Ухвала

від 25.06.2020 по справі 580/4175/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

25 червня 2020 року

м. Київ

справа № 580/4175/19

провадження № К/9901/14424/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі № 580/4175/19 за позовом ОСОБА_1 до Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області, в якому просив:

(і) визнати протиправними дії відповідача при прийнятті рішення від 05.12.2019 № 17-19/VII Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності площею 2,000 га, кадастровий номер: 7122084300:01:001:2001, яка розташована в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства ;

(іі) скасувати рішення відповідача від 05.12.2019 № 17-19/VІІ Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності площею 2,000 га, кадастровий номер: 7122084300:01:001:2001, яка розташована в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства ;

(ііі) зобов`язати відповідача належним чином розглянути питання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності площею 2,000 га, кадастровий номер: 7122084300:01:001:2001, яка розташована в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 позов ОСОБА_1 задоволено повністю:

А) Визнано протиправними дії Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області та визнано протиправним і скасовано рішення від 05.12.2019 № 17-19/VІІ про відмову у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,000 га, кадастровий номер: 7122084300:01:001:2001, яка розташована в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства.

Б) Зобов`язано Литвинецьку сільську раду Канівського району Черкаської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (вх. № 34 від 07.11.2019) про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,000 га, кадастровий номер: 7122084300:01:001:2001, що розташована в адміністративних межах Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області, та прийняти в межах, порядку, спосіб та строки, визначені чинним законодавством, рішення щодо нього.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 апеляційну скаргу Литвинецької сільської ради Канівського району Черкаської області задоволено:

А) Скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.02.2020.

Б) Ухвалено нову постанову, про відмову ОСОБА_1 в позові.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції про задоволення його позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч. 20 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник посилається на значний суспільний інтерес, виняткове значення цієї справи для нього, а також на наявність виключної правової проблеми.

Верховний Суд зазначає, що наведені позивачем аргументи касаційної скарги не доводять вказаних підстав.

Позивач вважає, що відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на підставі ст. 136 ЗК України не узгоджується з приписами ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Положеннями ч. 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

(і) невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

(і) невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

(ііі) невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Натомість зміст приписів ст. 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчить про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах також є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Слід зазначити, що підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки, визначена у ст. 136 ЗК України, не конфліктує з ч. 7 ст. 118 ЗК України, оскільки фактично місце розташування бажаної позивачем земельної ділянки не відповідає вимогам ст. 136 ЗК України.

Водночас колегія суддів зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції у цій справі ґрунтуються на практиці Верховного Суду, викладеної у постановах від 02.10.2018 у справі № 806/3708/15, від 29.08.2019 у справі № 420/5288/18, від 17.10.2019 у справі № 823/1120/16.

Своєю чергою позивач помилково трактує зміст вказаних позицій Верховного Суду і зміст вимог касаційної скарги зводиться до незгоди з висновками Верховного Суду в аналогічних правовідносинах.

З огляду на викладене колегія суддів встановила відсутність виняткових обставин та фундаментальних правових проблем.

Отже, касаційна скарга подана на судові рішення, які не можуть бути оскаржені.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Беручи до уваги, що оскаржене судове рішення ухвалене у справі незначної складності, а передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткових обставин немає, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Водночас у своїй касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд передати справу № 580/4175/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Колегія суддів зауважує, що питання про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду може бути розв`язане саме в межах касаційного розгляду справи, тобто тільки після відкриття касаційного провадження і до моменту ухвалення остаточного судового рішення за результатами розгляду справи в касаційному порядку.

Зважаючи на те, що колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, тому розгляд клопотання заявника про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду суд касаційної інстанції у цій справі вважає передчасним.

Керуючись положеннями ст. ст. 328, 333, 359 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2020 у справі № 580/4175/19.

2. Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб