ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
23 червня 2020 року м. Дніпросправа № 280/5705/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,
за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,
за участю:
представника апелянта: Голікова О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року (головуючий суддя у І інстанції - Прасов О.О., повний текст рішення складено 23.12.2019 року) в адміністративній справі №280/5705/19 за позовом Приватного підприємства "УКР-ТЕХ-РЕСУРС" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємства "УКР-ТЕХ-РЕСУРС" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних а відмову в такій реєстрації від 23.08.2019 за №36303/31576037/2 про відмову у реєстрації податної накладної №2 від 30.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 30.05.2019 на загальну суму 6120,00 грн., у тому числі ПДВ - 1020,00 грн., отримувач (покупець) ТОВ «Андріївський гранітний кар`єр" в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що з огляду на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ Андріївський гранітний кар`єр , які були надані фіскальному органу, спірне рішення було прийнято останнім протиправно та підлягає скасуванню.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року адміністративний позов було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 39292197) від 23.08.2019 за №36303/31576037/2 про залишення скарги без задоволення та рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування №2 від 30.05.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства "УКР-ТЕХ-РЕСУРС" №2 від 30.05.2019 на загальну суму 6120,00 грн., у тому числі ПДВ - 1020,00 грн., отримувач (покупець) ТОВ «Андріївський гранітний кар`єр" в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року скасувати та прийняти судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що саме ним було прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.05.2019 року № 2, а не ДФС України, однак останнього в якості відповідача до справи залучено не було.
Приватного підприємства "УКР-ТЕХ-РЕСУРС" було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції, останнє просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.11.2018 року позивачем було направлено до ДФС України на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкову накладну №2 від 30.05.2019, сформовану за результатом господарської операції з ТОВ «Андріївський гранітний кар`єр".
Згідно квитанції від 15.06.2019 податкова накладна № 2 від 30.05.2019 року доставлена до Державної податкової служби України, документ прийнято, реєстрація зупинена.
Позивачем було направлено письмові пояснення та копії документів на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Андріївський гранітний кар`єр".
31.07.2019 року Комісією яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Запорізькій області було прийнято рішення № 1241425/31576037 про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 30.05.2019 року.
Не погодившись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були надані документи та пояснення, достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 30.05.2019. Зауважено, що комісія ДФС України з питань розгляду справ функціонує у складі ДФС України, то відповідачем у справі, має бути ДФС України і розглядатись, відповідно, має рішення цього суб`єкта владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Така податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платника податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 р. (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Згідно пункту 17 Порядку № 1246, у разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (далі - Порядок № 117).
Згідно п.п. 18-21 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).
Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Так, критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567.
Відповідно до п. 1 вказаного Наказу, оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС, шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).
Згідно п. 6 вказаного Наказу, моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (абзаци другий, третій пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України).
Порядок та особливості оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлені в пункті 56.23 цієї статті.
Так, відповідно до положень підпунктів 56.23.1 та 56.23.2 пункту 56.23 скарга на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до пункту 1 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.
Згідно з пунктом 13 цього Порядку за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з адміністративним позовом та обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство фактично не погоджувалось з рішенням Комісії яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Запорізькій області від 31.07.2019 року № 1241425/31576037 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.05.2019 року № 2, вважаючи, що відмова в реєстрації податкової накладної позбавляє його права на податковий кредит.
Разом з тим, позивач в даній адміністративній справі не оскаржує рішення від 31.07.2019 року № 1241425/31576037, а просить скасувати рішення Комісії з питань розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 23.08.2019 за № 36303/31576037/2 про результати розгляду його скарги на рішення від 31.07.2019 року № 1241425/31576037.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що наведене рішення відповідача не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.
Що ж до позовних вимог про зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 30.05.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, то вони, як похідні, можуть бути задоволені після визнання неправомірним рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, тоді як позивач таку вимогу не заявив.
Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, за виключення можливості суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, вони не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права. Як вже зазначено, позивач не заявляв позовну вимогу про скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, від вирішення якої залежало, чи підлягає захисту право, на порушення якого позивач посилається. Питання ефективності захисту порушеного права суд міг вирішити після розгляду такої вимоги.
Аналогічні правові висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 07.02.2020 року по справі № 826/11086/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Поряд з вказаним, з матеріалів справи вбачається, що Головне управління ДФС у Запорізькій області в якості відповідача по даній справі судом не залучалось.
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.
Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Отже, питання щодо залучення відповідача (співвідповідача) може вирішуватись лише при розгляді справи в суді першої інстанції, що останнім, в порушення приписів процесуального Закону здійснено не було, при цьому, суд апеляційної інстанції, з урахуванням приписів Розділу ІІІ Глави 1 КАС України, позбавлений права здійснювати такі дії.
З урахуванням встановлених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо необґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог та відсутності правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23.12.2019 року в адміністративній справі №280/5705/19 - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "УКР-ТЕХ-РЕСУРС" - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 23.06.2020 року.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2020 |
Оприлюднено | 30.06.2020 |
Номер документу | 90028467 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Круговий О.О.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Прасов Олександр Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні