Рішення

від 18.06.2020 по справі 280/3487/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2020 року Справа № 280/3487/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотас" (65091, Одеська область, м. Одеса, вул. Середня, буд. 19, код ЄДРПОУ 38839332)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотас" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19 квітня 2019 року №0005081407 про збільшення грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість за основним платежем 169266,00 грн. та штрафними санкціями 42316,50 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2019 року №0005071407 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 152 339,00 грн. та штрафними санкціями 38 084,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2019 року №0005091407 про зменшення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 9322408,00 грн.

Ухвалою судді від 22 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 20 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 20 серпня 2019 року провадження у справі зупинено до 11 вересня 2019 року.

11 вересня 2019 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 11 вересня 2019 року провадження у справі зупинено до 17 жовтня 2019 року.

17 жовтня 2019 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2019 року провадження у справі зупинено до 12 листопада 2019 року.

12 листопада 2019 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 12 листопада 2019 року провадження у справі зупинено до 11 грудня 2019 року.

11 грудня 2019 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 11 грудня 2019 року здійснено заміну назви позивача та зупинено провадження у справі до 22 січня 2020 року.

22 січня 2020 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 22 січня 2020 року провадження у справі зупинено до 24 лютого 2020 року.

24 лютого 2020 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 24 лютого 2020 року підготовче засідання закрито, а справу призначено до розгляду по суті на 24 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 24 березня 2020 року провадження у справі зупинено до 22 квітня 2020 року.

22 квітня 2020 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 22 квітня 2020 року зупинено провадження у справі до 10 червня 2020 року.

06 травня 2020 року судом постановлено ухвалу про виправлення описки щодо визначення дати судового засідання.

Позовна заява обґрунтована тим, що первинні документи наявні та надавались до перевірки, які підтверджують фактичне здійснення операцій 19 квітня 2018 року, 27 квітня 2018 року, 30 квітня 2018 року з ТОВ Технохімпостач . Зазначено про те, що для аналізу взаємовідносин між ТОВ Технохімпостач та позивачем у періоді з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року перевіряючими був взятий для аналізу інший договір, на підставі якого здійснювались операції між підприємствами. На підставі проаналізованого договору позивач також співпрацював з ТОВ Технохімпостач , проте господарські операції які аналізує ГУ ДФС у Запорізькій області відбувались на підставі договору ТДТК0291017001 від 29 жовтня 2017 року, договору роботи за дисконтними картками. Тож на підставі вищезазначеного договору позивач у періоді з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року передавав ТОВ Технохімпостач дисконтні картки для подальшої передачі їх кінцевому споживачу для відпуску нафтопродуктів з АЗС. На підставі вказаного договору у позивача наявна розумна економічна причина (ділова мета), а саме підвищення реалізації нафтопродуктів з АЗС за рахунок контрагентів ТОВ Технохімпостач . Тож висновок перевіряючих, що перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) від вказаних операцій, у разі коли такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту за рахунок інших суб'єктів підприємницької діяльності, не відповідає дійсності. Також представник позивача вказує на те, що не відповідає дійсності твердження у акті перевірки про неможливість підтвердити взаємовідносини між ТОВ Технохімпостач та позивача у періоді 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року документально оформлені відповідно до умов Договору від 29 жовтня 2017 року №ТДТК0291017001, оскільки наявні видаткові накладні передачі палива на АЗС ЗОГ за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року.

Представник позивача 10 червня 2020 року до суду надала клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№32804 від 08 серпня 2019 року), відповідно до якого зазначено, що з метою отримання первинних додаткових документів: видаткових накладних, що підтверджують фактичне відвантаження палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО код УКТЗЕД 2710194300 у кількості 11600 кг, ZOG-А-95-Євро 5-Е5 2710124512 у кількості 7245 кг, Бензину АИ-95-К5-Євро 2710124512 у кількості 10000 кг, ZOG-А-95-Євро 5-Е5 2710124512 у кількості 3500 кг представнику ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП були вручено письмові запити Про надання документів №б/н від 21 листопада 2018 року Запит про надання оригіналів документів та пояснень , який вручено 21 листопада 2018 року директору ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП Приходьку О.М.; №б/н від 26 листопада 2018 року Запит про надання оригіналів документів та пояснень , який вручено 26 листопада 2018 року директору ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП Приходьку О.М.; №б/н від 28 листопада 2018 року Запит про надання оригіналів документів та пояснень , який вручено 28 листопада 2018 року директору ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП Приходьку О.М.; №б/н від 30 листопада 2018 року Запит про надання оригіналів документів та пояснень , який вручено 30 листопада 2018 року директору ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП Приходьку О.М.; №б/н від 03.12.2018 Запит про надання оригіналів документів та пояснень , який вручено 03 грудня 2018 року директору ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП Приходьку О.М.; №б/н від 04 грудня 2018 року Запит про надання оригіналів документів та пояснень , який вручено 04 грудня 2018 року директору ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП Приходьку О.М.; №б/н від 05 грудня 2018 року Запит про надання оригіналів документів та пояснень , який вручено 05 грудня 2018 року директору ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП Приходьку О.М.; №б/н від 06 грудня 2018 року Запит про надання оригіналів документів та пояснень , який вручено 06 грудня 2018 року директору ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП Приходьку О.М. Представник відповідача зазначає, що станом на 18 березня 2019 року ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП не надано відповідних документів що підтверджують фактичне здійснення операцій 19 квітня 2018 року, 27 квітня 2018 року, 30 квітня 2018 року з ТОВ ТЕХНОХІМПОСТАЧ, а саме: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (п. 2.2. Постачання Товару автомобільним транспортом здійснюється в рамках наступного базису постачання: СРТ - пункт призначення вказаний Покупцем за адресою Запорізька область, К-Дніпровський район, с. Заповітне, вул. Центральна, постачання транспортом і за рахунок Постачальника). Зазначає, що перевіркою бухгалтерського обліку ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП встановлено оприбуткування грошових коштів у касі підприємства, що підтверджується даними оборотно - сальдової відомості по рахунку 301 Каса в національній валюті та відображено наступним чином: Дт 301 Кт 303. Таким чином, відповідно до діючих нормативних актів та умов Договору ТЗТК0291017001, розрахунки по операціям з використанням смарт - карт передбачають попередню безготівкову оплату (поповнення грошового гаманця) на розрахунковий рахунок ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП . Виходячи з вищевикладеного, грошові кошти, отримані з використанням РРО на АЗС, в рахунок оплати за відпущені нафтопродукти, було фактично отримано ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП безпосередньо від кінцевих споживачів (неплатників ПДВ). Все вищенаведене свідчить про удаваність укладеної угоди по реалізації ПММ ТОВ Технохімпостач через мережу АЗС, при одночасній щоденній реалізації палива кінцевому споживачу (неплатнику ПДВ) за готівку та приховування даного факту з метою формування паперового податкового кредиту ТОВ Технохімпостач . Перевіркою встановлено відсутність фактичного здійснення фінансово-господарських операції між ТОВ Технохімпостач (код ЄДРПОУ 40009323) та ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП у періоді з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року, згідно Договору від 29 жовтня 2017 року №ТЗТК0291017001 поставки з використанням смарт - карт, та дефектність документів, якими оформлено операції між підприємствами по даному Договору. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

10 червня 2020 року від представника Головного управління ДФС у Запорізькій області до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі направлень від 20 листопада 2018 року №2761 та №2762, від 27 листопада 2018 року №2836 та 2837 виданих Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 20 листопада 2018 року №3931, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Торговий дім Запоріжоілгруп з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні податку на додану вартість за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 та податку на прибуток за період перший квартал, півріччя та три квартали 2018 року під час здійснення взаємовідносин з постачальниками та покупцями за період з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року, в т.ч. при проведенні реалізації через реєстратори розрахункових операцій, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Торговий дім Запоріжоілгруп складений акт перевірки №141/08-01-14-07/38839332 від 18 березня 2019 року.

Перевіркою встановлено наступні порушення податкового законодавства ТОВ Торговий дім Запоріжоілгруп , зазначені у висновках акту перевірки:

- пункту 44.1, пункту 44.2, пункту 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.1 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 152339 грн., в тому числі за півріччя 2018 року в сумі 152 339 грн.;

- пункту 44.6 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 169 266 грн., в тому числі за квітень 2018 року в сумі 169266 грн.;

- підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, у перевіряємому періоді завищено суму податкових зобов'язань при взаємовідносинах з ТОВ Технохімпостач (ЄДРПОУ 40009323), що не призвело до виникнення грошових зобов'язань, на загальну суму 9 322 408 грн., у т.ч. за періоди: січень 2018 року на суму 1 542 921 грн.; лютий 2018 року на суму 1 480 790 грн.; березень 2018 року на суму 1 559 736 грн.; квітень 2018 року на суму 1 313 231 грн.; травень 2018 року на суму 1 166 796 грн.; червень 2018 року на суму 1 045 376 грн.; липень 2018 року на суму 1 213 558 грн., що не призвело до виникнення грошових зобов'язань.

На підставі акту перевірки №141/08-01-14-07/38839332 від 18 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Запорізькій області 19 квітня 2019 року стосовно позивача прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0005081407, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Мотас" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 169266,00 грн. та штрафними санкціями 42316,50 грн.,

- №0005071407, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Мотас" збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 152 339,00 грн. та штрафними санкціями 38084,75 грн.,

- №0005091407, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Мотас" зменшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 9322408,00 грн.

Не погоджуючись з нарахованими зобов'язаннями та штрафними санкціями, що були встановлені податковими повідомленнями-рішеннями №0005081407, №0005071407, №0005091407 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мотас" в порядку адміністративного оскарження 02 травня 2019 року звернулося до Державної Фіскальної служби України із скаргою на вищевказані рішення.

Державна фіскальна служба України за наслідками розгляду скарги прийняла рішення про результати розгляду скарги від 04 липня 2019 року №30613/6/99-99-11-04-02-25, відповідно до якого скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотас" залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями №0005081407, №0005071407, №0005091407 від 19 квітня 2019 року, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Податковий кодекс України), який набрав законної сили 01 січня 2011 року.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

У відповідності до пункту 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За правилами пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність здійснення господарської операції.

На думку суду, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на врахування витрат, понесених у зв'язку із здійсненням цих господарських операцій при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та сум податку на додану вартість при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах.

За змістом статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, розглядаючи справу, судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАПФРІЖОІЛГРУП (ТОВ МОТОС ), як Покупець , з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю Технохімпостач , як Постачальник , з іншої сторони, уклали Договір поставки нафтопродуктів №ТЗБН024101 від 24 жовтня 2016 року.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Договору поставки нафтопродуктів №ТЗБН024101 від 24 жовтня 2016 року постачальник зобов'язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом - "Товар", найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію Товару.

Судом також досліджено додаткову угоду №1 до Договору поставки нафтопродуктів №ТЗБН024101 від 24 жовтня 2016 року.

Разом з тим, судом досліджено:

- видаткову накладну №305 від 19 квітня 2018 року,

- акт передачі палива від 19 квітня 2018 року;

- видаткову накладна №296 від 27 квітня 2018 року;

- акт передачі палива від 27 квітня 2018 року;

- видаткову накладна №298 від 27 квітня 2018 року;

- акт передачі палива від 27 квітня 2018 року;

- видаткову накладна №346 від 30 квітня 2018 року;

- акт передачі палива від 30 квітня 2018 року;

- копію сертифікату відповідності та паспорту якості на паливо дизельне.

- копію паспорту якості на бензин А-95.

Здійснення оплати за товар підтверджується копію платіжного доручення №5 від 02 квітня 2018 року, копію платіжного доручення №35 від 06 квітня 2018 року, копію платіжного доручення №2 від 17 квітня 2018 року, копію платіжного доручення №23 від 27 квітня 2018 року.

Також 29 жовтня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОРГОВИЙ ДІМ ЗАПОРІЖОІЛГРУП , як Власником , з одного боку, і Товариством з обмеженою відповідністю ТЕХНОХІМПОСТАЧ , як Управителем , укладено договір роботи за дисконтними картками №ТЗТК0291017001.

Відповідно до пункту 2 договору роботи за дисконтними картками №ТЗТК0291017001 від 29 жовтня 2017 року власник передає Управителю право на передачу власних дисконтних карток для подальшого відпуску Товару з АЗС Власника споживачу (контрагенту Управителя) за попередньо домовленою знижкою.

Власник зобов'язується здійснювати безпосередній відпуск Товару з власних АЗС (список АЗС опубліковується на офіційному веб-сайті Власника - www.zog.ua) за попередньо домовленою знижкою при пред'явленні дисконтних карток споживачами (контрагентами Управителя).

Власник при пред'явленні дисконтних карток здійснює відпуск Товару споживачу (контрагенту Управителя) за потребою останнього за попередньо домовленою знижкою.

Пунктом 5 договору роботи за дисконтними картками №ТЗТК0291017001 визначено умови оплати відпущеного Товару за дисконтними картками, документальне оформлення.

Так до вищевказаного пункту визначено, що оплата виданого Товару, що була відпущена споживачу (контрагенту Управителя) з АЗС Власника на підставі дисконтних карток, відбувається в момент передачі Товару на АЗС споживачам (контрагентам Управителя) через РРО.

Під час зчитування інформації з наданого споживачем (контрагентом Управителя) дисконтної картки термінальним обладнанням відбувається ідентифікація здійснення оплати Управителем. Моменту оплати споживачем (контрагентом Управителя) Товару на АЗ 3 обов'язок по сплаті Товару Управителем припиняється.

Два рази на місяць (по результатам з 01 по 15 число місяця та з 16 по 30(31) число місяця) Управитель надає Власнику чеки на отриманий споживачем (контрагентом Управителя) Товар, що був виданий з АЗС Власника, на підставі наданих Управителем чеків Власник формує видаткові накладні передачі палива на АЗС ЗОГ. На підставі оформлених належним чином (підписанням з обох сторін) Власник виписує та реєструє податкові накладні на отриманий Товар.

Також судом встановлено, що 02 січня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТД ЗНПЗ , як Зберігачем , та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Запоріжоілгруп , як Поклажодавцем , в особі укладено Договір зберігання №ЗОГЗНПЗ-020118.

Позивачем до суду надано:

- копію видаткової накладної №ЗОГ0000783 від 15 травня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 травня 2018 року по 15 травня 2018 року;

- копія видаткової накладної № ЗОГ01086 від 30 червня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000598 від 15 квітня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 квітня 2018 року по 15 червня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000785 від 30 квітня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 16 квітня 2018 року по 30 квітня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000791 від 15 травня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 травня 2018 року по 15 травня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ001330 від 31 травня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 16 травня 2018 року по 31 травня 2018 року

- копію видаткової накладної № ЗОГ001329 від 30 червня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ001328 від 31 липня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 липня 2018 року по 31 липня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000595 від 15 квітня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 квітня 2018 року по 15 квітня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ002359 від 15 березня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ002361 від 31 березня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 16 березня 2018 року по 31 березня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ002360 від 31 березня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 16 березня 2018 року по 31 березня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ002358 від 15 березня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 березня 2018 року по 15 березня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000410 від 28 лютого 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000450 від 28 лютого 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 16 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000449 від 15 лютого 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 лютого 2018 року по 15 лютого 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000445 від 15 січня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 01 січня 2018 року по 15 січня 2018 року;

- копію видаткової накладної № ЗОГ000448 від 31 січня 2018 року передачі палива на АЗС ЗОГ, ТД ТОВ за період з 16 січня 2018 року по 31 січня 2018 року.

Досліджені судом документи не містять недоліків у формуванні, а також жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Суд також зауважує, що за наявності документів, які підтверджують фактичну передачу товару, розрахунку за наявність такого документа, що можливо заповнена з дефектами, не може бути підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з постачання товарно-матеріальних цінностей.

Разом з тим, для цілей податкового обліку беруться до уваги насамперед економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податкові обов'язки визначаються виходячи з реального економічного змісту господарської операції та спрямування її на досягнення певного економічного ефекту.

Таким чином, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з вищевказаними контрагентами у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов'язань та у власному капіталі.

Зазначені обставини вказують на наявність у позивача ділової мети, визначення якої наведено у підпункті 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, як причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Посилання ж податкового органу на те, що первинні бухгалтерські документи, оформлені по операціям між ТОВ Технохімпостач (код ЄДРПОУ 40009323) та ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛГРУП у періоді з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року, на виконання умов Договору від 29 жовтня 2017 року №ТЗТК0291017001 поставки з використанням смарт - карт, складені з порушенням вимог статті 3 Закону №996, вимог Положення, не мають юридичної сили, не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку та подальшого декларування податкових показників з ПДВ, - суд не приймає та не погоджується, оскільки господарські відносини позивача та його контрагента підтверджуються первинними документами, наданими до суду.

Відповідач вказує на те, що неможливо підтвердити взаємовідносини між Технохімпостач (код ЄДРПОУ 40009323) та ТОВ ТД ЗАПОРІЖОІЛІ ТУП у періоді з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року, документально оформлені відповідно до умов Договору від 29 жовтня 2017 року №ТЗТК0291017001 поставки з використанням смарт-карт.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ ТД Запоріжоілгруп здійснювало господарські взаємовідносини з ТОВ Технохімпостач , проте господарські операції які аналізує ГУ ДФС у Запорізькій області відбувались на підставі договору №ТЗТК0291017001 від 29 жовтня 2017 року, договору роботи за дисконтними картками, за яким Власник (ТОВ ТД Запоріжіолгруп ) передає Управителю (ТОВ Технохімпостач ) право на передачу власних дисконтних карток для подальшого відпуску Товару з АЗС Власника споживачу (контрагенту Управителя) за попередньо домовленою знижкою. Власник зобов'язується здійснювати безпосередній відпуск Товару з власних АЗС (список АЗС опубліковується на офіційному веб-сайті Власника - www.zog.ua) за попередньо домовленою знижкою при пред'явленні дисконтних карток споживачами (контрагентами Управителя). Умови оплати та документальне оформлення встановлене згідно розділу 5 договору наступним чином: 5.1.Оплата виданого Товару, що була відпущена споживачу (контрагенту Управителя) з АЗС Власника на підставі дисконтних карток, відбувається в момент передачі Товару на АЗС споживачам (контрагентам Управителя) через РРО. 5.2. Під час зчитування інформації з наданого споживачем (контрагентом Управителя) дисконтної картки термінальним обладнанням відбувається ідентифікація здійснення оплати Управителем. 5.3. З моменту оплати споживачем (контрагентом Управителя) Товару на АЗС обов'язок по сплаті Товару Управителем припиняється. 5.4. Два рази на місяць (по результатам з 01 по 15 число місяця та з 16 по 30(31) число місяця) Управитель надає Власнику чеки на отриманий споживачем (контрагентом Управителя) Товар, що був виданий з АЗС Власника, на підставі наданих Управителем чеків Власник формує видаткові накладні передачі палива на АЗС ЗОГ. На підставі оформлених належним чином (підписанням з обох сторін) Власник виписує та реєструє податкові накладні на отриманий Товар.

Таким чином, на підставі вищезазначеного договору ТОВ ТД Запоріжоілгруп у періоді з 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року передано ТОВ Технохімпостач дисконтні картки для подальшої передачі їх кінцевому споживачу для відпуску нафтопродуктів з АЗС.

В свою чергу взаємовідносини ТОВ Технохімпостач та ТОВ ТД Запоріжоілгруп у періоді 01 січня 2018 року по 31 липня 2018 року підтверджуються видатковими накладними передачі палива на АЗС ЗОГ.

Виходячи з вимог Податкового кодексу України, підтвердженням факту здійснення господарської операції є відповідні розрахункові, платіжні та інші первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та підставою для нарахування податкового кредиту і податкового зобов'язання з податку на додану вартість є податкова накладна. Тож, на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно правових угод.

Вказана позиція підтверджена Верховним Судом 16 січня 2018 року під час розгляду справ № 820/4648/13-а, № 826/1398/14, № 2а-3404/12/1370, 18 січня 2018 року у справі № 2а-13944/12/2670, 08 травня 2018 року у справі № 815/3526/17, 08 травня 2018 року у справі № 814/937/15.

Суд зауважує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об'єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин.

Вказані правові позиції викладені у постановах Верховного суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/11879/13-а, від 08 травня 2018 року у справі № 815/3526/17 та від 23 травня 2018 року у справі №804/2551/13-а.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Суд звертає увагу, що позивачем до перевірки надані всі документи, які підтверджують господарські операції у перевіряємому періоді.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

За правилами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд наголошує про те, що первинними документами дослідженими під час розгляду справи документально підтверджується господарські операції позивача з ТОВ Технохімпостач .

Отже на підставі вищевикладеного суд вважає, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем пункту 44.1, пункту 44.2, пункту 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.1 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 152339 грн., в тому числі за півріччя 2018 року в сумі 152 339 грн.; пункту 44.6 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 169 266 грн., в тому числі за квітень 2018 року в сумі 169266 грн.; підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, у перевіряємому періоді завищено суму податкових зобов'язань при взаємовідносинах з ТОВ Технохімпостач (ЄДРПОУ 40009323), що не призвело до виникнення грошових зобов'язань, на загальну суму 9 322 408 грн., у т.ч. за періоди: січень 2018 року на суму 1 542 921 грн.; лютий 2018 року на суму 1 480 790 грн.; березень 2018 року на суму 1 559 736 грн.; квітень 2018 року на суму 1 313 231 грн.; травень 2018 року на суму 1 166 796 грн.; червень 2018 року на суму 1 045 376 грн.; липень 2018 року на суму 1 213 558 грн., що не призвело до виникнення грошових зобов'язань - є необґрунтованим.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0005081407, №0005071407, №0005091407 від 19 квітня 2019 року, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотас".

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотас" (65091, Одеська область, м. Одеса, вул. Середня, буд. 19, код ЄДРПОУ 38839332) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 19 квітня 2019 року №0005081407 про збільшення грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість за основним платежем 169266,00 грн. та штрафними санкціями 42316,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2019 року №0005071407 про збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 152 339,00 грн. та штрафними санкціями 38 084,75 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2019 року №0005091407 про зменшення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 9322408,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мотас" (65091, Одеська область, м. Одеса, вул. Середня, буд. 19, код ЄДРПОУ 38839332) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 19 210, грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 18 червня 2020 року.

Суддя Д.В. Татаринов