Рішення

від 23.06.2020 по справі 200/1566/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2020 р. Справа№200/1566/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., за участю: секретаря судового засідання Гаврик М.М.,

від представників сторін:

позивача не з`явився,

відповідача Вовченко С.П., за витягом.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Метрика" (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Привокзальна - 8а, код ЄДРПОУ 36569396)

до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська - 59, код ЄДРПОУ 43142826)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

11 лютого 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 22 січня 2020 року № 0000470510 та 0000480510.

Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху. 27 лютого 2020 року позивачем усунені недоліки позовної заяви.

02 березня 2020 року у справі відкрито провадження та підготовче засідання призначено на 30 березня 2020 року, яке в подальшому відкладено на 27 квітня 2020 року. Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" строком на тридцять днів та підготовче засідання відкладено на 25 травня 2020 року.

25 травня 2020 року судом закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП "Метрика" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та призначено справу до судового розгляду по суті на 23 червня 2020 року. В цей же день судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що 28 січня 2020 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2020 року за № 0000470510, з додатком до нього, згідно з яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 420 721,25 гривень та податкове повідомлення-рішення від 22 січня 2020 року № 0000480510, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 654 250,00 гривень.

Зазначає, що Головне управління ДПС у Донецькій області в акті перевірки посилається лише на отриману податкову інформацію, даних податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН будь-якими контрагентами та робить висновок щодо неможливості підтвердження фактичного здійснення послуг в місці, розташованому на митній території України господарських операцій в податкових накладних з контрагентами позивача. Так, податковий орган зазначає, що відповідно до даних Автоматизованих систем ДФС України встановлено обрив ланцюга постачальника товарів, послуг введення в обіг яких (первинний продаж) не підтверджується фактом (законним джерелом) реального її походження, так як відсутнє формування активу виробництва та/або імпорту товарів відповідної номенклатури на митну територію України будь - якими суб`єктами господарювання у т.ч. у попередніх ланках ланцюга постачальника таких товарів. В результаті зазначеного не підтверджується реальність здійснення постачання товарів, послуг.

Позивач вказує, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій податковому органу були наданні всі первинні документи, а тому вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив, надав суду відзив та зазначив, що посадовими особами ТОВ НПП МЕТРИКА на дату складання акту перевірки, документально не підтверджено дату події, на яку відповідно до вимог п.198.2 статті 198 Податкового кодексу України має право включити до податкового кредиту ПДВ у загальній сумі 990827 грн., у т.ч. за серпень 2018 року у сумі 11238 грн., за вересень 2018 року у сумі 16033 грн., за лютий 2019 року у сумі 846867 грн., за березень 2019 року у сумі 116689 грн., по податкових накладних по контрагентам ТОВ КРАМ-ЛОГІСТІК (код за ЄДРПОУ 41647748), ТОВ САНФЛАВЕРС (код за ЄДРПОУ 41835170), ТОВ АВРОРА БЕСТ (код за ЄДРПОУ 42386735).

Вказує, що перевіркою встановлено, що надані посадовими особами ТОВ НПП МЕТРИКА документи, якими були оформлені відносини із контрагентом ТОВ САНФЛАВЕРС (код за ЄДРПОУ 41835170) за період, що перевіряється, мають дефекти в обов`язкових реквізитах щодо змісту операцій та сторін операцій, що унеможливлює встановити факт переходу права власності. Документи по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ КРАМ-ЛОГІСТІК (код за ЄДРПОУ 41647748), ТОВ АВРОРА БЕСТ (код за ЄДРПОУ 42386735) відсутні. Відповідно до даних ЄРПН встановлено, що податкові накладні значаться зареєстрованими від імені вказаних контрагентів в ЄРПН в терміни, передбачені вимогами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від дати їх складання, але були складені по операціям, які не є операціями постачання, по яким відсутні об`єкти оподаткування, так як не підтверджується факт здійснення операцій приймання - передачі права власності на товари, послуги ТОВ КРАМ-ЛОГІСТІК (код за ЄДРПОУ 41647748),ТОВ САНФЛАВЕРС (код за ЄДРПОУ 41835170), ТОВ АВРОРА БЕСТ (код за ЄДРПОУ 42386735), які не були власником таких товарів, послуг в звітних періодах, за які такі податкові накладні та видаткові накладні були складені.

Зазначене встановлено за результатом опрацювання наявної податкової інформації, що міститься в автоматизованих інформаційних системах ДФС України, не підтверджується перебування у власності зазначених контрагентів товарів відповідної номенклатури, послуг, що зазначена в видаткових накладних, актах надання послуг у тих звітних періодах, за які складені від імені таких постачальників видаткові накладні. Відповідно до наявної податкової інформації, що міститься в автоматизованих інформаційних системах ДФС України, було встановлено, що по ланцюгу постачання товарів, задекларованому всіма задіяними контрагентами, відсутнє первинне формування активів з тими назвами товарів, які зазначені в податкових накладних.

У зв`язку з викладеним просить відмовити у задоволенні позову.

Представники сторін до суду прибули, надали пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові та відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, суд установив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю НПП Метрика є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом: 36569396, місцезнаходження юридичної особи: вулиця Привокзальна, будинок 8а, місто Дружківка, Донецька область, 84200, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 112-118).

Головним управлінням ДПС у Донецькій області згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 статті 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 статті 75, п.п. 78.1.4 п. 78.1 статті 78, п. 82.2 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та відповідно до наказу Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ НПП Метрика код ЄДРПОУ 36569396 від 02.12.2019р. № 804, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю НПП Метрика з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками: ТОВ КРАМ-ЛОГІСТІК (код за ЄДРПОУ 41647748) за липень 2018 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у вересні 2018 року, ТОВ САНФЛАВЕРС (код за ЄДРПОУ 41835170) за серпень 2018 року, ТОВ АВРОРА БЕСТ (код за ЄДРПОУ 42386735) за лютий та березень 2019 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом 23 грудня 2019 року за № 416/05-99-05-10/36569396 прийнятий Акт Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю НПГІ Метрика код за ЄДРПОУ 36569396, номер телефону НОМЕР_1 , адреса електронної пошти 36569396@ukr.net з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкової о кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками: ТОВ КРАМ-ЛОГІСТІК (код за ЄДРПОУ 41647748) за липень 2018 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у вересні 2018 року, ТОВ САНФЛАВЕРС (код за ЄДРПОУ 41835170) за серпень 2018 року, ТОВ АВРОРА БЕСТ (код за ЄДРПОУ 42386735) за лютий та березень 2019 року (а.с. 12-41).

Згідно з висновками акту перевірки, податковим органом встановлені порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, що діяли на дату вчинення порушення, в результаті чого ТОВ НПП Метрика занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 336 577 грн. у т.ч. за березень 2019 року у сумі 336 577 грн., завищено від`ємне значення різниця між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту на суму 654 250 грн. у тому числі за березень 2019 р. Внаслідок перевірки дотримання податкового законодавства з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість до податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість ТОВ НПП Метрика по взаємовідносинах з контрагентами постачальниками; ТОВ КРАМ - ЛОГ1СТІК (код за ЄДРПОУ 41647748) за липень 2018 року з урахуванням віднесення сум податку на додану вартість по складу податкового кредиту у вересні 2018 року, ТОВ САНФЛАВЕРС (код ЄДРПОУ41835170) за серпень2018 року, ТОВ АВРОРА БЕСТ (код за ЄДРПОУ 42386735) за лютий та березень 2019 року.

На підставі висновків акту перевірки від 23 грудня 2019 року №416/05-99-05-10/36569396 Головним управлінням ДПС у Донецькій області були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2020 року № 0000470510 та № 0000480510 (а.с. 10,11).

В матеріалах справи наявні документи щодо підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, зокрема:

17 січня 2018 року між ТОВ КРАМ - ЛОГІСТІК (код за ЄДРПОУ 41647748) та ТОВ НПП Метрика було укладено договір перевезень №17/237-18. Згідно п.1.1 договору виконавець зобов`язується за плату і за рахунок Замовника виконати, а при необхідності - також і організувати виконання визначених цим договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином надані послуги.

На підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ КРАМ - ЛОГІСТІК , позивач надав до перевірки всі первинні документи, а саме: договір перевезень № 17/23-18 від 17.01.2018 року; рахунки на оплату; товарно-транспортні накладні, акти прийому здачі виконаних робіт, видаткові накладні. Зазначені документи також надані суду (а.с. 103-111).

Також, між ТОВ НПП МЕТРИКА та ТОВ АВРОРА БЕСТ (код ЄДРПОУ 42386735) укладено договір поставки №114 від 13.02.2019 року. На виконання вказаного договору позивачем надані рахунки на оплату №58 від 04.02.2019 р., №59 від 04.02.2019 р., №61 від 05.02.2019р,.№ 61 від 06.02.2019 р. №62 від 07.02.2019 р., №63 від 11.02.2019 р,№64 від 11.02.2019 р, №65 від 12.02.2019 р, Товарно-транспортні накладні - №Р124 від 25.02.2019 р., №Р216 від 25.02.2019 р„ №Р87 від 12.02.2019 р. №Р92 від 13.02.2019 р„ №Р93 від 14.02.2019 р„ №Р9120 від 18.02.2019 р., №Р123 від 22.02.2019 р., Видаткові накладні - №87 від 12.02.2019 р., Акти прийому здачі виконаних робіт - №000124 від 25.02.2019 р., №000216 від 15.01.2019р., №000092 від 13.02.2019 р. №000120 від 18.02.2019 р, №000121 від 19.02.2019 р. №000122 від 21.02.2019 р., №000123 від 22.02.2019 р., Акти прийому передачі - №87 від 12.02.2019 р., Видаткові накладні - №124 від 25.02.2019 р., №216 від 18.02.2019 р., №93 від 14.03.2019р., №120 від 18.02.2019 р. №121 від 19.02.2019 р„ №122 від 17.01.2019р., №123 від 22.02.2019 р. (а.с. 60-102).

07 червня 2019 року між ТОВ НПП МЕТРИКА та ТОВ Санфлаверс укладено договір поставки № 07-06 від 07.06.2019 р., на виконання якого позивачем надані Видаткові накладні №8 від 13.08.2018 р. №9 від 21.08.2019 р, Товарно-транспортні накладні №Р8 від 13.08.2018 р., №Р9 від 21.08.2018 р., Акти прийому робіт (надання послуг) - №02/07/2018/1 від 02.07.2018 р., №02/07/2018/2 від 02.07.2018 р., Рахунки фактури, Відомості про товар.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI ( далі - ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996).

Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Долучені до матеріалів справи податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підтверджують право позивача і правильність формування ним податкового кредиту відповідно до норм Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15 травня 2003 року № 755-ІV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Отже, належними та допустимими доказами відсутності платника податків за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На момент здійснення господарських операцій контрагент позивача знаходився в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладені угоди, які суперечать діючому законодавству, відповідачем не наведено.

Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп. 2.15 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином, єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту та сум, на які збільшено від`ємне значення фінансового результату до оподаткування, мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

Також, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що законодавство не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, як і права на збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування, від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання. Так само як і на платника податків не покладається обов`язок перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як самостійно скористуватись наданими ПК України правами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновків про те, що:

Висновки податкового органу, які ґрунтуються лише на даних актів перевірок щодо спірних контрагентів, а також їх контрагентів по ланцюгу постачання, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи;

Ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включення до такого акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб`єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов`язків для платника податків, тобто не порушують права платника податків. Висновки ж посадових осіб, зазначені в акті перевірки, є лише думкою цих осіб щодо поведінки платника податків;

Податкове законодавство України не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від порядку здійснення контрагентами господарської діяльності, наявності у них трудових ресурсів в штаті та технічних ресурсів на праві власності, дотримання ними податкової дисципліни. А тому, Позивач не може нести відповідальність за дії/бездіяльність своїх контрагентів, адже поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у нього додаткового обов`язку з контролю за виконанням його контрагентами своїх обов`язків.

Крім того, неналежне дотримання суб`єктами господарювання, які знаходяться у взаємовідносинах з контрагентами Платника податків, правил податкової дисципліни, порядку здійснення господарської діяльності, ненадання копій укладених цивільно-правових договорів не мали своїм наслідком недійсність виконання Платником податків своїх податкових зобов`язань і не ставить під сумнів надходження сплачених податків та зборів до державного бюджету України, а тому жодні дії/бездіяльність контрагентів Платника податків чи суб`єктів господарювання, які знаходяться у взаємовідносинах з контрагентами Платника податків, не можуть слугувати належним доказом наявності у Платника податків такої мети як порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Так, відповідно до постанови Верховного Суду від 27.04.2018 року у справі № 2а-4901/12/1070 встановлено висновок про те, що: … посилаючись на фіктивний статус контрагентів платника податків податковий орган має довести, що між ними мали місце злагоджені узгоджені дії, спрямовані на безпідставне отримання податкових вигід, принаймні, що платник (позивач) взагалі був обізнаним з приводу дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів. Наприклад, це може бути доведено рішенням суду, яке набрало законної сили, про визнання недійсним відповідного договору .

Наведена позиція підтверджена і практикою Європейського суду з прав людини, в Остаточному рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі Щокін проти України (національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку), рішенні Європейського суду з прав людини у справі Інтерсплав проти України заява № 803/02 (у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку), рішенні Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії від 22.01.2009 р. ( якщо одержувач товарів, що поставляються, є особою зі статусом платника податків, яка не знала і не могла знати про те, що операція, яка розглядається, пов`язана з шахрайством зі сторони продавця, … компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею), Рішення Європейського суду з прав людини у справі ВАТ Нефтяная компания ЮКОС проти РФ, заява №14092/04 (перша і сама важлива вимога статті 1 Протоколу № 2 до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій), рішення Європейського Суду у справі Ї Сколло проти Італії (Skollo v Italy) A no. 315-C від 28.09.2005 (Європейський суд зазначив, що погоджується на здійснення контролю за правом власності за умови, що відповідний контроль має під собою Ї розумні підстави), які не дозволяють поставити публічний інтерес (наповнення бюджету) вище приватного (свобода господарської діяльності та захист права власності).

У постанові Верховного Суду від 16.01.2018 р. по справі № 820/4648/13-а (№К/9901/873/18) (http://reyestr.court.gov.ua/Review/71630385) вказано:

…Твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів, відсутність за юридичною адресою на момент звірки не свідчить про безтоварність угод поставки з позивачем. В межах перевірки позивача відповідачем не досліджено можливість залучення постачальниками позивача матеріально-технічних, майнових, трудових та виробничих ресурсів шляхом укладення цивільно-правових угод або іншій не забороненій законом формі у період поставок ТМЦ… .

У постанові Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 815/3526/17 зазначено: Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності) .

У постанові Верховного Суду від 08.05.2018 р. у справі № 814/937/15 вказано: Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу .

Наведені вище висновки узгоджуються з позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 р. у справі № 816/338/14; від 21.03.2018 р. у справі № 813/59/13-а; від 16.05.2018 р. у справі № 826/15718/14; від 27.02.2018 р. у справі № 811/2154/13-а; від 06.02.2018 р. у справі № 816/166/15-а.

Вищий Адміністративний суд України зазначив, що у розумінні статті 124 Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України належними та допустимими доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 та статтею 212 Кримінального кодексу України, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним). Недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначними доказами, однак такі докази на порушення вимог ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких платником податків сформовано валові витрати, не спростовано.

Однак наявності вищезазначених обставин, на підтвердження факту вчинення Платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулися, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Так, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 16 124 (шістнадцять тисяч сто двадцять чотири) гривні 57 копійок відповідно до платіжних доручень від 06.02.2020р. № 5 та № 7 від 24.02.2020р.

Згідно з частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір у розмірі 16 124,57 гривні.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229, 230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Метрика" (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Привокзальна - 8а, код ЄДРПОУ 36569396) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська - 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління Державної податкової служби у Донецькій області № 0000470510 від 22 січня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління Державної податкової служби у Донецькій області № 0000480510 від 22 січня 2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська - 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Метрика" (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Привокзальна - 8а, код ЄДРПОУ 36569396) витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 124 (шістнадцять тисяч сто двадцять чотири) гривні 57 копійок.

Вступна та резолютивна частини рішення виготовлені та підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 червня 2020 року. Повний текст рішення виготовлено та підписано 24 червня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд, з урахуванням внесених до КАС України змін згідно з Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова