Постанова

від 25.06.2020 по справі 814/4038/15

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 814/4038/15 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В., судді -Джабурія О.В., судді -Вербицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2015 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (надалі - відповідач, ДПІ), в якому просила визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015 року №0010801702 про збільшення суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за результатами річного перерахунку за основним платежем в сумі 664019,65 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 332009,83 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 13.07.2015 року №0010791702 про збільшення суми податкового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі основного платежу 589404,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 294702,00 грн.;

- вимогу від 26.06.2015 року №0010561702 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 85150,96 грн.;

- рішення від 13.07.2015 року №0010811702 про застосування штрафних санкцій на 6148,29 грн. за несвоєчасне нарахування та сплату єдиного внеску.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірні рішення та вимога винесені на підставі помилкових висновків проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки стосовно декларування доходів, витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.04.2016 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2016 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 року апеляційне провадження зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №727/5722/16-к.

Згідно Указів Президента України ліквідовано Одеський апеляційний адміністративний суд та створено П`ятий апеляційний адміністративний суд, в зв`язку з чим, справу передано до новоутвореного суду та прийнято до провадження 29.10.2018 року.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду поновлено апеляційне провадження в зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №727/5722/16-к.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В період з 28.05.2015 року по 11.06.2015 року відповідач по справі провів документальну планову виїзну перевірку позивача по справі з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.

За результатами перевірки складений Акт від 25.06.2015 року №360/172/2323600680 (надалі - Акт перевірки №360/172/2323600680).

За висновками акту перевірки відповідачем виявлені наступні порушення, які вплинули на спірні рішення:

- пунктів 177.1, 177.2 ст.177 ПК України щодо заниження чистого оподатковуваного доходу за 2014 рік на суму 3905997,91 грн., що призвело до нарахування податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в сумі 664019,65 грн.;

- пунктів 198.1, 198.3, 198.4 ст.198 ПК України щодо завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 589404,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, за період 2014 року на суму 589404,00 грн., в результаті чого були нараховані податкові зобов`язання з податку на додану вартість за 2014 рік в сумі 589404,00 грн., в тому числі по податковим періодам: квітень 2014 року - 304862,00 грн., травень 2014 року - 284542,00 грн.;

- пункту 1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8 розділу 3 Закону України Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове, державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464 (надалі - Закон №2464), та підпункту 2 п.4.5 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів України від 09.09.2013 року №455 (надалі - Інструкція №455) (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року за №1622/24154), щодо неутримання єдиного соціального внеску за 2013-2014 роки в сумі 85150,96 грн., в тому числі по періодам: 2013 рік - 37814,65 грн., 2014 рік - 47336,31 грн..

На підставі акту перевірки відповідач прийняв спірні рішення та вимогу, які є предметом оскарження позивачем.

Надаючи правову оцінку спірним рішенням, колегія суддів аналізує зміст відображених в акті перевірки порушень на предмет їх узгодженості з положеннями податкового законодавства, яке було чинним на час їх прийняття, та доведеності їх наявними у справі доказами.

Щодо підстав збільшення зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб на суму 664019,65 грн. податковим повідомленням-рішенням від 13.07.2015 року №0010801702.

За змістом розділу 2.1 акту перевірки позивачем за перевірений період були занижені доходи на суму 85112,50 грн. та завищені витрати на 3820885,41 грн., в результаті чого було занижено об`єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб на суму 3905997,91 грн. (85112,50 грн. + 3820885,41 грн.).

Заниження доходу на 85112,50 грн. за змістом 2.1.1 акту перевірки відбулось внаслідок не включення позивачем до складу доходів за 2014 рік вартості кукурудзи на цю суму, отриманої від ФГ Прометей в рахунок взаємозаліку за реалізовану позивачем в адрес цього підприємства соєву макуху.

Завищення витрат на 3820885,41 грн. за змістом 2.1.2 акту перевірки відбулось внаслідок включення до складу витрат за 2014 рік наступних сум:

- 3274385,00 грн. (без ПДВ - 654872,00 грн.) по операціям з придбання сільгосппродукції у ТОВ Зеленецьке , операції з яким, відповідач вважає такими, що не відбувались реально, через нездійснення цим суб`єктом господарювання реальної господарської діяльності;

- 546500,00 грн. (без ПДВ - 109300,00 грн.) по операціям з придбання сої у ТОВ Корн трейд , які фактично позивачем цьому постачальнику сплачені не були.

Інші висновки акту перевірки стосовно заниження зобов`язань з ПДВ внаслідок завищення податкового кредиту на суму 589404,00 грн. по операціям з ТОВ Зеленецьке , яка донарахована позивачу спірним повідомленням-рішенням від 13.07.2015 року №0010791702, а також стосовно заниження зобов`язань з єдиного внеску на суму 85150,96 грн., на яку сформована спірна вимога від 26.06.2015 року №0010561702 з нарахуванням штрафної санкції спірним рішенням від 13.07.2015 року №0010811702, також пов`язані з тими господарськими операціями і порушеннями, які описані в розділі 2.1 акту і стали підставами для винесення описаного вище спірного повідомлення-рішення по податку на доходи фізичних осіб.

В якості обґрунтування своїх висновків про завищення витрат та податкового кредиту по операціям із ТОВ Зеленецьке внаслідок нереальності таких операцій, податковий орган послався на те, що в рамках кримінального провадження №32014260000000031 встановлено наступні факти:

- допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , який значився директором ТОВ Зеленецьке , повідомив, що участі в керівництві цим підприємством не брав, документи фінансово-господарської діяльності підписував на пропозицію ОСОБА_3 за винагороду в 1 тис. грн.. щомісячно, нікого з контрагентів ТОВ Зеленецьке не знає, всі документи, які стосуються діяльності ТОВ Зеленецьке знаходились у ОСОБА_3 ;

- допитаний в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що він запропонував своєму знайомому ОСОБА_2 стати директором ТОВ Зеленецьке та підписувати документи фінансово-господарської діяльності за 1000,00 грн. щомісяця. Через це підприємство документувалась реалізація сільгосппродукції в адресу інших підприємств, яка закуповувалась за готівкові кошти у фермерів;

- проведеною почеркознавчою експертизою від 29.10.2014 року №2395 експертно-криміналістичним центром при УМВС України у Чернівецькій області встановлено, що ряд бухгалтерських документів ТОВ Зеленецьке в графі біля прізвища директора ОСОБА_2 виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою.

Суд першої інстанції повністю не погодився з наведеними в акті перевірки обґрунтуваннями заниження позивачем об`єкту оподаткування податком з доходів фізичних осіб на суму 3905997,91 грн., завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 589404,00 грн. та заниження єдиного внеску на суму 85150,96 грн., обґрунтувавши свою позицію наступним:

- витрати позивача на придбання сої від ТОВ Зеленецьке під час перевірки були підтверджені відповідними бухгалтерськими та розрахунковими документами, які надавались перевіряючим;

- матеріали Акту перевірки №360/172/2323600680 не містять належних доказів визнання недійсним договору від 06.03.2014 року №10 на поставку сої від ТОВ Зеленецьке , відсутні докази недійсності або фіктивності первинних документів бухгалтерського обліку позивача, відсутні докази порушення ТОВ Зеленецьке порядку нарахування податку на прибуток підприємства, в тому числі по господарським операціям з позивачем по справі;

- позивач мала право на віднесення до витрат 546500,00 грн. за придбану сою від ТОВ Корн Трейд , оскільки у позивача є первинні бухгалтерські документи - видаткові накладні, договір поставки сої від 27.06.2014 року, що підтверджують факт придбання сої в кількості 133,84 т. на загальну суму 655800,00 грн. ТОВ Корн Трейд .

Колегія суддів з такими доводами суду першої інстанції погодитися не може з огляду на наступне.

Оцінюючи висновки акту перевірки про завищення позивачем витрат та податкового кредиту по операціям з придбання сільгосппродукції у ТОВ Зеленецьке , колегія суддів виходить з наступного.

За змістом ст.198 ПК України право платника податків на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником-платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пункт 201.11 статті 201 ПК України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами ст.9 вказаного Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (п.44.1 ст.44 ПК України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, а також включення витрат до складу оподатковуваного доходу є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, слід врахувати, що відповідно до вимог статті 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

При цьому суд повинен дотримуватися позиції, яка наведена Європейським судом з прав людини у п.53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумними сумнівом .

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та включив витрати до складу оподатковуваного доходу, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Слід зазначити, що по операціям із ТОВ Зеленецьке , які були досліджені в акті перевірки, позивачем були надані договір поставки №10 від 06.03.2014 року, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, які від ТОВ Зеленецьке підписані директором ОСОБА_2 , а також платіжні доручення на оплату позивачем сільгосппродукції в адресу цього постачальника.

В акті перевірки висувались зауваження щодо невідповідності первинних документів від ТОВ Зеленецьке вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Частиною 4 ст.78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 17.12.2019 року по справі №727/5722/16-к кримінальне провадження /ЄРДР №32014260000000031/ за обвинувальним актом затвердженим начальником відділу нагляду прокуратури Чернівецької області юристом 1 класу ОСОБА_4 , по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27 ч.2 ст.205 КК України, та по обвинуваченню ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 ч.1 ст.205 КК України - закрито.

Цією ухвалою встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_5 за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та ОСОБА_2 в грудні 2013 року організував діяльність із незаконного придбання та використання ряду фіктивних суб`єктів господарювання, які дозволили у період з грудня 2013 року по серпень 2014 року надавати послуги підприємствам реального сектору економіки України з формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку. Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_5 підшукав сільськогосподарське підприємство, а саме товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ Зеленецьке (код за ЄДРПОУ 30795974, Чернівецька область, Кельменецький район, с. Зелена, вул. Головна, 3). Основний вид діяльності даного підприємства згідно реєстраційних документів - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Система оподаткування - спеціальний сільськогосподарський режим. З метою вчинення злочину, для фіктивного керівництва ТОВ Зеленецьке , ОСОБА_5 було залучено ОСОБА_2 . Зокрема, 06.12.2013 року ОСОБА_5 було організовано внесення змін до реєстраційних документів ТОВ Зеленецьке , а саме директором підприємства став ОСОБА_2 , який за грошову винагороду погодився на таку пропозицію. Фактично ОСОБА_2 ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мав, а його роль полягала у присутності в банківських установах при відкритті рахунків підприємства та нотаріальних конторах при видачі довіреностей, які уповноважують певних осіб на представництво інтересів підприємства, в тому числі така довіреність була видана на ім`я ОСОБА_5 . Крім того, у разі необхідності ОСОБА_2 повинен був підписувати фінансово-господарські документи, які надавались ОСОБА_5 . Крім того, з метою надання законності вказаному підприємству ОСОБА_5 було організовано підроблення наказу про призначення на посаду бухгалтера ТОВ Зеленецьке ОСОБА_6 , який про таке призначення та виконання бухгалтерських функцій обізнаний не був. А саме, за допомогою печаток та кліше підписів фіктивного директора ТОВ Зеленецьке ОСОБА_2 , документів про реалізацію нібито власновирощеної ТОВ Зеленецьке продукції та її нібито транзит через підконтрольні фіктивні підприємства ТОВ Агросота та ТОВ Корн Трейд , ОСОБА_5 оформив фіктивний продаж власно вирощеної сільськогосподарської продукції протягом грудня 2013 року - серпня 2014 року на загальну суму 62,4 млн. грн.. Фактично сільськогосподарська продукція закуповувалась у мешканців Західної України (Чернівецька, Львівська, Тернопільська області) без оформлення будь-яких документів та до державного бюджету не надходив податок на доходи фізичних осіб з таких операцій. Вказаними діями було незаконно сформовано податковий кредит з ПДВ у сумі 12 723 201 грн. цілому ряду реально діючим суб`єктам господарювання, у тому числі і ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Враховуючи вимоги ч.6 ст.78 КАС України щодо обов`язковості для адміністративного суду обставин, встановлених ухвалою про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, а також з урахуванням критерію доведення поза розумними сумнівом , колегія суддів приходить до висновку, що у даній справи належними доказами підтверджені факти фіктивної діяльності ТОВ Зеленецьке під номінальним керівництвом ОСОБА_2 в період декларування позивачем господарських операцій з придбання у ТОВ Зеленецьке сільгосппродукції.

Встановлені в ході судового розгляду факти фіктивної діяльності ТОВ Зеленецьке не можуть залишатися неврахованими судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

У зв`язку з наведеним колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи, які підписані від імені директора ТОВ Зеленецьке - ОСОБА_2 , складені не по факту здійснення реальної господарської діяльності та підписані особами, які не підтверджували та не мали наміру підтверджувати факт здійснення реальних господарських операцій.

Недоведеність фактичного здійснення господарських операцій з цим контрагентом позбавляє первинні документи по операціям з ним юридичної значимості для цілей формування витрат та податкового кредиту навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, і незважаючи на наявність у позивача доказів сплати цьому контрагенту вартості товарів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з реальною господарською діяльністю учасників цих операцій.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком ДПІ про завищення позивачем витрат та податкового кредиту по операціям із ТОВ Зеленецьке , та вважає помилковим висновок суду першої інстанції про правомірність формування позивачем у 2014 році витрат на суму 3274385,00 грн. та податкового кредиту на суму 589404,00 грн. по операціям з цим контрагентом.

Також є помилковим і висновок суду першої інстанції про правомірність віднесення позивачем до витрат 546500,00 грн. по операціям з придбання сої у ТОВ Корн Трейд , оскільки факт оплати позивачем цієї суми в адресу ТОВ Корн Трейд у 2014 році відсутній, що не заперечується позивачем.

Відповідно до п.177.10 ст177 ПК України (в редакції на час виникнення спірних відносин) фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Станом на час проведення перевірки та винесення спірних рішень наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року №481 був затверджений Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність підпунктом 5 пункту 6 якого передбачено, що у графі 5 Книги обліку доходів і витрат зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов`язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвічують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Отже, позивач могла віднести суму з придбання сої у ТОВ Корн Трейд в розмірі 546500,00 грн. до складу витрат своєї Книги обліку доходів і витрат лише при наявності вищезазначених документів на оплату такої суми. Оскільки таких документів позивач не надала, колегія суддів погоджується з висновком акту перевірки про завищення позивачем витрат по операціям з придбання сої у ТОВ Корн Трейд на суму 546500,00 грн..

Посилання позивача та суду першої інстанції на наявність у позивача видаткових та податкових накладних, договору поставки сої від 27.06.2014 року колегія суддів відхиляє, оскільки ці документи не підтверджують самого факту оплати вказаної суми, як підстави для віднесення її до складу витрат.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ні позивач в своєму позові, ні суд першої інстанції жодним чином не заперечили висновок акту перевірки про заниження позивачем доходу на 85112,50 грн. внаслідок не включення позивачем до складу доходів за 2014 рік вартості кукурудзи на цю суму, отриманої від ФГ Прометей в рахунок взаємозаліку за реалізовану позивачем в адрес цього підприємства соєву макуху.

Дана сума вплинула на спірне повідомлення рішення по податку з доходів фізичних осіб та вимогу про сплату єдиного внеску, оскільки разом із сумою завищених витрата по операціям із ТОВ Зеленецьке увійшла до загальної суми заниженого позивачем об`єкту оподаткування податком з доходів в розмірі 3905997,91 грн., з якої були донараховані зобов`язання по податку з доходів та єдиного внеску (85 112,50 грн. + 3820885,41 грн. = 3905997,91 грн.).

Оскільки відображене в акті перевірки порушення у вигляді заниження доходу на 85112,50 грн. по операціям з ФГ Прометей позивач не заперечує, то дана сума правомірно врахована відповідачем при винесені спірних рішень.

Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що спірні повідомлення-рішення від 13.07.2015 року №0010801702 по податку на доходи фізичних осіб та №0010791702 по податку на додану вартість винесені правомірно та не підлягають скасуванню.

При цьому колегія суддів вважає правильними визначення спірними повідомлення-рішеннями штрафних санкцій в розмірі 50% від суми занижених зобов`язань, оскільки згідно з п.1.12 акту перевірки за результатами попередньої перевірки, яка оформлена актом від 07.10.2013 року №548/17-03/2323600680, позивачу були донараховані суми по податку на доходи фізичних осіб та по податку на додану вартість, а згідно п.123.1 ст.123 ПК України при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку розмір штрафу складає 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання.

З наведених вище підстав не підлягають скасуванню і прийняті відповідачем спірні рішення по єдиному внеску, оскільки відповідно до пп.2) частини 1 статті 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року №2464-VI, для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Оскільки факт заниження позивачем об`єкту оподаткування податком з доходів на суму 3905997,91 грн. знайшов своє підтвердження, то є цілком правомірним збільшення позивачу зобов`язань з єдиного внеску на суму 85150,96 грн. та нарахування штрафу в розмірі 6148,29 грн. на підставі пп.3 ч.11 ст.25 Закону №2464-VI.

За таких обставин апеляційна скарга ДПІ підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.311, ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Первомайської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2016 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Кравченко К.В. Судді Джабурія О.В. Вербицька Н. В.