтом рахунку на оплату.

Відповідно до умов п. 4.3. договору, клієнт оплачує за користування контейнерним та іншим обладнанням (демередж/demurrage), відповідно до умов, що встановлені судноплавною лінією, власністю якої таке обладнання являється, збір за зважування на вагах загального зважування, збір за організацію догляду у спеціально обладнаній санітарно-доглядовій зоні, за вантажні операції при митному огляді, сплачує штрафні санкції за рішеннями контролюючих, наглядових та правоохоронних органів. Підписуючи цей договір, сторони визнають обов`язковість зазначених умов у відносинах сторін. Оплата вказаних платежів здійснюється клієнтом протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати виставлення рахунку експедитором, якщо інше не узгоджено сторонами у відповідній Заявці.

Відповідно до умови п. 4.5. договору, експедитор після надання послуг (виконання відповідної заявки) складає акт виконаних робіт і надає його клієнту. Клієнт протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання акту виконаних робіт повинен підписати його, завірити печаткою і відправити експедитору, або надати протягом п`яти робочих днів мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного терміну, якщо акт не буде підписано або не буде надано мотивовану відмову, акт виконаних робіт вважається прийнятим, підписаним сторонами і підлягає оплаті без заперечень.

Згідно п. 5.3.2. договору, клієнт відшкодовує всі витрати, фактично понесені експедитором з виконання його доручення, включаючи витрати понесені залученими субпідрядниками / морськими перевізниками, іншими третіми особами. Дана умова діє і у разі анулювання доручення (заявки), не пред`явлення вантажу, відмови клієнта від отримання вантажу або відмови вантажоодержувача від отримання вантажу, який прибув від клієнта, здійснення витрат по поверненню вантажу вантажовідправнику /клієнту або утилізації/знищення вантажу, простою транспортних засобів з вини клієнта (вантажовідправника/вантажоодержувача), включаючи штрафи пред`явлені транспортними та іншими організаціями, третіми зацікавленими особами, які зазнали втрат в результаті такого порушення, та сплачує винагороду за вже надані послуги.

Відповідно до п. 5.3.3. договору, клієнт несе відповідальність за простій транспорту, залученого експедитором для перевезення. Умови обчислення строків простою та розмір штрафу за простій вказуються та погоджуються сторонами в додатках (заявках) до цього договору, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з умовами п. 5.3.4. договору, у випадку прострочення клієнтом здійснення платежу за надані експедитором послуги, клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає до сплати, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів, клієнт сплачує додатково штраф у розмірі 20 відсотків від простроченої суми оплати.

За умовою п. 5.3.6. договору, у випадку неналежного виконання клієнтом, залученими ним третіми особами (контрагентами, субпідрядниками тощо) обов`язків, передбачених п.3.1.3. та п. 3.1.4 цього договору, що призвело до необхідності перевантаження вантажу, його переупакування, повторного розміщення та кріплення, клієнт відшкодовує експедитору здійснені ним витрати у повному обсязі. За умови спричинення в зв`язку з таким порушенням шкоди контейнеру обладнанню, транспортним засобам, вантажопідйомним засобам, судну, будь-якому іншому майну третіх осіб, їх життю та здоров`ю, навколишньому середовищу, клієнт відшкодовує спричинену шкоду в повному обсязі.

На виконання умов договору та у відповідності із заявкою № 1336 від 04.10.2019, ТОВ СВ БРОК здійснило для ТОВ Хімпекс-Біо доставку вантажу - вазелінової олії (код ТН ЗЕД 2710198500) по маршруту порт Одеса - м. Харків, за коносаментом MBL № ONEYZHOV18991900, в контейнерах NYKU3809512, TCKU1464183, NYKU9813696. Відправником вантажів виступала компанія TAIDAS INTERNATIONAL (HK) LIMITED.

Попередня вартість послуг була погоджена в сумі, еквівалентній 5850 доларів США.

Доставка вантажу в контейнері TCKU1464183 здійснювалась за CMR 1336/3 транспортним засобом з державними номерними знаками НОМЕР_10/ НОМЕР_3 . Доставка завершена 29.10.2019.

Доставка вантажу в контейнері NYKU9813696 здійснювалась за CMR 1336/2 транспортним засобом з державними номерними знаками НОМЕР_11 / НОМЕР_5 . Доставка завершена 29.10.2019.

Доставка вантажу в контейнері NYKU3809512 здійснювалась за CMR 1336/1 транспортним засобом з державними номерними знаками НОМЕР_12 / НОМЕР_9 . Доставка завершена 13.11.2019.

Після завершення доставки вантажу, ТОВ СВ БРОК надано відповідачу на оплату рахунки:

- № 1910259 від 31.10.2019 на суму 106440,92 грн., в т.ч. ПДВ 17187,84 грн. з доставки контейнерів TCKU1464183 та NYKU9813696.

- № 1911023 від 06.11.2019 на суму 48846,95 грн., в т.ч. ПДВ 8071,16 грн.; № 1911218 від 19.11.2019 на суму 34712,54 грн., в т.ч. ПДВ 466,26 грн.; № 1911219 від 19.11.2019 на суму 27634,33 грн., в т.ч. ПДВ 3566,27 грн. з доставки контейнера NYKU3809512.

Також, ТОВ Хімпекс-Біо на підпис надано акти виконаних робіт № 1910259 від 31.10.2019 на суму 106440,92 грн. з доставки контейнерів TCKU1464183 і NYKU9813696 та № 1911023 від 13.11.2019 на суму 48846,95 грн., № 1911218 від 19.11.2019 на суму 34712,54 грн., № 1911219 від 19.11.2019 на суму 27634,33 грн. з доставки контейнера NYKU3809512.

Як зазначає позивач, під час доставки вантажу в контейнері NYKU3809512 стався витік вазелінової олії в результаті розриву флексітанку, що спричинило додаткові необхідні витрати експедитора в сумі 62346,87 грн., зумовлені, зокрема, необхідністю оплати простою транспортних засобів, зберігання транспортного засобу в зоні митного контролю, понаднормативного використання контейнерного обладнання, витратами з оплати роботи сюрвеєра та інші.

Пломби відправника та конструкція контейнера на момент встановлення протікання вазелінової олії не були пошкоджені, що підтверджується інспекційним звітом ТОВ БЮРО ВЕРІТАС УКРАЇНА № KIV/ITD/218/2019 від 31.10.2019, складеним в присутності представника відповідача, перевізника та представників митної служби. Також дані факти підтверджено актом про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів, складеним працівником Харківської митниці ДФС СМО Ліски мп Харків - Центральний від 05.11.2019 та актами експертизи Харківської ТПП № 102-ИМ від 21.10.2019 та № 103 - ИМ від 06.11.2019.

Частина залишку вантажу в 17-ти бочках було доставлено в зону митного контролю на іншому, додатково залученому автомобілі держ. № НОМЕР_1 .

Витрати зі зберігання автомобіля в зоні митного контролю склали 2797,54 грн. з ПДВ. Фрахт автомобіля з оплатою понаднормативного простою (12 діб) склав 31915,00 грн. без ПДВ. Дані суми оплачені позивачем, відповідно, в Харківське відділення філії ЦТС Ліски АТ Укрзалізниця та залученому перевізнику - ФОП Семененко Р.М. та були включені позивачем до рахунку на оплату № 1911218 від 19.11.2019.

ТОВ Хімпекс - Біо надано гарантійний лист вих. № 17 від 12.11.2019. за змістом якого, ТОВ Хімпекс - Біо зобов`язується оплатити надані послуги і не має претензій до ТОВ СВ БРОК щодо їх якості.

На звернення ТОВ Хімпекс - Біо вих. № 19 від 13.11.2019, в доповнення до актів надання послуг з доставки контейнера NYKU3809512, ТОВ СВ БРОК надано довідки щодо додаткових витрат вих. № SVB1311 від 13.11.2019 № SVB1911 від 19.11.2019, № SVB1911-2 від 19.11.2019 та № SVB0412 від 04.12.2019 з коригуванням суми додаткових витрат на суми наданих знижок ТОВ Іл-Транс-Ко (третя особа) та ТОВ ЮНАЙТЕД ЛАЙНЕР ЕЙДЖЕНСІ - залученими транспортними організаціями.

Таким чином, загальна сума наданих послуг та понесених додаткових витрат, які підлягають оплаті та компенсації на користь ТОВ СВ БРОК становить 217634,74 грн.

Оплата послуг та компенсація додаткових витрат мали бути завершені до 01.01.2020 року включно.

Станом на 12.03.2020 відповідачем були підписані акти виконаних робіт № 1910259 від 31.10.2019 на суму 106440,92 грн. та № 1911023 від 13.11.2019 на суму 48 846,95 грн.

Станом на 12.03.2020 ТОВ Хімпекс-Біо частково здійснило оплату наданих послуг на загальну суму 133000,00 грн., зокрема:

- 13.12.2019 - 20000,00 грн.;

- 18.12.2019 - 10000,00 грн.;

- 23.12.2019 - 10000,00 грн.;

- 27.12.2019 - 10000,00 грн.;

- 15.01.2020 - 10000,00 грн.;

- 31.01.2020 - 5000,00 грн.;

- 06.02.2020 - 10000,00 грн.;

- 12.02.2020 - 5000,00 грн.;

- 21.02.2020 - 6000,00 грн.;

- 25.02.2020 - 27000,00 грн.;

- 04.03.2020 - 10000,00 грн.;

- 11.03.2020 - 10000,00 грн.

Таким чином, станом на 12.03.2020 загальна сума протермінованої заборгованості ТОВ Хімпекс - Біо перед ТОВ СВ БРОК складає 84634,74 грн.

В зв`язку з затримкою оплати рахунків, позивач направив на адресу відповідача лист - вимогу вих. № SVB1701 від 17.01.2020, який було одержано відповідачем 27.01.2020. В додаток до листа - вимоги були надані не підписані відповідачем акти виконаних робіт № 1911218 від 19.11.2019 на суму 34712,54 грн., № 1911219 від 19.11.2019. на суму 27634,33 грн. та рахунки на оплату № 1910259 від 31.10.2019 на суму 106440,92 грн., № 1911023 від 06.11.2019 на суму 48 846,95 грн., № 1911218 від 19.11.2019 на суму 34712,54 грн., № 1911219 від 19.11.2019. на суму 27634,33 грн.

Відповідач акти №№ 1911218, 1911219 не підписав, та не заявляв вмотивованих заперечень щодо підписання актів виконаних робіт та оплати виставлених позивачем рахунків. що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду Харківської області за захистом свого порушеного права, заявивши до стягнення також суму пені в розмірі 6546,45 грн., штрафу в розмірі 30526,95 грн., 3% річних в розмірі 805,11 грн.

Під час розгляду даного спору, відповідачем була частково сплачена сума заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості в розмірі 22287,87 грн., у зв`язку з чим позивачем зменшено позовні вимоги та заявлено до стягнення суму боргу в розмірі 62346,87 грн., суму пені в розмірі 9064,35 грн., суму штрафу в розмірі 30526,95 грн., 3% річних в розмірі 1205,91 грн.

На час розгляду даного спору, матеріали справи не містять доказів сплати даної суми заборгованості відповідачем у добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами ч. 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язок.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 929 ЦК України визначає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Стаття 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" містить визначення понять наступних термінів:

- транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

- транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

- експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

- клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

- перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування. Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.

Експедитори за дорученням клієнтів:

- забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до договорів (контрактів), згідно з якими сторони мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим та іншими законами України;

- фрахтують національні, іноземні судна та залучають інші транспортні засоби і забезпечують їх подачу в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об`єкти для своєчасного відправлення вантажів;

- здійснюють роботи, пов`язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів;

- ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об`єктів;

- організовують охорону вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

- організовують експертизу вантажів;

- здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю;

- надають в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та наряди на відвантаження;

- забезпечують виконання комплексу заходів з відправлення вантажів, що надійшли в некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам перевізників;

- здійснюють страхування вантажів та своєї відповідальності;

- забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту;

- забезпечують оптимізацію руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

- здійснюють розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів;

- оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог;

- надають підготовлений транспорт, який має додаткове обладнання згідно з вимогами, передбаченими законодавством;

- надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.

Проаналізувавши положення, укладеного між сторонами договору № HSVB 100619 від 10.06.2019, суд дійшов висновку, що зазначений договір - є договором транспортного експедирування.

Зазначене також підтверджується обсягом прав та обов`язків наданих даним договором кожній зі сторін, в т.ч. встановлених у договорі.

Отже, до правовідносин щодо виконання договору № HSVB 100619 від 10.06.2019 підлягають застосуванню норми Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність".

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторони договору; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов`язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як встановлено судом, на виконання умов укладення між сторонами даного спору договору № HSVB 100619 від 10.06.2019 та у відповідності із заявкою № 1336 від 04.10.2019, ТОВ СВ БРОК здійснило для ТОВ Хімпекс-Біо доставку вантажу - вазелінової олії (код ТН ЗЕД 2710198500) по маршруту порт Одеса - м. Харків, за коносаментом MBL № ONEYZHOV18991900, в контейнерах NYKU3809512, TCKU1464183, NYKU9813696. Відправником вантажів виступала компанія TAIDAS INTERNATIONAL (HK) LIMITED. Попередня вартість послуг була погоджена в сумі, еквівалентній 5850 доларів США.

Після завершення доставки вантажу ТОВ СВ БРОК надано на оплату ТОВ Хімпекс-Біо рахунки:

- № 1910259 від 31.10.2019 на суму 106440,92 грн., в т.ч. ПДВ 17187,84 грн. з доставки контейнерів TCKU1464183 та NYKU9813696.

- № 1911023 від 06.11.2019 на суму 48846,95 грн., в т.ч. ПДВ 8071,16 грн.; № 1911218 від 19.11.2019 на суму 34712,54 грн., в т.ч. ПДВ 466,26 грн.; № 1911219 від 19.11.2019 на суму 27634,33 грн., в т.ч. ПДВ 3566,27 грн. з доставки контейнера NYKU3809512.

- № 1911218 від 19.11.2019 на суму 34712,54 грн.

- № 1911219 від 19.11.2019 на суму 27634,33 грн. з доставки контейнера NYKU3809512.

Як свідчать матеріали справи та підтверджується сторонами під час судового розгляду, акти виконаних робіт № 1910259 та 1911023 відповідачем підписані, сума боргу за рахунками № 1910259 від 31.10.2019 на суму 106440,92 грн. та № 1911023 від 06.11.2019 на суму 48846,95 грн. відповідачем сплачена.

Натомість, як встановлено судом та не заперечується відповідачем, сума боргу за даним рахунками сплачена відповідачем, з порушенням строків оплати, у зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення суму пені, штрафу та 3% річних, нарахування яких не заперечується відповідачем.

Дослідивши акт виконаних робіт № 1911219 від 19.11.2019, та рахунок на оплату, акт виконаних робіт № 1911218 від 19.11.2019 та рахунок на оплату, які не підписані відповідачем, та сума боргу за якими заперечується відповідачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до акту виконаних робіт № 1911219 від 19.11.2019, ТОВ "СВ БРОК" були виконані наступні роботи (надані послуги):

- інспекція під час розвантаження контейнеру, з ПДВ, на суму 6204,77 грн.;

- понаднормове використання транспортного засобу НОМЕР_12 , з ПДВ, на суму 11210,83 грн.;

- демередж - понаднормове використання контейнерного обладнання, без ПДВ, на суму 6236,68 грн.;

- додаткові витрати з конвертації валют, з ПДВ, на суму 415,78 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт № 1911218 від 19.11.2019, ТОВ "СВ БРОК" були виконані наступні роботи (надані послуги):

- транспортно-експедиторські послуги для здійснення перевезення вантажу та простій транспортного засобу, без ПДВ, на суму 31915,00 грн.;

- послуга з організації зберігання вантажного автомобіля в ЗМК, з ПДВ, на суму 2331,28 грн.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, під час доставки вантажу в контейнері NYKU3809512 стався витік вазелінової олії в результаті розриву флексітанку. Пломби відправника та конструкція контейнера на момент встановлення протікання вазелінової олії не були пошкоджені, що підтверджується інспекційним звітом ТОВ БЮРО ВЕРІТАС УКРАЇНА № KIV/ITD/218/2019 від 31.10.2019, складеним в присутності представника відповідача, перевізника та представників митної служби. Також дані факти підтверджено актом про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів, складеним працівником Харківської митниці ДФС СМО Ліски мп Харків - Центральний від 05.11.2019 та актами експертизи Харківської ТПП № 102-ИМ від 21.10.2019 та № 103 - ИМ від 06.11.2019. Частина залишку вантажу в 17-ти бочках було доставлено в зону митного контролю на іншому, додатково залученому автомобілі № НОМЕР_1. Витрати зі зберігання автомобіля в зоні митного контролю склали 2797,54 грн. з ПДВ. Фрахт автомобіля з оплатою понаднормативного простою (12 діб) склав 31915,00 грн. без ПДВ. Дані суми оплачені позивачем, відповідно, в Харківське відділення філії ЦТС Ліски АТ Укрзалізниця та залученому перевізнику - ФОП Семененко Р.М. та були включені позивачем до рахунку на оплату № 1911218 від 19.11.2019.

У наданому до господарського суду відзиві на позов, відповідач зазначає, що відповідач не погоджував залучення додаткового транспортного засобу № НОМЕР_1 (перевізник ФОП Семененко Р.М . ). Так, відповідач мав намір самостійно доставити бочки на власному ТЗ до місця протікання контейнеру 30.10.2019, та за допомогою своїх працівників оперативно зібрати витікаючу олію у власні бочки, та залишити їх на зберігання у тимчасово створеній митній зоні, де оглядався із залученням митного інспектора та був там і залишений за згодою відповідача. Відповідач мав намір самостійно вивезти вказані бочки, оскільки вони не підлягали та взагалі не могли бути розмитнені, оскільки до розмитнення підлягав лише сам контейнер, який знаходився на ТЗ ВН 3991ІВ, та який власне і був розмитнений в кінцевому результаті на постійно діючому пункті Харківської ДФС Секторі митного оформлення Ліски мп. Харків-центральний , м. Харків, вул. Біологічна, 6.

Натомість, суд зазначає, що матеріалами, наданим до відзиву на позов, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження надання позивачу жодної пропозиції про подальшу доставку вантажу, ним не заперечувалось завантаження бочок з вазеліновою олією на залучений автотранспортний засіб ФОП Семененко Р.М.

Як вказує позивач, експедитор був вимушений залучити додаткового перевізника, так як з 25.10.2019 частина залишку вантажу зберігались в бочках на вулиці. Оскільки відповідач самостійно не вживав жодних заходів для подальшого прийняття вантажу на свій склад, та не надав суду доказів на спростування зазначеного, 31.10.2019 залишки вантажу було передано додатково залученому перевізнику для завершення доставки та митного оформлення після створення 30.11.2020 тимчасової митної зони в м. Харкові по вул. Біологічна, напроти споруди під № 2А.

Відповідно до укладеного між ТОВ "СВ БРОК" (замовник) та ФОП Семененком Р.М. (виконавець) договору транспортно-експедиторського обслуговування № 181115 від 18.11.2015, замовник доручає, а виконавець зобов`язується організувати за рахунок замовника транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг замовнику за погодженням сторін.

Окрім цього, відповідачем не заперечувалось що даний транспортний засіб з залишками вантажу було допущено в зону митного контролю виключно з ініціативи представників відповідача, які займались митним оформленням.

Відповідно до змісту підписаного між позивачем та відповідачем акту приймання - передачі вантажу від 13.11.2020 - автотранспортний засіб було розвантажено і, як зазначено в п. 2 даного акту: Сторонами було вжито оперативні заходи по збереженню вантажу. В результаті проведених дій в бочки в кількості 17 шт. було злито вазелінову олію та завантажено на інший транспортний засіб - автомобіль MAN держ. № НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 .

Дане твердження свідчить, що залучення додаткового транспортного засобу було проведено 31.10.2019, в результаті спільних дій відповідача та позивача.

Згідно з умовами п. 5.3.3. укладеного договору транспортно - експедиторського обслуговування № 181115 від 18.11.2015 між ТОВ СВ БРОК та ФОП Семененко Р.М., розвантаження автомобіля мало відбутись протягом 2-х годин при перевезенні вантажу по території України.

Автомобіль було допущено в зону митного контролю 31.10.2019 для митного оформлення вантажу і випущено лише 13.11.2019, що підтверджується актом Харківського відділення філії ЦТС Ліски АТ Укрзалізниця № ОУ - 0005937 від 13.11.2019, в якому зазначається зберігання транспортного засобу впродовж 14 діб.

У зв`язку з необхідністю перебування вантажу на автомобілі держ. № НОМЕР_1 ФОП Семененко Р.М. в зоні митного контролю, термін якого склав 14 днів, експедитором на рахунок Харківського відділення філії ЦТС Ліски АТ Укрзалізниця було сплачено 2797,94 грн. на підставі виставленого рахунку № CF - 0009411 від 13.11.2019.

Відповідно до акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 165 від 13.11.2019, підписаного ФОП Семененком Р.М. (виконавцем) та ТОВ "СВ БРОК", виконавцем були виконані роботи: транспортно-експедиторські послуги для здійснення перевезення вантажу за маршрутом: м. Харків - м. Харків на суму 31915,00 грн.

Оплата ТОВ "СВ БРОК" наданих ФОП Семененком Р.М. послуг в сумі 31915,00 грн. підтверджується банківською випискою позивача за 13.11.2019.

Як встановлено судом, в результаті затримки у митному оформленні вантажу, яке забезпечував відповідач, було допущено понаднормативний простій транспортного засобу НОМЕР_12/ НОМЕР_9 .

Митне оформлення було розпочате 30.10.2019 - в день створення тимчасової митної зони, де було проведено митний догляд, що підтверджується наданим відповідачем актом про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату № б/н від 30.10.2019. Але при цьому декларантом відповідача не було подано електронну митну декларацію.

Митне оформлення було завершене 12.11.2019, остаточне розвантаження відбулось 13.11.2019. При цьому відповідач з 25.10.2019 фактично приймав вантаж, який виливався з контейнера, в бочки.

Факт приймання вантажу в бочки також відображено в інспекційному звіті ТОВ БЮРО ВЕРІТАС УКРАЇНА

Пунктом 1.2. заявки, погодженої між позивачем та відповідачем визначено, що понаднормативний простій починається після збігу 72 - х годин з моменту прибуття транспортного засобу в місце розвантаження /митного оформлення вантажу. Таким чином понаднормативний простій склав період з 02.11.2019 по 13.11.2019, тобто 12 днів.

За умовами п. 4.6. укладеного договору надання послуг з перевезень вантажів № 18/03/19 від 18.03.2019 між ТОВ СВ БРОК та ПП Іл - Транс - Ко (третя особа) та заявки № 7 від 21.10.2019, при настанні понаднормативного простою, експедитор сплачує штрафну неустойку в розмірі еквівалентному 50 Євро за кожну розпочату добу простою.

Між експедитором та перевізником, згідно акту надання послуг № 562 від 13.11.2019, було узгоджено до сплати суму 13453,00 грн.

Після митного оформлення та зливу залишків вазелінової олії, очищення та санітарної обробки (які були необхідні після забруднення обладнання олією) контейнер NYKU3809512 було повернуто на контейнерний термінал в порт Одеса 16.11.2019.

Відповідно до умов користування контейнерним обладнанням лінії ONE , вантажоодержувачу надається 10 днів на безоплатне використання контейнерного обладнання з дати вивантаження контейнера з борту судна в Одеському морському порту України та до дати повернення контейнера в порт. Контейнер прибув в ОМПУ 19.10.2019. Таким чином строк, до якого необхідно повернути контейнер в порт збіг 28.10.2019. В подальшому вартість понаднормативного використання контейнерного обладнання коштує в еквіваленті 35 дол. США за кожну розпочату добу. Понаднормативний період використання контейнера розпочався 29.10.2019 та закінчився 16.11.2019, таким чином склав 19 діб. Після звернення експедитора до морського перевізника, була узгоджена сума 6735,61грн з врахуванням знижки в сумі 6735,63 грн.

Відповідно до умов п. 4.3. договору № HSVB 100619 від 10.06.2019, клієнт оплачує за користування контейнерним та іншим обладнанням (демередж/demurrage), відповідно до умов, що встановлені судноплавною лінією, власністю якої таке обладнання являється, збір за зважування на вагах загального зважування, збір за організацію догляду у спеціально обладнаній санітарно-доглядовій зоні, за вантажні операції при митному огляді, сплачує штрафні санкції за рішеннями контролюючих, наглядових та правоохоронних органів.

Підписуючи цей договір, сторони визнають обов`язковість зазначених умов у відносинах сторін. Оплата вказаних платежів здійснюється клієнтом протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати виставлення рахунку експедитором, якщо інше не узгоджено сторонами у відповідній заявці.

Як вбачається зі змісту даного пункту договору, відповідач беззаперечно має здійснити плату за понаднормативне використання контейнера, яке сталось, як наслідок довготривалого митного оформлення та розвантаження контейнера, а також необхідності в проведенні санітарної обробки.

Таким чином твердження відповідача про необґрунтованість та безпідставність оплати даних витрат не відповідає умовам укладеного між сторонами договору.

Щодо заперечень оплати відповідачем витрат в сумі 7445,72 грн. за інспекційний догляд, проведений ТОВ "Бюро Верітас Україна", суд виходить з того, що в результаті проведеного догляду було зафіксовано факт цілісності пломб та контейнера, що підтверджує відсутність вини перевізника в заподіянні шкоди вантажу. Даний догляд проводився в присутності представника відповідача. Про проведення догляду відповідач був належно повідомлений та не заявляв жодних заперечень щодо його проведення. Копія інспекційного акту англійською мовою була надана відповідачу для підготовки звернення до вантажовідправника - компанії TAIDAS INTERNATIONAL (HK) LIMITED та страхової компанії - CHINA PACIFIC PROPERTY INSURANGE COMPANY LIMITED, яка здійснювала страхування вантажу та флексітанку.

Суд вважає, що дані витрати, всупереч твердженню відповідача, було здійснено саме в інтересах відповідача і ним не заперечувались.

У відзиві на позовну заяву, відповідач зазначає про відсутність вини відповідача, що б могли стати підставою для нарахування відповідної суми заборгованості за оспорюваними рахунками, та вказує на наявність вини водія ОСОБА_4 , який здійснював транспортування контейнеру NYKU3809512, внаслідок дій якого пошкоджено вантаж.

Свої твердження відповідач обґрунтовує посиланням на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27 січня 2020 року у справі про адміністративні правопорушення № 646/7706/19, яка, на його думку, відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України має преюдиційне значення, тобто обставини справи, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній, адміністративні справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно до ст. 19 цього Кодексу юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладання адміністративних стягнень.

Крім того, як встановлено судом, у справі про адміністративне правопорушення, яка розглядалась Суворовським районним судом м. Одеси, ТОВ СВ БРОК не приймав участі у будь-якому процесуальному статусі, отже не надавав будь-яких пояснень по суті. Так само в даній справі не брало участі і ПП Іл - Транс - Ко . А питання у відношенні водія ОСОБА_4 розглядалась виключно в площині нанесення шкоди дорожньому покриттю. Факт протікання вазелінової олії через ущільнення дверей контейнера ніким не заперечувався.

Таким чином постанова Суворівського районного суду м. Одеси від 27 січня 2020 року у справі про адміністративні правопорушення № 646/7706/19, не є належним та допустимим доказом у даній справі, відповідно до норм ст. 75-77 ГПК України.

У відзиві на позовну заяву, відповідач, з посиланням на постанову Верховного Суду у справі № 904/5424/18, зазначає про те, що обставини розриву пакувальної тари лежать поза межами дій або бездіяльності ТОВ Хімпекс-Біо , посадові особи ТОВ Хімпекс-Біо не здійснювали фасовку, розвантаження вантажу, його розміщення, у зв`язку з чим відсутній правовий зв`язок між наслідками та такими діями, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування до підприємства штрафних санкцій.

Суд зауважує, що у наведеній відповідачем господарській справі, суд прийшов до подібних висновків за зовсім інших обставин справи. Так, у п. 37 постанови Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 26 грудня 2019 року у справі № 904/5424/18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/86618984) вказано наступне: Судами встановлено, що пунктами 1.4-1.5. сторонами погоджено, що конкретні обсяги вантажів, терміни та норми оплати перевезення по кожному конкретному замовленню оформляються заявкою, яка подається відповідачем у письмовій формі. Замовник зобов`язаний вказувати в заявці найменування вантажу, адреси завантаження та розвантаження, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача, вагу, упаковку вантажу, строки завантаження та розвантаження, розміри і форми оплати за перевезення. Відповідно до заявки ТЕО № 6 б/н від 15.11.2017 позивачем та відповідачем погоджено перевезення - цигарок; місце завантаження - місто Тбілісі 17.11.2017, місце розвантаження - місто Одеса 23.11.2017; вартість перевезення - 71 486,30 грн, автомобіль перевізника - транспортний засіб модель DAF державний номер НОМЕР_1/НОМЕР_2 . Крім того, у заявці встановлено, що у разі виникнення простоїв транспортного засобу викликаних порушенням строків завантаження та/або розвантаження та митного оформлення вантажу з вини експедитора, експедитор сплачує замовнику штраф у розмірі 1000,00 грн. за кожну почату добу простою на території країн Євросоюзу та 500 грн. на території країн СНД. Тобто суд встановлював наявність підстав для сплати експедитором штрафних санкцій на користь замовника.

Твердження відповідача про те, що витрати експедитора, понесені ним на виконання договору, є штрафними санкціями спростовується наступним.

Відповідно до ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

П. 2.2.8 договору № HSVB 100619 від 10 червня 20109 року транспортно-експедиторського обслуговування сторони передбачили право експедитора на відшкодування витрат, що виникли у експедитора при виконанні цього договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах клієнта.

Позовні вимоги у даній справі стосуються зокрема й стягнення з клієнта на користь експедитора платежів визначених пп. д п. 4.2.3. договору.

Відповідно до умов даного пункту платежі, належні експедитору в якості компенсації за оплату здійснених ним додаткових витрат (послуг третіх осіб), які були фактично здійснені експедитором з метою виконання доручення клієнта, проводяться протягом двадцяти календарних днів з дня виставлення рахунку експедитором, якщо інше не узгоджено сторонами у відповідній заявці.

За умовою п. 5.3.2. договору, клієнт відшкодовує всі витрати, фактично понесені експедитором з виконання його доручення, включаючи витрати понесені залученими субпідрядниками / морськими перевізниками, іншими третіми особами. Дана умова діє і у разі анулювання доручення (заявки), не пред`явлення вантажу, відмови клієнта від отримання вантажу або відмови вантажоодержувача від отримання вантажу, який прибув від клієнта, здійснення витрат по поверненню вантажу вантажовідправнику /клієнту або утилізації/знищення вантажу, простою транспортних засобів з вини клієнта (вантажовідправника/вантажоодержувача), включаючи штрафи пред`явлені транспортними та іншими організаціями, третіми зацікавленими особами, які зазнали втрат в результаті такого порушення, та сплачує винагороду за вже надані послуги.

Відповідно до п.п. 3.1.3. договору, клієнт зобов`язується забезпечити самостійно та/або через вантажовідправника упаковку та маркування вантажу, які відповідають стандартам для транспортування авто/авіа/морським транспортом та забезпечать збереження вантажу протягом всього періоду перевезення, обробки, перевантаження, зберігання, тощо.

За умовами п.п. 3.1.4. договору, клієнт зобов`язується здійснити розташування та кріплення вантажу в контейнері/транспортному засобі таким чином, щоб уникнути зміщення, пошкодження вантажу та/або його упаковки, пошкодження контейнера та/або транспортного засобу, вантажопідйомних засобів, судна, будь - якого іншого майна третіх осіб.

За умовою п. 5.3.6. договору, у випадку неналежного виконання клієнтом, залученими ним третіми особами (контрагентами, субпідрядниками тощо) обов`язків, передбачених п.3.1.3. та п. 3.1.4 цього договору, що призвело до необхідності перевантаження вантажу, його переупакування, повторного розміщення та кріплення, Клієнт відшкодовує експедитору здійснені ним витрати у повному обсязі. За умови спричинення в зв`язку з таким порушенням шкоди контейнеру обладнанню, транспортним засобам, вантажопідйомним засобам, судну, будь-якому іншому майну третіх осіб, їх життю та здоров`ю, навколишньому середовищу, клієнт відшкодовує спричинену шкоду в повному обсязі.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Вищевказаними умовами договору не передбачається наявність вини клієнта у випадку необхідності компенсації додаткових витрат експедитора, які були здійснені останнім з метою виконання заявки.

Окрім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з умовами п.4.5. договору, експедитор після надання послуг (виконання відповідної заявки) складає акт виконаних робіт і надає його клієнту. Клієнт протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання акту виконаних робіт повинен підписати його, завірити печаткою і відправити експедитору, або надати протягом п`яти робочих днів мотивовану відмову. Після закінчення зазначеного терміну, якщо акт не буде підписано або не буде надано мотивовану відмову, акт виконаних робіт вважається прийнятим, підписаним сторонами і підлягає оплаті без заперечень.

Також, на підтвердження свого наміру оплатити здійснені позивачем додаткові витрати, згідно з умовами укладеного договору транспортно-експедиторського обслуговування № HSVB 100619 від 10.06.2019 та заявки, відповідач надав гарантійний лист вих. № 17 від 12.11.2020.

Як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем, під час судового розгляду, відповідач не заявляв жодних мотивованих заперечень щодо підписання актів виконаних робіт та оплати виставлених позивачем рахунків №№ 1911218, 1911219 від 19.11.2019.

Таким чином, у відповідності з погодженою в добровільному порядку процедурою, відповідач безспірно прийняв виконання робіт та надання послуг від позивача за актами виконаних робіт та рахунках №№ 1911218, 1911219 від 19.11.2019 на загальну суму 62346,87 грн.

Отже, суд вважає, що позивачем доведено факт надання ним послуг за договором транспортно-експедиторського обслуговування № HSVB 100619 від 10.06.2019 та понесення ним додаткових витрат, які відповідно до узгоджених сторонами положень договору, підлягають відшкодуванню відповідачем (кліентом).

Позивачем заявлено до стягнення суму пені за порушення строків оплати за рахунками №№ 1910259, 1911023, 1911218, 1911219, в сумі 9064,35 грн. за період з 02.01.2020 по 20.05.2020 та штрафу в розмірі 30526,95 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій, згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст.ст. 230, 231 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Розмір штрафних санкцій, відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання, як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та ч. 6 ст. 232 ГК України.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В ч. 2 ст. 343 ГК України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з умовами п. 5.3.4. договору, у випадку прострочення клієнтом здійснення платежу за надані експедитором послуги, клієнт сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає до сплати, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів, клієнт сплачує додатково штраф у розмірі 20 відсотків від простроченої суми оплати.

Судом зроблено перерахунок заявленої до стягнення суми пені та штрафу за кожним рахунком окремо, у зв`язку з чим, що вірною до стягнення з відповідача є сума пені в розмірі 7151,86 грн. за період з 02.01.2020 по 20.05.2020. Сума заявленої до стягнення суми пені в розмірі 1912,49 грн. - є неправомірно заявленою та задоволенню не підлягає.

Розрахунок суми штрафу зроблений позивачем вірно, та підлягає задоволення в сумі 30526,95 грн.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані, зокрема й щодо вини в невиконанні взятих на себе зобов`язань по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність нарахування позивачем пені в розмірі 7151,86 грн. та штрафу в розмірі 30526,95 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1205,91 грн.

Після перерахунку заявленої до стягнення суми 3% річних, суд зазначає, що до стягнення підлягає сума 3% річних в розмірі 978,66 грн. Сума 3% річних в розмірі 227,25 грн. є надмірно заявленою та задоволенню не підлягає.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 978,66 грн., нарахованих згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання, підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент: Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обгрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 11 ГПК України, суд, застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав та основоположних свобод 1959 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, в процесі повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заявлених ТОВ "СВ БРОК", м. Київ, позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 123, 126, 129, 202, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 242, 247, 252, 256 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпекс-Біо" (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 22, літ. "А-3", офіс 1, код ЄДРПОУ 37092851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ БРОК" (01135, м. Київ, вул. Чорновола, 41-Д, офіс 13; адреса для листування: 03150, м. Київ, вул. К. Малевича, 86-Б, офіс 305-Б, код ЄДРПОУ 39076590) суму основного боргу в розмірі 62346,87 грн., 3% річних в розмірі 978,66 грн., пеню в розмірі 7151,86 грн., штраф в розмірі 30526,95 грн., судовий збір в розмірі 2058,39 грн.

Видати наказі після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ БРОК" (01135, м. Київ, вул. Чорновола, 41-Д, офіс 13; адреса для листування: 03150, м. Київ, вул. К. Малевича, 86-Б, офіс 305-Б, код ЄДРПОУ 39076590);

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпекс-Біо" (61052, м. Харків, вул. Дмитрівська, 22, літ. "А-3", офіс 1, код ЄДРПОУ 37092851);

Третя особа - Приватне підприємство "Іл-Транс-Ко" (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Транспортна, 3, код ЄДРПОУ 42491155).

Повне рішення складено 24.06.2020.

Суддя Р.М. Аюпова

справа № 922/802/20