Рішення

від 18.06.2020 по справі 380/661/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/661/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Іванейко Я.Я.

представника відповідача - Корнати Р.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Заводу телевізійної техніки "Електрон" - Дочірнє підприємство Приватного акціонерного товариства "Концерн-Електрон", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом України за бюджетними позичками,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося з позовом до Заводу телевізійної техніки "Електрон" - Дочірнє підприємство Приватного акціонерного товариства "Концерн-Електрон", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом України за бюджетними позичками.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області надіслано подання № 4 щодо стягнення пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості за бюджетною позичкою (фінансовою допомогою) наданої у 1994 згідно з договором № 15 від 30.03.1994 про надання бюджетної позички у сумі 1 094 657,31 грн. Всупереч нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для погашення заборгованості. Відповідно до п. 15 Порядку обліку заборгованості в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України Питання обліку заборгованості, в тому числі прострочені, перед державою за кредитами, залученими державою під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством Фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості від 2 березня 2011 р. №174 прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою/фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби. Згідно з частиною 9 статті 17 Бюджетного кодексу України від 11.01.2019 №2446-VIII прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами державної податкової служби, шо є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Предметом стягнення в рамках даної справи є пеня, нарахована Головним управління Державної казначейської служби України за період з 01.12.1996 по 01.03.2009 у розмірі 1 094 657,31 грн. Управлінням Державної казначейської служби у Львівській області проведено розрахунки такої пені: по основній сумі боргу по бюджетній позичці за період з 01.12.1996 по 03.02.2009 на загальну суму 835 520,72 грн.; розрахунок пені по простроченій заборгованості за відсотками АТ Концерн Електрон на загальну суму 259 136,59 грн. Оскільки боржником не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить суд постановити рішення, яким стягнути до бюджету прострочену заборгованість перед бюджетом України за бюджетними позичками в сумі 1 094 657,31 грн. Просив позов задовольнити.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що ЗТТ "Електрон" повністю виконало свої зобов`язання щодо виготовлення оборонної продукції, однак Міністерство Оборони України не закупило продукцію, виготовлену заводом, що призвело до неможливості вчасного погашення заборгованості за бюджетною позичкою. Вказує, що зазначені в позові нормативні акти не можуть бути підставою для нарахування пені на суму простроченої заборгованості за бюджетною позичкою, наданою у Міністерством фінансів України ЗТТ Електрон у 1994 році згідно з договором № 15 від 30.03.1994. Як вбачається зі змісту договору № 15 від 30.03.1994 його умови не передбачали нарахування пені на прострочену суму заборгованості за позичкою та на проценти за користування позичкою. Таким чином, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законами нарахування пені за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором № 15 від 30.03.1994 актами цивільного законодавства не передбачене. Також не було передбачено нарахування пені на суму заборгованості з бюджетної позички та на суму відсотків за користування позичкою Законом УРСР Про бюджетну систему Української РСР № 512-ХІІ від 05.12.1990. Стверджує, що оскільки Головне управління Державного казначейства України, Державне казначейство України не є органом стягнення, то Бюджетним кодексом України від 21.06.2001 № 2542-III їм не надано повноважень щодо застосування законодавства для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, нормами бюджетного законодавства передбачено можливість застосування порядку стягнення заборгованості саме податковими органами. Водночас, бюджетним законодавством не регулюються питання нарахування пені за договором позички № 15 від 30.03.1994 органами Державного казначейства та можливість застосування органами Державного казначейства податкового законодавства для визначення порядку нарахування та розміру пені на суму простроченої заборгованості за вказаним договором та на суму відсотків за користування позичкою, а також відсутнє будь-яке посилання на відповідальність у вигляді пені. Сфера правового регулювання Закону №2181-ІІІ не охоплює правовідносини, що виникли у зв`язку з погашенням позички, наданої Міністерством фінансів України ЗТТ Електрон у 1994 згідно з договором № 15 від 30.03.1994, у тому числі щодо нарахування пені. Крім того, вказаним Законом, до якого відсилала згадана норма ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України, не пов`язувалося поняття механізму стягнення заборгованості за бюджетною позичкою з розрахунком пені. Вказаним Законом не було передбачене нарахування пені на суму заборгованості за бюджетною позичкою, а лише на суму податкового боргу. Також необґрунтованим є застосування для нарахування пені на суму простроченої заборгованості за бюджетною позичкою Декрету Кабінету Міністрів України №8-93 від 21.01.1993 „Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів» , оскільки відповідні норми не можуть бути застосовані як підстава для нарахування пені на суму простроченої заборгованості з бюджетної позички та на відсотки за користування бюджетною позичкою згідно з договором № 15 від 30.03.1994 між ЗТТ Електрон та Міністерством фінансів України. Позивач стверджує, що норми Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені, яка затверджена наказом ДПА України від 01.03.2001 № 77, та Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843 не можуть бути застосовані як підстава для нарахування пені на суму простроченої заборгованості з бюджетної позички та на відсотки за користування бюджетною позичкою згідно з договором № 15 від 30.03.1994 між ЗТТ Електрон та Міністерством фінансів України. Норми Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України встановлюють можливість застосування норм податкового законодавства виключно щодо стягнення податковим органом пені, вже нарахованої у передбаченому договором або іншими законодавчими актами порядку. Крім того, вищевказані норми не визначають повноважень органів Державного казначейства (Державної казначейської служби) щодо нарахування пені на підставі податкового законодавства, а тому не можуть бути підставою для нарахування пені на суму простроченої заборгованості з бюджетної позички та на відсотки за користування бюджетною позичкою згідно з договором № 15 від 30.03.1994 між ЗТТ Електрон та Міністерством фінансів України. Порядок № 174 передбачає можливість нарахування пені лише у випадках, передбачених договором або відповідними законодавчими актами. Не передбачено методу та підстав нарахування пені за бюджетною позичкою ні цивільним, ні господарським, ні бюджетним, ні податковим законодавством. Вважає, що нарахування пені на суму простроченої заборгованості з бюджетної позички ЗТТ Електрон за договором № 15 від 30.03.1994 між ЗТТ Електрон та Міністерством фінансів України та на відсотки за користування бюджетною позичкою на підставі Порядку № 174 є незаконним. Просив позов задовольнити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області подала до суду пояснення в яких зазначила, що механізм нарахування пені на прострочену заборгованість по державних позичках був прописаний у Декреті Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 N 8-93 "Про стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів" та застосовувався органами Казначейства при здійсненні нарахування пені прострочені суму основного боргу та відсотках по позичці. З 01.04.2001 набрав чинності Закон України Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами статтею 19 якого визнано таким, що втратив чинність Декрет КМУ. Нарахування пені цього часу здійснювалось органами ДКУ відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені (далі - Інструкція № 77), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2001 № 77, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.2001 за № 240/5431, яка розроблена на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 № 2153/3 та відповідно до статті 16 Закону. Із набранням чинності 25.07.2001 Бюджетного кодексу України, питання стягнення заборгованості за залученими державою або під державні гарантії кредитами регулюється статтею 17 цього Кодексу, згідно якої, у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників. Наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 № 290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за № 522/7843, затверджено Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (далі - Інструкція № 290) та визнати такою, що втратила чинність, Інструкцію про порядок нарахування та погашення пені, затверджену наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2001 № 77 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 16.03.2001 за N 240/5431, у частині нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби. 11.03.2011 вступила в дію Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості . Згідно з пунктом 15 Порядку № 174, прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника. Відповідно до інформації Мінфіну та на підставі листів Державної казначейської служби України щодо наявності простроченої заборгованості ДП ВАТ Концерн-1 Електрон ЗТТ Електрон перед державним бюджетом за період з 01.12.1996 по 01.03.2009 Головним управлінням Казначейства нарахованої пеню на загальну суму 1 094 657.31 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях, просив такий задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, з підстав викладених у відзиві на позов та запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області у судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

24.01.2020 ухвалою Львівського окружного адміністративного суду було прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 у задоволенні клопотання Заводу телевізійної техніки "Електрон" - Дочірнє підприємство Приватного акціонерного товариства "Концерн-Електрон" про закриття провадження у справі № 380/661/20 - відмовлено.

У підготовчому засіданні 9.06.2020 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

Заслухавши доводи представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, пояснення третьої особи, суд встановив такі правовідносини.

30.03.1994 між Міністерством фінансів України та Заводом телевізійної техніки Електрон - Дочірнє підприємство ПрАТ Концерн-електрон укладено договір №15 відповідно до якого Міністерство зобов`язувалося у другому кварталі 1994 року надати заводу бюджетну позичку у сумі 14,5 млрд. крб. з оплатою 10% річних. Відповідно до п 1.2. даного договору підприємство (відповідач) зобов`язувалося забезпечити повне повернення коштів та процентів за рахунок прибутку, що залишається до 01.12.1994.

Згідно з п. 1.2 Договору № 15 від 30.03.1994 повернення суми позички та процентів мало здійснюватися ЗТТ "Електрон" за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства до 01 грудня 1994 (в подальшому строк повернення позички було продовжено до 01 грудня 1996).

Пунктом 1.3. даного договору передбачено, що у разі невиконання Підприємством свого зобов`язання, Міністерству надається право стягнення необхідних коштів у безспірному порядку.

ЗТТ "Електрон" повністю виконало свої зобов`язання щодо виготовлення оборонної продукції, однак Міністерство Оборони України не закупило продукцію, виготовлену заводом, що призвело до неможливості вчасного погашення заборгованості за бюджетною позичкою.

В подальшому ЗТТ "Електрон" було здійснено остаточне погашення суми основного боргу за бюджетною позичкою в розмірі 142 584, 00 грн та нарахованих процентів за користування даною позичкою в сумі 202 724.67 грн згідно з платіжними дорученнями № 99 від 02.02.2009, № 100 від 02.02.2009, №101 від 03.02.2009, № 178 від 24.02.2009 .

Факт повного погашення заборгованості за бюджетною позичкою та нарахованих процентів на суму позички згідно з договором № 15 від 30.03.1994 підтверджується Актом звіряння розрахунків між ЗТТ Електрон» та Головним управлінням Державного казначейства України у Львівській області.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Львівській області надіслано подання № 4 щодо стягнення пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості за бюджетною позичкою (фінансовою допомогою) наданої у 1994 згідно з договором № 15 від 30.03.1994 про надання бюджетної позички у сумі 1 094 657,31 грн.

Оскільки платник податків не вжив жодних заходів для погашення заборгованості Головне управління ДПС у Львівській області звернулося з позовом до Заводу телевізійної техніки "Електрон" - Дочірнє підприємство Приватного акціонерного товариства "Концерн-Електрон", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом України за бюджетними позичками.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 17 Бюджетного кодексу України пеня нараховується за кожний день прострочення сплати заборгованості у національній валюті з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на день нарахування пені тільки за прострочення відшкодування витрат державного (місцевого) бюджету, пов`язаних з виконанням гарантійних зобов`язань при укладанні договору між Борговим агентством України (відповідним місцевим фінансовим органом) та суб`єктом господарювання про погашення заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за виконання гарантійних зобов`язань.

Правочин щодо надання державної (місцевої) гарантії оформляється в письмовій формі та має визначати: предмет гарантії; повні найменування та місцезнаходження суб`єкта господарювання і кредитора (у разі гарантування виконання зобов`язань за кредитним договором); обсяг кредиту (позики); обсяг гарантійних зобов`язань та порядок їх виконання; права та обов`язки гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк дії гарантії.

Судом встановлено, що будь-якого правочину між Міністерством фінансів України та Заводом телевізійної техніки Електрон або третіми особами щодо надання державної гарантії на договір №15 від 30.03.1994 про надання бюджетної позички у сумі 14,5млрд. крб. укладено не було.

Відповідно до частини 9 статті 17 Бюджетного кодексу України прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами доходів і зборів, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання.

Однак вона не пов`язується поняттям механізму стягнення з розрахунком пені.

Пунктом 1 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

Главою 9 Розділу ІІ Адміністрування податків, зборів (обов`язкових платежів) Податкового кодексу України врегульовано порядок погашення податкового боргу платників податків, зокрема: джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків (стаття 87); зміст податкової застави (стаття 88); виникнення права податкової застави (стаття 89); податковий пріоритет (стаття 90); податковий керуючий (стаття 91); узгодження операцій із заставленим майном (стаття 92); припинення податкової застави (стаття 93); адміністративний арешт майна (стаття 94); продаж майна, що перебуває у податковій заставі (стаття 95); погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств (стаття 96); погашення грошових зобов`язань або податкового богу в разі ліквідації платника податків, не пов`язаної з банкрутством (стаття 97); порядок погашення грошових зобов`язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків (стаття 98); порядок виконання грошових зобов`язань фізичних осіб у разі їх смерті або визнання безвісно відсутніми чи недієздатними, а також неповнолітніх осіб (стаття 99); розстрочення та відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу платника податків (стаття 100); списання безнадійного податкового боргу (стаття 101); строки давності та їх застосування (стаття 102).

Наведені вище норми 9 Розділу ІІ Адміністрування податків, зборів (обов`язкових платежів) Податкового кодексу України не містять жодного посилання на метод нарахування пені.

Можливості застосування інших розділів Податкового кодексу України для стягнення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) не передбачено, у тому числі не передбачено можливості застосування статей 129-131 глави 12 Пеня розділу ІІ Порядок адміністрування податків, зборів (обов`язкових платежів) Податкового кодексу України, якою передбачено порядок та випадки застосування відповідальності у вигляді пені та метод її нарахування.

Отже, вказані норми Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України встановлюють можливість застосування норм податкового законодавства виключно щодо стягнення податковим органом пені, вже нарахованої у передбаченому договором або іншими законодавчими актами порядку.

Крім того, вищевказані норми не визначають повноважень органів Державного казначейства (Державної казначейської служби) щодо нарахування пені на підставі податкового законодавства, а тому не можуть бути підставою для нарахування пені на суму простроченої заборгованості з бюджетної позички та не відсотки за користування бюджетною позичкою згідно з договором №15 від 30.03.1994 між ЗТТ Електрон та Міністерством фінансів України.

Щодо можливості застосування для нарахування пені Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 № 174 (далі - Порядок № 174), суд зазначає наступне.

Порядок №174 був прийнятий з метою забезпечення виконання статті 17 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 1 Порядку № 174 цей Порядок: регламентує дії органів виконавчої влади та банків-агентів, які від імені або за дорученням центральних органів виконавчої влади надали суб`єктам господарювання кредити, залучені державою або під державні гарантії, а також дії Мінфіну, який надав бюджетні позички/фінансову допомогу у 1993-1998 роках, та які здійснюють їх обслуговування і ведуть облік заборгованості за ними з метою забезпечення реалізації права вимоги погашення простроченої заборгованості перед державою за такими кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою; встановлює механізм нарахування пені Мінфіном на суми простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та територіальними органами Державної казначейської служби на суми простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Мінфіном у 1993-1998 роках.

Пункт 8 частини 2 Порядку №174 містить визначення пені, відповідно до якого пеня - сума коштів, яку боржник зобов`язаний сплатити у разі порушення ним зобов`язань за кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетної позички/фінансової допомоги.

Частиною 13 Порядку №174 встановлено, що пеня нараховується у гривнях на суми простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою (в тому числі за основним боргом, відсотками, платою за надання гарантій або кредитів, залучених державою) у порядку, передбаченому відповідними законодавчими актами чи кредитною (субкредитною) угодою, угодою про надання бюджетною позички/фінансової допомоги.

Отже Порядок №174 передбачає можливість нарахування пені лише у випадках, передбачених договором або відповідними законодавчими актами.

В договорі №15 від 30.03.1994 не передбачено застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів та нарахування пені за несвоєчасне повернення коштів.

Посилання позивача та третьої особи на Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №8-93 щодо правильності нарахування пені, то відповідно ст.1 Декрету ним регулюються стягнення не внесених у встановлені строки податків, податкового кредиту та інших платежів до державного бюджету України, бюджету Республіки Крим, бюджетів місцевого самоврядування, інших місцевих бюджетів і позабюджетних фондів, а не протермінованих платежів бюджетної позички, який втратив чинність на момент звернення до суду. Це стосується і Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, яка затверджена наказом ДПА України від 01.03.2001 №77 та інструкції про порядок нарахування та погашення пені, яка затверджена наказом ДПА України від 11.06.2003 №522/7843, які втратили чинність на момент подання позовної заяви.

Позивачем до позовної заяви додано подання Головного управління Державної казначейської служби у Львівській області від 08.04.2019 про здійснення до ЗТТ АТ Концерн-Електрон (код ЄДПРОУ 19176405) заходів щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення бюджетної позички, наданої в 1994 році Міністерством фінансів України згідно з договором від 30.03.1994 №15 станом на 01.04.2019 у сумі 1094857,31 грн, при тому розрахунок суми пені відсутній.

Відповідно п.11 постанови Кабінету Міністрів України Питання обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993-1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості від 2 березня 2011 №174 на яку посилається позивач і третя сторона, нарахування пені починається з моменту виникнення простроченої заборгованості і припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання повинне бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором про надання кредиту, бюджетної позички/фінансової допомоги.

Строк виконання зобов`язань за договором №15 від 30.03.1994 згідно п.1.2 наступив 01.12.1996 нарахування пені відповідно до п. 11 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №174 припинилось з 01.06.1997.

При цьому, ні умовами договору від 30.03.1994 №15, а ні вимогами статті 17 Бюджетного кодексу України або Закону України Про Державний бюджет України на 1994 рік не передбачений порядок нарахування пені на прострочену заборгованість за надані у 1997-1999рр. позички з державного бюджету.

Не передбачено методу та підстав нарахування пені за бюджетною позичкою ні цивільним, ні господарським, ні бюджетним, ні податковим законодавством.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про протиправність нарахування пені на суму простроченої заборгованості за бюджетною позичкою (фінансовою допомогою) наданої у 1994 згідно з договором № 15 від 30.03.1994 про надання бюджетної позички у сумі 1 094 657,31 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Позивач не довів правомірність своїх дій щодо нарахування та стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом України за бюджетними позичками, а тому позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області щодо стягнення з ЗТТ "Електрон" вказаної пені є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати з сторін не стягуються.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ 43143039) до Заводу телевізійної техніки "Електрон" - Дочірнє підприємство Приватного акціонерного товариства "Концерн-Електрон" (вул. Шевченка, 311, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 19176405), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (79005, м. Львів, вул. К. Левицького, 18, код ЄДРПОУ 38008294) про стягнення простроченої заборгованості перед бюджетом України за бюджетними позичками - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст рішення складено та підписано 25.06.2020.

Суддя Р.М. Брильовський