Постанова

від 24.06.2020 по справі 160/12990/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2020 року м. Дніпросправа № 160/12990/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Фермерського господарства АГРАРНЕ ЗОЛОТО УКРАЇНИ

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року (головуючий суддя - Тулянцева І.В.) в адміністративній справі

за позовом Фермерського господарства АГРАРНЕ ЗОЛОТО УКРАЇНИ

до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство АГРАРНЕ ЗОЛОТО УКРАЇНИ (далі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області в частині внесення Фермерського господарства АГРАРНЕ ЗОЛОТО УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ 42468424; 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського, буд. 48-А, офіс Б/Н) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області виключити Фермерське господарство АГРАРНЕ ЗОЛОТО УКРАЇНИ (код ЄДРПОУ 42468424; 52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського, буд. 48-А, офіс Б/Н) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування адміністративного позову Позивач, зокрема, зазначив, що комісією ГУ Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято Рішення, яким Фермерське господарство АГРАРНЕ ЗОЛОТО УКРАЇНИ внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Позивач зазначає, що не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків, а самі ж критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 07.08.2019 року №1962/99-99-29-01-01 та не затверджені будь-яким наказом Державної податкової служби України, а також не зареєстровані в Міністерстві юстиції України. Рішення про включення Фермерське господарство АГРАРНЕ ЗОЛОТО УКРАЇНИ до переліку суб`єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості порушує права та інтереси підприємства з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Крім того, внесення ФГ АГРАРНЕ ЗОЛОТО УКРАЇНИ до реєстру ризикових платників податків відбулось згідно витягу з протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області № 33 від 19.09.2019 року, без наявності об`єктивних ознак ризиків порушення норм податкового законодавства.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с.97-102).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Позивач, із посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що законодавством не передбачено повноважень комісій контролюючих органів розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків та внесення його до переліку ризикових платників. Позивач зазначає, що він не заперечує можливості використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах Державної податкової служби або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, проте вказане повинно здійснюватися контролюючим органом виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом. Також Позивач вказує, що твердження Відповідача про те, що висновки, наведені у протоколі від 19 вересня 2019 року №33, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий протокол не порушує прав останнього не відповідають дійсності.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване.

16 червня 2020 року за вх. №32066/20 через систему Електронний суд представник Позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 17 червня 2020 року о 11:20 год на іншу дату.

В судовому засіданні 17 червня 2020 року колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила відкласти розгляд справи на 24 червня 2020 року о 09:20 год, з огляду на неявку учасників справи.

Позивач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання 24 червня 2020 року свого представника не направив, про причини його неявки суд не сповістив.

Станом на момент розгляду даної справи в судовому засіданні 24 червня 2020 року о 09:20 год. клопотань від учасників справи про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

За таких обставин, колегія суддів, з урахуванням думки представника Відповідача, ухвалила розглянути справу без участі представників учасників справи, які не з`явились.

В судовому засіданні представник Відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши пояснення представника Відповідача, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено, що 19.09.2019 року за результатами засідання Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації було прийнято рішення, оформлене протоколом №33, за яким Комісія постановила включити ФГ АГРАРНЕ ЗОЛОТО УКРАЇНИ до відповідного переліку бази даних ІС Податковий блок , як таке, що відповідає відповідним критеріям ризиковості.

Вважаючи протиправними дії Відповідача щодо включення підприємства до переліку ризикових платників, Позивач звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (п.п.19-1.1.40); організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами (п.п.19-1.1.41); використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом (п.п.19-1.1.46).

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

В свою чергу, згідно пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано статтями 72, 73 ПК України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДПС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постановах 18.09.2018 у справі № 818/398/15, від 27.08.2019 у справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.

Крім того, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Отже, внесення до Журналу ризикових платників податку ІТС Податковий блок податкової інформації, щодо відповідності підприємств критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що протокол засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області не є рішенням контролюючого органу, та не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу, яка направлена на виконання завдань та функцій передбачених ПК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 13 березня 2020 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства АГРАРНЕ ЗОЛОТО УКРАЇНИ - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року по справі №160/12990/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 25 червня 2020 року.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова