Постанова

від 09.09.2020 по справі 200/1155/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2020 року справа №200/1155/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Компанієць І.Д., секретар судового засідання Кобець О.А., за участі представника відповідача Помалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма КВАД на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року (повне судове рішення складено 25 червня 2020 року у м. Слов`янську) у справі № 200/1155/20-а (суддя в І інстанції Лазарєв В.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма КВАД до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У січні 2020 року представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУ ДПС у Донецькій області, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2019 № 0000183201, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма КВАД (далі - ТОВ Фірма КВАД , платник податків) застосовано штраф у розмірі 250 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ГУ ДПС у Донецькій області проведено фактичну перевірку ТОВ Фірма КВАД з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, пальним. У ході перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог Закону України № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі - Закон № 481/95-ВР, із змінами та доповненнями), за результатами якої 29 липня 2019 року складено Акт № 0231/05-99-19-40/20347272 та 19 серпня 2019 року прийнято спірне податкове повідомлення-рішення. Позивач вважав вказане рішення протиправним, оскільки сама перевірка проведена із порушенням вимог законодавства, що регулюють питання щодо порядку проведення фактичних перевірок та без визначених законом підстав для їх проведення, тому звернувся до суду з відповідним позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги наведені певні процедурні порушення (відсутність визначення в наказі про призначення перевірки та направленнях на перевірку, яка саме інформація отримана податковим органом щодо наявних з боку конкретного платника податків, не вручення/не надіслано на адресу позивача акту перевірки), які на думку представника позивача, є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, а також зазначено, що з особою, якій були вручені наказ про проведення перевірки та направлення перевіряючих, позивач взагалі не має трудових відносин.

Крім того, представник позивача зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 545 територіальні органи ДФС визначено органом ліцензування виду господарської діяльності роздрібна торгівля пальним і ці зміни набирають чинності з дня її опублікування, але не раніше 01.07.2019, таким чином, позивач не мав можливості подати до органу ДФС заяву для отримання відповідної ліценції до 01.07.2019, а навіть за умови подання заяви на отримання ліцензії 01.07.2019, суб`єкт господарювання позбавлений отримати ліцензію в день подання, з огляду на приписи статті 15 Закону № 481/95-BP.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Представник позивача до апеляційного суду не прибув.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке.

ТОВ Фірма КВАД зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.01.1993, 04.05.2005 за № 1 274 120 0000 002126, ідентифікаційний код юридичної особи 20347272, місцезнаходження: 87535, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нікопольський, будинок 134, основний вид економічної діяльності: роздрібна торгівля пальним (код КВЕД 47.30), про що свідчать виписка та відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т.1, а.с.8).

Згідно ліцензії № 05830314201900252 ТОВ Фірма КВАД має право на здійснення роздрібної торгівлі пальним. Адреса місця торгівлі: Донецька область, м. Маріуполь, Орджонікідзевський район, Шоссе Таганрозьке, буд. 49/б АГЗП. Перелік реєстраторів розрахункових операцій: назва моделі - АЗС POS MASTER, заводський номер РРО - TS 80090435, фіскальний номер РРО - 3000387529. Термін дії ліцензії з 20.08.2019 до 20.08.2024 (т.1, а.с.17).

18 липня 2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області, на підставі Закону № 481, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, видано наказ № 1334 про проведення фактичної перевірки ТОВ Фірма КВАД з 18.07.2019 тривалістю не більше 10 діб, за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нікопольській, буд. 134, де здійснює господарську діяльність ТОВ Фірма КВАД (а.с.19).

На підставі вищевказаного наказу видані направлення на перевірку № 1758 та № 1759 (т.1, а.с.15, 16).

Відповідно абз.7 п. 81.7 ст. 81 Податкового кодексу України (далі - ПК України) при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Після ознайомлення з наказом про проведення фактичної перевірки ОСОБА_2 , яка є оператором-заправником АЗС, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розписалася у направленнях.

З 22 липня 2019 року по 29 липня 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Донецькій області проведено фактичну ТОВ Фірма КВАД з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, та/або пального. Перевірку здійснено в присутності представника суб`єкта господарювання - оператора АГЗП ОСОБА_2 , яка перед початком перевірки була ознайомлена з направленнями на перевірку, посвідченнями перевіряючих та отримала копію наказу про проведення перевірки.

Під час перевірки встановлено порушення ч.20 ст.15 Закону № 481/95-ВР в частині здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, а саме: реалізація скрапленого газу через паливнороздавальну колонку на АГЗП ТОВ Фірма Квад у автомобіль NISSAN ALMERA (державний номер НОМЕР_1 ) у кількості 10 літрів за ціною 12 грн. за один літр загальною вартістю покупки 120 грн.

На суму продажу оператором АГЗП ОСОБА_2 виписано і видано покупцю (власнику вказаного автомобіля ОСОБА_3 ) о 16 год. 50 хв. товарний чек від 22.07.2019 (т.1, а.с.82).

За результатами перевірки складено акт від 29.07.19 № 0231/05-99-19-40/20347272 (т. 1, а.с.78-81).

Також в акті перевірки зазначено про наявність на об`єкті зареєстрованого РРО (модель DАТЕСS ND - 757 PUMРО, заводський номер НТ04000057, фіскальний номер 3000388733) та про відсутність ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі пальним.

Перевіркою також встановлено, що ТОВ Фірма Квад не отримувало ліцензію на право збереження пального за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , що здійснювала розрахункові операції, відмовилася від підписання акта перевірки, про що складено акт відмови від підписання та отримання акта перевірки від 29.07.2019 № 0231/05-99-19-401/20347272 (т.1, 85, 86).

Акт перевірки надіслано платнику податків поштою 30.07.2019 з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу місцезнаходження і здійснення господарської діяльності ТОВ Фірма Квад .

Зазначене відправлення повернуто відправнику за закінченням встановленого строку зберігання 31.08.2019 згідно з календарним штемпелем відділення поштового зв`язку (т.1, 87-88).

На підставі вказаного акту відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.09.2019:

- № 000183201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення п. 20 ст. 15 Закону № 481/95-ВР на суму 250 000,00 грн. - роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії (т. 1 а.с.67);

- № 0000173201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510,00 грн. за порушення п. 85.2 ст. 85 ПК України, а саме за ненадання документів пов`язаних з предметом перевірки (т.1 а.с.65);

- № 0000193201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн. за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , а саме за проведення розрахункової операції на повну суму покупки без застосування зареєстрованого, опломбованого та приведеного у фіскальний режим роботи РРО (т. 1 а.с.69).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи.

Позивач оскаржує лише податкове повідомлення-рішення № 000183201, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 250 000,00 грн., як таке, що прийняті в супереч вимогам чинного законодавства без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд зазначає наступне.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав визначених вказаним пунктом, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп.80.2.5. п.80.2. ст.80 ПК України).

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі п.п.20.1.9 п.20.1 ст.20 ПК України може бути проведена контрольна розрахункова операція (п.80.4 ст.80 ПК України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 ПК України (п.80.5 ст. 80 ПК України).

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п.80.7 ст.80 ПК України).

Відповідно до абз.1-5 п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПК України, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених ПК України, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Згідно з абзацом першим п.86.5 ст.86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених ст. 80 ПК України, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу (абзац третій п. 86.5 ст. 86 ПК України).

В даному випадку фактична перевірка, що оформлена відповідним актом, проведена з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, регулюються Законом № 481/95-ВР.

У відповідності до ст. 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Контроль за дотриманням вимог відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства до малих виробництв виноробної продукції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України від 02.03.2015 № 222-VIII Про ліцензування видів господарської діяльності (далі - Закон № 222-VIII) орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов та за результатами перевірки приймає рішення.

У відповідності до положення про Головне управління ДФС України в Донецькій області, затвердженого наказом ДФС України № 80 від 01.02.2019, основними завданнями ГУ ДФС є забезпечення реалізації […] державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів […], а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що фактична перевірка з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції проводиться органами ДФС на підставі відповідного рішення керівника (наказу) з урахуванням податкового та спеціального законодавства.

Також суд вважає необхідним зазначити, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України , Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Механізм застосування фінансових санкцій визначено Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі - Порядок № 790).

Відповідно до п. 5 Порядку № 790, передбачених статтею 17 Закону № 481/95-ВР, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

- акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

- результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 ПК України.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені ПК України, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені ПК України.

Пунктом 86.5 статті 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

Так, судами встановлено, що фактична перевірка ТОВ Фірма КВАД з питань додержання останнім вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, проведена Головним управлінням ДФС у Донецькій області на підставі відповідного наказу та виданих направлень на перевірку, оформлена відповідними актами, з підстав отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення позивачем вимог законодавства в частині здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач, здійснюючи фактичну перевірку, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Апеляційний суд, як і суд першої інстанції, критично ставиться до доводів представника позивача стосовно невручення наказу та направлення на перевірку уповноваженій особі, що свідчить про порушення порядку проведення фактичної перевірки, оскільки такі документи пред`явлені особі, яка фактично проводила розрахункові операції ( ОСОБА_2 ), що повністю відповідає вимогам чинного законодавства (п.80.2 ст.80, п. 81.1 ст.81 ПК України).

Вищевказані обставини також підтверджуються фото та відео матеріалами, які є додатками до акту фактичної перевірки, про що вказано у самому акті від 29.07.2019 № 0231/05-99-19-40/20347272 (т.1, а.с.78-81,158) та показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Також колегія суддів зазначає, що не заслуговують на увагу доводи позивача та надана останнім заява від свідка - ОСОБА_6 (т.1, а.с.235-236) щодо порушення відповідачем порядку проведення фактичної перевірки, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 212 КАС перед допитом свідка головуючий у судовому засіданні встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання, відношення до справи і стосунки зі сторонами та іншими учасниками справи, роз`яснює його права та обов`язки, встановлені статтею 65 цього Кодексу, з`ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених законом, від давання показань, і під розписку попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і відмову від давання показань.

Отже, суд зазначає, що надана до матеріалів справи позивачем заява від свідка ОСОБА_6 не може бути прийнята судом, як належний та допустимий доказ обставин, що в ній викладені. Тобто, обставини, зазначені позивачем та викладені у заяві (пояснення свідка) не підтверджено належними доказами.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем не доведено тих обставин та не надано доказів, на яких ґрунтуються його вимоги.

Щодо суті встановлених порушень.

Так, в акті перевірки зазначено, що позивач 22.07.2019 здійснив роздрібну торгівлю паливом без наявності ліцензії на право роздрібної торгівля відповідної продукції, а саме: реалізація скрапленого газу через паливнороздавальну колонку на АГЗП ТОВ Фірма Квад у автомобіль NISSAN ALMERA (державний номер НОМЕР_1 ) у кількості 10 літрів за ціною 12 грн. за один літр загальною вартістю покупки 120 грн.

На суму продажу оператором АГЗП ОСОБА_2 виписано і видано покупцю (власнику вказаного автомобіля ОСОБА_3 ) о 16 год. 50 хв. товарний чек від 22.07.2019 (т.1, а.с.82).

У відповідності до абз.25 ст.1 Закону № 481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Частиною 20 статті 15 Закону № 481/95-ВР визначено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно з абз.9 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі 250 000 гривень - роздрібна торгівля пальним без наявності ліцензії.

Згідно додатків до акту перевірки про реалізацію позивачем пального свідчать товарний чек, видані ТОВ Фірма КВАД (т.1, а.с.82), пояснення особи, яка здійснила розрахункову операцію - ОСОБА_2 (т.1, а.с.82), пояснення особи, яка придбала паливо - ОСОБА_3 (т.1, а.с.83), фото та відео матеріалами, які є додатками до акту фактичної перевірки, про що вказано у самому акті від 29.07.2019 №0231/05-99-19-40/20347272 (т.1, а.с.78-81,158) та показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що допитані в судовому засіданні. Натомість свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , які були повідомлені належним чином, до місцевого суду не прибули.

Відповідно до ст. 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відтак, судами встановлено здійснення позивачем 22.07.2019 роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії, що підтверджується належними та допустимими доказами.

Окрім того, у відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Колегія суддів вважає правильним і висновок місцевого суду, що посилання позивача про порушення відповідачем норм ПК України при проведенні перевірки, доводи про протиправність наказу про проведення перевірки, як підстави скасування спірного податкового повідомлення-рішення є неприйнятними та необґрунтованими, оскільки наказ є чинним, у судовому порядку не оскаржувався та, відповідно, не визнавався протиправним та не скасовувався, натомість був реалізований шляхом допущення посадових осіб відповідача до перевірки та, відповідно, її повного проведення.

Крім того, такі доводи позивача не спростовують встановлених судом фактів торгівлі позивачем пальним без наявної відповідної ліцензії.

Посилання представника позивача на відсутність трудових відносин між ТОВ Фірма КВАД та ОСОБА_2 , що, на переконання апелянта, свідчить про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів не бере до уваги, оскільки матеріалами справи підтверджено, що така особа була допущена до роботи, здійснила продаж пального та виписала товарний чек, а відсутність укладених трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником, в порядку установленому діючим законодавством, не є предметом розгляду цієї справи.

Як вже зазначено судом вище, до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250 000 грн., тому суб`єкт господарювання, який реалізує пальне без відповідної ліцензії, повинен нести відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону № 481/95-ВР.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судами враховано висновки, викладені в постановах Верховного Суду у справі № 815/1978/18 від 10 квітня 2020 року; у справі № 826/17123/18 від 21 лютого 2020 року; у справі № 823/710/17 від 26 лютого 2019 року; у справі № 804/5378/15 від 12 вересня 2019 року.

Щодо інших доводів апеляційної скарги.

Так, представник позивача наполягає на тому, що з урахуванням вимог Закону про ліцензування, запровадження ліцензуванню нового виду господарської діяльності (роздрібна торгівля пальним) повинно бути здійснено не раніше як з 01.09.2019 (не менш як через два місяці після 01.07.2019). Крім того, Порядок застосування фінансових санкцій затверджено Постановою № 790, останні зміни до цієї постанови внесені постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1050, з огляду на що та зі змісту Постанови № 790 вбачається, що затверджений Порядок не передбачає застосування фінансових санкцій за таке порушення (з акта перевірки): реалізація пального без наявності діючої ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним .

Колегія суддів з цього приводу зазначає таке.

Приписами ст.15 Закону № 481/95-ВР, у редакції, чинній з 01.07.2019, встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання терміном на п`ять років.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Отже, з 01.07.2019 суб`єкти господарювання мать право здійснювати роздрібну торгівлю пальним тільки за наявності ліцензії.

Подання заяви на отримання відповідної ліцензії не надає право суб`єкту господарювання на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі пальним.

Частинами 1 і 2 ст. 12 Господарського кодексу України встановлено, що держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.

Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є, зокрема, ліцензування, патентування і квотування.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.14 Господарського кодексу України ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Правові засади ліцензування, патентування певних видів господарської діяльності та квотування визначаються виходячи з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, а також принципів господарювання, встановлених у статті 6 цього Кодексу.

Відносини, пов`язані з ліцензуванням видів господарської діяльності, регулюються законом.

Згідно з п.4 ч.1 ст.4 Закону № 222-VIII, у редакції чинній з 01.07.2019, державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на: принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров`я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, що передбачає, зокрема, у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці.

Отже, наведене правило щодо внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування має розглядатися в межах принципу пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров`я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави.

Частиною 1 ст. 8 Закону № 222-VIII передбачено, що у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб`єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх прийняття.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону № 222-VIII, у редакції чинній з 01.07.2019, передбачено, що дія цього Закону не поширюється на порядок видачі, переоформлення та анулювання ліцензій на здійснення таких видів господарської діяльності: виробництво і торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами і пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону № 481/95-ВР.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 17 Закону № 481/95-ВР, у редакції, чинній з 01.07.2019, установлено, що всі інші закони та нормативно-правові акти, які стосуються виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів і пального, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тому посилання позивача на неприйняття ліцензійних умов, що для здійснення роздрібної торгівлі пальним є безпідставним.

Суд звертає увагу на те, що зміни до Закону № 481/95-ВР в частині ліцензування роздрібної торгівлі пальним внесені Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів (далі - Закон № 2628-VIII).

Пунктом 1 розділу ІІ Закону № 2628-VIII встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 січня 2019 року, крім: абзаців вісімнадцятого - двадцять третього підпункту 1 (щодо змін до статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення), підпункту 6 (щодо змін до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ), підпункту 17 (щодо змін до Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ) пункту 2 розділу II цього Закону, що набирають чинності з 1 липня 2019 року.

При цьому, Закон № 2628-VIII опублікований 12.12.2018 у Відомостях Верховної Ради України, а також 12.12.2018 у Голосі України.

Отже, законодавчі приписи щодо здійснення роздрібної торгівлі пальним з 01.07.2019 тільки за наявності ліцензії були чіткими і передбачуваними, а тому підлягали додержанню всіма суб`єктами господарювання.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що за змістом ст.15 Закону № 481/95-ВР подання заяви на отримання ліцензії не є безумовною підставою для видачі суб`єкту господарювання ліцензії, оскільки вказаним законодавчим приписом передбачена можливість прийняття рішення про відмову в її видачі.

Тому, подання заяви на отримання ліцензії не є підставою для наявності у суб`єкта господарювання законного очікування правомірності провадження діяльності з роздрібної торгівлі пальним до вирішення уповноваженим органом питання щодо видачі ліцензії.

Більш того, із заявою про видачу відповідної ліцензії позивач звернувся лише 14.08.2019 (що ним не оспорюється), тобто, після фактичної перевірки. Ліцензія ТОВ Фірма КВАД видана 20.08.2019. Зазначеним також спростовуються доводи апелянта щодо відсутності ліцензійних умов та щодо відсутності вини позивача.

Посилання позивача на не внесення змін до Порядку № 790 є безпідставним, оскільки оскаржуване рішення прийняте безпосередньо на підставі ПК України і Закону № 481/95-ВР.

Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 11, частини 1 статті 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував її належним чином, надав належні та допустимі докази правомірності податкового повідомлення-рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма КВАД - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2020 року у справі № 200/1155/20-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 09 вересня 2020 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді І. В. Геращенко

І. Д. Компанієць