Рішення

від 12.05.2020 по справі 160/12902/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2020 року Справа № 160/12902/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тайфу-Метеор до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

20 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Тайфу-Метеор звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою Р від 11.12.2019 року №0009150509 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 79 869,50 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 63 890,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 19 972,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ Тайфу-Метеор отримало від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення за формою Р від 11.12.2019 №0009150509, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 79 869,50 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 63 890,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 19 972,50 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі акту від 15.11.2019 №10732/04-36-05-09/32255159 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ ТАЙФУ-МЕТЕОР з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БРАЙТІ за період з 01.05.2018 по 31.05.2018. На думку позивача, контролюючим органом було порушено порядок проведення та оформлення результатів перевірки. Вказує, що висновки перевірки про порушення позивачем податкового законодавства є безпідставними, оскільки підприємством надано всі первинні документи, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом у спірний період, а також реальність господарських операцій. Оскільки первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій із контрагентами, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача, вказує, що контролюючим органом було безпідставно зроблено висновок про нереальність господарських операцій, а тому, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 26.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27 січня 2020 року о 12:00 год.

24 січня 2020 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву, який залучений до матеріалів справи, та в якому вказано, що в ході перевірки було встановлено нереальність господарських операцій позивача з контрагентом. Так, з аналізу первинних документів вбачається ряд значних недоліків та невідповідностей, зокрема, в товарно-транспортних накладних відсутня конкретна адреса розвантаження, відомості про вантаж пакування товару, про вантажно-розвантажувальні операції, час прибуття на місце розвантаження та час вибуття, відсутній підпис відповідальної особи. Вказує, що у ТОВ Брайті відсутні відповідні трудові та виробничі потужності для здійснення спірних фінансово-господарських операцій. Також, не підтверджується походження товару по ланцюгу його придбання ТОВ Брайті . Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач під час винесення спірного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі та у межах повноважень і спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27 січня 2020 року у судовому засіданні оголошена перерва до 24.02.2020 до 15:00 год.

Ухвалою суду від 24.02.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі №160/12902/19 на 30 днів та оголошено в підготовчому засіданні перерву до 25.03.2020 до 15 год. 30 хв.

25 березня 2020 року судове засідання було відкладено на 06 квітня 2020 року до 08:00 год.

06 квітня 2020 року сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. В матеріалах справи було наявне клопотання представника позивача про розгляд справи в письмовому провадженні, у зв`язку з чим ухвалою суду від 06.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №160/12902/19 до судового розгляду по суті, ухвалено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Частиною 9 статті 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

За приписами статті 193 КАС України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі п.п.19-1.1.1 п.19-1.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України відповідно до наказу від 04.11.2019 №1091-п та направлення від 04.11.2019 №883 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ БРАЙТІ (код ЄДРПОУ 41930389) за період з 01.05.2018 по 31.05.2018.

За результатами перевірки складено акт від 15.11.2019 №10732/04-36-05-09/32255159, в якому зазначено, що ТОВ Тайфу-Метеор порушено:

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України, занижено податок на додану вартість за 2018 рік на загальну суму 63890,00 грн., у т.ч. у травні 2018 року на суму 63890,00 грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки, позивач подав заперечення, які були розглянуті листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 06.12.2019 №40601/10/04-36-05-09 Про результати розгляду заперечень та залишені без задоволення.

11 грудня 2019 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення за формою Р №0009150509 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 79 869,50 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 63 890,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 19 972,50 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV (надалі - Закон №996-XIV в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

В абзаці другому пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, визначено, що господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податку як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 ПК України).

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій судом проаналізовано умови укладених договорів позивача з контрагентами, а також досліджено первинні бухгалтерські документи.

Судом встановлено, що між ТОВ БРАЙТІ (код ЄДРПОУ 41930389; Постачальник) та ТОВ Тайфу-Метеор (Покупець) було укладено Договір поставки від 16.05.2018 №516/03 (а.с.61-64), відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити товари (надалі - товар) на умовах, визначених у договорі (п.1.1). Найменування, загальна кількість, асортимент, номенклатура, а також ціна товару, що поставляється за Договору, визначається сторонами в накладних, які є невід`ємною частиною Договору (п.1.2.).

Згідно з п.1.3 вказаного Договору, якість товару, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості, або зразкам (еталонам), і посвідчується відповідним сертифікатом якості, якщо сторонами не визначені інші вимоги до якості товарів, про що зазначається у специфікації.

При відвантаженні товару пакування і маркування повинні відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює відповідні вимоги, і забезпечувати схоронність товару під час транспортування (п.1.4).

Відповідно до розділу 2 вказаного Договору, умови, строки поставки товару та у випадку необхідності, перелік вантажовідправників, вантажоодержувачів і виробників зазначаються в Договорі (п.2.1). Покупець зобов`язаний надати Продавцю оригінал доручення (п.2.2). Датою поставки (отримання) товару вважається дата накладної (п.2.5). Умови поставки: FСА (п.2.5).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що приймання товару здійснюється Покупцем у відповідності з Інструкцією про порядок, приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою, Держарбітражу, та Інструкцією про порядок, приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу, якщо інше не передбачено даним Договором.

Розрахунки за Договором, у відповідності до пункту 4.1 Договору, здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

На виконання умов Договору поставки на ТОВ БРАЙТІ були поставлені труби сталеві безшовні різних діаметрів, що підтверджується такими документами:

- рахунки-фактура: №1651 від 16.05.2018 (а.с.71), №2151 від 21.05.2018 (а.с.72), №2351 від 23.05.2018 (а.с.73), №2352 від 23.05.2018 (а.с.74), №2451 від 24.05.2018;

- видаткові накладні: №РН-0517/11 від 17.05.2018 (а.с.65), №РН-0524/01 від 24.05.2018 (а.с.66), №РН-0525/03 від 25.05.2018 (а.с.67), №РН-0525/07 від 25.05.2018 (а.с.68), №РН-0525/08 від 25.05.2018 (а.с.69), №РН-0530/01 від 30.05.2018 (а.с.70);

- податкові накладні: №817 від 17.05.2018 (а.с.81) на суму 12 085,92 грн., в т.ч. ПДВ - 2 014,32 грн.; №1155 від 24.05.2018 (а.с.83) на суму 38 603,04 грн., в т.ч. ПДВ - 6 433,84 грн.; №1204 від 25.05.2018 (а.с.84) на суму 108 108,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18 018,00 грн.; №1209 від 25.05.2018 (а.с.85) на суму 116 931,00 грн., в т.ч. ПДВ - 19 488,50 грн.; №1210 від 25.05.2018 (а.с.86) на суму 77 161,80 грн., в т.ч. ПДВ - 12 860,30 грн.; №1452 від 30.05.2018 (а.с.87) на суму 30 450,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5075,00 грн. Всього: 383 339,76 грн., в т.ч. ПДВ 63 889,96 грн.

Для підтвердження якості товару позивачу з боку ТОВ БРАЙТІ були надані: сертифікат від 25.04.2018 №1185 (а.с.90), виданий ПАО Дніпропетровський трубний завод (далі - ПАО ДТЗ ) на трубу сталеву безшовну; сертифікат від 16.05.2018 №1244 (а.с.91), виданий ПАО ДТЗ на трубу сталеву безшовну; сертифікат від 16.05.2018 №1245 (а.с.92), виданий ПАО ДТЗ на трубу сталеву безшовну; сертифікат від 22.05.2018 №1254 (а.с.93), виданий ПАО ДТЗ на трубу сталеву безшовну; сертифікат від 22.05.2018 №1255 (а.с.94), виданий ПАО ДТЗ на трубу сталеву безшовну; сертифікат від 29.05.2018 №1280 (а.с.95), виданий ПАО ДТЗ на трубу сталеву безшовну; сертифікат якості №1473/5 (а.с.96-97), виданий ПАТ ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД на трубу металеву з непереривнолитої заготівки; інспекційний сертифікат від 07.11.2017 №4878 (а.с.98-99), виданий ТОВ ІНТЕРПАЙП НИКО ТЬЮБ на трубу сталеву безшовну гарячедеформовану; інспекційний сертифікат від 27.02.2018 № 0458/Б (а.с.100-101), виданий ТОВ ІНТЕРПАЙП НИКО ТЬЮБ на трубу сталеву безшовну гарячедеформовану.

Транспортування товару здійснювалось за рахунок покупця - ТОВ Тайфу-Метеор на підставі товарно-транспортних накладних:

- №1705/01 від 17.05.2018 (а.с.76), замовник та вантажовідправник: ТОВ БРАЙТІ , вантажоодержувач: ТОВ Тайфу-Метеор ; автомобіль МАЗ НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 ; автомобільний перевізник та водій: ОСОБА_1 ; пункт навантаження: м. Дніпро, вул. Краснопільська, 14; пункт розвантаження: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 1;

- №2405/01 від 24.05.2018 (а.с.77), замовник та вантажовідправник: ТОВ БРАЙТІ , вантажоодержувач: ТОВ Тайфу-Метеор ; автомобіль МАЗ 074-61 НОМЕР_3 , причіп 89-66 НОМЕР_4 ; автомобільний перевізник: ПрАТ НКМЗ ; водій: ОСОБА_2 ; пункт навантаження: м. Дніпро, вул. Краснопільська, 14; пункт розвантаження: м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд. 5;

- №2505/03 від 25.05.2018 (а.с.78), замовник: ТОВ Тайфу-Метеор ; вантажовідправник: ТОВ БРАЙТІ ; вантажоодержувач: ТОВ Тайфу-Метеор ; автомобіль РЕНО НОМЕР_5 , причіп НОМЕР_6 ; автомобільний перевізник: ФОП ОСОБА_3 ; водій: ОСОБА_4 ; пункт навантаження: АДРЕСА_1 Дніпро, вул. Краснопільська, 14; пункт розвантаження: м. Дніпро, вул. Універсальна, 10;

- №2505/01 від 25.05.2018 (а.с.79), замовник: ТОВ Тайфу-Метеор ; вантажовідправник: ТОВ БРАЙТІ ; вантажоодержувач: ТОВ Тайфу-Метеор ; автомобіль МАЗ НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 ; автомобільний перевізник та водій: ОСОБА_1 ; пункт навантаження: м. Дніпро, вул. Краснопільська, 14; пункт розвантаження: смт. Червоне, Васильківський район, Київська обл.;

- №3005/02 від 30.05.2018 (а.с.80), замовник та вантажовідправник: ТОВ БРАЙТІ , вантажоодержувач: ТОВ Тайфу-Метеор ; автомобіль МАЗ НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 ; автомобільний перевізник та водій: ОСОБА_1 ; пункт навантаження: м. Дніпро, вул. Краснопільська, 14; пункт розвантаження: м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 1.

Відповідно до Договору поставки №516/03 розрахунки за придбаний товар здійснювались шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. До перевірки взаємовідносин між ТОВ БРАЙТІ та ТОВ ТАЙФУ-МЕТЕОР надано банківську виписку Приватбанк , згідно якого здійснено перерахування коштів на адресу ТОВ БРАЙТІ :

- від 12.06.2018 №1772 на суму 12 085,92 грн. за металопрокат згідно рахунку №1651 від 16.05.2018 у сумі 10 071,60 грн., ПДВ - 20% 2014,32 грн.;

- від 12.06.2018 №1774 на суму 30 450,00 грн. за металопрокат згідно рахунку №2352 від 23.05.2018 у сумі 25 375,00 грн., ПДВ - 20% 5075,00 грн.;

- від 12.06.2018 №1776 на суму 38 603,04 грн. за металопрокат згідно рахунку №2451 від 24.05.2018 у сумі 32 169,20 грн., ПДВ-20% 6433,84 грн.;

- від 12.06.2018 №1775 на суму 108 108,00 грн. за металопрокат згідно рахунку №2351 від 23.05.2018 у сумі 90 090,00 грн., ПДВ -20% 18 018,00 грн.;

- від 12.06.2018 №1773 на суму 194 092,80 грн. за металопрокат згідно рахунку №2151 від 21.05.2018 у сумі 161 744,00 грн., ПДВ - 20% 32 348,80 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за період з 01.05.2018 по 31.12.2018 за договором поставки від №516/03 по взаємовідносинам з ТОВ БРАЙТІ :

- станом на 01.05.2018 дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня;

- оборот по дебету - 383 339,76;

- оборот по кредиту 383 339,76 грн.

Станом на 31.05.2018 кредиторська заборгованість відсутня.

Податок на додану вартість у сумі 63 890 грн. за податковим накладними: №817 від 17.05.2018, №1155 від 24.05.2018, №1204 від 25.05.2018, №1209 від 25.05.2018, №1210 від 25.05.2018, №1452 від 30.05.2018 згідно з податковими деклараціями з податку на додану вартість, розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунків коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість, ТОВ ТАЙФУ-МЕТЕОР включено до складу податкового кредиту у травні 2018 року у сумі 63 890 грн., що відповідає даним Системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.

На підставі документів, які були досліджені під час перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про те, що договір від 16.05.2018 №516/03 підписаний директором ОСОБА_5 , який не був посадовою особою з ТОВ БРАЙТІ та не мав право підпису договору, оскільки ОСОБА_5 набув право підпису, став керівником та головним бухгалтером в одній особі - 17.05.2018, та перебував на займаній посаді протягом до 24.07.2018 включно. Цей факт, на думку відповідача, дає підстави вважати первинні документи недійсними.

Судом встановлено, що договір поставки від 16.05.2018 №516/03 з боку ТОВ БРАЙТІ підписаний директором ОСОБА_5 , який діє на підставі Статуту.

Позивачем до суду було надано Наказ ТОВ БРАЙТІ від 16.05.2019 №3 про призначення ОСОБА_5 директором ТОВ БРАЙТІ на підставі Рішення загальних зборів учасників, оформленого Протоколом від 15.05.2018 № 2.

В подальшому, усі первинні документи ТОВ БРАЙТІ за договором від 16.05.2018 року №516/03 також були підписані уповноваженою на те особою та скріплені печатками товариства.

При цьому, доказів на підтвердження підписання документів не уповноваженою особою, відповідачем до суду не надано. Також, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження визнання директором його непричетності до здійснення господарської діяльності ТОВ БРАЙТІ .

За викладених обставин, суб`єктивні припущення посадових осіб контролюючого органу щодо непричетності директора контрагента до ведення господарської діяльності, не підтверджені належним чином відповідно до вимог КАС України та не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит та на віднесення за умови реальності господарської операції.

Відносно посилань відповідача на відсутність в наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відомостей про вантаж та пакування товару, вантажно-розвантажувальні операції, а саме, ким було здійснено навантаження та розвантаження товару, час прибуття та місце розвантаження та час вибуття, відсутній підпис відповідальної особи, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 9 частини 2 статті 9 Закону №996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

У розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року (далі - Правила №363), визначено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

За змістом приписів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил №363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

При цьому, Правилами №363 не встановлюються правила податкового обліку, а лише встановлюються права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортні накладні, не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, тим більше, що товарно-транспортна накладна є обов`язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, в той час, як законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) або допущення недоліків при їх оформленні з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною. Наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 12.06.2018 у справі №826/11879/13-а, від 11.09.2018 у справі №804/4787/16 та від 24.05.2019 у справі №816/1371/16.

Матеріалами справи підтверджується, що у товарно-транспортних накладних відображено вантажовідправника, вантажоодержувача, автомобільного перевізника, відомості про вантаж, кількість місць.

Відсутність у товарно-транспортних накладних відомостей про вантажно-розвантажувальні операції, на думку суду, не позбавляють вказаних документів юридичної значимості, в частині встановлення факту транспортування товару від продавця до покупця.

Контролюючий орган в акті податкової перевірки також зазначив наступні обставини, які, на його думку, виключають можливість врахування наданих позивачем первинних документів на підтвердження реального виконання умов договорів: за даними інформаційних баз даних ДФС України має місце обрив ланцюга постачання товарів; відсутність контрагентів по ланцюгу постачання за податковою адресою, відсутність у контрагентів виробничих потужностей, неподання звітності до контролюючого органу.

Надаючи правову оцінку викладеним доводам, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 06.02.2018 у справах №К/9901/6704/18 (804/4940/14), № К/9901/8403/18 (816/166/15-а).

Так, відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Крім того, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Щодо наявності посилань у акті перевірки на кримінальне провадження №32018100060000023 від 28.12.2018, суд зазначає, що в порушення статті 72 КАС України відповідач не виконав свого обов`язку з доведення обставин, на яких ґрунтується прийняте рішення, та не надав жодних доказів існування таких кримінальних проваджень, не зміг пояснити щодо яких осіб або фактів воно здійснюється, на якій стадії перебуває і яке значення має для вирішення спірних правовідносин.

За відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень інформація про вироки в даному кримінальному провадженні відсутня. Відповідачем не надано жодних доказів вчинення достатніх дій щодо доведення даних обставин, а сама по собі наявність кримінального провадження не можуть бути розцінені судом як беззаперечні докази винності осіб у вчиненні злочину.

Крім того, зі змісту акту перевірки вбачається, що у кримінальних провадженнях №32018100060000023 від 28.12.2018 досліджується діяльність контрагентів по ланцюгу постачання, що не може трактуватись як ознака нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Практика розгляду аналогічних спорів Верховним Судом свідчить, що наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 808/2524/17 від 14.05.2019 у справі №826/6065/18, від 18.09.2018 у справі №802/2231/17а, від 23.10.2018 у справі №820/1100/18).

У даному випадку, суд вважає, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагента при відсутності власної вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід`ємного елементу верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на формування показників податкової звідності, у тому числі і податкового кредиту з податку на додану вартість, в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, не подав податкову звітність або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств з урахуванням таких операцій, а також податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Тайфу-Метеор підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Тайфу-Метеор (вул. Макарова, буд. 12 Б, місто Дніпро, 49008; код ЄДРПОУ 32255159) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м.Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за формою Р від 11.12.2019 № 0009150509.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тайфу-Метеор судові витрати у сумі у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47,79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева