Постанова

від 17.06.2020 по справі 420/6993/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6993/19 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Косцової І.П., Скрипченка В.О.,

при секретарі Ішханяні Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення - 28.02.2020р.) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 100 ШИН ОДЕСА до Одеської митниці ДФС (правонаступник Одеської митниці ДФС ) про визнання протиправними дій, скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

22.11.2019 року ТОВ 100 ШИН ОДЕСА звернулось до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС (правонаступник Одеська митниця Держмитслужби ), в якому просило суд:

- визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні заявленої митної вартості за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;

- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA5000100/2019/00576;

- визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA500010/2019/000148/2 від 08.11.2019 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що як зазначає позивач, ним при розмитненні товару, було надано усі передбачені митним законодавством обов`язкові документи, які не містили розбіжностей. Наведені ж митним органом підстави щодо коригування митної вартості є необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим митницею неправомірно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів у спірному Рішенні про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року адміністративний позов ТОВ 100 ШИН ОДЕСА - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ 100 ШИН ОДЕСА , за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Скасовано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспорних засобів комерційного призначення №UA5000100/2019/00576. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості №UA500010/2019/000148/2 від 08.11.2019 року.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник Одеської митниці Держмитслужби 06.04.2020 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи були своєчасно та належним чином повідомлені.

В зв`язку з вказаними вище обставинами, враховуючи встановлений на всій території України особливий режим карантину , а також з метою запобігання поширенню як на території України, так і приміщеннях 5ААС, респіраторної хвороби COVID-19 , спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та убезпечення як сторін по справі, так і працівників суду від вищевказаної особливо небезпечної інфекційної хвороби, апеляційний суд, також діючи з метою економії процесуального часу та дотримання строків розгляду справ, розглянув дану справу у відкритому судовому засіданні без участі сторін та за наявними у справі матеріалами (доказами).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

09.09.2019 року між ТОВ 100 ШИН ОДЕСА та QINGDAO BRIGHT ROAD IMP&EXPCO., LIMITED , Китай (СN) укладено зовнішньоекономічний договір №ODE-BRIG19, відповідно до п.1.1. якого продавець зобов`язується передати товар - грузові шини та легкові диски , покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар у відповідності до комерційного інвойсу, який є невід`ємною частиною контракту.

07.11.2019 року ТОВ 100 ШИН ОДЕСА подало до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500010/2019/031850 на оформлення випуску товару.

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару ТОВ 100 ШИН ОДЕСА було надано до Одеської митниці ДФС: пакувальний лист б/н від 09.09.2019 року, рахунок-проформа HY20190909 від 09.09.2019 року, рахунок-фактура (інвойс) HY20190909 від 09.09.2019 року, коносамент QFL19090962 від 26.09.2019р., навантуважальний документ №5957 від 06.11.2019 року, сертифікат про походження товару С195780173867022 від 16.10.2019 року, банківський платіжний документ б/н від 12.09.2019р. та 17.10.2019р., довідку про вартість транспортування №07112019/13 від 07.11.2019р., прейскурант виробника товару №07112019/13 від 07.11.2019р., контракт №ODE-BRIG19 від 09.09.2019р., копія митної декларації країни відправлення №421720190000006442 від 24.09.2019р.

08.11.2019 року Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/0000148/2.

Відповідно до зазначеного рішення від 08.11.2019 року, відповідачем було встановлено, що до митного оформлення на підтвердження митної вартості товарів було надано документи, що містять розбіжності: в копії митної декларації країни відправлення від 24.09.2019 року №421720190000006442 зазначений номер документу, що не відповідає номеру коносаменту, наданого до митного оформлення разом з митною декларацією, не зазначено реквізити зовнішньоекономічного договору або товаросупровідного документу, що унеможливлює ідентифікацію експертної операції з конкретною поставкою; надані документи не містять відповідних відомостей, а також в наданій Довідці про №07112019/13 від 07.11.2019 року не зазначено умови поставки товару згідно Інкотермс 2010, відповідно до яких товар поставляється на митну територію України, що не дає можливості провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування.

Також, декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи:

- випиcку з бухгалтерської документації,

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

08.11.2019 року ТОВ 100 ШИН ОДЕСА звернулось до Одеської митниці ДФС з листом та просило завершити митне оформлення за МД №UA500010/2019/031850. Разом із вказаним листом до Одеської митниці ДФС додатково надано: лист постачальника QINGDAO BRIGHT ROAD IMP&EXPCO., LIMITED від 08.11.2019р., уточнену довідку про транспортно-експедиційні витрати 07.11.2019р. №07112019/13 із додатковим зазначенням умов поставки товару згідно Інкотермс 2010, переклад українською мовою копії митної декларації країни відправлення, договір транспортного експедування від 17.07.2019р. №1707/19/01, рахунок на фрахт від виконання договору про транспортно-експедиційні послуги.

08.11.2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2019/0000148/2, відповідно до п.33 якого, в результаті розгляду наданих разом із листом ТОВ 100 ШИН ОДЕСА від 18.11.2018 року документів було встановлено, що в рахунку на оплату транспортних витрат від 28.10.2019 року №16 та довідці про транспортно-експедиційні витрати 07.11.2019 року №07112019/13 відсутня інформація щодо додатково наданого декларантом договору на експедування від 17.07.2019 року №1707/19/01, що унеможливлює здійснення перевірки умов сплати витрат на транспортування, що є складовою митної вартості, також після проведення додаткової перевірки відомостей, що містяться в копії митної декларації країни відправлення від 24.09.2019 року, з урахуванням додатково наданого перекладу, встановлено, що в копії МД зазначений номер документу, що не відповідає номеру коносаменту, наданого до митного оформлення, не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору або іншого товаро-супровідного документу, що унеможливлює ідентифікацію експертної операції з конкретною поставкою, а також у декларації країни відправлення внесено код товару на рівні 10 знаків, який не відповідає задекларованому коду товару згідно УКТЗЕД. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС, з урахуванням вимог ч.3 ст.64 МКУ, та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснено є більшим - 190,1112 дол/шт, митна декларація UA500010/2019/029874 від 22.10.2019 року.

За результатом проведеної консультації між фіскальним органом та декларантом, було обрано резервний метод визначення митної вартості.

Також, Одеською митницею ДФС одночасно було прийнято картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2019/00576.

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірних рішень відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує зі змісту вимог п.п.23,24 ч.1 ст.4 МК України, митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом ст.ст.49,50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч.1 та 2 ст.51 МК України).

Так частинами 1 - 3 ст.57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч.ч.1 - 2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64 Резервний метод МК України).

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом ч.ч.1-3 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5,6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, слід звернути увагу на те, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.ч.5-6 ст.53 МК України).

Згідно із ч.ч.1-3 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

В той же час ч.6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до приписів ч.ч.1 та 2 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч.12 ст.264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом ).

Так, як встановлено судами обох інстанцій та вже зазначалось вище, підставою для прийняття рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 08.11.2019 року та витребування додаткових документів стало те, що в копії митної декларації країни-відправлення від 24.09.2019р. №421720190000006442 було зазначено номер документу, що не відповідає номеру коносаменту, наданого до митного оформлення разом з митною декларацією, та не зазначено реквізити зовнішньоекономічного договору або товаросупровідного документу, що унеможливлює ідентифікацію експертної операції з конкретною поставкою; надані документи не містять відповідних відомостей, а також в наданій Довідці про №07112019/13 від 07.11.2019р. не зазначено умови поставки товару згідно Інкотермс 2010, відповідно до яких товар поставляється на митну територію України, що не дає можливості провести перевірку достовірності декларування витрат на транспортування

Проте, як вбачається з матеріалів справи, 07.11.2019 року ТОВ 100 ШИН ОДЕСА подало до Одеської митниці ДФС митну декларацію №UA500010/2019/031850 на оформлення випуску товару та для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару ТОВ 100 ШИН ОДЕСА було надано до Одеської митниці ДФС серед іншого митну декларації країни відправлення №421720190000006442 від 24.09.2019 року.

В графі вказаної декларації під назвою номер букінгу (коносаменту) зазначено номер букінгу HLCUTA11909AYXI0, т.б. номер бронювання місця на судні, що підтверджується листом постачальника товару QINGDAO BRIGHT ROAD IMP&EXPCO., LIMITED від 08.11.2019р.

До того ж, номер букінгу HLCUTA11909AYXI0 відповідає номеру навантажувального ордеру, що зазначений в коносаменті від 26.09.2019р., а саме - QFLI 19090962.

При цьому, в митній декларації країни відправлення від 24.09.2019р. №421720190000006442 та коносаменті співпадають: найменування, вага та кількість експортованого товару.

Також, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, зазначає й про те, що як видно з наданої до митного органу довідки Clever Team №07112019/13 від 07.11.2019р., остання містить посилання на коносамент, контейнер поставки товару та відомості про вартість транспортування вантажу, яка склала 38 315,17 грн.

А як вбачається з приписів ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, що, в свою чергу, і містить вказана довідка від 07.11.2019р. (відповідні відомості вартості транспортування вантажу ).

Отже, враховуючи вищевказані обставини, судова колегія, як і окружний суд, вважає, що виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності є формальними та ніяким чином не впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

При цьому, також одночасно слід зазначити, що судова колегія критично ставиться до посилань відповідача на те, що в рахунку та довідці щодо транспортних витрат, в додатково наданих документах разом із листом ТОВ 100 ШИН ОДЕСА від 18.11.2018р., відсутнє посилання на договір на експедитування та зазначення номер документу, що не відповідає номеру коносаменту і не зазначення реквізитів договору, оскільки зазначені відмінності (зауваження) не впливають на митну вартість товару, а ідентичність в митній декларації країни відправлення від 24.09.2019р. №421720190000006442 та коносаменті: найменування, ваги та кількості експортованого товару, дають можливість ідентифікувати експертну операцію з конкретною поставкою товару.

Отже, з урахуванням наведеного, судова колегія, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що декларантом були надані відповідачу усі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору, на підставі яких останній мав можливість встановити дійсну вартість імпортованого товару, який переміщався через митний кордон України, у зв`язку з чим спірні картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA5000100/2019/00576 та рішення про коригування митної вартості №UA500010/2019/000148/2 від 08.11.2019р. підлягають скасуванню.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 24.06.2020р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: І.П. Косцова

В.О. Скрипченко