Постанова

від 15.06.2020 по справі 520/11496/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.

15 червня 2020 р.Справа № 520/11496/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.,

суддів - Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановила:

30.10.2019 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом, в якому просили:

- визнати незаконним та скасувати рішення відповідача Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області (далі - Золочівська селищна рада) № 3664 від 27.09.2019 року Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення та передачі її у власність членам фермерського господарства ОСОБА_4 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як членам фермерського господарства Гур`єва Віктора Андрійовича (далі - ФГ Гур`єва В.А. );

- зобов`язати Золочівську селищну раду надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення та передачі її у власність членам ФГ ОСОБА_4 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як членам ФГ ОСОБА_4 , на підставі поданої спільної заяви від 20.03.2019 року та пакету документів, земельна ділянка сільськогосподарського призначення комунальної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Золочівської селищної ради, із земельної ділянки загальною площею 49,82 га, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Одноробівської першої сільської ради Золочівського району Харківської області, на підставі державного акту на право постійного користування серії ХР-13-00-000888.

В обґрунтування вимог позивачі зазначають, що оскаржуване рішення № 3664 Золочівської селищної ради від 27.09.2019 року є незаконним, оскільки підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Натомість, оскаржуване рішення не містить будь-яких підстав відмови, в тому числі передбачених ч. 7. ст. 118 Земельного кодексу України.

У відзиві на адміністративний позов відповідач, не погоджуючись з вимогами позивачів, зазначив, що позивачі бажають отримати у власність землю за рахунок земельних ділянок з кадастровими номерами 6322684400:02:001:0301 та 6322684400:02:001:0303, загальною площею 11,801 га, оскільки на їх думку ці ділянки є залишком після розпаювання у 2009 році земель, що перебувала у постійному користуванні ОСОБА_4 , однак доказів того, що саме ці земельні ділянки були предметом постійного користування фермерського господарства позивачі не надають. Більш того, ці земельні ділянки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 року № 60-р були проінвентаризовані ГУ Держгеокадастру у Харківській області та передані з державної власності у комунальну, як вільні. До того ж, згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, отриману шляхом безкоштовного доступу, відсутні відомості про право постійного користування цими землями ФГ ОСОБА_4 .

Відповідач зазначає, що до поданої заяви від 20.03.2019 року членами фермерського господарства не надано документи, передбачені ст. 118 Земельного кодексу України.

Також вказує, що оскільки державний акт на право постійного користування землею, виданий ОСОБА_4 , з подальшими змінами, містив площу земель 73,28 га, і після проведення розпаювання частково землі були передані площею 41,186 га у власність семи членами фермерського господарства, земельна ділянка, як об`єкт постійного користування перестала існувати, а тому і виділити землю іншим членам ФГ ОСОБА_4 із земель, що перебувають в постійному користуванні даного фермерського господарства, неможливо.

Крім того, посилається на те, що зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є втручанням у дискреційні повноваження Золочівської селищної ради.

У відповіді на відзив, позивачі зазначили, що жодного рішення про припинення права користування земельною ділянкою ФГ Гур`єва ОСОБА_5 не приймалося, а оскільки державний акт є дійсним, і право постійного користування на залишок земель не втрачене землекористувачем, і відповідно у членів ФГ, які ще не реалізували своє право є можливість дорозпаювати залишок земель.

Позивачі вказують, що відповідно до листа відділу в Золочівському районі ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 28.08.2019 року, середній розмір земельної частки (паю) по Золочівській селищній раді становить 5,95 умовних кадастрових гектарів. При цьому, згідно листа ГУ Держгеокадастру в Харківській області від 31.07.2019 року № 18-20-11-6081/0/19-19, залишок земель, які не перейшли у власність членам фермерського господарства при розпаюванні в 2009 році, (в тому числі які були сформовані при передачі земель з державної власності у комунальну власність) маються три земельні ділянки: площею 6,7654 га кад № 6322684400:02:001:0301, площею 5,0356 га, кад № 6322684400:02:001:0303 та площею 5,0000 га, кад № 6322684400:02:001:030. Відтак, посилання відповідача про те, що земель недостатньо для трьох членів ФГ ОСОБА_4 , не відповідає дійсності.

Крім того, посилаються на те, що зміна власника земель, у зв`язку з передачею права у комунальну власність, ніяким чином не впливає на право користування землею ФГ ОСОБА_4 , яке залишилося незмінним.

Також зазначають, що у даному випадку у відповідача відсутні дискреційні повноваження.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволений у повному обсязі.

Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто з відповідача на користь кожного з позивачів судові витрати у розмірі 512,26 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що в оскаржуваному рішенні відповідача не вбачаються підстави відмови позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто не зазначені мотиви, якими він керувався при прийнятті оскаржуваного рішення.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Аргументує вимоги апеляційної скарги відповідач фактично аналогічними доводами, зазначеними ним у відзиві на позов.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивачі зазначають доводи, що аналогічні викладеним у відповіді на відзив.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення у відповідності до вимог ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є членами ФГ ОСОБА_4 , яке має в постійному користуванні земельну ділянку загальною площею 49,82 га для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Одноробівської першої сільської ради Золочівського району Харківської області, на підставі державного акту на право постійного користування серії ХР-13-00-000888.

04.10.2018 року позивачі, як члени ФГ ОСОБА_4 , звернулись до ГУ Держгеокадастру в Харківській області із заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель, які перебувають в постійному користуванні фермерського господарства, згідно державного акту на право постійного користування землею, серії ХР-13-00-000888, розташованих за межами населених пунктів Одноробівської сільської ради на території Золочівського району Харківської області. Також, у заявах позивачами повідомлено про те, що до переданих в комунальну власність земельних ділянок входить також земельна ділянка, за рахунок якої вони планують отримати у власність земельну ділянку /а.с. 18-20/.

ГУ Держгеокадастру в Харківській області листами від 05.11.2018 року № Р-12609/0-8650/0/95-18, № Р-12610/0-8650/0/95-18 та № Р-12611/0-8650/0/95-18 повідомило позивачів про те, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 8167,6480 га, які розташовані за межами населених пунктів Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади на території Золочівського району Харківської області передано у комунальну власність. Також позивачів повідомлено про те, що до переданих в комунальну власність земельних ділянок входить також земельна ділянка, за рахунок якої кожен з позивачів планують отримати у власність земельну ділянку /а.с. 21-23/.

З урахуванням отриманої інформації, позивачі 19.12.2018 року звернулись до Золочівської селищної ради із відповідними заявами, в яких просили надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Одноробівської першої сільської ради Золочівського району Харківської області та передати земельну ділянку у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як членам ФГ ОСОБА_4 , із земельної ділянки загальною площею 49,82 га, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Одноробівської першої сільської ради Золочівського району Харківської області, на підставі державного акту на право постійного користування серії ХР-13-00-000888, відповідно до вимог ст.ст. 118, 121 Земельного кодексу України, ст. 7 Закону України Про фермерське господарство /а.с. 24-26/.

Листами № 02-18/4509 та № 02-18/4509 від 29.12.2018 року Золочівська селищна рада повідомила позивачів про те, що ХІІ сесією селищної ради VIII скликання від 30.10.2018 року за № 1941 прийнято рішення Про прийняття у комунальну власність Золочівської селищної об`єднаної територіальної громади в особі Золочівської селищної ради з державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення . Також повідомлено про те, що процедура прийняття в комунальну власність земельних ділянок триває, розпочато державну реєстрацію права власності та у зв`язку зі значною кількістю земельних ділянок (більше 700 шт.), які необхідно зареєструвати, вказана робота буде проводитися протягом наступних трьох місяців. Крім того повідомлено, що правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення фермерського господарства позивач та інші члени господарства не скористалися /а.с. 27-28/.

20.03.2019 року позивачі, як члени ФГ ОСОБА_4 , звернулись до відповідача із заявою аналогічного змісту, в якій, з урахуванням уточнень, просили надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Одноробівської першої сільської ради Золочівського району Харківської області та передати земельну ділянку у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як членам ФГ ОСОБА_4 , із земельної ділянки загальною площею 49,82 га, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Одноробівської першої сільської ради Золочівського району Харківської області, на підставі державного акту на право постійного користування серії ХР-13-00-000888 /а.с. 29-31/.

Золочівська селищна рада, у відповідь на вказану заяву, листами № 02-19/3492 та № 02-19/3493 від 11.05.2019 року повідомила позивачів про те, що означена заява 24.04.2019 року розглянута на комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та екології та повідомлено зміст ст. 32 Земельного кодексу України /а.с. 32-33/.

Відповідно до копії витягу з протоколу комісії з питань земельних відносин природокористування, планування території, будівництва та архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та екології № 20 від 24.04.2019 року, - голова комісії повідомив, що згідно ст. 32 Земельного кодексу України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Дія частина першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) /а.с. 34/.

Рішеннями Харківського окружного адміністративного суду у справах № 520/6377/19, яке набрало законної сили 10.09.2019 року, № 520/6379/19, яке набрало законної сили 05.09.2019 року, № 520/7780/19, яке набрало законної сили 07.11.2019 року, - визнано протиправною бездіяльність Золочівської селищної ради щодо належного звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 20.03.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язано повторно розглянути звернення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 від 20.03.2019 року, та вирішити питання про надання або відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності в розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Одноробівської першої сільської ради Золочівського району заявникам, як членам ФГ ОСОБА_4 , із земельної ділянки загальною площею 49,82 га, що надана в постійне користування для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Одноробівської першої сільської ради Золочівського району Харківської області, на підставі державного акту на право постійного користування серії ХР-13-00-000888 /а.с. 55-59, 51-54/.

На виконання означених судових рішень, спільна заява позивачів від 20.03.2019 року розглянута спочатку 24.09.2019 року постійною комісією з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища, благоустрою та екології Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області, та в подальшому 27.09.2019 року і сесією Золочівської селищної ради.

Так, рішенням Золочівської селищної ради № 3664 від 27.09.2019 року Про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення та передачі її у власність членам ФГ ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як членам ФГ ОСОБА_4 позивачам відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрій щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності у розмірі земельної частки (паю) на території Золочівської селищної ради /а.с. 64/.

Виходячи з тексту рішення від 27.09.2019 року, проект рішення розглянутий на засіданні профільної комісії, з урахуванням рекомендації якої прийнято рішення відмовити у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою.

Разом з тим, відповідно до витягу з протоколу засідання № 25 від 24.09.2019 року комісія прийняла рішення винести заяву позивачів на розгляд засідання сесії селищної ради для прийняття рішення /а.с. 65/.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем відмовлено позивачам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, що не входять до вичерпного переліку, встановленого законодавством, та не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення.

Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель урегульовано Земельним кодексом України.

Положеннями ст. 32 Земельного кодексу України визначено, що громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до приписів ст. 13 Закону України Про фермерське господарство члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Положеннями п. "а" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 даної статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постановах від 18.10.2018 року у справі № 813/481/17, від 18.10.2018 року у справі № 527/43/17, від 25.02.2019 року у справі № 347/964/17 та від 22.04.2019 року у справі № 263/16221/17.

При цьому колегія суддів відзначає, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог чинного законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність.

Отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку проекту землеустрою, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог вказаних статей Земельного кодексу України.

Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постановах від 18.09.2018 року у справі 806/5106/15 та від 27.02.2018 року у справі № 545/808/17.

Встановлено, що оскаржуваним рішенням Золочівської селищної ради № 3664 від 27.09.2019 року відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності у розмірі земельної частки (паю) на території Золочівської селищної ради (а.с. 64).

При цьому, в оскаржуваному рішенні відповідача не зазначені підстави та мотиви відмови ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Золочівської селищної ради № 3664 від 27.09.2019 року є необґрунтованим та незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно вручання суду першої інстанції у дискреційні повноваження Золочівської селищної ради, та погоджується із висновком суду першої інстанції, що задоволення вимоги про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою в даному випадку не буде втручанням суду в дискреційні повноваження відповідача.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може .

Вказана правова позиція щодо дискреційних повноважень суб`єктів владних повноважень узгоджується з позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 27.02.2018 року у справі № 816/591/15-а та постанові від 18.10.2018 року у справі 818/1976/17.

У справі, що переглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання вмотивованої відмови у його наданні, регламентовано положеннями Земельного кодексу України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Таким чином, зобов`язання Золочівської селищної ради надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою в даному випадку не буде втручанням суду в його дискреційні повноваження, а буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивачів, оскільки відповідач протиправно надав формальну відмову з підстав, не передбачених діючим законодавством.

Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді (підпис) (підпис) С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 25 червня 2020 року.