Рішення

від 25.06.2020 по справі 200/1155/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 р. Справа№200/1155/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма КВАД до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2019 року № 0000183201, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Фірма КВАД звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі також - ГУ ДПС у Донецькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2019 року № 0000183201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області проведено фактичну перевірку ТОВ Фірма КВАД з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним. У ході перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог Закону України №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (із змінами та доповненнями).

За результатами перевірок складеного акту від 29.07.2019 року № 0231/05-99-19-40/20347272, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкові повідомлення-рішення від 19.09.19 про застосування до позивача штрафу у розмірі 250 000,00 грн.

Позивач вважає вищевказане рішення протиправними, оскільки сама перевірка проведена із порушенням вимог законодавства, що регулюють питання щодо порядку проведення фактичних перевірок та без визначених законом підстав для їх проведення. Оскільки фактична перевірка проведена з порушенням норм ПК України, вважаємо, що прийняте ГУ ДПС у Донецькій області за її наслідками податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Виходячи з наведеного, ТОВ Фірма КВАД вважає податкове повідомлення-рішення від 19.09.2019 року № 0000183201 протиправним та просить його скасувати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.20 відкрито провадження у даній справі із визначенням порядку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі було запропоновано відповідачам надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження.

24 лютого 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що у відповідності до функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, згідно пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, на підставі наказу та направлень проведена фактична перевірка ТОВ Фірма КВАД .

За результатами перевірки встановлено порушення позивачем ч.20 ст.15 Закону України №481/95- ВР від 19.12.1995р. Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в частині здійснення роздрібної торгівлі пальним, а саме - реалізація скрапленого газу через паливнороздавальну колонку на АГЗП ТОВ Фірма Квад у автомобіль NISSAN ALMERA (державний номер НОМЕР_1 ) у кількості 10 літрів за ціною 12 грн. за один літр загальною вартістю покупки 120 грн., за відсутності відповідної ліцензії. Про що складено акт перевірки від 29.07.19 № 0231/05-99-19-40/20347272.

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2019 № 0000183201, яким застосовані до ТОВ Фірма КВАД фінансові санкції у сумі 250 000,00 грн. за роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії.

Враховуючи наведене представник відповідача вважає, що перевірка та оскаржуване рішення прийнято (вчинена) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. У зв`язку з чим, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити у повному обсязі.

24 лютого 2020 року судом, з урахуванням заперечень представника відповідача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, постановлена ухвала про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

05 березня 2020 року задоволено клопотання представника позивача та відкладено підготовче засідання на 18 березня 2020 року, про що постановлена ухвала.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 квітня 2020 року.

08 квітня 2020 року судом постановлена ухвала про відкладення розгляду справи. Призначено наступне судове засідання на 28 квітня 2020 року.

28 квітня 2020 року задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи. Разом з тим, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 223 КАС України, суд допитав свідків, яки прибули у судове засідання. Наступне судове засідання призначено на 13 травня 2020 року.

07 травня 2020 року судом задоволено клопотання представника позивача та постановлена ухвала про учать представника позивача у судовому засідання, яке призначено на 13.05.20, в режимі відеоконференції.

13 травня 2020 року судом задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи. Наступне судове засідання призначено на 03 червня 2020 року.

03 червня 2020 року суд задовольнив клопотання представника позивача та відклав розгляд справи на 23 червня 2020 року, про що постановив ухвалу.

Представники сторін не з`явилися у судове засідання, про дату, час, та місце його проведення були повідомленні належним чином.

22 червня 2020 року представником позивача подано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з введенням карантину через спалах у світі коронавірусу, який Постановою КМУ № 500 від 17.06.20 продовжено до 31.07.20.

Представником відповідача подано заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до судового засідання не прибули, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 вищевказаної статті визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;

5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Згідно з ч. 3 ст. 205 КАС України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Також суд звертає увагу на рішення Ради суддів України від 17.03.20 № 19 щодо організації роботи судів та органів суддівського самоврядування з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, згідно якого рекомендовано, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Приймаючи до уваги, що представник позивача не був присутнім у жодному з 7 судових засідань, не скористався правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також те, що явка останнього не була визнана обов`язковою, суд враховуючи приписи ст. 205 КАС України, дійшов висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги та заперечення, дослідивши докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма КВАД зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.01.1993, 04.05.2005 за № 1 274 120 0000 002126, ідентифікаційний код юридичної особи 20347272, місцезнаходження: 87535, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нікопольський, будинок 134, основний вид економічної діяльності: роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30), про що свідчать виписка та відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с. 8).

Згідно ліцензії № 05830314201900252 ТОВ Фірма КВАД має право на здійснення роздрібної торгівлі пальним. Адреса місця торгівлі: Донецька область, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, Шоссе Таганрозьке, буд. 49/б АГЗП. Перелік реєстраторів розрахункових операцій: назва моделі - АЗС POS MASTER, заводський номер РРО - TS 80090435, фіскальний номер РРО - 3000387529. Термін дії ліцензії з 20.08.19 до 20.08.24. (т. 1, а.с. 17).

18 липня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області, на підставі Закону № 481, п.п. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України, видано наказ № 1334 про проведення фактичної перевірки ТОВ Фірма КВАД з 18.07.19 тривалістю не більше 10 діб, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нікопольській, буд. 134, де здійснює господарську діяльність ТОВ Фірма КВАД (а.с. 19).

На підставі вищевказаного наказу видані направлення на перевірку № 1758 та № 1759 (т. 1, а.с. 15, 16).

Відповідно абз. 7 п. 81.7 ст. 81 Податкового кодексу України при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Після ознайомлення з наказом про проведення фактичної перевірки ОСОБА_1 , яка є оператором-заправником АЗС, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нікопольській, буд. 134, розписалася у направленнях.

З 22 липня 2019 року по 29 липня 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Донецькій області проведено фактичну ТОВ Фірма КВАД з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, та/або пального. Перевірку здійснено в присутності представника суб`єкта господарювання - оператора АГЗП ОСОБА_1 , яка перед початком перевірки була ознайомлена з направленнями на перевірку, посвідченнями перевіряючих та отримала копію наказу про проведення перевірки.

Під час перевірки встановлено порушення позивачем ч.20 ст.15 Закону України №481/95- ВР від 19.12.1995р. Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального в частині здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, а саме: реалізація скрапленого газу через паливнороздавальну колонку на АГЗП ТОВ Фірма Квад у автомобіль NISSAN ALMERA (державний номер НОМЕР_1 ) у кількості 10 літрів за ціною 12 грн. за один літр загальною вартістю покупки 120 грн.

На суму продажу оператором АГЗП ОСОБА_1 виписано і видано покупцю (власнику вказаного автомобіля ОСОБА_3 ) о 16 год. 50 хв. товарний чек від 22.07.2019 (т. 1, а.с. 82).

За результатами перевірки складено акт від 29.07.19 № 0231/05-99-19-40/20347272 (т. 1, а.с. 78-81).

Також в акті перевірки зазначено про наявність на об`єкті зареєстрованого РРО (модель DАТЕСS ND - 757 PUMРО, заводський номер НТ04000057, фіскальний номер 3000388733) та про відсутність ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним.

Перевіркою також встановлено, що ТОВ Фірма Квад ЄДРПОУ 20347272 не отримувало ліцензію на право збереження пального за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Нікопольський, буд. 134.

ОСОБА_1 , що здійснювала розрахункові операції відмовилася від підписання акта перевірки, про що складено акт відмови від підписання та отримання акта перевірки від 29.07.2019 №0231/05-99-19-401/20347272 (т.1, 85, 86).

Акт перевірки надіслано платнику податків поштою 30.07.2019 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місцезнаходження і здійснення господарської діяльності ТОВ Фірма Квад . Зазначене відправлення повернуто відправнику за закінченням встановленого строку зберігання 31.08.2019 згідно з календарним штемпелем відділення поштового зв`язку (т.1, 87-88).

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.09.2019 року:

- № 000183201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 20 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.95 р. N 481/95-ВР на суму 250 000,00 грн., -роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії. (т. 1 а.с. 67);

- № 0000173201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме за ненадання документів пов`язаних з предметом перевірки (т. 1 а.с. 65);

- № 0000193201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг № 265/95-ВР від 06.07.1995 р., а саме за проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування зареєстрованого, опломбованого та приведеного у фіскальний режим роботи РРО (т. 1 а.с. 69).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи.

Позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення від 19.09.19 № 000183201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 250 000,00 грн., як таке, що прийняті в супереч вимогам чинного законодавства без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 75.1 ст. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав визначених вказаним пунктом, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп. 80.2.5. п. 80.2. ст. 80 ПК України).

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 ПК України може бути проведена контрольна розрахункова операція (п. 80.4 ст. 80 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПК України (п. 80.5 ст. 80 ПК України).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п. 80.7 ст. 80 ПК України).

Відповідно до абз. 1 - 5 п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК України, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених ПК України, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з абзацом першим п. 86.5 ст. 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 ПК України, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу (абзац третій п. 86.5 ст. 86 ПК України).

В даному випадку фактична перевірка, що оформлена відповідним актом, проведена з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, регулюються Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19.12.95 р. N 481/95-ВР із змінами та доповненнями (далі за текстом - Закон №481).

У відповідності до ст. 16 Закону № 481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності № 222-VIII від 02.03.2015 року орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення.

У відповідності до положення про ГУ ДФС України в Донецькій області, затверджене наказом ДФС України № 80 від 01.02.19 основними завданнями ГУ ДФС є забезпечення реалізації […] державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів […], а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що фактична перевірка з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції проводиться органами ДФС на підставі відповідного рішення керівника (наказу) з урахуванням податкового та спеціального законодавства.

Також суд вважає необхідним зазначити, що у відповідності до Постанови КМ України від 18.12.2018 № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Механізм застосування фінансових санкцій визначено Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі - Порядок № 790).

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п. 80.10. ст. 80 ПК України).

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені ПК України, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені ПК України.

Пунктом 86.5. ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Судом встановлено, що фактична перевірка ТОВ Фірма КВАД з питань додержання останнім вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, проведена Головним управлінням ДФС у Донецькій області на підставі відповідного наказу та виданих направлень на перевірку, оформлена відповідними актами, з підстав отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення позивачем вимог законодавства в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, а відтак суд дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи фактичну перевірку, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд критично ставиться до доводів позивача стосовно невручення наказу та направлення на перевірку уповноваженій особі, що свідчить про порушення порядку проведення фактичної перевірки, оскільки такі документи пред`явлені особі, яка фактично проводила розрахункові операції ( ОСОБА_1 ), що повністю відповідає вимогам чинного законодавства (п. 80.2 ст. 80, п. 81.1 ст. 81 ПК України).

Вищевказані обставини також підтверджуються фото та відео матеріалами, які є додатками до акту фактичної перевірки, про що вказано у самому акті від 29.07.2019 №0231/05-99-19-40/20347272 (т. 1, а.с. 78-81, 158) та показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Суд вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи позивача та надана останнім заява від свідка - ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 235-236) щодо порушення відповідачем порядку проведення фактичної перевірки з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 2. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 212 КАС перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими учасниками справи, роз`яснює його права та обов`язки, встановлені статтею 65 цього Кодексу, з`ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.

Таким чином, суд зазначає, що дана позивачем заява від свідка ОСОБА_2 не може бути прийнята судом, як належний та допустимий доказ обставин, що в ній викладені. Тобто, обставини, зазначені позивачем та викладені у заяві (пояснення свідка) не підтверджено належними доказами.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не доведено тих обставин та не надано доказів, на яких ґрунтуються його вимоги.

Щодо суті встановлених порушень, суд зазначає наступне.

Так, в акті перевірки зазначено, що позивач 22.07.19 здійснив роздрібну торгівлю паливом без наявності ліцензії на право роздрібної торгівля відповідної продукції, а саме: реалізація скрапленого газу через паливнороздавальну колонку на АГЗП ТОВ Фірма Квад у автомобіль NISSAN ALMERA (державний номер НОМЕР_1 ) у кількості 10 літрів за ціною 12 грн. за один літр загальною вартістю покупки 120 грн.

На суму продажу оператором АГЗП ОСОБА_1 виписано і видано покупцю (власнику вказаного автомобіля ОСОБА_3 ) о 16 год. 50 хв. товарний чек від 22.07.2019 (т. 1, а.с. 82).

У відповідності до абз. 25 ст. 1 Закону № 481 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Частиною 20 ст. 15 Закону № 481 визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно з абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі 250000 гривень - роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії.

Згідно додатків до акту перевірки про реалізацію позивачем пального свідчать товарний чек, видані ТОВ Фірма СКВАД (т.1, а.с. 82), пояснення особи, яка здійснила розрахункову операцію - ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 82), пояснення особи, яка придбала паливо - ОСОБА_3 (т.1, а.с. 83), фото та відео матеріалами, які є додатками до акту фактичної перевірки, про що вказано у самому акті від 29.07.2019 №0231/05-99-19-40/20347272 (т. 1, а.с. 78-81, 158) та показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що допитані в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, судом встановлено здійснення позивачем 22.07.19 роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Окрім того, у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону № 481 роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Суд не приймає до уваги посилань позивача про порушення відповідачем норм Податкового кодексу України при проведенні перевірки, та критично оцінює його доводи про протиправність наказу про проведення перевірки, як підстави скасування спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки даний наказ є чинним, у судовому порядку не оскаржувався та, відповідно, не визнавався протиправним та не скасовувався. Даний наказ був реалізований шляхом допущення посадових осіб відповідача до перевірки та, відповідно, її повного проведення.

Крім того, такі доводи позивача не спростовують встановлених судом фактів торгівлі позивачем пальним без наявної відповідної ліцензії.

Суд зазначає, що позивачем здійснювалася торгівля пальним за відсутності відповідної діючої ліцензій.

Як вже зазначено судом, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 грн.

Таким чином, суб`єкт господарювання, який реалізує пальне без відповідної ліцензії, повинен нести відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону №481/95-ВР.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки спірне рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд врахував висновки, викладені в постановах Верховного Суду, а саме: №815/1978/18 від 10 квітня 2020 року; № 826/17123/18 від 21 лютого 2020 року; № 823/710/17 від 26 лютого 2019 року; №804/5378/15 від 12 вересня 2019 року.

Відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Фірма КВАД (місцезнаходження: 87535, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нікопольський, будинок 134, код ЄДРПОУ 20347272) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2019 року № 0000183201 - відмовити повністю.

Рішення складено 25 червня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання розповсюдження гострої респіраторної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства, а також строки апеляційного оскарження можуть змінюватися.

Суддя В.В. Лазарєв