ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
24 червня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2284/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" про забезпечення позову у справі №280/2284/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області № 14524 від 18.03.2020 року; зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області вчинити дії, а саме виключити "КОМІНКО" з переліку ризикових платників податків шляхом прийняття відповідного рішення.
07.04.2020 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить суд забезпечити адміністративний позов шляхом зупинення дії рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області № 14524 від 18.03.2020 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" до переліку ризикових платників, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/2284/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування заяви зазначає, що у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення TOB "КОМІНКО" отримує статус ризикового платника на підставі п.6 Порядку № 1165. Стверджує, що кожна податкова накладна/розрахунок коригування, які будуть направлені на реєстрацію до ЄРПН, будуть зупинені, а жоден з покупців позивача не зможе своєчасно сформувати податковий кредит та відмовиться від подальшої співпраці. Вказані обставини, на думку позивача, фактично можуть призвести до непомірних економічних збитків та підстав для паралізації господарської діяльності підприємства, неможливості виплачувати заробітну плату працівникам. Отже, оскільки подання позову та відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову, позивач просив задовольнити заяву.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" (69096, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 14, кв.102, код ЄДРПОУ 23788025) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69095, Запорізька область, пл.Пушкіна, буд. 4) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, шляхом зупинення дії рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області № 14524 від 18.03.2020 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" до переліку ризикових платників, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 280/2284/20.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що з заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову не вбачається жодних підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб, як заявлено позивачем та даних, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМІНКО" або даних, які б свідчили, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Представник відповідача в удовому засіданні суду апеляційної інстанції просив задовольнити апеляційну скаргу з підстав в ній викладених.
Представник позивача в судовому засіданні у задоволенні скарги просив відмовити. Вказав, що судом першої інстанції надано оцінку всім доводам сторін, а також поданим доказам.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального права, виходячи з наступного.
За змістом ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Колегією суддів також враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15 листопада 2007 року по справі "Бендерський проти України", в якому Суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Так, предметом спору за даним позовом є оскарження рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області № 14524 від 18.03.2020 року, яким TOB "КОМІНКО" включено до переліку ризикових платників податків.
Оскаржене рішення відповідачем прийнято відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
Відповідно до п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (Порядок №1165), платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Отже, наявність прийнятого рішення про віднесення платника податків до ризикових може слугувати підставою для зупинення реєстрації податкових накладних підприємства та, відповідно, несвоєчасного формування права на податковий кредит контрагентами платника податків.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що зазначені вище обставини ускладнюють ведення господарської діяльності підприємства, що призведе до понесення підприємством та його контрагентами значних збитків, а задоволене клопотання у вказаний спосіб є співмірним заявленим позовним вимогам.
В даному випадку, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Вказаний захід забезпечення адміністративного позову відповідає предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.
При цьому, правова оцінка дій та рішень відповідача підлягатиме встановленню під час судового розгляду даної справи.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції діяв в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано вжив заходи забезпечення позову в межах даної справи, а передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування ухвали суду від 09.04.2020р. року відсутні.
Посилання представника відповідача на правову позицію Верховного Суду щодо спорів про включення платників податків до переліку ризикових платників є помилковим, оскільки оскаржене рішення відповідач прийняв за новим Порядком №1165, який в свою чергу передбачає виключення платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку за рішенням суду, що набрало законної сили (п. 6 Порядку №1165).
Враховуючи вищевикладене, перевіривши ухвалу суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст. 308 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді вказаної заяви товариства правильно застосовано норми процесуального права, якими врегульовано інститут забезпечення позову та не допущено порушень, які у відповідності до ст. 317 КАС України надають підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій - залишити без задоволення.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2020 року у справі №280/2284/20- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 24 червня 2020року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2020 |
Оприлюднено | 30.06.2020 |
Номер документу | 90028576 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Малиш Н.І.
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Максименко Лілія Яковлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні